Гендерні дослідження

Сьогодні з’явилася низка праць, присвячених дослідженню фемінності та маскулінності на матеріалі слов’янських мов. Так, М. Тимофєєв досліджує маскулінність із погляду семіотики [Тимофеев 2001, 2001а, 2002, 2002а, 2005 та ін.]; О. Шабурова в соціолінгвістичному аспекті [Шабурова 1997, 2002, 2005, 2005 а та ін.]; дискурс-аналіз маскулінності представлений, зокрема, у працях С. Жеребкіна [Жеребкин 2006]. Результати досліджень мови в гендерному аспекті подано у працях Л. Ставицької [2003, 2005, 2006]; О. Тараненка [Тараненко 2005 та ін.]; Я. Пузиренко [Пузиренко 2005 та ін.]; А. Кириліної [Кирилина 2005]; Т. Сукаленко [Сукаленко 2007абвг, 2008, 2009, 2010]; О. Горошко [Горошко 2009, 2010]; Л. Компанцевої [2006]; А. Архангельської [2005, 2011]; О. Рудюк [Рудюк, 2010]; Н. Барвіної [Барвіна 2013]; Е. Мінаєвої [2007]; Ю. Маслової [2011] та ін.

«Мужики – це лихо. Мужики – це горе» (Євгенія Кононенко)

Сьогодні активно в соціальних науках та лінгвістиці обговорюють проблему гендеру [1, 2 та ін.] та інтерпретують мовний образ світу як збудований за принципом маскуліноцентризму (андроцентризму) [3–5 та ін.], зокрема, на фразеологічному матеріалі [6–9, 10–14 та ін.].

В статье рассмотрены устойчивые сравнения в гендерном аспекте. Исследуется постулируемый многими исследователями фразеологический маскулиноцентризм. Анализ проведен на материале украинского, русского, белорусского, польского и болгарского языков. Выявлены наиболее гендерно маркированные фразеосферы.

In the article stable comparisons are examined from the gender perspective. The phraseological masculinity centrism postulated by many researchers is studied. The analysis is carried out on the basis of Ukrainian, Russian, Belarusian, Polish and Bulgarian languages. Most gender-coded phraseological areas are identified.