«...Кожний окремий випадок використання мови – це дія, це «риторичний» успіх. І ця дія передбачає, що ми орієнтуємося на певні позиції ідентичності, які є доступними з дискурсу і жанру. Коли ми беремо участь у дискурсі, ми подаємо сигнали слухачам, глядачам чи читачам про те, наскільки дискурси є важливими и релевантними, як ми комбінуємо чи зіставляємо дискурси, як ми позиціонуємо себе в цих дискурсах і ким ми є в цей момент»[1]. Мета цієї праці – дослідити специфіку репродуктів і маркерів інтертекстуальності, які вводять репродукти, в українському дискурсі.

 

Належить зазначити, що в ділянці «відтворюваних у готовому вигляді одиниць» панує термінологічнологічна «надлишковість», оскільки в кожному із підходів до дослідження проблеми запропоновано свій термінологічний апарат і відповідно дефініції термінів: афоризм, цитата, крилатий вислів, крилата одиниця (С. Шулежкова), прецедентний феномен (Д. Гудков), інтертекстема (В. Мокієнко), багатолексемний репродукт (В. Хлєбда), ептонім (Л. Дядечко), мем тощо.

В. Хлєбда зауважує, що й у польській лінгвістиці надлексемні одиниці мови позначають різними термінами (frazeologizm, frazem, kolokacja, wielowyrazowa jednostka języka, wielowyrazowiec odtwarzalny, nieciągła jednostka leksykalna), щоб «не вв’язуватися в термінологічні суперечки», цитований дослідник послуговується терміном «багатолексемний репродукт» – нейтральним, не обтяженим традицією й таким, що прямо вказує на важливу ознаку таких одиниць: репродукованість (відтворюваність)[2]. Так, наприклад, Н. Дядик із «філософського погляду» зазначає: «Перевага нашого підходу порівняно з філологічним полягає також у тому, що ми об'єднуємо під терміном «афоризм» народні та авторські форми мудрих думок, оскільки в основі їх лежать єдині гносеологічні механізми»[3]. Окрім того, ця дослідниця наполягає на тому, що «афоризмами є тільки метафоричні висловлювання. Лаконічні мудрі думки з одним рівнем смислу, типу пізнай самого себе, на нашу думку, треба класифікувати як цитати й вислови, але не афоризми»[4]. Н. Федоренко та Л. Сокольська наголошують на такій диференційній ознаці афоризму, як авторство («принциповою відмінністю афоризму від прислів'я є їх генезис. Прислів'я - продукт народної творчості, тоді як афоризм сягає завжди до певного літературного джерела й має конкретного автора»[5]. На подібну заувагу натрапляємо у праці Л. Дядечко: «Лінгвісти протиставляють КВ іншим фразеологічним одиницям за ознакою наявності / відсутності “печатки авторства” та за структурними характеристиками»[6]. Так, диференційним критерієм крилатих висловів С. Шулежкова вважає авторство на відміну від безіменних фразеологічних одиниць[7]. Л. Дядечко зазначає: «На одному полюсі ті, хто вважає КВ лінгвістичною категорією, а відповідні феномени – одиницями мови (А. П. Коваль і В. В. Коптілов, 1964 р.; Ю. Є. Прохоров, 1977 р.; W. Chlebda, 1998 р.; В. М. Мокієнко, 2003 р.), на іншому – ті, хто виводить КВ за рамки мовної системи, навіть за межі лінгвістики (І. М. Шмельова, 1974 р.; В. М. Телія, 1996 р.)»[8]. До перших належить і С. Шулежкова, яка запропонувала низку диференційних ознак крилатих висловів: 1) зв'язок з джерелом (автором, персонажем, реальною подією), 2) різнооформленість (складаються з двох або більше компонентів, пов'язаних за граматичними законами мови), 3) відтворюваність (не створюються у процесі спілкування, а відтворюються як готові цілісні одиниці); 4) стійкість компонентного складу і граматичної структури (що не заперечує варіантності), 5) стійкість семантики, закріпленої за цим висловом»[9].

Симптоматичним щодо термінологічної неузгодженості в цій галузі є твердження К. Полчанинової: «Частина афоризмів належить до прецедентних текстів. Завдяки такими ознаками, як загальновживаність (відтворюваність), стійкість, кодифікованість у збірниках крилатих висловів, семантична цілісність, лаконічність, образність, загальна значущість, характерним для прецедентних афоризмів, стирається межа між ними і прислів'ями, приказками, крилатими висловами. Прецедентні афоризми отримують статус мовних одиниць і стають фразеологічними висловами»[10]. Належить зауважити, що кодифікованість видається сумнівною ознакою, оскільки афоризм є «авторським» продуктом.

Важливою є заувага К. Максимової про те, що нема достатньо жорстких границь між цитатою і крилатим висловом[11]. Одним із формальних критеріїв розмежування цитати і крилатого вислову, зауважує дослідниця, є відносна лаконічність крилатого вислову порівняно з цитатою (оскільки крилатий вислів зберігається в готовому вигляді в пам’яті мовця)[12]. О. Рехлова переконана, що «актуальним завданням є встановити єдині жанрові межі афоризму, розробити впорядковану класифікацію його видів»[13], ці висновки можна поширити й на інші відтворювані одиниці.

У цьому дослідженні послуговуватимемося терміном прецедентна цитата/одиниця з огляду на те, що схиляємося до думки про афоризм як жанр, однією з важливих диференційних ознак якого (поряд з авторством) є стабілізованість форми. Натомість ті мовні феномени, які запропоновано в мережі й друкованих виданнях під назвою афоризм, є власне цитатами (ці уривки часто можуть мати в текстах різний обсяг, тобто їх форма не стабілізована), а ті, які вміщено, зокрема, у збірнику «Крилаті вислови в українській літературній мові»[14], не витримують перевірки високу частотність відтворюваності.

Під терміном крилатий вислів часто розуміють одиниці, яким властивий високий ступінь відтворюваності. Це можуть бути і афоризми, і цитати[15]. На думку Л. Дядечко, «При характеристиці відтворюваності не менш важливим є кількісний бік: одиночне включення якого-небудь текстового фрагмента без посилання на джерело – явище мовленнєве, часто оказіональне. Такі одиниці названо цитатами-ремінісценціями. Вони, відрізняючись від КС(в) передусім частотою функціонування, є джерелом поповнення ептонімічного фонду»[16].

Отже, у цьому дослідженні послуговуємося назвою інтертекстема (термін В. Мокієнка), уважаючи, що до інтертекстем належать прецедентні цитати. фразеологізми, паремії.

Важливим аспектом дослідження інтертекстуальності українського дискурсу є вивчення способів позначення чужого слова в тексті, тобто маркерів інтертекстуальності/цитати (більш широким за обсягом вважаємо поняття метаоператор). А. Єрушова виокремлює експліцитні й імплицитні маркери інтертекстуальності/цитати («Експліцитними маркерами цитати традиційно визнають дієслова говоріння. Дієслова-скріпи можуть вказувати на наявність відсилання до «чужого» слова, на наявність цитати в тексті, яка не виділена графічно»[17]. В. Хлєбда поділяє метаоператори на безвідносні й відносні, зазначаючи, що безвідносні не відносять словосполуку ні до місця, ні до часу, ні до інших будь-яких обставин (метаоператори как говорят, как говорится, так называемый, как это принято называть тільки інформують: багато осіб часто говорять власне так, багато осіб ці слова часто повторюють); натомість оператори відносні зіставляють певний вислів із якимось місцем (країною, регіоном, кварталом, місцем праці), із якимось часом (епохою, періодом, відрізком часу, із минулим чи майбутнім), із тим чи іншим ракурсом (как говорят в России, как это называют поляки, по любимому выражению журналистов, говоря словами наших политиков, как это называлось раньше, как говаривали наши предки і т. ін.)[18]. Натомість М. Шумаріна виокремлює прямі сигнали: власне метаоператори (особливі мовні вислови, які сигналізують про метамовні операції (перехід із рівня тексту на рівень метатексту, із мови на метамову - терміни, що позначають процеси мови й мовні твори (слово, фраза, повідомлення, називати (ся), вимовляти, позначати і т. ін.); до власне метаоператорів належать також одиниці, які у граматиці кваліфікують як вставні конструкції, зокрема ті, які слугують лексичними маркерами чужої мови); побічні сигнали: аналоги метаоператорів та нульові метаоператори[19].

У цьому дослідженні проаналізовано одиниці, уведені до тексту лише за допомогою метаоператоров різних типів, зокрема маркерів інтертекстуальності. Матеріал вилучався методом суцільної вибирання з «Українського національного лінгвістичного корпусу»[20] й текстів, розміщених на інтернет-сторінках, це - тексти публіцистичного дискурсу, блоги, усно-письмова мова коментарів і т. ін., широко представлений матеріал і художнього дискурсу. Загалом проаналізовано близько 2500 прецедентних цитат, паремій, фразеологізмів, супроводжуваних маркерами інтертекстуальності.

У досліджуваному матеріалі виявлено 104 структурно-семантичних моделі маркерів інтертекстуальності різних типів. Д. Матісон зазначає, що «користувачі» мови створюють значення, не спираючись на окремі слова, а радше приймаючи за основу відносно стабілізовані комбінації слів[21]. Ці висновки можна поширити на вживання слова кажуть у ролі компонента метаоператора, яке з’являється у типових контекстах, як засвідчують результати дослідження (див. Табл. 1).

Таблиця 1.

4-те слово зліва

3-тє слово зліва

2-ге слово зліва

1-ше слово зліва

 

як 1

американці 1, правильно 1, так 1,

у 1

як 384, недарма 161

в 2, у 2, них 1, старi 1

як 1093, то 437, ж 161, народі 3, люди 1, нас 1, недаремно 1, не­дар­ма 1, не­даром 1, правду 1, тут 1

кажуть

 

1-ше слово справа

2-ге слово справа

3-тє слово справа

4-те слово справа

кажуть

росіяни 137, у 65, в 37, на 12, французи 10, англійці 10, люди 6, наші 6, поляки 6, аме­ри­кан­ці 5, галича­ни 4, математи­ки 4, селя­ни 4, моряки 3, одеси­ти 3, ваші 2, вче­ні 2, ки­тайці 2, німці 2, самі 2, спортс­мени 2, цирка­чі 2, японці 2, актори 1, амери­кан­ські 1, ар­тис­ти 1, біологи 1, боксе­ри 1, бри­тан­ці 1, буддис­ти 1, бухгал­те­ри 1, бюрократ­и 1, великору­си 1, всмішни­ки 1, гали­ча­не 1, греки 1, даль­то­ні­ки 1, домінош­ники 1, дорож­ни­ки 1, дотеп­ні 1, жар­тів­ни­ки 1, жінки 1, за­по­рожці 1, іко­но­писці 1, кава­лерис­ти 1, кар­тя­рі 1, кацапи 1, космонав­ти 1, купці 1, лих­ва­рі 1, мартен­щи­ки 1, медики 1, місцеві 1, мої 1, мудрі 1, мужи­ки 1, нині 1, но­во­росiй­цi 1, оті 1, пись­мен­ни­ки 1, правни­ки 1, преферан­систи 1, пропа­ган­дисти 1, про­с­тенькі 1, психо­логи 1, реци­ди­віс­ти 1, римля­ни 1, розумні 1, росій­ської 1, се­люки 1, старі 1, стеногра­фісти 1, тепер 1, тут 1, українці 1, філо­софи 1, флегма­тич­ні 1, фут­боліс­ти 1, хокеїс­ти 1, хрещати­цькі 1, чен­ці 1, чиновники 1, ша­хісти 1, шах­та­рі 1

народі 34, нас 16, селі 11, приказці 9, Оде­сі 8, люди 5, таких 5, армії 2, Києві 2, мене 2, алкаші 1, аме­риканських 1, бра­ти 1, бри­танці 1, в 1, вас 1, визнати 1, вихідці 1, вчо­рашні 1, гали­чині 1, гої 1, гу­цули 1, деякі 1, духовні 1, Єв­ропі 1, знайо­мі 1, індіан­ці 1, її 1, його 1, кацапи 1, ко­ле­ги-депутати 1, Львові 1, лю­дей 1, мовою 1, мудреці 1, наро­ду 1, нашому 1, обрядових 1, од­но­му 1, пари­жанки 1, песи­головці 1, пое­ти 1, поліцей­ські 1, приказ­цi 1, радіо­про­гно­зах 1, Росії 1, світі 1, Сибіру 1, Сокалі 1, сході 1, такий 1, тато 1, твоїх 1, Украї­ні 1, Франції 1, Черченi 1, Язні 1

випадках 6, на 6, в 3, в 3, бойовиках 1, брати-україн­ці 1, героїв 1, євреї 1, з 1, картярів 1, ко­лиш­ній 1, менші 1, наставники 1, наші 1, прегар­но­му 1, приказ­ці 1, селі 1, сус­пільствах 1, ти­пу 1, улюблених 1, Франції 1

чорнухах 2, Вкраїні 1, вотчи­ні 1, доброми­лі 1, Донбасу 1, його 1, містеч­ках 1, місті 1, олігархи 1, Ос­нові 1, півдні 1, Полтаві 1, ра­зом 1, роботі 1, росіяни 1, сара­тові 1, селі 1, Україні 1, ук­раїн­ці 1, фільмах 1

Наведімо приклади найчастотніших структурно-семантичних моделей. У Таблиці 2 представлено варіанти структурно-семантичної моделі як + ДМ (дієслово мовлення), маркери інтертекстуальності, побудовані за цією моделлю, здебільшого містять дієслово в неозначено-особовій формі.

Таблиця 2

Частотність

Структурно-семантична модель

Приклади

1

2

3

1104

як + ДМ

як + то + ДМ

як кажуть[22]

як то кажуть

178

оцінка + ДМ

недарма ж кажуть

недаремно (недарма, недаром, правду) кажуть

недарма ж говорять

33

як + ДМ + у народі

як кажуть в народі

10

як + ДМ

як говориться

8

як + ДМ + оцінка + люди

як говорять мудрі люди

як кажуть вчені люди

5

як + ДМ

як говорять

4

оцінка + ДМ + у народі

недарма ж кажуть в народі

як кажуть у людей

4

як + ДМ

як казав

як казали

4

як + ДМ + ситуація

як кажуть в таких випадках

4

як відомо

як відомо

1354

   

Майже половина випадків вживання маркерів інтертекстуальності (45,8%) припадає на структурно-семантичні моделі як + ДМ та як + то + ДМ.

У Таблиці 3 подано перелік маркерів інтертекстуальності зі складником, що пов’язує одиницю із художнім дискурсом, а саме називає персонажа, якому належить вислів. До цієї групи відносимо як цитати з художнього дискурсу, так і приклади мовлення героїв художнього дискурсу в його межах.

Таблиця 3

Частотність

Структурно-семантична модель

Приклади

 

142

як + ДМ + ім’я/прізвище персонажа

як висловлювався Остап Бендер

як говорив Д. Бонд

як говорить Остап Бендер

як каже Карло Іванович Бубон

як казав Бубон

як мовляв[23] Остап Бендер

як сказав би Борька

 

20

як + ДМ + назва персонажа за жанром

як казав один кіногерой

19

як + ДМ + оцінка + ім’я/прізвище персонажа

як говорив великий комбінатор Остап Бендер

як говорив всевидючий Доктор Хаус

як каже наша Софійка

8

як + ДМ + назва особи за соціальним статусом + ім’я/прізвище персонажа

як казав мій кумир Шариков П.П.

як каже дід Грицько

8

як + ДМ + оцінка + персонаж

як казав відомий персонаж

8

як + ДМ + оцінка + назва персонажа за жанром

як казав відомий кіногерой

5

як + ДМ + персонаж

як казав один персонаж

4

як + ДМ + персонаж + жанр + назва твору

Як казав герой фільму "Traіnspottіng"

3

як + ДМ + ім’я/прізвище автора + ім’я/прізвище персонажа

як казав булгаковський Воланд

3

як + ДМ + оцінка + персонаж + жанр + назва твору

як казав відомий персонаж з мультфільму «Простоквашино» кіт Матроскін

3

як + ДМ +оцінка + ім’я/прізвище персонажа

як говорив знаменитий листоноша Пєчкін

2

як + ДМ + оцінка + назва персонажа за жанром

як казав мій улюблений кіногерой

як говорив відомий герой кінофільму

2

як + ДМ + оцінка + оцінка + персонаж + ім’я/прізвище персонажа

як казав незабутній колоритний персонаж Антибіотик

2

як + ДМ + персонаж + ім’я/прізвище автора

як говорив герой Булгакова

2

як + ДМ + персонаж + ім’я/прізвище автора + назва твору

як говорив персонаж булгаківського «Собачого серця»

1

як + ДМ + жанр + ім’я/прізвище персонажа

як казав в фільмі Жеглов

1

як + ДМ + ім’я/прізвище автора + персонаж

як казав булґаковський герой

1

як + ДМ + ім’я/прізвище персонажа + жанр + назва твору

Як казав професор Преображенський у фільмі «Собаче серце»

 

1

як + ДМ + ім’я/прізвище персонажа + ім’я/прізвище автора + назва твору

як казав професор Преображенський у булгаковському «Собачому серці»

 

1

як + ДМ + ім’я/прізвище персонажа + назва твору

як казав професор Преображенський із «Собачого серця»

 

1

як + ДМ + ім’я/прізвище персонажа + назва твору + ім’я/прізвище автора

як каже Дорiна в "Тартюфi" Мольєра

 

1

як + ДМ + ім’я/прізвище персонажа + оцінка + жанр

як казав Бармалей у відомому фільмі

 

1

як + ДМ + назва особи за професією + ім’я/прізвище персонажа

як казав доктор Борменталь

1

як + ДМ + назва особи за професією + ім’я/прізвище персонажа + жанр

як говорив лікар Хаус із однойменного серіалу

1

як + ДМ + назва особи за соціальним статусом + ім’я/прізвище персонажа + жанр + назва твору

як казав товаріщ Саахов із фільму «Кавказька полонянка»

1

як + ДМ + назва особи професією + ім’я/прізвище персонажа

як говорив группенфюрер Мюллер

1

як + ДМ + один + оцінка + назва персонажа за жанром

як говорив один серйозний мульт-герой

 

1

як + ДМ + один + персонаж + ім’я/прізвище автора

як казав один із героїв Шекспіра

 

1

як + ДМ + один + назва персонажа за жанром

як говорив один літературний герой

 

1

як + ДМ + оцінка + назва персонажа за жанром + ім’я/прізвище персонажа

як казав відомий кіногерой Штірліц

1

як + ДМ + оцінка + жанр + персонаж + ім’я/прізвище персонажа

як казав відомий кінематографічний персонаж Попандопуло

1

як + ДМ + оцінка + назва особи за соціальним статусом + ім’я/прізвище персонажа

як каже мій геніальний керівник, вірний барвінківець, товариш Барвінок

1

як + ДМ + оцінка + назва персонажа за жанром + оцінка за поведінкою

як говорив відомий герой-авантюрист

1

як + ДМ + оцінка + персонаж + ім’я/прізвище персонажа

як казав мультиплікаційний персонаж Чебурашка

1

як + ДМ + оцінка + персонаж + оцінка + жанр

як казав відомий персонаж відомого роману

1

як + ДМ + оцінка + персонаж + оцінка + жанр + назва особи за професією + ім’я/прізвище персонажа

як казав відомий герой телевізійного фільму, слідчий Жеглов

1

як + ДМ + оцінка за належністю + ім’я/прізвище персонажа

як казав ваш Фауст

1

як + ДМ + оцінка за належністю + оцінка + персонаж

як казав мій улюблений герой

1

як + ДМ + персонаж

як казала вона

1

як + ДМ + персонаж + жанр

як то казав один персонаж мультфільма

1

як + ДМ + персонаж + ім’я/прізвище автора + назва твору

як говорив персонаж булгаківського «Собачого серця»

1

як + ДМ + персонаж + назва твору

як казав герой «Операції И»

1

як + ДМ + персонаж + оцінка + жанр

як казав один персонаж радянського мультфільму 

1

як + ДМ + персонаж + оцінка + жанр + назва твору

як казав герой відомого фільму «Берегись автомобиля»

1

як + ДМ + персонаж + оцінка + твір

як говорив герой відомого твору

1

як + ДМ + назва персонажа за жанром і алюзією до твору

як говорив той тато з реклами інопланетянського сиру.

1

як + ДМ + ситуація + оцінка особи за належністю + назва особи за соціальним статусом + ім’я/прізвище персонажа

як казав про це діло мій друг Борис

1

як + ДМ + час + ім’я/прізвище автора + ім’я/прізвище персонажа

як говорив ще [гетевский] Фауст

1

як + ДМ + час + ім’я/прізвище персонажа

як казав колись Жеглов

1

як + ДМ +ім’я/прізвище персонажа

як сказав Саахов

1

як + ДМ +назва особи за професією + ім’я/прізвище персонажа

як говорив капітан Жеглов 

1

як + ДМ +назва особи за соціальним статусом + ім’я/прізвище персонажа

як говорив дідуган Мюллер

1

як + ДМ + оцінка + назва персонажа за жанром

як говорив один відомий кіногерой

1

як + ДМ + назва персонажа за жанром + ім’я/прізвище персонажа

як говорив кіногерой Паніковський

1

як + ДМ + оцінка + ім’я/прізвище персонажа

як говорив великий Мюллер

271

   
         

У Таблиці 4 узагальнено результати аналізу маркерів інтертекстуальності, які вказують на національну належність вислову. У дослідженому матеріалі виявлено 220 прикладів вживання згаданих маркерів інтертекстуальності, що становить 9% відсотків.

Таблиця 4

Частотність

Структурно-семантична модель

Приклади

1

2

3

220

як + ДМ + назва особи за національністю

як кажуть англійці

як говорять китайці

як казали поляки

4

як + ДМ + оцінка + назва особи за національністю

як казав один поважний єврей

як кажуть мої знайомі євреї

1

як + ДМ + ситуація + назва особи за національністю

як кажуть в таких випадках українці

1

як + то + ДМ + назва особи за національністю

як то кажуть французи

220

   

У Таблиці 5 подано структурно-семантичні моделі маркерів інтертекстуальності, які містять вказівку про те, що супроводжувана ними цитата властива мовленню людей певних професій; особам, які мають певний соціальний статус; особам, які є авторитетними для мовців з огляду на родинну «ієрархію».

Таблиця 5

Частотність

Структурно-семантична модель

Приклади

1

2

3

58

як + ДМ + назва особи за професією

як + ДМ + оцінка + назва особи за професією

як + ДМ + один + назва особи за професією + кому

як + ДМ + оцінка за належністю + назва особи за професією

як + ДМ + якийсь + назва особи за професією

як + то + ДМ + назва особи за професією

як + ДМ + назва особи за місцем проживання + назва особи за професією

як говорять криміналісти

як говорив відомий полководець

як говорив один філософ

як казав один чи то поет, чи то філософ

як сказав один полководець

як казав один політтехнолог часів Київської Русі великому князеві

як кажуть наші поети

як казав якийсь філософ

як то кажуть медики

як кажуть американські поліцейські

45

як + ДМ + назва особи за соціальним статусом

як + ДМ + один + назва особи за соціальним статусом

як + ДМ + один + оцінка + назва особи за соціальним статусом

як + ДМ + оцінка + назва особи за соціальним статусом

як + ДМ + оцінка + назва особи за соціальним статусом + ім’я

як + ДМ + оцінка + назва особи за соціальним статусом

як говорив класик

як казали класики

як каже мій товариш

як каже одна тьотька

як казав один мудрець

як говорив один класик

як казав один недоброї пам’яті політичний діяч

як говорив відомий радянський лідер

як каже мій товариш

як казав невідомий мудрий дядько чи тетка

як казав мій колишній колєга Вася

як кажуть ваші колеги-депутати

26

як + ДМ + назва особи за родинною спорідненістю

як + ДМ + назва особи за родинною спорідненістю + назва особи за професією

як + ДМ + час + оцінка + назва особи за родинною спорідненістю

як + ДМ + час + назва особи за родинною спорідненістю

як + ДМ + оцінка за належністю + назва особи за родинною спорідненістю

як казав батько

як каже її зять-лікар

як говорив іще муй мудрий дід

як казали колись наші прадіди

як говорив мій батько

8

як + ДМ + оцінка за належністю + назва особи за соціальним статусом

як + ДМ + час + оцінка за належністю + назва особи за соціальним статусом

як + ДМ + час + назва особи за соціальним статусом

як + ДМ + оцінка за соціальним статусом + оцінка за належністю

як + ДМ + час + назва особи за соціальним статусом

як кажуть наші духовні наставники

як кажуть нині деякі наші олігархи

як казав колись класик

як казав інший розумник, український

як казали колись лідери більшовизму

5

як + ДМ + назва особи за захопленням

як кажуть доміношники

5

як + ДМ + назва особи за поведінкою

як + ДМ + один + назва особи за поведінкою

як говорять жартівники

як казав один дотепник

4

як + ДМ + назва особи за часом

як каже сучасник

як казали древні

2

як + ДМ + назва особи за захворюванням

як + ДМ + місце + назва особи за захворюванням

як кажуть дальтоніки

як кажуть хрещатицькі алкаші

2

як + ДМ + назва особи за статтю

як казали дами

1

як + ДМ + назва особи за віросповіданням

як кажуть буддисти

1

як + ДМ + назва особи за місцем перебування

як казали санаторійці

1

як + ДМ + назва особи за оцінкою + час

як казали раґулі в дитинстві

1

як + ДМ + один + оцінка + особа

як сказав один розумний чоловік

1

як + ДМ + один + угруповання

як казала одна партія

1

як + ДМ + оцінка + назва особи за місцем проживання

як говорив наш відомий земляк

1

як + ДМ + час +один + назва особи за оцінкою

як говорив ще один пед-ло

162

   

У Таблиці 6 представлено перелік моделей маркерів інтертекстуальності, які авторизують вислів.

Таблиця 6

Частотність

Структурно-семантична модель

Приклади

1

2

3

104

як + ДМ + ім’я/прізвище автора

як казав Алєксандр Сєргєйовіч

як говорив А. Камю

як каже Жванецький

як висловлювався Козьма Прутков

як говорили Козьма Прутков

як мовив Козьма Прутков

як писав Козьма Прутков

як писав Ленін

як пише Козьма Прутков

як сказав Любомир Гузар

15

як + ДМ + назва особи за соціальним статусом + ім’я/прізвище автора

як казав дєдушка лєнін

6

як + ДМ + оцінка + ім’я/прізвище автора

як казав богопротивний Коперник

5

як + ДМ + час + ім’я/прізвище автора

як казав колись Богдан Хмельницький

4

як + ДМ + оцінка + назва особи за професією + ім’я/прізвище автора

як говорив відомий письменник Антон Павлович Чехов

як казав відомий філолог Азаров

2

як + ДМ + оцінка + назва особи за соціальним статусом + ім’я/прізвище автора

як сказав би їхній невмирущий вождь Лєнін

2

як + ДМ + оцінка за належністю + оцінка + ім’я/прізвище автора

як казав наш великий Кравчук

2

як + ДМ + час + назва особи за професією + ім’я/прізвище автора

як казав ранньохристиянський богослов Тертуліан

2

як + оцінка + ДМ + назва особи за соціальним статусом + ім’я/прізвище автора

як пророчо говорив товариш Ленін

2

як + час + ДМ + ім’я/прізвище автора

як колись говорив М.С.Хрущов

як колись зазначив Козьма Прутков

1

як + ДМ + вказівка на особу

як каже той

1

як + ДМ + жанр + ім’я/прізвище автора

як казав у одному фільмі Ераст Гарін

1

як + ДМ + ім’я/прізвище автора + назва особи за професією

як казав Козьма Прутков-інженер

1

як + ДМ + назва особи за місцем проживання + назва особи за професією + ім’я/прізвище автора

як каже миргородський писар Гоголь-Янівський

1

як + ДМ + назва особи за належністю до політичної течії + ім’я/прізвище автора

як казав більшовицький речник Максим Горький

1

як + ДМ + ситуація + ім’я/прізвище автора

як казав з дещо іншого приводу Ульянов-Ленін

1

як + ДМ + час + назва особи за місцем проживання + назва особи за професію + ім’я/прізвище автора

як казав колись наш земляк, філософ і вільнодумець, Фелікс Кривін

151

   

Маркери інтертектуальності містять складник, що вказує на «місце» побутування вислову, у 3,8% випадків. Такі маркери інтертекстуальності є пов’язаними, як з країною, так із соціальним розшаруванням суспільства (див. Табл. 7).

Таблиця 7

Частотність

Структурно-семантична модель

Приклади

1

2

3

75

як + ДМ + місце

як кажуть у Росії

як казали в селi

як кажемо в Пласті

10

як + ДМ + назва особи за місцем проживання

як кажуть британці

2

як + то + ДМ + місце

як то кажуть на сході

1

як + ДМ + назва особи за місцем проживання + жанр

як кажуть селяни в приказці

1

як + ДМ + один + оцінка + місце

як кажуть в одному прегарному місті

1

як + ДМ + час + місце

як казали колись в Одесі

1

як + то + ДМ + місце

як то казали на селі

1

як + місце + ДМ

як у них тут кажуть

93

   

У Таблиці 8 представлено перелік моделей маркерів інтертекстуальності з компонентом за висловом.

Таблиця 8

Частотність

Структурно-семантична модель

Приклади

1

2

3

26

за висловом + ім’я/прізвище автора

за висловом А. Камю

3

за висловом + назва особи за професією + ім’я/прізвище автора

за висловом головного редактора Лариси Івшиної

2

за висловом + автора

за висловом автора

2

за висловом + назва особи за професією

за висловом поета

2

за висловом + назва особи за соціальним статусом

за висловами вождя народів

2

за висловом + оцінка + назва особи за професією + ім’я/прізвище автора

за висловом відомого археолога графа Олексія Уварова

1

за висловом + ім’я/прізвище персонажа

за висловом Терешка

1

за висловом + назва ЗМІ

за висловом Daily Telegraph

1

за висловом + назва особи за соціальним статусом + імя/прізвище автора

за висловом діда Салимона

1

за висловом + назва особи за соціальним статусом + оцінка + жанр + ім’я/прізвище автора

за висловом одного мафіозі із популярного роману Маріо П’юзо

1

за висловом + належність до країни + назва особи за соціальним статусом + ім’я/прізвище автора

за висловом американського президента Рейгана

1

за висловом + належність до країни + назва особи за соціальним статусом

за висловом білоруського президента

1

за висловом + оцінка + ім’я/прізвище автора

за висловом титанічного Івана Франка

1

за висловом + оцінка + час + назва особи за професією + ім’я/прізвище автора

за висловом відомого тогочасного теоретика мистецтва Гюйса

1

за висловом + персонаж + оцінка + назва твору

за висловом одного з персонажів популярного фільму «Сімнадцять миттєвостей весни»

43

   

Маркери інтертекстуальності, які містять складник, що вказує на жанрове походження цитати, трапляються в 1,4% випадків (див. Табл. 9).

Таблиця 9

Частотність

Структурно-семантична модель

Приклади

1

2

3

12

як + ДМ + жанр

як говориться у приказці

як кажуть в приказці

10

як + ДМ + оцінка + жанр

як каже древня мудрість

як кажуть у твоїх улюблених фільмах

як говориться у відомому анекдоті

1

як + ДМ + жанр + ім’я/прізвище автора

як каже притча Христова,

1

як + ДМ + оцінка + жанр + місце походження

як каже найновіша приказка, привезена з Америки

1

як + то + ДМ + мова + жанр

як то каже якась німецька пословиця

25

   

У Таблиці 10 представлено перелік структурно-семантичних моделей маркерів інтертекстуальності з окремим компонентом, який експлікує час. Експлікація часу властива й іншим моделям, однак час у них виражено за допомогою граматичної категорії часу.

Таблиця 10

Частотність

Структурно-семантична модель

Приклади

1

2

3

14

як + ДМ + час

як казали в давнину

як кажуть тепер

1

як + то + ДМ + час

як то казали 1919-20-го років

15

   

Виокремлюємо нейтральні маркери інтертекстуальності (які не містять оцінних компонентів на вербальному рівні): як казав Білл Гейтс; за висловом Майкла Кеннедi; за висловом американського президента Рейгана; як говорив Д. Бонд; як казав Черчилль; як казав Генрі Кіссінджер; як говорив Хічкок тощо (належить зауважити, що нейтральність притаманна лише вербальному рівню, на рівні концептуальному простежується зв’язок певного імені зі знаннями про значущість особи в соціальній, культурній, політичній, бізнесовій, науковій ієрархії); як кажуть; як то кажуть; як кажуть в народі; як говориться (у тексті такі маркери інтертекстуальності виконують роль покликання на колективний авторитет, «більшість», що має бути аргументом на користь істинності вислову[24]);

оцінні, які, своєю чергою, поділяємо на:

оцінні щодо авторитетності автора/джерела: як казав відомий філолог Азаров (у цьому разі іронічний ефект створюється завдяки фоновим знанням мовців про неналежне володіння українською мовою автора вислову, що призводить до численних помилок у його виступах); як говорив всевидючий Доктор Хаус; як казав наш великий Кравчук; за висловом титанічного Івана Франка; як казав один німецький мудрець; як казав відомий політик; як казав один поважний єврей; як казав інший розумник, український; як каже народна мудрість (в останньому прикладі оцінку закладено вже в назві жанру);

оцінні щодо ставлення автора тексту до істинності цитати: недарма ж кажуть/говорять; правильно старі люди кажуть; як пророчо говорив товариш Ленін тощо.

За допомогою програми Concordance підраховано, що перелік маркерів інтертекстуальності містить 869 різних слів (7495 слововживань). Найчастотнішим є сполучник як (трапляється у 2103 контекстах), який входить до абсолютної більшості маркерів інтертекстуальності. Інші компоненти маркерів інтертекстуальності мають таку абсолютну частотність (подаємо частотність компонентів у певних граматичних формах):

дієслова мовлення: КАЖУТЬ 648; КАЗАВ 338; ГОВОРИВ 101; КАЖЕ 82; ГОВОРЯТЬ 59; КАЗАЛИ 56; КАЗАЛА 18; ГОВОРИТЬСЯ 16; СКАЗАВ 12; ВИСЛОВЛЮВАВСЯ 2; ПИСАВ 2;

ім’я/прізвище автора /персонажа: ОСТАП БЕНДЕР 71; ЖЕГЛОВ 20; ЛЕНІН 28; КОЗЬМА ПРУТКОВ 16; СААХОВ 11; ПРОФЕСОР ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ 10; КАРЛСОН 9; ШАРІКОВ 9; ПЄЧКІН 7; ЖВАНЕЦЬКИЙ 6; МЮЛЛЕР 6; ПАНІКОВСЬКИЙ 6; ПУШКІН 4; РАЙКІН 4; ХРУЩОВ 4; КАМЮ 3; АЗАРОВ 2; ГОРБАЧОВ 2; БУЛГАКІВСЬКОГО 2; БУЛГАКОВСЬКИЙ 2; ГОРЬКИЙ 2; ЕЙНШТЕЙН 2; КАРНЕГІ 2; КРАВЧУК 2; РУЗВЕЛЬТ 2; СКОВОРОДА 2; СТАЛІН 2; ФАУСТ 2; ХАУС 2;

назви осіб за національністю: РОСІЯНИ 163; ФРАНЦУЗИ 10; АНГЛІЙЦІ 7; ПОЛЯКИ 7; АНГЛIЙЦI 3; КИТАЙЦІ 3; ГРЕКИ 2; КАЦАПИ 2; НІМЦІ 2; УКРАЇНЦІ 2; ЯПОНЦІ 2;

назви осіб за місцем проживання: в СЕЛІ 16; в ОДЕСІ 8; РИМЛЯНИ 8; АМЕРИКАНЦІ 6; ГАЛИЧАНИ 4; ЗАПОРОЖЦІ 4; СЕЛЯНИ 4; ОДЕСИТИ 3; БРИТАНЦІ 2; ЗЕМЛЯК 2;

назви осіб за родинною спорідненістю (інколи віком), соціальними зв’язками: ДІДУСЬ 7; БАТЬКО 6; ДІД 6; ТАТО 5; БАБУСЯ 4; ПРЕДКИ 4; БАБА 3; ДЄДУШКА 3; ДЯДЬКО 2; МАМА 2; ПОДРУГА 2; ТЕЩА 2;

узагальнені назви осіб: в НАРОДІ 40; ЛЮДИ 16; КЛАСИК 13; ДІЯЧ 2;

назви осіб за професією/посадою: ПОЕТ 5; ПРЕЗИДЕНТ 5; МАТЕМАТИКИ 4; ФІЛОСОФ 4; МОРЯКИ 3; ПИСЬМЕННИК 2; ПОЛКОВОДЕЦЬ 2; СПОРТСМЕНИ 2; ЦИРКАЧІ 2; ШЕФ 2;

вказівка на віртуальність особи (за жанром): КІНОГЕРОЙ 30; ПЕРСОНАЖ 33; ГЕРОЙ 14;

назви осіб за стосунком до тексту: АВТОР 3;

назви осіб за певною характеристикою: ЖАРТІВНИКИ 3; МУДРЕЦЬ 3; МУДРЕЦІ 2;

місце: в ГАЛИЧИНІ 2; в КИЄВІ 2; на УКРАЇНІ 2; у ФРАНЦІЇ 2;

оцінка щодо істинності висловлювання: НЕДАРМА 179;

оцінка авторитетності джерела: ВІДОМИЙ 42; ВЕЛИКИЙ 8; НЕЗАБУТНІЙ 8; УЛЮБЛЕНИЙ 3; ВЧЕНІ (прикметник) 2; МУДРИЙ 4; ПОПУЛЯРНОГО 2;

назва жанру: ПРИКАЗКА 29; (герой/персонаж) ФІЛЬМУ 10; (народна) МУДРІСТЬ 6; АНЕКДОТІ 4; ПРИСЛІВ’Я 4; у ФІЛЬМІ 4; (герой/персонаж) КІНОФІЛЬМУ 2; (герой/персонаж) РОМАНУ 2;

компонент, що експлікує час: КОЛИСЬ 13; в ДАВНИНУ 4; ДРЕВНІ 4; СТАРІ 4; ЧАСИ 3; ДАВНІ 2; НИНІ 2; СТАРОДАВНЯ 2; ТОДІ 2.

«Цікаві» результати дає гендерний аспект розгляду маркерів інтертекстуальності. Так, із дієслів мовлення, які є компонентами маркерів інтертекстуальності, у жіночому роді трапляється лише КАЗАЛА (у 17 контекстах, що становить 0.23%); назви осіб жіночого роду теж представлені нешироко: БАБУСЯ (4 - 0.053%); БАБА (3 - 0.040%); МАМА (2 - 0.027%); ПОДРУГА (2 - 0.027%); ТЕЩА (2 - 0.027%); АКТОРКА (1 - 0.013%); БАБЦЯ (1 - 0.013%), ЖІНКИ (1 - 0.013%) та ін. Знайдено нечисленні приклади цитувань Лесі Українки, Мерлін Монро, Фаїни Раневської.

Окрім того, дослідження компонентного складу маркерів інтертекстуальності може бути корисним для виявлення такого явища, як кореференція. Так, наприклад, у нашій вибірці представлені такі кореференти імені Л. Кравчук, як: як казав відомий політик; як говорив наш колишній президент; як казав один персонаж української політики; як говорив наш відомий земляк тощо.  

Питомий та інтернаціональний (запозичені одиниці вжито з нейтральними маркерами інтертекстуальності, тобто мовці не відчувають «іншомовність», не акцентують на цьому увагу) фонд становить 1504 різних одиниць (фразеологізмів, паремій, прецедентних цитат), серед яких виокремлюється група з вищою частотністю, як-от: коментарі зайві (17); Маємо те, що маємо (Л. Кравчук) (11); відчуйте різницю (7); дві великі різниці (7); Береженого Бог береже (6); вам і карти в руки (5); За що боролись, на те и напоролись[25] (5); Бог йому суддя (4); віз і нині там (І. Крилов) (4); зустрічають по одягу (4); краще один раз побачити, аніж сто разів почути (4); Одна голова – добре, а дві – ще ліпше (4); пересічний громадянин/пересічна людина/пересічний українець (4); біда йде, за собою другу веде (3); Ворон воронові ока не виклює (3); гуртом і батька легше бити (3); Дасть Бог день — дасть і пожиток (3); З вогню в полум'я... (3); з миру по нитці — голому сорочка (3); кожному своє (3); нема лиха без добра (3); пуститися берега (3); сивина в бороду (3); тримати руку на пульсі (3); Що можна мамі, того не можна лялі (Що можна Юпітеру, не можна бикові; Що попові можна, те дякові зась) (3); баба надвоє ворожила (2); без води і ні туди, і ні сюди (2); Богу – Богово, а кесарю – кесарево (2); вдарити лихом об землю (2); вивести в люди (2); винятки лиш стверджують правило (2); вище себе не стрибнеш (2); від "А" до "Я" (2); від Бога (2); від дошки до дошки (2); Вода камінь точить (2); Де два українці, там три гетьмани (2); діло житейське (2); Є машини, а є “Хонди” (2); жадність фраєра згубила (2); з перших рук (2); забутий Богом і людьми (2); закохатися по самі вуха (2); зачепити за живе (2); змінити гнів на милість (2); їхати з ярмарку (2); канути в Лету (2); куй залізо, поки воно гаряче (2); маленький українець (В. Ющенко) (2); можливі варіанти (2); на безриб’ї й рак риба (2); на повну котушку (2); на шару (2); надія вмирає останньою (2); Не було б щастя, так нещастя допомогло (2); не давати рукам волi (2); не кажи гоп, доки не перескочиш (2); не так сталося, як гадалося (2); ні до бога ні до людей (2); нове - це добре забуте старе (2); обіцяного три роки чекають (2); очі бояться, а руки роблять (2); передати куті меду (2); питань немає (2); під зав'язку (2); пішла Манька на люди (Пішла Хвеська в люди) (2); по гарячих слідах (2); Поки сонце зійде – роса очі виїсть (2); про всяк випадок (2); прописна істина (2); п'яному і море по коліно (2); роботи непочатий край (2); Рука руку миє (2); своя сорочка ближче до тіла (2); скільки людей, стільки й думок (2); слово – не горобець (2); стати на свої місця (2); Трапилося сліпій курці бобове зерно, та й тим подавилась (2); у всякого своя доля і свій шлях широкий (Г. Сковорода) (2); у гарячому купаний (2); у страху очі великі (2); факт залишається фактом (2); Факти річ уперта (2); хотіли, як краще, а вийшло, як завжди (В. Черномирдін) (2); Хто рано встає, тому Бог дає (2); шила в мішку не втаїш (2); що б не робилося — усе на краще (2); що бог пошле (2).

Найвища частотність, за нашою вибіркою, властива одиниці коментарі зайві, яку дослідники вважають калькою з німецької мови Kommentar iiberflussig[26]. Так, наприклад вислів дві великі різниці є калькою з ідиш, і, як зазначають дослідники широко вживається й у російській мові[27].

Вислів а віз і нині там походить із байки І. Крилова «Лебідь, рак і щука». О. Пономарів щодо вживання цієї одиниці зауважує: «Але навіщо цитувати чуже, коли маємо своє? У Леоніда Глібова читаємо: "А хура й досі там". Саме цей рядок я й пропагую. Якщо хтось не знає, що таке "хура", пояснюю: хура - це великий віз або сани. Наприклад: "Позичив грошей на хату, ще й обіцяв дати хуру до лісу під матеріал" (Михайло Коцюбинський)»[28].

Вислів кожному своє сягає латинського suum cuique (із праць «Про закони», «Про обов’язки», «Про природу богів», «Про межі добра і зла») Цицерона, однак в Новітній історії вислів став сумновідомим як напис, зроблений німецькими нацистами над входом до концентраційного табору смерті Бухенвальд, — Jedem das Seine[29] Однак сучасні мовці, широко вживаючи цей вислів, не пов’язують із ним згаданих вище негативних конотацій. Так, він представлений у текстах авторів і старшого, і молодшого покоління: «Кожному своє, — бережно прикрилить руками її плечі та й знову мовчить» (УНЛК, Стельмах М. Чотири броди); «Ні, я сам, сам... Кожному своє» (УНЛК, Гончар О. Т. «Людина і зброя»); «Те, що ти відчуваєш, — слушно. Та кожному — своє. Хто ступив на стежку, повинен пройти її до кінця» (Бердник О.П. Вогняний вершник : Повість. – К. : Молодь, 1989); «Різниця полягала лише в тому, що я народився в степах України, а він - в американських джунґлях хмародерів. Та кожному своє» (УНЛК, Т. Сучасність : Журнал; Щомісячний часопис незалежної української думки - К. : Українська книга, 2004).

Про прецедентність, зокрема паремії, може свідчити її компресія (зустрічають по одягу, з вогню в полум'я, сивина в бороду, слово – не горобець). Ще одним свідченням високого рівня прецедентності одиниці є її трансформації та бурлескні переробки, як-от: з миру по нитці — голому сорочка (З миру по нитці – голому смокінг; З миру по нитці – голому… ракета; з миру по нитці – голому обновка; З миру по ниточці / голому на сорочечку, а також машини, будинки, яхти, квартири; з миру по нитці, а голому – автомобіль; З миру по нитці — голому дуля (ІМ[30])). Натрапляємо на низку трансформацій паремії Де два українці, там три гетьмани (представлену також варіантами: Де два козака, там три гетьмани; Де два хохла / там три гетьмани): Бо де два українці, там три фюрери (О. Покальчук); Де два українці, там три партії (ІМ); Де два поляки, там три політичні партії (ІМ); Де два юристи, там три думки (де два адвокати - там три думки) (ІМ); Де два опозиціонери, там три єдиних кандидати (ІМ); ‎де два блогери, там три окремих думки (ІМ); Де два проекти - там три закони (ІМ) тощо. Активно в мовленні використовується структурно-семантична модель Є об’єкти (загальна назва), а є об’єкт (власна назва) (Є машини, а є “Хонди” (BMW, «Мерседеси», мазди) (ІМ); Є мобілки, а є Нокіа (Сіменси) (ІМ) тощо.

Для укладення переліку найчастотніших прецедентних одиниць, зокрема української мови, на нашу думку, належить формувати вибірку на основі корпусних даних, оскільки частотність уживання одиниці з маркерами інтертекстуальності суттєво відрізняється від уживання без них. Подаємо «невідфільтровані» результати абсолютної частотності за даними УНЛК. Порівняймо результати (перше число – це частотність вживання одиниці із супроводом маркерів інтертекстуальності за укладеною вибіркою, друге число – загальна кількість уживань одиниці в УНЛК): коментарі зайві (17 → 24); Маємо те, що маємо (Л. Кравчук) (11 → 49); відчуйте різницю (7 → 10); дві великі різниці (7 → 16); Береженого Бог береже (6 → 21); вам і карти в руки (5 → 24); За що боролись, на те і напоролись[31] (5 → 2); Бог йому суддя (4 → 9); віз і нині там (І. Крилов) (4 → 25); зустрічають по одягу (4 → 1); краще один раз побачити, аніж сто разів почути (4 → 10); Одна голова – добре, а дві – ще ліпше (4 → 7); пересічний громадянин/пересічна людина/пересічний українець (4 → 30, 22, 19); біда йде, за собою другу веде (3 → 2); Ворон воронові ока не виклює (3 → 6); гуртом і батька легше бити (3 → 5); Дасть Бог день — дасть і пожиток (3 → 10); З вогню в полум'я... (3 → 11); з миру по нитці — голому сорочка (3 → 15); кожному своє (3 → 80); нема лиха без добра (3 → 17); пуститися берега (3 → 61); сивина в бороду (3 → 12); тримати руку на пульсі (3 → 27); Що можна мамі, того не можна лялі (Що можна Юпітеру, не можна бикові; Що попові можна, те дякові зась) (3 → 1, 1, 1). Уживання будь-якого типу маркера інтертекстуальності може засвідчувати намір автора тексту використати такий еристичний прийом, як покликання на авторитет. Окрім того, таке вживання маркерів інтертекстуальності засвідчує певною мірою мовну компетенцію автора тексту (щодо джерела одиниці, щодо її «іншості» - невідповідності нормам рідної мови). Для позначення інтертектуальності використовують у сучасних текстах, окрім традиційних лапок, низку інших графічних засобів (великі літери, погрублений шрифт, шрифт, що відрізняється від шрифту тексту, курсив, виокремлення кольором, комбінацію цих засобів). Припускаємо, що використання одиниці здебільшого без маркерів інтертекстуальності може вказувати, зокрема, на питомість одиниці (зокрема, призвичаєність автора тексту до побутування цієї одиниці в його лінгвоспільноті), а використання з маркерами інтертекстуальності може бути продиктоване як вищезгаданим прийомом покликання на авторитети, так і бажанням автора тексту знівелювати свою відповідальність за категоричність чи різкість вислову. Як видається, кореляція між частотністю вживання з маркерами інтертекстуальності й без них прямо не пов’язана зі стабілізованістю одиниці.

Низку одиниць уведено до тексту маркерами інтертекстуальності різних типів, але таких, що в той чи інший спосіб вказують на культурну належність вислову: англійськомовні культури (41); латина (28); французька (26); німецька (14); Біблія (11); польська (6); грецька (5); італійська (3); єврейська культура (2); китайська (2); японська (2); голландська (1); перська (1); чеська (1). У сформованій вибірці представлена значна кількість одиниць із російських джерел (їх у тексті супроводжують відповідні маркери, тобто мовці усвідомлюють і вказують джерело одиниці і/або вживають одиницю мовою оригіналу чи транслітерують її): прецедентна цитата 79, фразеологізм 70, паремія 66 (разом 215); І. Ільф, Є. Петров , Остап Бендер 72, Паніковський 6, отець Фьодор Іванич Востриков 1 (разом 79): В. Ленін 35; М. Булгаков «Мастер и Маргарита», Артист 1, Воланд 2; «Собачье сердце», Борменталь 1, професор Преображенський 11, Шариков 9 (разом 24); кінофільм «Место встречи изменить нельзя», Глєб Жеглов 19; Козьма Прутков 19; кінофильм «Кавказская пленница» 14; О. Пушкін 12; мультфільм «Малыш и Карлсон», Б. Ларін, Карлсон 10; кінофільм «Семнадцать мгновений весны» 9; М. Жванецький 9; мультфільм «Трое из Простоквашино», «Каникулы в Простоквашино», «Зима в Простоквашино», почтальон Пєчкін (6), кот Матроскін (2) (разом 8); А. Райкін 5; кінофільм «Иван Васильевич меняет профессию», В. Бахнов, Л. Гайдай 5; кинофильм «Операция Ы» 5; А. Чехов 5; В. Маяковський 4; М Хрущов 4; Й. Сталін 3; мультфільм «Винни-Пух», «Винни-Пух идёт в гости», «Винни-Пух и день забот», Ф Хитрук, Б. Заходер, Вінні-Пух (2), віслючок Іа (1) (разом3); М. Гоголь 3.

До найпопулярніших російських прецедентних цитат належать: М. Булгаков «Собаче серце», професор Преображенський («Бо, як казав професор Преображенський, розруха починається тоді, коли починають мочитися повз унітаз» (ІМ); «Але, як казав професор Преображенський із «Собачого серця», – «розруха не в клозетах, а в головах» (ІМ)‎ та ін. (8); Козьма Прутков («Автори усвідомлюють, що як мовив Козьма Прутков: «Никто не обнимет необъятного»» (ІМ); «Бо, як казав Кузьма Прутков: «Нельзя объять необъятное»» (ІМ); «Але, як завважив мудрий Козьма Прутков, неможливо осягнути неосяжне»» (ІМ); «ніззя абять ніабятнає» (Л. Дереш «Культ»); трансф. «...з усіх сил намагається знайти законні підстави для їх легітимізації, або, як кажуть росіяни, «впихнуть невпихуемое»» (ІМ) та ін. (7); Козьма Прутков, оригінал «Если на клетке слона прочтёшь надпись «буйвол», не верь глазам своим» (трансф. «як писав кузьма прутков - коли на клітці з мавпою написано слон – не вір очам своїм» (ІМ); трансф. «Як писав Козьма Прутков, коли у клітці тигр, а написано «буйвол», не вір очам своїм: перед тобою, звісно, тварина рогата…» (ІМ); трансф. «Схоже, як колись зазначив Козьма Прутков: «Якщо в зоопарку на клітці з левом побачиш напис «Слон», не вір своїм очам» (ІМ) (6);‎ В. Ленін («Тепер, як говорив дєдушка Лєнін «Учится, учиться и еще раз учиться» :)» (ІМ) (6); В. Ленін («Як казав Ленін «мы пойдём другим путём»» (ІМ); «Як говорив В. І. Ленін: «Ми підемо іншим шляхом!»» (ІМ); «Як казав В.Ульянов-Лєнін: «Ми пойдьом другім путьом»» (ІМ); трансф. «Я, як казав таварістч Лєнін, пішов іншим шляхом» (ІМ); трансф. «В 6.00 я з штурманом Патруля прокидаємось і йдемо шукати, як казав дідусь Ленін «другой путь». І знаходимо» (ІМ) та ін. (5); М. Горбачов («А коли «почуємо один одного» — далі, як говорив класик політичних метаморфоз, — «процес пішов»...» (ІМ); «Як говорив відомий радянський лідер, «процес пішов». Однак, і «процес пішов», і час минав» (ІМ); «Ще ні — але процес, як то кажуть, пішов...» (УНЛК, Авраменко О., Авраменко В. «Син Сутінків і Світла») та ін. (4); І. Ільф, Є. Петров («Тому, як казав Остап Бендер: «Всю контрабанду делают в Одессе на Малой Арнаутской улице» (ІМ); «Як казав Остап Бендер, всі французькі фарби для волосся робляться в Одесі, на Малій Арнаутській...» (ІМ); ‎ «що це дійсно Європа, а не Мала Арнаутська вулиця в Одесі, де, як стверджував Остап Бендер, робиться уся контрабанда» (ІМ) та ін. (4); паремія На вкус и цвет товарищей нет (4); кінофільм «Белое солнце пустыни» («Ні, мені самому вентилятор вже не потрібен. Як казав один кіногерой, «Мне за державу обидно»» (ІМ); «Як кажуть, за державу прикро» (УНЛК, Хрещатик : Газета / Газета київської міської ради - К., 2001-2002) та ін. (3); кінофільм «Иван Васильевич меняет профессию», оригінал «Меня терзают смутные сомнения» («Гусятин є базою нашої губернаторші / яка теж в депутати мітить. Як казав відомий кіногерой - «всьо єто визиваєт смутниє сомнєнья» (ІМ); ‎«Як казав один кіногерой »что то меня мучают смутные сомнения»)))» (ІМ); «Хм. Як казав один кіногерой «меня терзают смутные сомненья...» (ІМ) (3); кінофільм «Кавказская пленница», Саахов («Як говорив товариш Саахов із «Кавказької полонянки»: «Абидно, да?»» (ІМ) та ін (3); кінофільм «Место встречи изменить нельзя», Глєб Жеглов («Як казав відомий герой телевізійного фільму, слідчий Жеглов (роль якого майстерно виконував Володимир Висоцький), - «Вор должен сидеть в тюрьме!»» (ІМ); «Чому не було заявлено обласним прокурором, як казав Гліб Жеглов- «злодій має сидіти в тюрмі». І наш авантюрист теж сяде» (ІМ) та ін. (3); І. Ільф, Є. Петров, Остап Бендер («Автомобіль — не розкіш, а засіб пересування», ― як говорив Остап Бендер у своїй промові на мітингу в місті Удоєві (фільм «Золоте теля») (ІМ); трансф. «Заступник Луцького міського голови Лариса Соколовська додала, що, як казав Остап Бендер, транспорт – це не розкіш» (ІМ) та ін. (3); І. Ільф, Є. Петров, Остап Бендер, оригінал «четыреста сравнительно честных способов отъёма денег» («Для початку зупинимося на «відносно чесних», як казав Остап Бендер, способах відбирання грошей в аграріїв» (ІМ); «На тих, хто шукає роботу, намагаються заробити винахідники всіляких схем, як казав Остап Бендер, «порівняно чесного відбирання грошей» (ІМ) та ін. (3);‎ Карлсон («Тут, як говорив Карлсон: «Спокойствіє! Только спокойствіє»» (ІМ); «Ну і звичайно як говорив Карлсон - «спокойствіє, толька спакойствіє»» (ІМ);‎ ««Спокій, тільки спокій», як говорив Карлсон» (ІМ) (3); В. Ленін («Як казав В.І. Ленін - архіважливо, товариші...» (ІМ); трансф. «Це, як сказав би їхній невмирущий вождь Лєнін, нині архи не актуально» (ІМ); трансф. «Як казав дідо Лєнін - Архіплоха, Таваріші» (ІМ) (3); паремія «Лучшее - враг хорошего»[32] (3); паремія «нет худа без добра» (3); паремія «Чья бы корова мычала» (3); ФО «скатертью дорожка» (3).

Досліджувані цитати іншомовного походження введено до текстів мовою оригіналу, у транскрипції/транслітерації, у перекладі українською мовою. О. Тараненко розглядає російськомовні вкраплення в українськовному тексті в різних аспектах (національно-мовному, національно-соціальному, семантико-прагматичному)[33]. З одного боку, «якщо використання російського мовлення при цитуванні у формі прямої мови можна ще пояснити прагненням до його якомога точнішого відтворення <...>, то в інших випадках тут відчувається елементарний брак навичок автоматичного перемикання мовного коду»[34], а з іншого – використання цитати іншою мовою сприяє підкреслюванню інтертекстуальності. Наприклад, «Everybody lies, як казав мій улюблений кіногерой або homo homini lupus est, як казав один мислитель» (ІМ) (хоча на цю прецедентну цитату із серіалу «Доктор Хаус» натрапляємо в перекладі українською мовою («Як говорив лікар Хаус із однойменного серіалу: «Всі брешуть» – і як це не прикро усвідомлювати, він є абсолютно правим» (ІМ)); «Подивіться на речі, які ми купуємо. Як кажуть: made in China» (УНЛК, Тиждень : Журнал; № 16 - 24. 2010. – - К., 2010). Д. Матісон вважає, що інтертекстуальний аналіз може дати відповіді на кілька питань: як інтертекстуальність конструює ідентичність, яка роль інтертекстуальності в культурній боротьбі, яку культурну владу має інтертекстуальність, зокрема, у медіа[35].

Інколи іншомовні одиниці, які вжито мовою оригіналу, супроводжують перекладом: «Де тут раціональне і логічне? Його немає за визначенням, і сперечатися тут — усе одно, що, як кажуть англійці, to bark at the moon — гавкати на Місяць» (УНЛК, День : Газета - К. Т.64 : Газета; 12.04.11 - К., 2011); «А небезпека вiд огню чимала: "Dе fасilе", як кажуть, "ardet stramen, Cum igni jungitur". А значить це: З вогнем солома краще не дружи» (УНЛК, Кочерга I. «Свіччине весілля»).

У багатьох випадках транскрибування/транслітерування використовують для створення гумористичного чи сатиричного ефекту: «Та-а, круто. Як казали древні, “бест оф кайф”, тобто “амор патріс ортодокс”» (УНЛК, Дереш Л. «Поклоніння ящірці»); «Кого нема, завтра з письменними поясненнями і, як каже моя теща, гуть бай, мій лев, гуть бай» (УНЛК, Сучасність : Щомісячний часопис незалежної української думки. 2001-2002 рр - К. : Українська книга, 2001-2002. Т.7-8 - К., 2006); «Вас чекає, як кажуть німці, айне юберрашунґ!» (Ю. Андрухович «Московіада»); «Бо в наших таке запровадити, як говорять росіяни, кішка тонка» (ІМ); «Але, як кажуть росіяни, бил Федот да нє тот...» (УНЛК, Г. Тарасюк «Митар печер Господніх»); Як кажуть росіяни, «встречают по адежке» (ІМ); Будь-ласка дайте, як кажуть росіяни «дєльний совєт»... (ІМ); Нинішні здобутки «Нашої України» на Полтавщині не ахті, як кажуть росіяни (ІМ). На думку О. Тараненка, російські вкраплення в українському тексті з’являються як свідоме введення з жартівливими або іронічними конотаціями тих чи інших російських слів і зворотів, а також як свідоме підкреслення стороннього щодо України характеру як російської дійсності, так і російської мови[36]. На такі явища в досліджуваному матеріалі натрапляємо достатньо часто. Автори свідомо застосовують вислови мовою оригіналу для створення певного прагматичного ефекту: «Як говорять в народі, враг не дрємлєть і нє спіть, ето правда, ето, вроді, не дає нам мірно жить» (УНЛК, Стус В. Вірші 60-х років : Поезії). Однак є випадки вживання транскрибованих висловів, що не надають текстові додаткових негативних конотацій: «От і все! Гісторія ест магістра віта - як казав ще пан Ціцерон» (УНЛК, Тельнюк С. «Грає синє море»).

Багато із згаданих випадків засвідчує, що використання маркерів інтертекстуальності є засобом експлікації індентичності. Окрім того, самоідентифікація відбувається й за допомогою низки компонентів маркерів інтертекстуальності: наш (як говорив наш відомий земляк; як говорив наш колишній президент; як каже наш уже колишній президент; як казав наш великий Кравчук; Як казав наш горячьо любімий Ґарант; як казав наш дідусь Ленін; як казав наш земляк — незабутній Паніковський); наші (як говорять наші люди; як кажуть нині деякі наші олігархи; як кажуть наші гуцули; як кажуть наші поети; як казали наші предки; як казали колись наші прадіди; як кажуть у нас) тощо. У цьому зв’язку, можна також говорити і про такий процес, як дистанціювання, коли компонент маркера інтертекстуальності вказує, що автор тексту не належить до певної групи, із мовлення якої походить цитований вислів (як кажуть французи, англійці, поляки, американці, математики, моряки, одесити; як кажуть ваші колеги-депутати; як кажуть ваші мудреці).

Використання мови оригіналу трапляється під час цитування поетичних текстів (які спричиняють труднощі під час перекладу) («Згадала баба як дівкою була :) Як кажуть росіяни: «Мечты, мечты, где ваша сладость?!)))»» (ІМ) (цитата з віршів О. Пушкіна); «Я бачу, що фільтри відсутні, як кажуть росіяни: «смешались в кучу кони, люди и залпы тысячи орудий слились в протяжный вой»» (ІМ) (цитата з віршів Ю. Лермонтова); ««Странно, но верно»… – як кажуть росіяни» (ІМ) (цитата з віршів В. Маяковського); безеквівалентних фразеологізмів чи ФО, які містять безеквівалентну лексику: «Як кажуть росіяни, «наш пострел везде поспел»» (ІМ); «Як кажуть росіяни: «Нечего на зеркало пенять, коли рожа кривая»» (ІМ); «Так і кортить, як кажуть росіяни, «опошлить мероприятие» и написати щось про підполковника» (ІМ); «А от у нас в цьому плані, як кажуть росіяни, «полный беспредел»» (ІМ); «Як кажуть росіяни, «свою жену учи щи варить!»» (ІМ); «Було доволі складно, мене переконували, що це утопія, адже люди хочуть легких, простих мелодій - як кажуть росіяни, «три прихлопа, два притопа»» (ІМ); порушується під час переводу ритміка одиниці: «Романи мені не до вподоби. Але як кажуть: «На вкус и цвет товарищей нет»)))» (ІМ); «Як кажуть росіяни, «муж да жена - одна сатана»» (ІМ); «Чесно кажучи я не прихильник пані Королевської, але цей раз, як кажуть росіяни - НЕ В БРОВЬ, А В ГЛАЗ» (ІМ); «бо коли туда звертаєшся відносно злочинів / скоєних ОПГ / то / як кажуть росіяни - от ворот поворот» (ІМ). Ймовірно, суттєво впливає мовний досвід автора тексту, який може не мати певних «фразеологічних» знань (мовець намагається перекласти вислів, що спричиняє серйозні труднощі, і тоді він використовує мову оригіналу, замість того, щоб шукати відповідник); «Не бог весть что», як кажуть росіяни, але крапля камінь точить (ІМ); Як кажуть росіяни / «Опять - двадцать пять» (ІМ) тощо.

Відносно частотною є структурно-семантична модель «як + ДМ + назва особи за національністю» (наприклад, як говорять/кажуть росіяни). Більшість висловів, супроводжуваних маркерами інтертекстуальності, побудованими за цією моделлю, це – фразеологізми і паремії. Значно рідше такі метаоператори вводять до тексту авторські вислови: «Як говорять росіяни, «краткость - сестра таланта»» (ІМ)‎ (вислів А. Чехова); «Як говорять росіяни / «Ловкость рук и немного мошенничества»» (ІМ) (цитата з кінофільму «Путевка в жизнь», Мустафа); «Та – як кажуть росіяни – «гладко было на бумаге, да забыли про овраги»» (ІМ) (цитата з віршів Л. Толстого).

Інколи вирішальне значення має факт першого знайомства з висловом (якою мовою автор тексту вперше почув/прочитав потенційну цитату чи хто вимовив її), власне цей чинник стає підставою її «атрибуції»: «Але, як говорять росіяни, «цель оправдывает средства»» (ІМ) (дослідники висувають кілька гіпотез щодо походження вислову[37]); «Як говорив Д. Бонд: ніколи не кажи ніколи. Усе мінливе в цьому світі» (ІМ) (вислів належить Ч. Діккенсу); «Як кажуть росіяни, лучшее – враг хорошего» (ІМ) (вислів потрапив до російської мови з французької).‎

Кількість трансформацій прецедентних цитат (паремій, ФО) також свідчить про високий рівень прецедентності вислову. Спостерігаємо різні типи трансформацій[38]:

заміна компонентів за збереження моделі «Лікуватися, лікуватися і ще раз лікуватися. Як казав наш дідусь Ленін. Як і автору статті, як і авторам сайту» (ІМ); «як казав товариш Ленін - до Юри, до Юри і ще раз до Юри!!!» (ІМ); «Як казав товариш Ленін, працювати, працювати і ще раз працювати...» (ІМ); «...хлопці прокидаймося, пора працювати і працювати. Як казав товариш Ленін » (ІМ); «Арбайтен, арбайтен, як казав твій великий Ленін (Ульянов)...» (ІМ)); «Як кажуть, краще раз спробувати, ніж сто разів почути» (УНЛК, Корреспондент.net : Журнал. – К., 2000. Т.3 Корреспондент : Журнал - К., 2012); «Недарма ж кажуть, краще раз побачити, ніж щодень читати нотації» (ІМ); «Як кажуть: одна голова добре а три це вже банда» (ІМ); «Недарма ж кажуть, шо одна голова хорошо, а дві ще надо подумать» (ІМ); «Як кажуть преферансисти: туз — він і в Африці туз» (УНЛК, Савченко В. «Дві вершини Гороскопу»);

розширення компонентного складу: («Як говорив Ленін: - Вчитись, вчитись і вчитись / це краще, ніж працювати...» (ІМ); «Недарма ж кажуть, що добре слово (навіть друковане) й кішці приємно» (ІМ); «Але, як кажуть, „сміється той, хто сміється останнім над тими, хто сміється востаннє"» (УНЛК, Сучасність : Щомісячний часопис незалежної української думки. 2001-2002 рр - К. : Українська книга, 2001-2002. Т.6 Сучасність : Журнал - К., 2004); «Собаки, як то кажуть на сході, гавкають, а український караван іде» (УНЛК, Голос України : №68 (4568) 15 квітня 2009 р. / Газета Верховної Ради України - К., 2009);

заміна й розширення компонентного складу: «Гляди, братику, обережніше, як то кажуть: серце не горобець, влетить у любов - годі спинити!..» (УНЛК, Владко В. «Фіолетова загибель»);

скорочення компонентного складу: «Усі починали, як то кажуть, за здравіє... А далі, проте, вже "між рядків" чітко проглядалася істинна картина російського погляду на нинішню Україну» (УНЛК, Віче : Журнал; Журнал Верховної Ради України. – К., 2000. Т.6 : Журнал - К., 2009); «Як кажуть, рада б душа у рай... — розвів Тарас руками. — Не можу я намалювати такий портрет» (УНЛК, Шевчук Василь «Терновий світ»);

перехід стверджувальних форм у заперечні і навпаки із роширенням компонентного складу: «Сивина, як то кажуть, у бороді є, а от біс у ребро так і не штрикнув…» (Роздобудько І. «Ескорт у смерть»); «Як казав В. Ф. Янукович: «Хорошому депутату - яйця не мiшають» (ІМ).

Окрім того, цікавим явищем є приписування цитати певному авторові: «Як говорив Стів Джобс: «Що не з'їм, то понадкусую»» (ІМ); «Як казала воннеґутівська Попелюшка: "Б'є годинник, курва мать, треба з балу утікать!"» (УНЛК, Дереш Л. Культ); «Втім - "ближче до тіла, як говорив Мопассан!". Слава богу, навчати сексу нікого не потрібно» (ІМ) («Ближе к телу, как говорит Ги Де Мопассан, ближе к телу, сведения будут оплачены»  (І. Ільф, Є. Петров, вислів Остапа Бендера)).

Із розвитком інформаційних технологій цитування набуває нової якості, оскільки технології значно полегшують цей процес, даючи можливості використовувати не тільки текст, але й зображення. Цитати широко побутують як вербальний складник у такій популярній формі інтернет-мемів, як демотиватори[39] (мотиватори). В інтернет-мемах (мотиваторах/ демотиваторах) експлуатують низку досліджуваних одиниць, як-от[40]:

На вербальному рівні демотиваторів не спостерігаємо компонентів, які маркували інтертекстуальність, однак зображення у багатьох випадках власне апелює до концептуальної інформації, що пов’язує демотиватор/мотиватор із певними фоновими знаннями, зокрема знанням певних текстів.

Отже, у результаті дослідження виявлено, що найчастіше для введення інтертекстем мовці послуговуються маркерами, збудованими за моделлю як + ДМ (понад 45% уживань); національно-культурне маркування інтертекстеми виявляється значущим для авторів у 9% випадків, а конкретне авторство – 7,8%.

За укладеним за частотністю переліком маркерів інтертекстуальності, що містять ім’я/прізвище автора вислову, може скластися помилкове враження про малу кількість цитувань українських авторів. Однак у багатьох випадках мовці такі вислови вплітають у тексти без жодних маркерів, ймовірно, відчуваючи їх питомість. Перелік маркерів, що містять ім’я/прізвище автора/персонажа чи національно-культурний компонент, засвідчують впливи різних культур на українську.



[1] Матисон Д.,Медиа-дискурс. Анализ медиа-текстов, Харьков 2013, с.101.

[2]Хлебда В., Метаоператоры в функции поисковой системы в обработке ресурсов Рунета для лексикографических целей, w: Rossica Olomucensia, vol. XLIX, num. 2, Olomouc 2010. с. 57-66.

[3] Дядык Н. Г., Гносеологический анализ афоризма как специфической семиотической системы : автореферат дис. ... кандидата философских наук : 09.00.01. Челябинск 2011.

[4] Дядык Н. Г., Гносеологический анализ афоризма как специфической семиотической системы, op. cit.

[5] Федоренко Н. Т., Сокольская Л. И., Жанровые и видовые особенности афоризмов, w: Известия АН СССР. Т. 44: сер. лит. и языка., № 3, 1985, С.245-256.

[6] Дядечко Л. П., Крилаті слова в російській мові: системно-функціональний та лексикографічний аспекти: Автореф. дис. … д-ра філол. наук: 10.02.02. Київ 2003.

[7]Шулежкова С. Г., Крылатые выражения русского языка, их источники и развитие. Москва 2001.

[8] Дядечко Л. П., Крилаті слова в російській мові: системно-функціональний та лексикографічний аспекти, op. cit., с.9.

[9] Шулежкова С. Г., Крылатые выражения русского языка, их источники и развитие, op. cit..

[10] Полчанинова Е. О., Афоризм во фразеологии и фразеологизм в афористике современного немецкого языка (лингвокультурологический аспект) : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04. Москва 2012.

[11] Максимова Е. П., Лингвистический статус цитат, w: Вестник ТвГУ. Серия: Филология, 2, 2013, с. 131.

[12] Максимова Е. П., Лингвистический статус цитат,  op. cit., с.132.

[13] Рехлова O. A., К вопросу определения афоризма в современной российской филологии, w: Вестн. КГТУ. Вып. 41 : Культура и образование. Красноярск 2006, http://library.krasu.ru/ft/ft/_articles/0088412.pdf, [доступ 05.09.2013],с. 184-187.

[14]Коваль А. П., Коптілов В. В., Крилаті вислови в українській літературній мові, Київ 1975.

[15] Л. Дядечко зазначає: «Відтворювання – необхідна умова існування результатів такої діяльності. Відповідні тексти не беруть участі в конструюванні висловлювання, як це буває зі словами або фразеологізмами, що видобуваються з пам’яті і, зберігаючи сигніфікативне значення, іменують у кожній конкретній ситуації свій денотат. Навпаки, оскільки вектор значення фрагментів таких текстів є жорстко зафіксованим, їхнє неодноразове відтворення не призводить до появи якісно нового явища, доки сере­довище існування такого уривка залишається незмінним. Тоді ж, коли це середовище змінюється та відтворення фрагментів у новому значенні поширюється, виникає КВ, пор. звороти з підручників: Мама мыла раму ‘про дуже легке, примітивне (ірон.)’; От перестановки [перемены] мест слагаемых сумма не меняется ‘про заміщення, яке не спричиняє будь-яких змін’; репліки з анекдотів: белая и пушистая; А я опять хочу в Париж» (Дядечко Л. П., Крилаті слова в російській мові: системно-функціональний та лексикографічний аспекти, op. cit., с. 9, 10).

[16] Дядечко Л. П., Крилаті слова в російській мові: системно-функціональний та лексикографічний аспекти, op. cit., с.10.

[17]Ерушова А. С., Способы введения включений в текстах малой прозы начала XXI века, w: Вестник Удмуртского университета «История и филология», вып. 2, 2012, с. 141-145.

[18]Хлебда В., Метаоператоры в функции поисковой системы в обработке ресурсов Рунета для лексикографических целей, op. cit., с. 60.

[19] Шумарина М. Р., Язык в зеркале художественного текста. Метаязыковая рефлексия в произведениях русской прозы. Москва 2011.

[20] Український національний лінгвістичний корпус, http://lcorp.ulif.org.ua/virt_unlc/ [доступ 04.09.2013].

[21] Матисон Д.,Медиа-дискурс. Анализ медиа-текстов,op. cit., с. 48.

[22]Погрубленим шрифтом позначено дієслово, яким заповнюється модель, інші компоненти, окрім компонента як, є варіативними.

[23] Помилковий переклад рос. говаривал. Увесь фактичний матеріал подано зі збереженням авторської орфографії та пунктуації.

[24] Як пише Д. Матісон, спеціалісти з критичного дискурс-аналізу часто замислюються над тим, чому в тексті пропущено таку логічно важливу інформацію, як «актор». Цей дослідник пропонує таке пояснення: «У багатьох університетських правилах, наприклад, поширені речення з пасивними конструкціями, як-от «Від студентів вимагається відвідувати лекції». <...> Подібна мова і формулювання набувають влади завдяки тому, що в реченні не вказано того, хто зобов’язує до цього студентів. Тим самим ця влада стає незаперечною, а ідентифікувати окремих офіційних представників, які мають цю владу, стає дуже складно» (Матисон Д.,Медиа-дискурс. Анализ медиа-текстов,op. cit., с.106, 107).

[25]Одиницю широко вживають у російській мові: За что боролись, на то и напоролись: 1) о необходимости терпеть неприятности из-за собственной активности, инициативности; 2) о получении результата, обратного ожидаемому. (Див.: Белянин В. П., Бутенко И. А. Живая речь. Словарь разговорных выражений, Москва 1994).

[26] «Вислів спопуляризував відомий німецький юрист, автор коментарів до торговельного права Г. Штауб (1856-1904). У своїх усних виступах він намагався викласти свою позицію гранично ясно, вичерпно й аргументовано, так, щоб ні в кого не виникало жодних питань, а йому б не доводилося повертатися до теми. Це йому цілком вдавалося, і тому він, як правило, закінчував свій виступ словами: «Коментарі зайві». Коли знаменитий юрист помер, у німецькій столиці навіть народився жарт, що нібито й на надгробку Штауба можна прочитати його улюблену фразу: «Тут спочиває Штауб. Коментарі зайві». Алегорично: все ясно, очевидно, зрозуміло без пояснень» (Серов В., Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений. Москва 2003, http://dic.academic.ru/ dic.nsf/dic_wingwords/ 1241/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B8 [доступ 04.08.2013]).

[27] Юрков Е., Рогожина Н., Русское слово в мировой культуре, w: X Конгресс Международной ассоциации преподавателей русского языка и литературы, Санкт-Петербург 2003, c. 312.-566.

[28] Пономарів О., "Фотографиня" - незвично. Але по-українськи, http://www.bbc.co.uk/blogs/ukrainian/ ponomariv/2011/05/ [доступ 04.08.2013].

[29] Див. про це: Серов В., Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений, op. cit. http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_wingwords/1126/%D0%9A%D0%B0%D0%B6 %D0% B4%D0%BE%D0%BC%D1%83 [доступ 04.08.2013].

[30] Тут і далі – матеріал вилучено з текстів, розміщених на інтернет-сторінках.

[31]Одиницю широко вживають у російській мові: За что боролись, на то и напоролись: 1) о необходимости терпеть неприятности из-за собственной активности, инициативности; 2) о получении результата, обратного ожидаемому. (Див.: Белянин В. П., Бутенко И. А. Живая речь. Словарь разговорных выражений, op. cit.).

[32] Лучшее — враг хорошего. З французького: Le mieux est l'ennemi du bien.Вперше в світовій літературі на цю думку натрапляємо в коментарі італійського автора М. Джіованні (1574) до «Декамерону» Бокаччо. Пізніше подібну думку висловить і В. Шекспір в трагедії «Король Лір»: «Прагнучи до кращого, ми часто псуємо добре». Проте крилатим вислів став після виходу у світ роману «La begueule» Вольтера, який використав цю фразу. Згодом Вольтер знову використає цей вислів у своєму «Філософському словнику». Тому саме Вольтера вважали автором цього афоризму, який цитували звичайно у французькій, вольтерівській версії: Le mieux est I'ennemi du bien. (Див. про це: Серов В., Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений, op. cit. http://dic.academic.ru/dic.nsf/ dic_wingwords/1241/ %D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0% B8% D0 %B8 [доступ 04.08.2013]).

[33]Тараненко О. О., Текстуальні вкраплення, прецедентні тексти мовою оригіналу, w: Мовознавство, №4-5, 2010, с. 32-38.

[34] Тараненко О. О., Текстуальні вкраплення, прецедентні тексти мовою оригіналу, op. cit., с. 33.

[35]Матисон Д.,Медиа-дискурс. Анализ медиа-текстов,op. cit., c. 71.

[36] Тараненко О. О., Текстуальні вкраплення, прецедентні тексти мовою оригіналу, op. cit., с. 35.

[37] вислів є латинського походження Finis sanctificat media, хоча його традиційно його приписують Нікколо Макіавеллі, однак він належить єзуїтові Еєкобару (Серов В., Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений, op. cit. http://dic.academic.ru/ dic.nsf/dic_wingwords/1241/%D0%9A%D0% BE%D0%BC%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%8 2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B8 [доступ 04.09.2013]). Інший погляд на походження вислову: думку цього вислову, який є основою моралі єзуїтів, запозичено в англійського філософа Томаса Гоббса (Словарь крылатых слов. Plutex. 2004, http://dic.academic. ru/dic.nsf/dic_wingwords/2943/%D0%A6%D0%B5%D0%BB%D1%8C[доступ 05.09.2013]).

[38] Див. про типи трансформацій фразеологізмів: Білоноженко В. М., Гнатюк І. С., Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів, Київ 1989; Мелерович А. М., Мокиенко В. М., Фразеологизмы в русской речи. Словарь, Москва 2001, с. 17–27.

[39] Демотиватор (демотиваційний постер) - поширена форма мережевого фольклору, що є зображенням в широкій чорній рамці з підписом зазвичай гумористичного або абсурдного змісту (Радченко Д., Кросскультурная адаптация персонажей сетевого фольклора: от Гипножабы до Зойча, w: Антропологический форум, № 18, 2013, с. 30, http://anthropologie.kunstkamera.ru/files/pdf/018online/radchenko.pdf [доступ 07.09.2013]).

[40]Зі сторінок: http://demotivators.org.ua/b/gallery2.php[доступ 09.09.2013]; http://demotivators.org.ua/b/key/%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2% D0%B8%D0%B9 [доступ 09.09.2013].

 

Інтертекстуальність українського дискурсу та способи її маркування  // Лінгвокультурологічний та лінгвоекологічний підхід до вивчення одиниць мови і мовлення : Монографія / А. Архангельська, Т. Архангельська, О. Левченко, І. Мілєва, С. Руденко, О. Тищенко, Т. Шутковскі. – Оломоуць-Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2013. – 284 с.