Статтю присвячено лінгвокультурологічному аналізові вербальних символів на фразеологічному матеріалі близькоспоріднених мов. У праці досліджено вербалізацію фразеологічних концептів на основі опозиції легкий–важкий. Визначено концептуалізовані простори, яким властиві такі вербалізації. Описано фразеологічні символи, залучені до вербалізації.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, концепт, метафора, опозиція, символ.

This article is dealing with the linguacultural analysis of verbal symbols based on the phraseological material of related languages. Verbalization of phraseological concepts on the basis of opposition easy – heavy is studied in the article. Peculiar verbalizations of the conceptualized spaces are defined. Phraseological symbols involved in verbalization are described.
Key words: phraseological unit, concept, metaphor, opposition, symbol.

Витоки сучасної лінгвокультурології сягають етнології ХІХ ст. та контрастивістики, початком останньої за кордоном вважають появу в 1957 р. праці Р. Ладо “Лінгвістика поверх кордонів культур” [див.: 2, с. 6]. Ю. Степанов і С. Проскурін вважають, що “традиція аналізу мови та культури як феноменів, наділених однією і тією ж концептуальною формою, зароджується у другій половині ХІХ ст. у працях Макса Мюллера й Адальберта Куна, які виходили з презумпції нерозмежованого ядра мовних і культурних (міфологічних) тем”, а також зазначають, що цю лінію продовжують праці Е. Кассірера [11, с. 25]. Однак історія контрастивних чи лінгвокультурологічних, за сучасним розумінням терміна, досліджень в українському мовознавстві почалося значно раніше, зокрема із праць О. Потебні). Якщо розглядати лінгвістичні дослідження в ширшій перспективі, то О. Потебня “упритул підійшов до тих питань, які поставила американська коґнітивна антропологія (Ф. Лавнсбері, Д. Гаймз, К. Пайк) щойно яких тридцять років тому” [5, с. 5]. Власне й теорію метафори, запропоновану представниками когнітивного підходу, зокрема Дж. Лакоффом та М. Джонсоном, можна сприймати як переклад на мову сучасної науки ідей О. Потебні. Дж. Лакофф і М. Джонсон стверджують, що наше звичайне використання мови значною мірою структурно зумовлюють метафоричні та метонімічні принципи [15 ‑ 17]. Свого часу О. Потебня писав, “як душа і життя, так і конкретні прояви життя: голод, спрага, бажання, любов, печаль, радість, гнів – народ уявляв як вогонь і зображав у мові як вогонь” [9, с. 9]. Досліджуючи вербалізацію тих чи інших концептів у певній мові, вчені намагаються виокремити метафоричні принципи, за якими відбувається вербалізація, показати в термінах яких сутностей здійснено метафоризацію. Сьогодні наголошують на значущості етимологічної інформації для лінгвокультурологічних студій, наприклад, в межах російської [1; 19] та польської етнолінгвістики [14]. У цьому сенсі важливою видається така заувага О. Потебні: “...разом з лексичним зростанням мови затемнювалось первинне враження, виражене словом... <...> ...власний смисл слова підтримується в пам’яті народній зіставленням цього слова з іншим, яке має подібне до нього основне значення. Звідси постійні епітети й інші тавтологічні вислови, наприклад, белый свет, ясный-красный, косу чесать, думать-гадать” [9, с. 5]. Раз зауважена ознака, яка стала підґрунтям номінації не губиться, саме вона продовжує втілюватися в метафорі, підтримуватися метафорою.

Мета цієї праці – дослідити фразеологізацію концептосфер на основі опозиції легкий – важкий та визначити репертуар прототипів / символів для зазначених атрибутів, зіставити їх оцінність як у різних мовах, так і в межах певних концептосфер однієї й тієї ж мови.

Опозиція легкий – важкий не входить до переліку архетипних протиставлень (див.[3, с. 63 – 185]). Параметр “легкості – важкості” у прямому значенні виявляється релевантним під час оціюнювання різних предметних чи речовинних сутностей, відповідно й еталонною є низка об’єктів, належних до певних суперконцетів. Наведені усталені порівняння з експлікованим атрибутом легкий однаково можуть стосуватися як і реальних, так і абстрактних об’єктів: укр. легенький, як пір’їнка; легке, як пір’я, як пух; легкий, як перо, як вітер; легкі, як вітерець; рос. легкий как пух, лебяжий пух, пушинка, пёрышко, как вата, хлопчатая бумага, пена, как лист, как воздух, дым, туман, как мотылёк, бабочка; біл. лёгкі, як пёрка, як пух лебядзіны, як гусіны пух, як вецер; пол. lekkijakpajęczyna, jakpiórko, jakpuch, jakmgiełka, jakpianka, jakptak, jakptaszek; lekkajakmotyl, jaksen, jakwiatr; lekkijakdmuchawiec; lekkajakchmurka.Атрибут важкий приписано: укр. важке, як каменюка; тяжке, як оливо; важкі як ртуть, як мури кам'яниці, як свинець, як гирі, як жорна; рос. тяжелый как олово, свинец, ртуть, как чугун, будто налитый свинцом, как (пудовая, двухпудовая) гиря, как вериги, будто каменный, как валуны, как булыжник (про речовинні сутнності); тяжелый как свинец, как камень, мельничный жернов, как угар от вчерашнего хмеля (про думки, почуття); біл. цяжкі, як камень, як жалеза, як мармур, як стопудовы камень; цяжкая, як свінец, як пудовая гіра; пол.ciężkijakcholera, jakkamien, jakgłaz, jakołów, jaksloń. Щодо вербалізацій, які стосуються непредметних концептів, то особливу активність виявляє атрибут важкий, що можна пояснити переважно негативною його оцінністю, а, як відомо, фразеологія тяжіє до детальної дискретизації саме негативного регістру людських почувань, бо ж позитивне сприймається як норма.

Досліджено, що психічні процеси осмислено як силу (часто стихію – вогонь, воду, вітер), як артефакти (психіку – як машину, ламкий предмет) [7, с. 410, 411]. Фразеологічні одиниці, які стосуються психічних станів, творяться в межах метафори Стан – цесила, що впливає. Невипадково укр. туга гнітить. Л.Полюга, аналізуючи розвиток значення слова туга в українських писемних пам’ятках XIV–XVII ст., зазначає, що окрім значень ‘сум, смуток’, ‘печаль, скорбота’, ‘біль, жаль, мука’, ‘бажання, прагнення’, ‘страх, лихо, нещастя’, “в одному із контекстів XVI ст. туга вказує на силу, напругу” [8, с. 20]. Можливо, зіставна метафора лежить в основі творення слова мýка («...дієслово *menk-, що означало “давити, м’яти щось намочене” [8, с. 40, 41]). Під час дослідження концептуалізації емоцій у парі російська – німецька мови виявлено, що у російській мові яскравішим є “колірне” і “смакове” осмислення емоцій, специфіка полягає у використанні концептів Душа і Серце, емоції пов’язуються з поняттям важкості, присутній соматичний опис емоцій у гіперболізованій формі; у німе­цькій мові емоційні концепти мають такі властивості: пошук для переживання позитивних емоцій, прагнення уникнути переживання негативних емоцій, вказівка на способи позбавлення від них [6, с. 116, 117]. Власне нас цікавитимуть фразеологічні концепти, вербалізацію яких здійснено на основі інтеграції з концептуалізованою ділянкою «легкості – важкості», яка передусім стосується тілесного досвіду. М. Якубович зауважує різну оцінність складових опозиції легкий – важкий, яку вони транслюють у метафорі в межах певних концептуальних просторів: щодо соціальної сфери, то вербалізації, пов’язані з ідеєю легкості, мають негативну оцінність, а в полі емоцій тягар – це щось погане, і навпаки, «легкий може бути підставою почуттів оцінюваних позитивно. Прикладом такого почуття є ulga < прасл. *ulьga–парадигматичний дериват від *ulьžiti‘зробити легким’» [14, с. 177]. Раніше про це писав Ф. Янковський, аналізуючи етимологію фразеологізму біл. даць пользы каму ‘дапамагчы, аблегчыць (становішча, стан)’: одного кореня з польза ‘ільгота, палёгка, палягчэнне, аблягчэнне’ [13].

Маємо низку фразеологізмів з експліцитними атрибутами: укр. легко (добре) на душі, на серці – рос. легко на душе, на сердце; укр. тяжко на душі кому, в кого – рос. тяжело на душе; укр. з легким серцем – рос. с лёгким сердцем – пол. zlekkimsercem; укр. з важким (нелегким) серцем‑ рос. с тяжелым сердцем – пол. zciężkimsercem, в яких використано символи серце та душа як центри емоцій. Метафору негативна емоція – це тягар втілено у фразеологізмах (з експлікованою концептосферою Тягар та неексплікованою): укр. душа несе тягар чия; тягар ліг (упав) на серце (на груди) кому, чиє (чиї);аж вага з грудей спала; гнітити серце (душу);відлягло (відійшло) від серця (від душі, на серці, на душі)у кого, кому. Атрибут важкий традиційно приписують каменю, саме тому кам’яні об’єкти символізують ідею важкості, зокрема, у досліджуваних мовах: укр. давити каменем [на серце (груди)] – рос. как камень лежать на душе [сердце] – біл. камень на душэ (серцы) ляжыць – пол. сoś komuś kładziesię, leżykamieniemnasercu, uciskakamieniemserce, duszę; kamień komuś przygniataserce; укр. здіймати / здійняти (зняти) [важкий] камінь (тягар) з серця (з душі)– рос. словно камень с души [плеч, сердца, груди] свалился у кого – біл. каменне з душы (серца) звалілася – пол. kamień spadł komuś zserca; zdjąć komuś kamień, ciężarzserca; укр. камінь на шиї (на шию) кому, для кого – рос. как камень висеть, виснуть на ком, у кого  – біл. камень на шыі – пол. być komuś kamieniemuszyi. Метафору обов’язок – це тягар, ноша втілено також через символ гори як великої кількості: укр. як гора з плечей (з пліч) звалилася (спала, впала, зсунулася, зійшла) / звалюється (падає, зсувається, сходить) укого, кому ‑ рос. словно гора с плеч <свалилась> у кого.

         У досліджуваних ФС існує низка фразеологізмів, що стосуються вправності і так званої фортунальної сфери, із соматизмом рука, який теж дістає атрибути легкий: укр. легкий на руку; легка рука у кого, чия – рос. лёгкая рука у кого, лёгкий на руку кто ‑ біл. лёгкая рука; лёгкій на руку – пол. robić coś lekką ręką. У межах цих концептосфер атрибут легкий транслює переважно позитивну оцінність. Однак зовсім інше значення і відповідну оцінність має атрибут у фразеологізмах рос. делать на <лег>-кую руку – робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч); работа на <лег>-кую руку – швидка робота[10, т. 2, с. 405]. Одиниці з антонімічним компонентом важкий не утворюють в українській та російській мовах антонімічної пари з наведеними вище: укр. важка рукачия, у кого ‘хто-небудь може дуже боляче вдарити’ [4] – рос. тяжёл на руку кто, на відміну від польської мови (сiężkaręka‘rękabijącamocno’;‘twarde, surowerządy’;‘rękaniezręczna, niewprawnawczymś’ [18]). У білоруській мові функціонує одиниця ліхая (нядобрая) рукаў каго ‘пра таго, хто не прыносіць поспеху, удачы, шчаслівага зыходу’ [13], яка є антонімом до біл. лёгкая рука . Cловосполуки теж стосуються сфери удачі: укр. лиха (важка, гірка) година – пол. сiężkieczasy, życie; сiężkadroga, praca; losciężkidozniesienia. Фразеологічні одиниці з соматизмом ноги та атрибутом легкий вербалізують фізіологічну характеристику людини – прудкий: укр. легкий (швидкий, прудкий) на ноги – рос. лёгок (скор) на ногу (на ноги) – біл. лёгкій (лёгенькій) на нагу (ногі). Особливості характеру людини вербалізовано одиницями: рос. <лег>-кий на язык – а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий[10, т. 2, с. 405] ‑ біл. лёгкій (лёгенькій) на язык – укр. легкий на слово. Наведені приклади є свідченням того, як відбувається декілька метафоричних процедур: символи, що попередньо виникли на основі метонімії, залучаються до фразеотворення. Структурна модель легкий на + символ виявляє фразеотворчу активність: рос. лёгок на подъём ‑ біл. лёгкій (лёгенькій) на пад’ём; рос. лёгок на помине – біл. лёгкій (лёгак) на паміне; рос. <лег>-кий на слёзы – тонкосльозий, тонкосльозка [10, т. 2, с. 405]; укр. легкий на гроші 2)‘недорогий, порівняно дешевий’ [4].

Хліб символізує їжу, найнеобхідніший засіб для існування, роботу чи заробіток: укр. легкий хліб; сідати на легкий (на легший) хліб. Інтуїтивно відчувається, що в цій концептосфері легкий має негативну оцінність, бо в межах досліджуваних лінгвокультур позитивно оцінено працю саме в поті чола: біл. цяжкі хлеб ‘жыццё з цяжкаю працаю’. «Пахадзіў у кузню: “Цяжкі хлеб”. І шукае лягчэйшага хлеба. Усё яму каб лёгкага хлеба. А каму цяжэйшы хлеб? Лянуецца. Дзе такому толк?» [13] – пол. сiężki kawałek chleba. Аналогічно: укр. легкий на гроші1)‘той, кому гроші дістаються без затрати великих зусиль’ [4]; укр. легко зароблені (легкі) гроші; незагорьовані гроші ‑ рос. легкие деньги. Саме у фра­зеологізмах, збудованих за моделлю ознака + об‘єкт (переважно прикметник + іменник), іменник здебільшого є символом, а ознака модифікує значення.

Негативної оцінності атрибут легкий набуває стосовно поведінки: рос. женщина (дама, девица) лёгкого поведения ‑ укр. жінка (дама, дівчина) легких звичаїв; повія – пол. kobieta, dziewczynalekkaa. lekkichobyczajów. У білоруській фразеологічній системі: біл. лёгенькій Петрачок ‘празмерна даверлівы, па­слухмяны’ [12, с. 76]; пор. рос. легкодум – укр. легкодум, гонивітер <...>, легковажна (полегка) людина[10, т. 2, с. 406]. Міфологічні уявлення відбилися у вітанні до того, хто щойно помився в бані рос. С лёгким паром!, а також у польських недобрих побажаннях сiężkacholera, dociężkiejcholery, dolichaciężkiego. Біблійні ремінісценції маємо в одиницях: укр. нести свій (тяжкий) хрест– рос. тяжёл крест, да надо несть; во все тяжкие (во вся тяжкая).

Отже, серед концептосфер, які вербалізовано в термінах “легкості – важ­кості”, окрім соціальної (Праця, Обов’язок) та емоційної (Туга, Смуток тощо), ви­окремлених М. Якубович у польській мовній картині світу, існує низка вербаліза­цій певним чином дотичних до згаданих. Насамперед, це – сфери, що стосуються ментальних, фізіологічних, особистісних характеристик людини. Репертуар об’єк­тів, яким приписано досліджувані атрибути, охоплює декілька тематичних груп (збіжних в аналізованих мовах). Атрибут легкий містять прототипи об’єктів, пов’язаних з повітряною сферою (власне повітря, вітерець, дим, туман, хмарка); об’єктів, які літають (птах, метелик); тих, що можуть бути піднятими в повітря (пух, пір’я, лист); атрибут важкий містять субконцепти концептів Камінь (власне камінь, жорна, мури тощо) та Метал (олово, ртуть, чавун, залізо). Окрім того, таким прототипом певного атрибуту часто виступають міфологічні істоти чорт, диявол тощо, яким мовні картини світу приписують різноманітні негативні атрибути і які можна вжити для гіперболізованого вираження будь-якої ознаки.

Література

  1. ВоркачевС.Г., КусовГ.В. Концепт ‘оскорбление’ и его этимологическая память // Теоретическая и прикладная лингвистика. Язык и социальная среда. – Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. – Вып.  – С.90–
  2. Гак В.Г. О контрастивной лингвистике // Новое в зарубежной лингвистике. Контрастивная лингвистика. – М.: Прогресс, 1989. – Вып. 25.– С.5 – 17.
  3. Иванов В.В., Топоров В.Н. Славянские языковые моделирующие семиотические системы (Древний период). – М.: Наука, 1965. – 246 с.
  4. Інтегрована лексикографічна система “Словники України” / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд, 2001. – Версія
  5. КісьР. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму).– Львів: Літопис, 2002. – 304 с.
  6. Красавский Н. А. Русская и немецкая концептосферы эмоций (опыт лингво­культурологического анализа словарных статей) // Методологические проблемы когнитивной лингвистики / Под ред. И. А. Стернина. – Воронеж: ВГУ, 2001. – С. 113–
  7. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем // Теория метафоры. – М.: Прогресс, 1990. – С. 387–
  8. ПолюгаЛ.М. Українська абстрактна лексика XIV – першої половини XVII ст. – К.: Наукова думка, 1991. – 240 с.
  9. Потебня А.А. О некоторых символах в славянской народной поэзии // Символ и миф в народной культуре. – М.: Лабиринт, 2000. – С. 5 ‑ 
  10. Російсько-український словник / Гол. ред. А. Е. Кримський. – К.: Червоний шлях, 1924. – Т. 1. – 290 с.; Т. 2. – 1056 с.; Т. 3. – 654 с.
  11. Степанов Ю.С., Проскурин С.Г. Смена “культурных парадигм” и ее вну­тренние механизмы // Философия языка: в границах и вне границ. – Харьков: ОКО, 1993. – С.13 – 36.
  12. Юрчанка Г. Ф. І сячэ і паліць (Устойлівыя словазлучэнні ў гаворцы Мсціслаўшчыны). – Мн.: Навука і тэхніка, 1974. – 296 с.
  13. Янкоўскі Ф. Беларуская фразеалогія. ‑ <http://jankouski.by.ru/stpradm.htm>
  14. Jakubowicz M. Motywacja semantyczna wybranych nazw wartości poszukiwania etymologiczne // Język w kręgu wartości / Pod redakcją J. Bartmińskiego. – Lublin: Wydawnictwo UMCS, 2003. ‑ S. 171 – 185.
  15. Johnson M. The Body in the Mind: The Bodily Basis of Meaning, Imagination and Reason.– Chicago: University of Chicago Press, 1987. – 242
  16. Lakoff G. Women, Fire and Dangerous Things: What Categories Reveal about the Mind. – Chicago; London: The University of Chicago Press, 1990. – 614 p.
  17. Lakoff G. The Contemporary Theory of Metaphor // Metaphor and Thought / Ed. by A. Ortony. ‑ 2nd edition. – Cambridge: Cambridge University Press, 1992. ‑ <>
  18. SJP ‑ Słownik języka polskiego. ‑ Wydawnictwo Naukowe PWN SA, 2003.
  19. ToporowW.N. Ewolucja rosyjskiej samoświadomości trwa // Etnolingwistyka. Problemy języka i kultury. – Lublin: Wydawnictwo UMCS, 2000. – s. 11 – 24.

Опозиція легкий — важкий у фразеологічних системах / О. Левченко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского : Научный журнал. — 2005. — Т. 18 (57). — № 2. — С. 70–74.