Сьогодні з’явилася низка праць, присвячених дослідженню фемінності та маскулінності на матеріалі слов’янських мов. Так, М. Тимофєєв досліджує маскулінність із погляду семіотики [Тимофеев 2001, 2001а, 2002, 2002а, 2005 та ін.]; О. Шабурова в соціолінгвістичному аспекті [Шабурова 1997, 2002, 2005, 2005 а та ін.]; дискурс-аналіз маскулінності представлений, зокрема, у працях С. Жеребкіна [Жеребкин 2006]. Результати досліджень мови в гендерному аспекті подано у працях Л. Ставицької [2003, 2005, 2006]; О. Тараненка [Тараненко 2005 та ін.]; Я. Пузиренко [Пузиренко 2005 та ін.]; А. Кириліної [Кирилина 2005]; Т. Сукаленко [Сукаленко 2007абвг, 2008, 2009, 2010]; О. Горошко [Горошко 2009, 2010]; Л. Компанцевої [2006]; А. Архангельської [2005, 2011]; О. Рудюк [Рудюк, 2010]; Н. Барвіної [Барвіна 2013]; Е. Мінаєвої [2007]; Ю. Маслової [2011] та ін.

 У монографічному дослідженні О. Горошко представлено аналіз класифікацій напрямків гендерний студій у лінгвістиці [Горошко, 2009, с. 258-265], а також критику їх методології [Горошко, 2009, с. 265-274]. Серед значущих недоліків гендерних студій у лінгвістиці дослідники називають такі [див. докладніше Горошко, 2009]: інтенціоналізм, приписування чиннику статі омнірелевантності, ігнорування ролі контексту, недооцінка якісних методів дослідження, гіперболізація в дитячому і підлітковому віці гендерно специфічних стратегій і тактик поведінки [Кирилина, 1999, с. 43]. О. Горошко зауважує, що високий рівень суперечливості даних, ймовірно, можна пояснити обмеженістю емпіричного матеріалу і невеликою кількістю здійснених лінгвістичних експериментів [Горошко, 2009, с. 266]. А. Кириліна, досліджуючи комунікативні й мовленнєві особливості стилів жінок та чоловіків, виокремлює симптоми першого (перебивання, тривалість мовленнєвого періоду, категоричність висловлювання і пов’язані з нею надання переваги у типі мовного акту, керування тематикою діалогу тощо) і другого порядку (частотність уживання певних частин мови, синтаксичних конструкцій, морфологічні особливості тощо) [Кирилина, 2004]. Власне в цьому дослідженні нас цікавить один із виявів «симптомів другого порядку» - особливості вживання жінками і чоловіками порівнянь.

О. Горшко доходить висновку про те, що «у своїх інтерпретаціях ми часто керуємося своїми упередженнями. У гендерних дослідженнях відбувається постійно парадоксальна річ, а саме: постійне накладання власне гендерних стереотипів зі стереотипами науковими, що явно утруднює весь розвиток цього напрямку...» [Горошко, 2009, с. 268]. Раніше цю думку висловили П. Екерт і С. Макконел-Джинет: «...теоретична література часто залучає екстремальні положення, роблячи на голос на владі й чоловічому впливі, з одного боку, на гендерному розділенні й відмінностях, з іншого» [Eckert, Mcconnell-Ginet, 2003, s. 80].

Р. В. Конелл наголошує на тому, що, зокрема, маскулінність і фемінність – це концепти, які складається з низки бінарних опозицій [Connell 1993: 597-623]. Свого часу В. Поллак запропонував чотири основні стереотипні ідеали або моделі поведінки чоловічого коду ("Sturdy oak", "Give 'em hell", "Big wheel", "No sissy stuff") [Pollack 1999]. Отже, з цього випливає, що жінкам належить бути слабкими, неагресивними, підпорядкованими, виражати емоції тощо. Дослідники не раз звертали увагу на низку тверджень представників гендерної лінгвістики про те, що «фемінінність та маскулінність полярно розмежовані і протиставлені одне одному в якісно (позитивна і негативна оцінки) і кількісно (домінування чоловічого як загальнолюдського), що веде до утворення гендерних асиметрій [Гендер и язык 2005: 17]; «мова фіксує картину світу з чоловічого погляду, тому він не тільки антропоцентричний (орієнтований на людину), але й андроцентричний (орієнтований на чоловіка): мова створює картину світу, засновану на чоловічому погляді, від особи чоловічого суб'єкта, з погляду чоловічої перспективи, де жіноче постає здебільшого в ролі об'єкта, у ролі "Іншого", "Чужого" або взагалі ігнорується» [Словарь гендерных терминов].

Так, у попередніх дослідженнях ми спростували на матеріалі сучасного українського дискурсу низку тверджень окремих дослідників про обмеження зумовлені категорією роду в уживанні порівнянь [Левченко 2008]. Проаналізувавши компаративну вербалізацію ознак у російській, білоруській, болгарській, польській та українській мовах (джерелами матеріалу послугували наявні фразеологічні словники, зокрема словники стійких порівнянь, Національний корпус російської мови, тексти художньої та публіцистичної літератури (на паперових та електронних носіях), а також такий специфічний вид письмової розмовної мови, як спілкування в інтернеті (форуми, чати та ін.), діалектний і субстандартний матеріал) із погляду гендероцентричних устремлінь мовців, можна стверджувати про наявність рівноваги щодо кількості і якості вербалізацій. Окрім того, компаративні складники мовних картин світу демонструють певну динаміку. Очевидний поділ на жіночі та чоловічі символи спостерігається в певних текстах культури, зокрема, про це переконливо свідчить «етнічний» матеріал (міфологічні уявлення, обряди та ін.) У сучасних же текстах наявна тенденція до встановлення гендерного паритету. Символи, що раніше мали досить чітку співвіднесеність зі статтю, втрачають її , тобто відбувається процес гендерної нейтралізації .

Сучасні інформаційні технології дають змогу проаналізувати значні обсяги масиви даних, уникнувши в такий спосіб суб’єктивності висновків. Однак в окремих лінгвістичних дослідженнях, зокрема фразеологічних, подано висновки, які не підкріплено жодними статистичними даними. Так, наприклад, Т. Рудюк стверджує: «Поняття «динаміка» у складі фразеологічних одиниць із гендерним компонентом включає: <...> 2) переміщення деяких фразеологічних одиниць (варіантів) на периферію або повне уникнення їхнього вживання (дивиться, як вождь на буржуазію; співати Лазаря; без царя в голові) <...>; 4) виникнення нових гендерно маркованих фразеологічних одиниць (термоядерна війна (негарна дівчина чи жінка), нічний метелик (повія))» [Рудюк, 2010, с. 8]. Перевірмо наведені твердження в найпростіший спосіб – за допомогою пошукових систем в інтернеті. Пошук вислову дивиться, як вождь на буржуазію в текстах, розміщених на інтернет-сторінках, відсилає лише до згаданої дисертаційної праці. Натомість вислів дивиться, як Ленін на буржуазію трапляється 71 раз, що не дає підстав твердити про периферійність цього вислову. Справді, вислову співати Лазаря в сучасних текстах на інтернет-сторінках не знайдено. Пошук текстів, у яких ужито ФО без царя в голові за допомогою Google, дав результат понад 250 сторінок: Лєна з дитинства була особливою: без царя в голові, навіть Бог у неї був позичений (Таня Малярчук «Біографія випадкового чуда»); Видати Гоголя без царя в голові (Андрій Кокотюха, www.telekritika.ua/daidzhest/2009-06-15/46230); Регiонал Олег Царьов без царя в головi (dipcourier.livejournal.com/462114.html‎) тощо. Натомість пошук вислову термоядерна війна у значенні «негарна дівчина, жінка» на інтернет-сторінках не дав жодного результату, окрім покликання на словники жаргонні словники.

Мета цього дослідження - на основі створеного дослідницького корпусу опрацювати методику аналізу образних засобів, зокрема порівнянь, які наявні в сучасному українському художньому дискурсі. Порівняння є, свою чергою, вербалізацією когнітивної операції – порівняння, в основі якої лежить досвід контактування особи зі світом. Використання значних масивів даних є важливою умовою отримання релевантних результатів. Вивчення порівнянь дасть змогу зробити висновки про концептуальні й мовні картини світу сучасних жінок та чоловіків, а також дасть емпіричний матеріал для аналізу змін, які відбуваються в мовних картинах світу. За допомогою аналізу порівнянь можемо дійти висновків про атрибути, які належать тому чи іншому концепту в картинах світу, зокрема, жінок та чоловіків. Йдеться про атрибути концепту Чоловік, актуалізовані в сучасному українському художньому дискурсі, за допомогою яких можна змоделювати складник цього концепту. Змодельований складник стане підґрунтям для аналізу типових уявлень носіїв сучасної української мови про маскулінність і фемінність.

Дослідницький корпус, який став підґрунтям цієї праці, містить художню прозу авторок-жінок (Люко Дашвар «Биті є. Макар», Оксани Забужко «Музей покинутих секретів», Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», Ірен Роздобудько «Ескорт у смерть», «Зів’ялі квіти викидають», «Гра в пацьорки») та авторів-чоловіків (Юрія Андруховича «Дванадцять обручів», Юрія Винничука «Танго смерті», «Весняні ігри в осінніх садах», Любка Дереша «Трохи пітьми», «Голова Якова», Сергія Жадана «Біг Мак та інші історії: книга вибраних оповідань», «Депеш Мод», Василя Шкляра «Елементал»). Підкорпуси «чоловічої» і «жіночої» прози налічують приблизно по 460 тис. слововживань. За допомогою програми AntConc3.2.4w створено пілотні конкорданси для сполучників як, наче, неначе, мов, немов, мовби. Ручним сортуванням сформовано переліки порівнянь та порівняльних зворотів: у текстах авторок-жінок налічується 1860 одиниць в авторів-чоловіків 996 одиниць. Зауважимо, що кількісні дані засвідчують виразну асиметрію в уживанні порівнянь жінками й чоловіками (у жіночих текстах порівнянь на 46% відсотків більше, ніж у чоловічих). Належить зауважити, що наведені дані репрезентують лише певний етап дослідження. До підкорпусу «жіночих» текстів залучено твори О. Забужко, у яких частота використання такого засобу, як порівняння є значно вищою, ніж в інших авторів. Згадане явище може бути специфічною ознакою індивідуально-авторського стилю письменниці.

Із сформованих даних відібрано одиниці, які вербалізують об’єкти, ознаки, дії, процеси, стани, що стосуються жінок та чоловіків (див. табл. 1,2).

Таблиця 1. Атрибути, вербалізовані порівняннями,

в «жіночих» та «чоловічих» текстах

Атрибути, вербалізовані порівняннями, стосуються концептів:

Кількість порівнянь у «жіночих» текстах (%)

Кількість порівнянь у чоловічих текстах (%)

жінка

28,17

21,49

чоловік

26,34

13,96

люди

10,97

13,96

артефакти

8,76

8,84

 

Таблиця 2. Атрибути концептів Жінка та Чоловік,

вербалізовані порівняннями, в «жіночих» та «чоловічих» текстах

 

Атрибути концептів Жінка та Чоловік, вербалізовані порівняннями, стосуються концептосфер:

Кількість порівнянь у «жіночих» текстах (%)

Кількість порівнянь у чоловічих текстах (%)

жінка

чоловік

жінка

чоловік

емоційні характеристики, стани, процеси, дії

5,43

5,11

3,01

6,83

інтелектуальні характеристики, стани, процеси, дії

1,83

1,72

1

3,31

соціальні характеристики, стани, процеси, дії

5,11

6,07

3,61

8,23

фізичні дії, характеристики, зовнішній вигляд

12,9

9,73

6,63

14,56

фізіологічні стани, процеси, дії

2,63

3,44

3,71

7,63

У жіночих текстах натрапляємо на значну кількість вербалізацій «емоційних» атрибутів, які стосуються чоловіків: беземоційний, як звук на одній ноті (Люко Дашвар); попросту емоційно тупий — утрамбований усередині себе, як суха земля (О. Забужко); спокійний, як мудро мовчущий удав (О. Забужко); свіжий і спокійний, як шанхайський барс (О. Забужко); Ти як стіна, каже дружина. Ти черствий (Л. Костенко); А наш такий нелагідний, дружина переживає. Як їжачок, весь у собі (Л. Костенко); нудний, як із пральної машини вийнятий (О. Забужко); понурий, як виснажений кінь (Люко Дашвар); темний як ніч (Л. Костенко); розгублений, як дитина (І. Роздобудько); вербалізовано також вияви емоцій: розхвилювався, як малий (Люко Дашвар); сидить, наче засватаний (Люко Дашвар); сидів мов-скеля-непорушний (О. Забужко); топився на очах, як масло на сонці (О. Забужко); ревнув, як морський котик під час гону (О. Забужко); верещатиме як різаний (Люко Дашвар); муркотів, як добрий кіт (І. Роздобудько); сопеш, як сич (І. Роздобудько) тощо. Наведені приклади вербалізацій частково свідчать на користь стереотипного уявлення про те, що справжній чоловік не демонструє емоції, які могли б свідчити про його слабкість.

Численними є вербалізації концепту Радість: зрадів, як дитина (Люко Дашвар); радів як дитина (Люко Дашвар); розвидняється, як сонечко з-за хмар (О. Забужко); розквіт, мов троянда (І. Роздобудько); розпромінився, як дітвак (О. Забужко); сяючи зовсім як той, п'ятилітній (О. Забужко); сяє, як нова копійка (О. Забужко); топиться від щастя, як живий брусок масла (О. Забужко). Дотичним є концепт Усмішка (усміхатися), як вияв позитивних емоційних станів: усмішки, що здаля спалахує мені назустріч, як самостійне джерело світла в міському пейзажі (О. Забужко); А яка славна усмішка була в «Романа» — стримана, наче лице відтавало спроквола (О. Забужко); Хлопець усміхнувся якось дивно, наче вибачався, погладив долонею Раїну руку, відпустив (Люко Дашвар); ...тип середніх років у спортивках неадекватно всміхався, наче випив перед тим бутель самогону... (Люко Дашвар); як дурний, усміхався уві сні безтурботно і весело (Люко Дашвар); пофоркуючий, як у лошати (О. Забужко); всміхаюся, як ідіот (О. Забужко); всміхаючись, як до давньої знайомої (О. Забужко); ввічливо шкіриться, як той портьє, що вручав Р. ключі од номера (О. Забужко); губи йому нарешті розпливаються в давнозабутій, тодішній нічній усмішціблаженно-глупій, несамовладній, подібно як м'язи скорочуються під ударом лікарського молоточка... (О. Забужко); осміхнувся, як череп зі слоїка з сулемою (О. Забужко); сміявся, як дурний (2) (Люко Дашвар).

Досліджуючи вербалізації того чи іншого концепту одиницями певного типу, важливо коригувати висновки за допомогою результатів аналізу інших вербалізацій. Так, сценарними порівняннями вербалізовано концепт Сором (у жіночому підкорпусі слова на позначення цього концепту трапляються 139 разів, а в чоловічому – 57 разів, йдеться про уживання слова сором та похідних, тобто кількість уживань подано без урахування кореферентів): Новаковському стало соромно. Як старому рибалці, що він спіймав рибину, палкою по голові, щоби не тріпотіла, а потім ще й плюнув (Люко Дашвар); І сорому, так, сорому теж — як коли гімназистом уперше пішов із хлопцями до бурдею... (О. Забужко). Слова на позначення концепту Страх у жіночому підкорпусі трапляються 483 рази (для порівняння - у чоловічому 259 разів, йдеться про уживання слова страх та похідних, тобто кількість уживань подано без урахування кореферентів), однак «жіночі» компаративні вербалізації не належать до частотних: Очі. Пронизливі чорні очі, рухливі і перелякані, як зайці, затьмарювали і дивакуватий пафосний одяг... (Люко Дашвар); перелякався до смерті, як маля чорної руки (Люко Дашвар). Нечастотними виявилися вербалізації атрибутів любити-ненавидіти: ...а то чого б стільки років чужу жінку ненавидіти, як рідну… (О. Забужко); Мав полюбити «Стодолю», як брата (О. Забужко); Душа стікала ніжністю до всього живого, наче то його останній день, і Макар раптом подумав, що так (Люко Дашвар).

Низка порівнянь вербалізує уявлення про те, що чоловіки перебувають «у змінених станах свідомості» (0,38%): ступив до неї як заворожений (Л. Костенко); як навіжений (2) (Люко Дашвар); розреготався, як навіжений (Люко Дашвар); скажений, як ведмідь по весні (Люко Дашвар); як сновида налив напій у два келихи (І. Роздобудько); бігаю по залі як вар'ят (О. Забужко) тощо.

Інтелектуальні характеристики чоловіків у «жіночому» підкорпусі представлені нечисленними одиницями: як останній ідіот, як зелений новак, до лиха, зелений як рута (О. Забужко); зеленому, як те поле (Люко Дашвар). Інтелектуальні процеси та дії вербалізовані в термінах різних концептосфер. Однак спостерігаємо втілення традиційного метафоричного принципу Голова – це механізм, хоча на вербальному рівні наявні індувідуально-авторські його втілення: думки мої крутяться, як пластмасові кульки у барабані (Л. Костенко); приховане стукотіння його думки, як заведеного бомбового механізму (О. Забужко); ...його око вмить, як у калейдоскопі, зібрало з її лиця й склало докупи... (О. Забужко); Думка - це «самостійна» сутність: Десь на задньому плані витикається, мов із чужої голови пересаджена, сторожка півдумка... (О. Забужко); ...крутить головою, відганяючи прикру думку, мов муху, що дзижчить усередині голови... (О. Забужко); ...доганяю, наче післяобідньою відрижкою, уже зовсім простий послідок... (О. Забужко); подумав нагло, як зблиском (О. Забужко) тощо.

Особа чоловічої статі у жіночих текстах також представлена як homo dicens (24 одиниць присвячено вербалізації уявлень про мовлення, 4 - мовчання, що становить 1,29%), використано низку одиниць, які по-різному описують й оцінюють мовленнєві акти: стиха буркнув, мов сплюнув (О. Забужко); бовкнув геть неделікатно, як у попіл торохнув (О. Забужко); бовкаю, як дурень на дзвіниці (О. Забужко); белькотів так непритомно-веселенько, наче це він, а не я щойно вдув молодого божоле (О. Забужко); прошепотів хижо, наче сам собі додавав упевненості розірвати ту прикрість (Люко Дашвар); заговорив гаряче, наче слідчий на допиті (І. Роздобудько); говорите, як божевільний (І. Роздобудько); говорив, як Рочестер із «Джен Ейр» чи як інший схожий герой (І. Роздобудько); розказував нам як по писаному (О. Забужко) тощо. Концепт Мовчати вербалізований кількома порівняннями: заладований мовчанням, наче куфер динамітом (О. Забужко); мовчав, як та колода (Люко Дашвар); мовчав, як та зараза (Люко Дашвар); мовчатиму, як німий (Люко Дашвар).

У жіночих текстах порівняння акцентують увагу на низці рис характеру та станів, які притаманні чоловікам, серед яких: безвільний (невагомим і безвільним, мов новороджений хлопчик (О. Забужко)); відвертий (відвертим, як нудисти на пляжі (Люко Дашвар)); впевнений (випромінюють таку непохитну певність, наче обертають земною кулею (О. Забужко); довірливий (довірливий, як те щеня (Люко Дашвар); пішов за ним, як теля за коровою (Люко Дашвар)); заразний (заразний <...> як той туберкульозник, що плює здоровим людям у тарілки (О. Забужко)); злий (злий, як усі чорти разом (О. Забужко); лютий, як смерть (Люко Дашвар)); невинний, чистий, чесний (невинний, він чистий, як немовля, як білий папір та перший сніг (І. Роздобудько); негнучими й чесними, як сама земля (О. Забужко)); незворушний (незворушний, як Будда (Люко Дашвар); незворушного, як гниле болото (Люко Дашвар)); неймовірний (неймовірного, наче з чужої планети (Люко Дашвар)); непривітний (привітний, як носорог під час гону (О. Забужко)); простий (простий як двері (О. Забужко)); хитрий (хитрозадий <...> як всі галичани (О. Забужко)); холодний (холодний, як ненависть (Люко Дашвар)). Низька частотність порівнянь у кожній групі не дає змоги говорити про типові атрибути концепту.

Авторки-жінки вербалізують за допомогою порівнянь значну низку уявлень, які стосуються концептосфери Фізичні характеристики, Зовнішній вигляд чоловіка (2,3%). Найбільшою кількістю одиниць вербалізовано атрибути красивий (І такий же красивий, як мама (Люко Дашвар); Такий красивий. І такий самотній. Як Домогаров (І. Роздобудько); Сьогодні — ще красивішій. Як артист (Люко Дашвар)); блідий (блідий, як та примара (Люко Дашвар); блідий, як молоко (Люко Дашвар)); а також уявлення про: очі - криваві, мов м'ясо в рані (О. Забужко); очиська, як маслини (О. Забужко); Очиська в нього й досі такі — як у арабського огиря (О. Забужко); ...очні яблука без краплі блиску, прив'ялі, як у старого діда... (О. Забужко); Тільки очі чомусь не тільки сумні, а й прозорі. Як та вода. (Люко Дашвар); рука - ...рука в дотику: млява, як здохла рибина... (О. Забужко); ...його пальці, завмерлі на немовлячо-червоній лисині, мов пучок сосисок (О. Забужко); ...Адьо закидає мені руку на шию й несе її там, тяжку, як голодне звірятко, що знай норовить куснути... (О. Забужко); обличчя - ...мов вуглем наведене, застигле кожним м'язом обличчя... (О. Забужко); з дубленим, як на чобіт, обличчям (О. Забужко); смугле, мов запалене зсередини лице (О. Забужко); налився червоним, як ті пелюстки (Люко Дашвар); на великому, і ще побільшеному залисинами, мов із двох півкуль зліпленому, чолі (О. Забужко); обличчя мов кам’яне (Л. Костенко); волосся - скуйовджене, наче у хлопчика (І. Роздобудько); каштановою Ніагарою волосся, як у рекламі шампуню (О. Забужко); обмотаний, мов павутинням, довгим рідким сивим волоссям (Люко Дашвар); голос - затишний, як повстяні капці, голос (О. Забужко); м'який, як хода в повстяних капцях, але така, що й поночі не зіб'ється з шляху (О. Забужко); звучав так само, як мотоцикл без глушника (О. Забужко); м'яким мов шовк голосом (О. Забужко); чистого, наче прозорого, сумного голосу (Люко Дашвар).

Значущими у вербалізації концепту чоловік є стереотипні уявлення, символи яких належать до різних культурних кодів (1,45%): Як той розвідник: нащо — щоби його хтось побачив?! (Люко Дашвар); грубо, як правдивий совєтський капітан, — тільки й гавкнув через плече (О. Забужко); жирує собі з медсестричкою, як який капітан-красноармєєць на курорті, поки хлопці десь там гинуть (О. Забужко); запишався, як останній рагуль (О. Забужко); заходився, як старанний учень, працьовито згортати (О. Забужко); пильнував, як катехит молитви (О. Забужко); підбираю казна-що, як бомжара, аж стидно з таких заробітків… (О. Забужко); розп'ястися, як Icyc Христос (О. Забужко); хитренько, спідлоба на неї дивився: як мужик, ну точно мужик (О. Забужко); ...хитрозадий такий удався, — Ігор сказав би: як всі галичани... (О. Забужко); Геній чекає навернення, як кавалер де Мере - свою чергову коханку (І. Роздобудько); чесно утримує, як порядний чоловік (О. Забужко); Словом, нехай буде як ляльковий Кен. Знаєш такого? – Авжеж – чоловік Барбі? (І. Роздобудько); височів над тином як Саваоф (О. Забужко); зранений, мов гладіатор (І. Роздобудько); Такий красивий. І такий самотній. Як Домогаров (І. Роздобудько); Сьогодні — ще красивішій. Як артист (Люко Дашвар); кремезного, як боцман із радянських кінофільмів (Люко Дашвар); як хавбек на футбольному полі, метався по своїй камінній залі в ноги «віпам» (О. Забужко); Одягався, як справжній денді (І. Роздобудько); заввиграшки, як казковий велетень, ухопити на руки обох дівчат (О. Забужко); ...проводжає нас поглядом з-за рогу (чи як там це робив Штірліц)... (О. Забужко); ...відчуєш себе комахою і побіжиш по стіні, як Ґреґор у Кафки (Л. Костенко); він був, як тінь Шлеміля, сам від себе окремий (Л. Костенко); Карамзін, як Колумб, за словами Пушкіна, відкрив їм їхню історію (Л. Костенко); Я вже як той гоголівський чиновник, який зрозумів 86-го мартобря... (Л. Костенко). Як свідчить наведений матеріал, достатньо значущою виявилася група «радянізмів».

Звертає на себе увагу той факт, що жінки вербалізують уявлення про чоловіків у термінах концепту Дитина (1,3%): безвільним, мов новороджений хлопчик (О. Забужко); невинний, він чистий, як немовля (І. Роздобудько); ...манера, як у маленького хлопчика, — і закінчує чисто як маленький хлопчик... (О. Забужко); зрадів, як дитина (Люко Дашвар) тощо.

Зіставмо здобуті дані із «жіночих» текстів із відповідними даними з «чоловічих» текстів.

Загалом щодо емоційних станів, то уявлення про них вербалізується в термінах концептів змінених станів свідомості, зауважимо, що значно рідше, ніж в жіночих «самоописах» (1%): Це все було як один затяжний, страшний глюк... (Ю. Винничук); ...мов очманілий, намагаєшся врятувати оте своє найдорожче... (Ю. Винничук); ганяли, як ідіоти (Ю. Винничук); Але хвиля безумства котила мене, мов безвольну тріску, кидаючи то вгору, то вниз... (Ю. Винничук); рвонути вниз як підстрелений (Ю. Андрухович); регочемо, як дурні (Ю. Винничук); сіпнувся, як божевільний (Ю. Андрухович); повертався додому, як причмелений (Ю. Винничук); був, мов сліпий (Ю. Винничук); мене мов паралізувало (Ю. Винничук). Вербалізують уявлення про емоційні стани в «чоловічих» текстах такі одиниці, як: злий, як чорт (Любко Дереш); Герман закритий. Напружений, готовий тріснути, вистрілити, змести все. Він як вулкан (Ю. Винничук). Як свідчать кількісні дані, у «чоловічих» текстах концептосфера Емоційний стан вербалізована одиницями, кількість яких зіставна з кількістю одиниць цієї ж сфери у «жіночих» текстах.

Концептосфера інтелектуальних дій, процесів, станів представлена досить значною низкою одиниць (порівняно з авторками-жінками чоловіки приділяють більшу увагу цій сфері, кількість, відповідно 1,72% і 3,31%): пояснюю їм, як маленьким діткам (Ю. Винничук); вивчив її напам’ять, як «Отче наш» (Ю. Винничук); зрозумію її, як ніхто (Ю. Винничук); знаю його як облупленого (Любко Дереш); програма сьогоднішнього вечора постала переді мною як на долоні (Ю. Винничук) тощо. Вербалізовано також уявлення про перебіг мислення (використано традиційні метафори Думка - це сутність, Пам’ять – це вмістище): обкатулявши кожну таку думку, як цукерку на язику (Ю. Винничук); каскади асоціацій, які роїлися в голові, як бджоли (Ю. Винничук); дозволяю її голосу ввійти в мою голову, і так по ньому, мов по нитці, сам проникаю у пам'ять Віки (Ю. Винничук). Чоловіки відчувають себе дурнями (таких одиниць незначна кількість): мов дурень, п’ю кожного ранку з ним його джуси (С. Жадан); п’яний хлоп робиться дурний, як чіп (Ю. Андрухович); Але ж ти мудрий! Як Беркові штани навиворіт (Ю. Винничук).

Вербалізації атрибутів, належних концепту Мовлення, трапляються в «чоловічих» текстах значно рідше, ніж у жіночих (лише 0,7%): Хомський говорив чітко, як командир підводного човна (Ю. Андрухович); ...впився, чоловіче, лежиш і ані руш, тільки муркаєш, як той коцур, щось таке непонятне говориш (Ю. Андрухович); ...я ту фразу не так виговорив, як прошамкав (Ю. Винничук); переціджуєте слова, як крізь сито (Ю. Винничук); проторохтів Йосько, як по писаному (Ю. Винничук) та ін.

Порівняння вербалізують такі концептосфери, які стосуються чоловіків: соціальне становище: Бідний, як стриконик! (Ю. Винничук); зайвий, як ніколи (Ю. Винничук); залишався самотнім вовком, як той сіроманець на зеленому тлі мого брелока-дармовиса (В. Шкляр); соціальні відносини: ставитися до них, як до худоби (Ю. Винничук); Я ж до своїх учнів, як до рівних, завжди ставився (Ю. Винничук); Я ставився до нього, як до бога, а тепер що? (С. Жадан); риси характеру: вічно живий і всюдисущий, як Крішна (Ю. Андрухович); добрим, як дитина (Любко Дереш); самовпевнений, як індійський гуру (Ю. Андрухович).

У досліджених текстах наявні вербалізації стереотипних уявлень про чоловічу поведінку: Врешті-решт він вчинив, як і кожен хлоп: він хотів тебе трахнути і трахнув... (Ю. Винничук); ...сказав я собі, — тобі за сорок, а ти поводишся, як у сімнадцять років... (Ю. Винничук). Приділено увагу негативним оцінкам поведінки чоловіків: повівся, як наївний провінціал-азіят (В. Шкляр); поводився, як браконьєр у заповіднику (Ю. Винничук); поводитеся, мов паяц (Ю. Винничук); поводить себе, як клоун (Ю. Винничук); поводиться просто як мудак (С. Жадан); стоїш, як мудак (Ю. Винничук) тощо.

У «чоловічих» текстах переважають вербалізації концептосфери фізичні дії, характеристики, зовнішній вигляд, однак такому складнику, як зовнішній вигляд приділено значно меншу увагу, ніж відповідній концептосфері в «жіночих» текстах. Здебільшого для вербалізації фізичних характеристик чоловіків використано сталі порівняння (1,71%) (блідий (а також білий у значенні ‘блідий’): блідий, як гриб (Любко Дереш); біле, наче вимочене у хлорці, обличчя (В. Шкляр); гарний: красивий гад — аж непристойно красивий як для чоловіка (В. Шкляр); глухий: глухий, як пень (Ю. Винничук); голова: із бездоганно круглою, як глобус, головою (В. Шкляр); круглою як м’яч головою (Ю. Винничук); змучений: виглядав, як витиснута цитрина (Ю. Винничук); розбитим, як стара барабанна паличка (Любко Дереш); міцний, високий: усі, як дуби, високі, здорові (Ю. Винничук); хлоп — як мур (Ю. Винничук); довготелесий, гнучкий, увесь наче звитий з тугих м’язів (Ю. Андрухович); мокрий: мокрий як хлющ (В. Шкляр); свіжий: свіжий, як з грядки (В. Шкляр); старий: старий, як світ (Ю. Винничук); стрункий: стрункий, як Бог (Ю. Андрухович); худий: худі, як шила (Ю. Винничук); очі: ...очі були великі і чорні, навіть вирячкуваті, як в одного російського співака... (В. Шкляр). Спільними в жіночих і чоловічих описах чоловіків є актуалізація атрибутів блідий, красивий, кремезний, очі, худий.

Порівняно частотною в чоловічих текстах є вербалізація атрибуту кохати, кохатися (у «жіночих» текстах знайдено лише дві вербалізації, що мають значення «кохатися»): А ти спробуй кохати жінку, як першу в своєму житті! (Ю. Винничук); жінки, яких люблять так само, як матір або сестру, без шаленства, без надміру почуттів (Ю. Винничук); ...спробував проникнути в неї, мов святотатець у храм, якого має намір осквернити (Ю. Винничук); ...будуть кохатися. Можливо, навіть у воді. Як риби. Або тритони (С. Жадан); Ми кублилися з нею, як дві гадини... (В. Шкляр); кохалися, як дикі звірі (Ю. Винничук); я дер би її, як мавпа папір (Ю. Андрухович); мов дикий звір, готовий тебе проковтнути (Ю. Винничук); робили це щовечора, як кішки (Любко Дереш); трахаюся, як бог (Ю. Винничук).

Рухи, дії чоловіка порівнюються з механізмами, пристроями: віджиматися, «як машина» (Ю. Винничук); реагував уже як треба: як налаштований до управління автомат (Ю. Винничук); рухався, як автомат (Ю. Винничук); розмахуючи руками, як вітряк (Ю. Винничук); засопів, як ковальський міх (Ю. Винничук); ...важка долоня Олька, вхопивши хлопця за шию, стиснула, мов обценьками... (Ю. Винничук); полетів як торпеда (Ю. Андрухович); Він, як торпеда, яка засікла ціль (Ю. Винничук). Терміни зазначеної концептосфери практично не використовуються для вербалізації атрибутів, притаманних концептові Жінка. Описи чоловіків у «жіночих» текстах теж містять речоморфні вербалізації, однак з іншим переліком термінів.

У чоловічих текстах чоловіків зіставлено з дітьми (0,8%), натомість жінки уявлення про чоловіків у термінах концепту Дитина вербалізують частіше (1,29%): беззахисними, як діти (Ю. Андрухович); вони взагалі як діти, он як до вибухівки тягнуться весь час (С. Жадан); реготали і тішилися, як малі діти (Ю. Винничук); добрим, як дитина (Любко Дереш); задрімав коло мене, як дитина (Ю. Андрухович); побігти тією дорогою, наче дітвак (Ю. Винничук); плакав, як маленький (Ю. Винничук); розплакатися, як малому збитошному хлопчакові... (Ю. Винничук) тощо.

Симптоматичним є також перелік імен прецедентних постатей використаних у вербалізаціях у чоловічих текстах: Він черкнув сірником об підошву на черевиці вбитого - точнісінько, як американський актор Міккі Рурк у фільмі Серце Ангела (Ю. Андрухович); билися на шаблях, як Богун зі Скшетуським (Ю. Винничук); як Іван-побиван витискав юшку із каменя (В. Шкляр); вилузався з його сонного черева майже як Одіссей із троянського коня (В. Шкляр); зійшов сюди за своєю Евридикою, своєю Ситою, як Орфей, як Рама (Любко Дереш). Залучено також стереотипні уявлення про людей певної соціальної групи, професії: рушив угору Тверським бульваром, як лондонський денді (В. Шкляр); як лондонський денді, щезну по-англійському (В. Шкляр); зник, як мольфар (Ю. Андрухович); підвівся, струшуючи головою, як боксер у нокдауні (Ю. Андрухович); спритно, як якийсь футболіст, вибив ногою з-під мене стільця (Ю. Винничук); галайкав, як гуцул на полонині (Ю. Винничук); поглянув на Колю дещо поверх окулярів, як доброзичливий екзаменатор на іспиті (Ю. Андрухович); вони міцно обійнялись, як і належиться справжнім партнерам по бізнесу (С. Жадан); справжні козаки були такими, як ти (Ю. Андрухович).

Важливі дані для моделювання концептів дає аналіз уживання означень справжній та нормальний із назвами іпостасей чоловіків (див. Таблиця 3).

Таблиця 3. Уживання означень справжній та нормальний

Слово

Чоловіки

Жінки

справжній

-

аристократ, денді, джентльмен <...>, інтелігент, Кен, клошар

гурман, меломан, поціновувач самурайських ритуалів

гуру

назва особи за професією: дєсантнік (2), командос, комп’ютерник, офіцер, поглинач змій, поет, професіонал, шаман, письменник мусить бути кабінет, «віртуоз, великий скрипаль», морський вовк

маг-чарівник, письменник, психоспікер, режисер перед прем’єрою, художник

львів’янин

мужчина (1) мужик (1)

мужчина (3)

надійний друг

респектабельний сім’янин, тато

козак (козацький) тип (2), Нарцис, фрік, як у фільмах

партнер по бізнесу

покидьок, придурок, садист

боягуз

чоловік, яких мало

чоловік (3)

нормальни

хлопець

хлопець (4)

чоловік (2)

чувак

 

Отже, у «чоловічих» текстах не виявлено словосполук справжній + назва особи за належністю до певної аристократичної, «елегантної» соціальної групи. Натомість численними є словосполуки справжній + назва особи за професією. У додатку подано підсумки аналізу типових словосполук зі словом чоловік у «жіночих» та «чоловічих» текстах.

Під час дослідження стало очевидно, що для отримання релевантних результатів належить опрацювати значно більший масив даних. Однак уже попередні результати засвідчують той факт, що навіть за збігу використаних зооморфізмів, атрибути актуалізовані ними відрізняються в «жіночих» та «чоловічих» текстах (див. Таблицю 4).

Таблиця 4. Зооморфні вербалізації в жіночих та чоловічих текстах

Зооніми

Жінки про чоловіків (2,69%)

Чоловіки про чоловіків (2,8%)

бабак

спить як бабак (О. Забужко)

баран

витріщивсь, як баран (О. Забужко)

барс

спокійний, як шанхайський барс (О. Забужко)

м’яко так пішов, як барс (В. Шкляр)

бізон

як бізон, пер ночами на Бориспільську трасу (О. Забужко)

бузьок

як той бузьок, зостався стояти (Ю. Винничук)

ведмідь

скажений, як ведмідь по весні (Люко Дашвар);

сопе, як циганський ведмідь (О. Забужко)

плескаючи себе по колінах, як цирковий ведмідь (В. Шкляр)

 

вівця

смиренний, як вівця (Люко Дашвар)

вовк

гострим поглядом близько, як у вовка, посаджених очей (О. Забужко); витягнутого наперед писка з запалими щоками, як у вовка (О. Забужко)

рука п’ятірнею змикається на горлянці, як вовча паща (В. Шкляр); метаюся, мов загнаний вовк (Ю. Винничук)

індик

обскубаний, як гиндик (І. Роздобудько)

надувся, як індик (Ю. Винничук)

їжак

...нелагідний, дружина переживає. Як їжачок , весь у собі (Л. Костенко)

джміль

як джміль, замерехтів невидимими крильцями (Ю. Винничук)

дятел

як той дятел, крутив головою (В. Шкляр)

жаба

мов жаба, стрибнув у річку (В. Шкляр)

зайці

рухливі і перелякані, як зайці (Люко Дашвар)

 

звір

пропаде, як звір із зоопарку, коли пустити його назадна волю (О. Забужко); засмердівся, як правдива лісова звірина (О. Забужко); приймати його сиґнал м'язами, цілим тілом, як те робить звір (О. Забужко)

як розлючений звір, кинувся на нього та почав бити (Ю. Винничук)

 

ішак

вереснув він, як ішак (В. Шкляр)

кенгуреня

втискався в мене, як маленьке австралійське кенгуреня втискається в сумку своєї матері (І. Роздобудько)

кінь

понурий, як виснажений кінь (Люко Дашвар); Смикнув головою, як той кінь (Люко Дашвар); Смикнув головою, як та коняка (Люко Дашвар); Очиська в нього й досі такі — як у арабського огиря (О. Забужко); Крутнув головою, як циркова коняка (Люко Дашвар)

кіт

муркотів, як добрий кіт (І. Роздобудько); безшумно, мов кіт (О. Забужко)

когут

закрутив головою на різні боки, як когут на купині (Ю. Винничук)

крокодил

вишкіряюся їй привітно, як крокодил (О. Забужко)

 

лев

кинувся на них, як лев (Ю. Винничук)

лис, лисичка-сестричка

нашорошується, носом і окулярами, мов лис, зачувши курник (О. Забужко)

лежав нерухомо, як лисичка-сестричка (В. Шкляр)

 

мавпа

мав довгі ноги, довгі руки і лазив по деревах, як мавпа (Ю. Винничук)

миша

Лежу собі, як та миша… (Люко Дашвар)

морський котик

ревнув, як морський котик під час гону (О. Забужко)

носоріг

Привітний, як носорог під час гону (О. Забужко)

павич

розпускали пишного хвоста, мов павич (Ю. Винничук);

розтриндиться, як павич (Ю. Андрухович)

птах

відчував наближення матері, як птахи близьку грозу (Люко Дашвар)

пес

обтрушується, як цуц після дощу (О. Забужко); крутиться, сердешний, із цим антикваріатом, як пес у сливах (О. Забужко); Живе, як пес (І. Роздобудько); довірливий, як те щеня (Люко Дашвар); уткнувшись носом їй у промежину, як пес (О. Забужко); по її відході й поводився чисто як пес (О. Забужко); скавуліло в нім, як придавлене песеня (О. Забужко); Змерз, як цуцик (2) (Люко Дашвар)

вдячно терся об мене, як найвірніший пес (Ю. Андрухович); любив мене, як пес (Ю. Андрухович); напружився, як хорт на ловах (Ю. Винничук)

 

пума

рухався ґраційно, і справді як пума (В. Шкляр)

равлик

сковані, ви наче равлик у шкаралупці (Ю. Винничук)

рак

задкуєш, як річковий рак (І. Роздобудько)

 

риба

спиш, як риба, з розплющеними очима (В. Шкляр); заворушив губами, як риба (Ю. Винничук); почувався у цій воді, як риба (Ю. Андрухович)

самець

топтати перед тобою один одного, як самці за самичку (О. Забужко)

сич

сопеш, як сич (І. Роздобудько)

теля

Стовбичив, як те теля, що мамку загубило (Люко Дашвар); спинається на ноги непевно, як новонароджене теля (Люко Дашвар); пішов за ним, як теля за коровою (Люко Дашвар)

тюлень

перевертається на живіт, як тюлень (Люко Дашвар)

Ховає голову між коліна й накривається зверху руками, наче тюлень ластами (Ю. Винничук)

удав

спокійний, як мудро мовчущий удав (О. Забужко); заковтнеш мене, мов удав (І. Роздобудько)

чапля

був не в міру збадьорився під ту пору — мов та чапля між птахами (О. Забужко)

кожен крок роблю повільно, як чапля, стоячи на одній нозі і довго міркуючи <...> (Ю. Андрухович)

ящур

заревів на всі гори, як викопний одержимий ящур (Ю. Андрухович)

худобина

проспав, як остання худобина (О. Забужко)

колорад

Пріє на тій Марті без зупину, як колорад на картоплі (Люко Дашвар)

 

Особливістю чоловічої вербалізації, ознак, станів, процесів, дій є використання слів ніколи, ніхто: самотньо, як ніколи (Ю. Винничук); став уразливим, як ніколи (Любко Дереш); як ніколи, гостро відчував (Ю. Винничук); нещасний, як ніхто (Ю. Андрухович); був зайвий, як ніколи (Ю. Винничук); віддавався роботі так, як ніколи (Ю. Винничук). У «жіночому» підкорпусі таких порівнянь не зафіксовано.

Отже, кількісний аналіз порівнянь, які вербалізують концепт Чоловік, у «жіночих» та «чоловічих» текстах засвідчує певну асиметрію у вживанні порівнянь авторками-жінками та авторами-чоловіками. Так, у «жіночих» текстах концепт Чоловік вербалізовано порівняннями значно частіше (26,34%), ніж у «чоловічих» (13,96%). Чоловіки звертаються до порівнянь для вербалізації «інтелектуально» концептосфери у 3,31% випадків, жінки рідше (у 1,72%); аналогічну тенденцію спостерігаємо в описах фізичних та фізіологічних дій, станів, процесів.

Щодо якісного складу порівнянь, то їхнє дослідження частково підтверджує уявлення про функціонування у свідомості носіїв мови стереотипу «беземоційного» чоловіка. Тимчасом як кількісні дані переконують у тому, що чоловіки приділяють більшу увагу описам своїх емоцій (6,83%), ніж емоцій жінок (3,01%). Як і авторки-жінки, так і автори чоловіки пропонують образ «раціонального», а не емоційного чоловіка. Однак симптоматичним є той факт, що в «жіночих» текстах натрапляємо не на вербалізації уявлень про «крутого» хлопця, а на вербалізації уявлень про чоловіка в термінах концепту Дитина (1,3%), чоловічі ж вербалізації в термінах згаданого концепту становлять 0,8%.

Актуалізовано в «жіночих» описах чоловіків концептосферу Мовлення (1,29%), чоловіки звертаються до вербалізації цієї концептосфери порівняннями лише у в 0,7% випадків.

Натрапляємо на детальний опис зовнішнього вигляду чоловіків у «жіночих» текстах, що теж відповідає стереотипним уявленням про зацікавлення жінок та чоловіків. Цю ж тезу підтверджує й аналіз компонентів порівнянь, які називають осіб за певною ознакою, та компонентів-онімів. Зокрема, жінки порівнюють чоловіків із кавалером де Мере, ляльковим Кеном, Саваофом, Домогаровим, Штірліцом тощо; чоловіки порівнюють своїх героїв із Міккі Рурком, Богуном, Іваном-побиваном, Одіссеєм тощо. Хоча спостерігаємо збіг відносної частоти використання у порівняннях онімів, пов’язаних з прецедентними постатями. Лише частково збігаються в досліджених «жіночих» та «чоловічих» текстах виокремлені групи назв осіб, які вжито з означенням справжній. Спостерігаємо теж лише частковий збіг переліків актуалізованих атрибутів такого складника концептосфери, як Зовнішній вигляд (значущими і для жінок, і для чоловіків виявилися атрибути блідий, красивий, кремезний, очі, худий).

Звертають на себе увагу відмінності використання зооморфізмів у досліджених текстах, що засвідчує відмінності в «жіночій» та «чоловічі» картинах світу, зокрема в цій ділянці.

Аналіз концептосфер, які вербалізовано за допомогою порівнянь, а також концептосфер, які стають джерелами термінів для основи порівнянь, дав змогу зробити попередні висновки про відмінності мовних образів світу сучасних жінок та чоловіків; а в подальшому - проаналізувати їхні аксіологічні орієнтири; визначити ступінь мовної креативності жінок та чоловіків. Опрацьована методика дослідження ляже в основу подальших студій мовних образів світу жінок та чоловіків, оскільки, зокрема, виявлена кількісна асиметрія може компенсуватися на вербальному рівні вживанням інших одиниць. Окрім того, кількісні та якісні виміри спостережених явищ належить уточнити на ширшому матеріалі.

 Додаток 1. Уживання слова чоловік в жіночих та чоловічих текстах

Слово

Загальна кількість

L5

L4

L3

L2

L1

Слово

R1

R2

R3

R4

R5

молодий

25

0

0

0

0

24

чоловік<...>

0

0

1

0

0

молодий

5

0

0

0

0

5

чолові<...>[1]

0

0

0

0

0

мій

14

0

1

0

1

9

чоловік<...>

0

2

0

0

1

мій

11

2

1

0

1

6

чолові<...>

1

0

0

0

0

сказав

13

0

0

0

1

8

чоловік<...>

1

1

1

0

1

її

37

3

3

0

5

7

чоловік<...>

2

4

2

5

6

її

27

2

1

2

2

15

чолові<...>

1

0

1

2

1

свого

11

0

1

0

1

6

чоловік<...>

1

1

0

0

1

свого

10

0

1

1

0

7

чолові<...>

1

0

0

0

0

цього

13

2

1

0

1

6

чоловік<...>

1

0

1

0

1

цього

15

1

1

0

3

8

чолові<...>

1

0

0

1

0

ваш

7

1

0

0

0

5

чоловік<...>

0

0

1

0

0

всі

12

0

1

1

0

5

чоловік<...>

0

0

3

1

1

той

9

0

0

0

1

5

чоловік<...>

0

1

1

0

1

той

6

0

1

0

0

2

чолові<...>

0

1

0

1

1

цей

11

0

0

1

2

5

чоловік<...>

1

0

0

0

2

цей

7

1

2

0

0

2

чолові<...>

1

0

0

1

0

двоє

6

0

0

0

2

4

чоловік<...>

0

0

0

0

0

молодого

5

0

0

0

0

4

чоловік<...>

0

0

1

0

0

молодого

2

0

0

0

0

2

чолові<...>

0

0

0

0

0

своїм

6

0

0

0

1

4

чоловік<...>

0

1

0

0

0

своїм

7

0

0

1

1

4

чолові<...>

0

0

0

1

0

твій

5

0

0

0

1

4

чоловік<...>

0

0

0

0

0

тим

7

1

0

0

1

4

чоловік<...>

0

0

0

1

0

багатьох

3

0

0

0

0

3

чоловік<...>

0

0

0

0

0

красивий

4

0

0

1

0

3

чоловік<...>

0

0

0

0

0

літній

4

0

0

0

1

3

чоловік<...>

0

0

0

0

0

один

9

0

1

0

0

3

чоловік<...>

1

1

1

2

0

сивий

3

0

0

0

0

3

чоловік<...>

0

0

0

0

0

справжніх

3

0

0

0

0

3

чоловік<...>

0

0

0

0

0

такі

6

2

0

0

0

3

чоловік<...>

0

0

1

0

0

я

77

9

14

3

3

3

чоловік<...>

12

10

9

9

5

якийсь

3

0

0

0

0

3

чоловік<...>

0

0

0

0

0

якийсь

9

0

0

0

2

6

чолові<...>

0

0

1

0

0

багато

4

1

0

0

0

2

чоловік<...>

0

1

0

0

0

ваші

2

0

0

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

0

0

ви

26

4

6

0

3

2

чоловік<...>

2

4

1

1

3

він

50

7

3

3

3

2

чоловік<...>

11

4

5

8

4

власного

2

0

0

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

0

0

гарний

3

0

0

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

1

0

два

3

0

0

0

0

2

чоловік<...>

0

0

1

0

0

є

15

1

0

0

2

2

чоловік<...>

0

2

3

1

4

жоден

2

0

0

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

0

0

запитав

4

1

0

0

1

2

чоловік<...>

0

0

0

0

0

імпозантного

2

0

0

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

0

0

іншого

6

1

1

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

1

1

іншого

4

0

0

0

0

2

чолові<...>

0

0

1

0

1

кожен

3

0

0

0

0

2

чоловік<...>

1

0

0

0

0

колишній

2

0

0

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

0

0

мене

27

4

4

3

3

2

чоловік<...>

2

3

1

2

3

мого

4

0

0

1

0

2

чоловік<...>

0

1

0

0

0

мого

5

0

0

0

0

4

чолові<...>

1

0

0

0

0

молодим

2

0

0

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

0

0

називала

2

0

0

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

0

0

останнього

3

0

1

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

0

0

покійного

2

0

0

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

0

0

промовив

3

0

0

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

0

1

своїх

6

0

2

1

0

2

чоловік<...>

0

0

0

1

0

своїх

4

0

0

0

0

2

чолові<...>

0

1

1

0

0

старий

4

0

0

0

1

2

чоловік<...>

0

1

0

0

0

старий

4

0

0

0

1

2

чолові<...>

0

1

0

0

0

старого

2

0

0

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

0

0

старшого

2

0

0

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

0

0

суто

2

0

0

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

0

0

такий

6

0

0

1

2

2

чоловік<...>

0

0

0

1

0

такий

6

1

0

2

0

2

чолові<...>

0

0

0

1

0

тільки

17

2

1

2

0

2

чоловік<...>

2

3

2

1

2

усіх

2

0

0

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

0

0

цим

6

1

2

0

0

2

чоловік<...>

0

0

0

1

0

вихований

3

0

0

0

0

3

чолові<...>

0

0

0

0

0

молодих

3

0

0

0

0

3

чолові<...>

0

0

0

0

0

одного

4

0

0

0

1

3

чолові<...>

0

0

0

0

0

своєму

4

0

0

0

0

3

чолові<...>

0

0

0

1

0

собі

12

3

2

1

1

3

чолові<...>

0

0

1

0

1

цибуляний

5

0

0

1

0

3

чолові<...>

1

0

0

0

0

був

16

1

0

3

3

2

чолові<...>

2

0

1

2

2

великий

3

0

0

0

0

2

чолові<...>

0

1

0

0

0

віку

6

0

0

0

0

2

чолові<...>

0

3

0

0

1

гурт

2

0

0

0

0

2

чолові<...>

0

0

0

0

0

дивного

2

0

0

0

0

2

чолові<...>

0

0

0

0

0

жвавий

2

0

0

0

0

2

чолові<...>

0

0

0

0

0

кілька

7

1

0

2

0

2

чолові<...>

1

1

0

0

0

мені

16

1

2

3

1

2

чолові<...>

0

0

3

2

2

огрядний

2

0

0

0

0

2

чолові<...>

0

0

0

0

0

самотні

2

0

0

0

0

2

чолові<...>

0

0

0

0

0

своїми

4

1

0

0

0

2

чолові<...>

0

0

0

1

0

сім

3

0

1

0

0

2

чолові<...>

0

0

0

0

0

такого

4

1

0

0

0

2

чолові<...>

0

1

0

0

0

того

4

1

0

0

0

2

чолові<...>

0

0

1

0

0

цибуляного

2

0

0

0

0

2

чолові<...>

0

0

0

0

0

чудовий

2

0

0

0

0

2

чолові<...>

0

0

0

0

0

 

Література

Алексеенко, М.: Некоторые аспекты вербализации концепта культуры «женщина». In: Slavica Stetinensia 2000, №10, с. 109–122.

Алексеенко, М.: О асимметрии полового диморфизма в современном русском языке. In: Słowo. Tekst. Czas, Szczecin 2005, с. 205–213.

Алексеенко, М. А.: Негативен ли образ женщины в языке? In: Слово в словаре и дискурсе, Москва 2006.

Алексеенко, М. А.: Негативные стереотипы базового концепта культуры «женщина» в паремиологическом выражении. In: Русский язык, литература и культура на рубеже веков, Братислава 1999, Ч. 1, c. 13–14.

Архангельская, А.: Сексизм в языке: мифы и реальность. Olomouc 2011.

Архангельська, А. : Маскуліноцентричність мови як образ світу, у слові явлений. In: Słowo. Tekst. Czas, Szczecin 2005, s. 326–330.

Барвіна, Н. О.: Моделювання концепту на діалектному матеріалі: Концепт Жінка в українській фразеології: культурні стереотипи. In: Лінгвістика, 2013, №2(29), с. 108-114.

Бусел, С.В.: Взаємодія східної і західної традиції в українській літературі: гендерний аспект образності: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.05. Терноп. нац. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. Тернопіль 2006.

Гендер и язык / Под ред. А. В. Кирилиной. Москва 2005.

Горошко, Е. И.: Гендерные исследования в языкознании (к проблеме становления метода). In: <http://textology.ru/article.aspx?aId=83>;

Горошко, Е.И.: Информационно-коммуникативное общество в гендерном измерении: Монография. Харьков 2009.

Горошко, О. І.: Гендерні аспекти інтернет-комунікацій: автореф. дис. ... д-ра соцiол. наук : 22.00.04. Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. Харків 2010.

Жеребкин, С. Наслаждение быть украинцем: украинская маскулинность и Оранжевая революция. In: Гендерные исследования. №14 (2006), с. 226-245.

Кирилина, А. В. : Гендер: лингвистические аспекты, Москва 1999.

Кирилина, А. В.: Гендерные исследования в лингвистике и теории коммуникации: уч. пособие. Москва 2004.

Кісь, О.: Андроцентричний дискурс в історичних науках. In: Філософсько-антропологічні студії’2001: Спецвипуск, Київ 2001, с. 43-58.

Компанцева, Л. Ф.: Гендерные основы Интернет-коммуникации в постсоветском пространстве: Моногр. / Л. Ф.Компанцева; Луган. нац. пед. ун-т им. Т.Шевченко. - Луганск : Альма-матер, 2006.

Левченко, О. : Стереотип чоловіка в жіночих прецедентних текстах та фразеології. In: Słowo. Tekst. Czas., Szczecin 2008, s. 61–68.

Левченко, Е.: Гендерный аспект компаративных фразеологических единиц. In: Мовна картина світу слов'ян і культура. Т. 1. Матеріали міжнародної наукової конференції (Люблін, 5-7 листопада 2010 р.) Люблін-Рівне 2010, с. 44-49.

Маслова, Ю. П.: Гендерний дискурс сучасних друкованих україномовних ЗМІ: автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Волин. нац. ун-т ім. Л. Українки. Луцьк 2011.

Мінаєва, Е. В. Гендерна концептологія: мовна репрезентація концептів "Дім" і "Любов" у жіночій поезії: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02. Тавр. нац. ун-т ім. В.І.Вернадського. Сімферополь 2007.

Пузиренко, Я. В.: Агентивно-професійні назви осіб жіночої статі в лексикографічному описі та узусі 2005 года: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15. Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. Ін-т філол. Київ 2005.

Рудюк, Т. В.: Вербалізація концептів ЧОЛОВІК, ЖІНКА в українській фразеології: автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ 2010.

Словарь гендерных терминов / Под ред. А. А. Денисовой. Москва 2002. <http://www.owl.ru/gender/index.htm>.

Ставицька, Л. О.: Актуальні проблеми сучасної української гендерної лінгвістики. In: <http://www.linguistics.kiev.ua/seminar/2003/12/18/sem01_01_6.html>.

Ставицька, Л.: Гендерні стереотипи в сучасній мовній свідомості [Текст] : за даними асоціативного експерименту зі словами мати, батько. In: Дивослово 2005. № 6, с. 45-50.

Ставицька, Л. О.: «Чоловік (мужчина)» у концептосфері української фразеології. In: Мовознавство 2006, № 2–3, c. 118–129.

Сукаленко, Т. М.: Типізовані образні парадигми словесного втілення концепту жінка в українській мові [Текст]. In: Українська мова : Науково-теоретичний журнал 2010, № 3, с. 81-98.

Сукаленко, Т. М.: Метафоричне вираження концепту ЖІНКА в українській мові. : Дис... канд. наук: 10.02.01 - 2009.

Сукаленко, Т. М.: До проблеми метафоричного вираження концепту «жінка» в українській мові. In: Лінгвістика: зб. наук. праць. Луганськ 2007, № 1(11), с. 74-81.

Сукаленко, Т. М.: Жінка в дзеркалі метафори. In: Вісник Донецького університету. Серія „Б”. Гуманітарні науки. Донецьк 2007, № 1–2, с. 63-70.

Сукаленко, Т. М. Метафорична парадигма „птах-жінка” (семасіологічний аспект аналізу ґендерного концепту). In: Лінгвістичні дослідження: зб. наук. праць. Харків 2007, вип. 23, с. 80-87.

Сукаленко, Т. М.: Метафоричний образ жінки у мовній свідомості українців In: Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія „Філологічні науки”. Луцьк 2008, № 2, с. 54-58.

Сукаленко, Т. М.: Парадигма „жінка – предметний світ” як засіб реалізації концепту „жінка” в українській мові. In: Вісник Черкаського університету. Серія „Філологічні науки”. Черкаси 2007, вип. 102, с. 118-124.

Тараненко, О. О. : Принцип андроцентризму в системі мовних координат і сучасний гендерний рух. In: Мовознавство 2005, № 1, с. 3-25.

Тимофеев, М. Ю.: «Водка мужского рода»: национальные особенности гендерной семантики российской алконимики (1992-2003 г.). In: Гуманитарные аспекты профессионального образования: проблемы и перспективы: Сборник научных трудов. Иваново- Вологда 2005, вып. 3, с. 296–308.

Тимофеев, М. Ю.: «Водка мужского рода»: гендерная семантика названий и визуальных репрезентаций современных крепких алкогольных напитков России. In: Гендер: Язык, культура, коммуникации: Материалы Третьей Междунар. конф., 27–28 ноября 2003 г. Москва 2006.

Тимофеев, М. Ю.: Новый русский герой на рандеву с Америкой (Этнокультурная семантика стереотипов маскулинности в фильме А. Балабанова "Брат-2"). In: Женщина в российском обществе. 2002, № 2-3, с. 56–62.

Тимофеев, М. Ю.: Охотники на привале (Семиотика российской маскулинности в фильмах А. Рогожкина "Особенности национальной охоты" и "Особенности национальной рыбалки") In: Женщина в российском обществе. 2001, № 3-4, с.39–43.

Тимофеев, М. Ю.: Ржевский, Чапаев, Штирлиц: национальные и гендерные характеристики военных в советских анекдотах. In: Гендер: язык, культура, коммуникация: Докл. Первой междунар. науч. конф. Москва 2001, с. 321–328.

Тимофеев, М. Ю.: Роман с Россией: гендерный аспект деконструкции русскости в произведениях Виктора Ерофеева. In: Гендер: язык, культура, коммуникация: Докл. Второй междунар. науч. конф. Москва 2002, с. 285 – 293.

Шабурова, О. В.: «Мужик» как конструкт русской мужественности и его репрезентация в российской массовой культуре. In: Diskurseum Nationund Genderin Deutschland und Russland. Wurzburg 2005.

Шабурова, О. В.: Война, солдат и песня: национально-патриотический дискурс в конструировании российской маскулинности. In: Гендерные исследования, 2005, № 13.

Шабурова, О. В.: К проблеме классического/постклассического в развитии политической философии. In:Социемы, 1997, № 6.

Шабурова, О. В.: Мужик не суетится, или Пиво с характером. In: О муже(N)ственности. Сб ст. Москва 2002.

Эмирова, А. М.: Гендер в зеркале русской фразеологии. In: Культура народов Причерноморья, 2002, № 31, с. 210–212.

Connell, RW.. The big picture: masculinities in recent world history. In: Theory and Society, 1993, vol. 22, p. 597-623.

Eckert P. , Mcconnell-Ginet S.: Language and Gender, Cambridge 2003.

Kuczyńska M. , Aleksiejenko M. : Jejimię znaczy – życie. In: Słowo. Tekst. Czas, Szczecin 2002, s. 133–146.

Pollack, W.: Real Boys: Rescuing Our Sons from the Myths of Boyhood Henry Holt and Company, 1999.

[1] Погрубленим курсивом позначено дані з «чоловічого» підкорпусу.

 

Левченко О.П., Ліхнякевич І.О. Порівняння як засіб вербалізації концепту Чоловік (на матеріалі української художньої прози) // Слово в культурі та культура в слові : Монографія. – Оломоуць: Видавництво Університету ім. Ф. Палацького, 2014. -  С.35-54.