Статтю присвячено аналізові стійких порівнянь української та російської мов (до аналізу залучено матеріал інших слов’янських мов). Досліджено прототипні уявлення, які є концептуальним підґрунтям творення стійких порівнянь. Зіставний аналіз фразеологічного матеріалу дав змогу виявити збіг та асиметрію прототипів у досліджуваних мовних картинах світу.

Стійкі порівняння традиційно привертали увагу лінгвістів, які досліджували їх в різних аспектах[2, 4, 7, 14, 18, 20–22]. Однак недостатньо вивченою залишається міжмовна асиметрія прототипних уявлень. Порівняння – це один із найпрозоріших випадків, здатних експлікувати концептуальні простори, які взаємодіють під час вербалізації. Іншими словами, реконструкція прототипів дає цінний матеріал, який допомагає з’ясувати концептуальне підґрунтя багатьох вербалізацій.

Мета цієї праці – дослідити міжмовну асиметрію прототипних уявлень в українській та російський фразеологічних системах із залученням даних інших слов’янських мов, зокрема білоруської, болгарської та польської.

Відомо, що одну й ту саму концептосферу вербалізовано багатьма атрибутними порівняннями, які відрізняються за низкою параметрів. Так, В. Маслова здійснила експеримент, покликаний визначити специфіку російської та білоруської порівняльних стратегій [10]. Під час експерименту отримано артефактні порівняння на стимули: в обох мовах – высокий, стройный, толстый, быстрый, вспыльчивый, глупый, настойчивый, решительный, умный, целеустремленный, честный; у російській – резвый; у білоруській – бедный, неуклюжий, наблюдательный [10]. В українській мовній картині світу атрибути укр. високий, стрункий, товстий, швидкий, дурний, розумний, бідний, незграбний також приписано артефактам. Концептосфера-джерело обирається залежно від ставлення мовця до оцінюваного, своєю чергою, символи, належні до різних тематичних груп, мають різну оцінність. У контекстах, де атрибут оцінено позитивно, як об’єкт порівняння використано рослинні символи (укр. гнучка, як билина (билинка); гнучка, як лоза [19, с. 32]; «Мова – щиро народна, вiрш – плавний, гнучкий, як добра лоза, образи – яскравi, добiрнi, звороти – короткi й виразнi, думки – вагомi, почуття – багатi...» (М. Сиротюк) – рос. гибкий как тростник, тростинка, как лиана, как лоза [3, с. 49]; укр. гнучка, як берізка; гнучка, як тополя [19, с. 32] – рос. гибкий как тополь [3, с. 49] – пол. «Wysoki był i gibki jak sosna. Dwie śmierci ludzkie miał na sławie» (К. Пжерва-Тетмаєр); «Bądź twardy jak skała i gibki jak sosna» (<www.sfd.pl/temat239485/>)). Саме рослинні символи складають одну з найрізноманітніше представлених тематичних груп об’єктів, яким приписано атрибут гарний (квітка, рожа, калина, мак, півонія, ягода тощо).

Не знайдено артефактних порівнянь, які вербалізують атрибути рішучий наполегливий, спостережливий тощо. Загалом, згадані позитивні атрибути виявляють певною мірою самодостатність, не потребують апеляції до еталонного зразка. Так, нам трапилося лише одне порівняння зі словом рішучий: укр. «Ющенко не найкращий варіант, але краще ніж Кравчук чи Кучма. Справжній лідер нації має бути рішучий, як Гітлер» (<eggs.net.ua/news/2005/9/26/365.htm>)). Артефактні вербалізації властиві для гарячий як синоніма до слова запальний, натомість вони не характерні для укр. чесний.

На нашу думку, результати експерименту В. Маслової не достатньо повно відображають порівняльні стратегії, пов’язані з концептом Людина. У зазначеному експерименті як інформантів використано студентів, а такий інформант не може претендувати на роль усередненого мовця, ще одним фактором, який не сприяє релевантності результатів, є професійна належність (філологи), тобто вибірку важко навіть позірно назвати репрезентативною. Наприклад, у зазначеному експерименті рос. глупого респонденти зіставили: 1) з тваринами: рос. как баран, как осел, как курица, как мартышка, как индюк, как медведь, как щенок, как утка, как воробей, как корова, как пингвин; біл. як баран, як шчаня, як курыца, як асел, як мыш, як верабей, як муха; 2) з рослинами: рос. как дерево, как пень; біл. як корч; 3) з людьми: біл. як дзіця, як немаўля, як Іванушка, як дурань, як першакласнік; 4) з артефактами: рос. как пробка, как валенок, как сапог, как сибирский валенок; біл. як бот [10, с. 176]. Це дало змогу експериментаторові дійти висновку: «У носіїв російської мови в експерименті не трапляється порівняння дурної людини з іншими людьми, інші групи збігаються. Найбільше порівнянь у росіян з артефактами, у білорусів – з іншими людьми і тваринами» [10, с. 176]. Однак у російській мові прототипами цього атрибута також виступають люди («А просто часто глупый, как ребенок»(О. Канева); «Павлуша, ты хоть и гений наук, а глупый, как милиционер»(Д. Вересов); «Я слушаю прибой, Задорный, как плейбой, И глупый, как плейбой»(С. Коричев)). Зібраний матеріал свідчить про те, що фізичні характеристики людини вербалізовано досить різноманітно, наприклад, атрибут рос. худой вербалізовано порівняннями, заснованими на зіставленні людини з людиною, частиною тіла людини(останками людини), міфічною істотою,твариною,рослиною, явищем природи, артефактом, стравою, частиною чогось тощо. Однак найчастотнішими є порівняння атрибутів высокий, худой з дерев’яним предметом, що має вертикальну просторову орієнтацію.

Досліджені артефактні атрибутні порівняння засвідчують той факт, що в українській фразеології порівняно, зокрема, з російською вищу фразеотворчу активність має така складова концептосфери Артефакт, як Страва (наведені приклади вказують на певну асиметрію). Наприклад: гарний – укр. гарний, як перепічка [19, с. 31]; гарна як пишка [5, с. 78]; як медуник ‘красива людина’ [1, с. 83] – рос. Ø; гарячий – укр. гарячий як (єврейський) борщ [5, с. 52]; добрий – укр. добрый як мід ‘дуже добрий (про людину)’ [1, с. 83] – рос., інд.-авт. «Бабка еще в детстве была – тетя Поля, Пелагея Павловна, кулачка, старушка добрая, как котлета, – похоронили, похоронили уже, не заметил, что умерла, не помню когда...» (А. Бітов) [12]; укр. довгий, як великодня ковбаса [19, с. 95] – пор. рос. длинный как макаронина [3, с. 67]; дурний – укр. дурний як сало без хліба [15, с. 272]; дурне сало [без хліба] б) ‘недоумкувата, не здатна ні до чого людина; телепень’ [17, т. 9, с. 19]; розумний, як сало [19, с. 77] – рос. Ø – біл. як сала [9]; як сала без хлеба [9] (пор. біл. несалёнае сала ‘неўдзячны чалавек, які незаслужана робіць каму-н. непрыемнасці’ [8, с. 51]) – пол.głupi jak sadło [23, т. 2, с. 88]; укр. дурний як масла грудка [22, с. 89]; тупий як галушка [5, с. 16]; лінивий – укр. лінивий як картопляник [5, с. 27] – рос. Ø; м’який – укр. м’ягкий, як пампух, ...як пампушка [19, с. 105]; «Пiонери зирнули на руки диригента-партiйця, м'якi, як балабушки, але вiн помигонув грiзним знаком – знов кричати» (В. Барка); «Вона була дівкою в тілі: міцно збита, м'якенька, як домашній цвібак (бісквіт – О.Л.), з потужними пухкими персами та голодною посмішкою спраглої знань дівчинки» (Л. Дереш) – рос. как тесто 1. Мягкий, рыхлый. О теле человека [13, с. 677] – пол. «Rozwalali zgniłe pnie, miękkie jak ciasto, o próchnie rudozielonym od pleśni» (С. Жеромський); низький – укр. низький, як перепічка [19, с. 105]; високий як студень [5, с. 95] – рос. Ø. У російській фразеології: слабкий – рос. как кисель. 2. Слабый, безвольный, бесхарактерный, инертный [13, с. 249, 250]; жовтий – рос., інд.-авт. «Жоржик маленький, самый маленький в классе, желтый, как гоголь-моголь, и в очках!» (А. Марієнгоф) [12]. У болгарській мові значно вищу фразеотворчу активність, порівняно з іншими досліджуваними фразеологічними системами, виявляє компонент ікона: гарний – бол. хубав (красив) като икона [хубава (красива) като икона] [6, с. 248] – пор. укр. хоч ікону малюй та в церкву неси; світлий – бол. «Лицето ти светло, като икона нека бъде щастливо. А ако някоя сянка на силна тревога премини през него, аз съм до тебе» (<www.az-jenata.com/display.php>); блідий (аж жовтий) – бол. «Край стената, на нисък одър, лежеше болен мъж, по риза, разгърден, с къса черна брада, сух и жълт като икона» (І. Пелева); «Когато влязох в редакцията, Яни стоеше подпрян на стената, мълчалив и пребледнял като икона на светец-мъченик»(<www. svishtov.bg/bg/culture_tale_winner_2002.php>); тихий –бол. «Цар Шишко седеше там на трона неподвижен, тих като икона» (Єлин Пелин); чистий – бол. «Той бръкна дълбоко в мръсотията на пост-комунистическото общество и не можеше да излезе от тази мръсотия чист като икона» (О. Минчев).

У досліджуваних мовах у загалом зіставних прототипах можуть активізуватися різні атрибути. Наприклад, це спостерігаємо на прикладі рос. репа, наявного в російській фразеології, концепт якого містить атрибути дешева та проста. Українські прототипи дешевизни і простоти інші. Фреймова інформація, зокрема така, що ґрунтується на слуховому сприйнятті, лягла в основу одиниць: укр. говорить як ріпу гризе ‘гладко, складно говорить’ [22, с. 127], а в російській фразеологічній системі: как репу. Есть что-л., какой-л. ценный или редкостный продукт – вволю, сколько хочется [13, с. 548]. Ріпа фігурує і як прототип білого кольору: укр. зуби білі як ріпа у кого [22, с. 61] – рос. как репа. Белые. О зубах человека [13, с. 548]. Цей компонент є також факультативним прототипом атрибута здоровий: рос. как репка [репа]. Крепкая, ядреная, ладная телом [13, с. 548] – пол. dziewczyna, chłopak jak rzepa; jędrny, zdrów jak rzepa [23, т. 2, с. 84]. У російській та українській фразеологічних системах актуалізовано атрибут гірка компонента редька.

Окрім того, спостерігається ще один вияв асиметрії, коли об’єктові приписуються навіть протиставні атрибути, що можливо як у межах однієї мовної картини світу, так і різних (укр. мудрий як старий дуб [5, с. 9] – дурний як дуб [5, с. 12]; укр. червоний, як перець [17, т. 6, с. 318] – «Козак чорний, як той перець, Я білява, як паперець» («Ой у полі криниченька»)). У наведених прикладах об’єкт виступає у різних профілях – як рослина і як матеріал; як різні рослини з однаковою назвою. Українські словники фіксують порівняння дурний як собака [5, с. 13], хоча в мовленні трапляється: укр. «З таким феноменом ми зустрічаємося нерідко, в розмовній мові його позначають словами: "Розумний, як собака, знаю, а сказати не можу"» (<www.zsu.zp.ua/99/l-article.php>). Натомість собаці у російській мовній картині світу приписано атрибут розумний, наприклад: рос. «– Можно я её возьму на минутку? – вежливо спросила Дуня, умная, как собака (семь языков и высшая математика). – Надо кое-что снять с нее» (Л. Петрушевська) [12]. Різні колірні атрибути надано міфічній істоті: укр. червоний, як опир ‘чоловік червоний і злобний’ [16, т. 1, с. 345] – пол. czerwony jak upiór [23, т. 1, с. 153] – пор. бол. като вампирин черен [11, с. 361]. Пор. також: рос. «Темное лицо и красные губы вампира»(А. Седих) [12].

Міжмовну асиметрію спричиняють, як правило, приписувані атрибути. Фрейм об’єкта складається зі структурних частин – слотів, як-от: розмір, матеріал, функція, які важливі, наприклад, для артефактів. У різних мовах ці слоти «заповнено» специфічною інформацією. Навіть у тому випадку, коли прототипні уявлення про об’єкт у різних мовах зіставні, назва цього об’єкта як компонент входить до складу ФО, асиметричних за образністю. Атрибутні порівняння базуються на прототипі (на параметрах, релевантних для прототипу, але не обов’язково необхідних для категоризації). У багатьох випадках складові прототипної частини концепту визначають прототипні ознаки субконцептів. З огляду на це, ми можемо прогнозувати низку атрибутів, приписуваних субконцептам. Змішувані концептуальні простори (зокрема простір-джерело) свідчать про те, звідки постачається прототип, тобто аналіз цих даних дає змогу визначити пріоритетні порівняльні стратегії у певній мовній картині світу. Дослідження прототипних уявлень, на основі яких відбувається вербалізація, створює теоретичне і фактологічне підґрунтя для укладання як одномовних, так і багатомовних словників стійких порівнянь.

Література

1. Вархол Н., Івченко А. Фразеологічний словник лемківських говірок Схід­ної Словаччини. – Братіслава: Словацьке педагогічне видавництво; Пряшів: Від­діл української літератури, 1990. – 159 с. 2. Вежбицкая А. Сравнение – града­ция – метафора // Теория метафоры: Сборник: Пер с англ., фр., нем., исп., польск. яз. / Общ. ред. Н. Д. Арутюновой и М. А. Журинской. – М.: Прогресс, 1990. – С. 133–152. 3. Горбачевич К. С. Словарь сравнений и сравнительных оборотов в русском языке. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель»: ЗАО НПП «Ермак», 2004. – 285 с. 4. Демирова М. Сравнение как способ презен­тации специфики русской и болгарской картин мира // Проблемы когнитивного и функционального описания русского и болгарского языков / Под общ. ред. Д. Митева и А. Николовой. – Шумен: Университетско издателство «Епископ Константин Преславски», 2003. – С. 118–135. 5. Доброльожа Г. Красне слово – як золотий ключ: Постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних територій. – Житомир: Волинь, 2003. – 160 с. 6. Кошелев А., Леонидова М. Българско-руски фразеологичен речник. – Москва–София: Наука и искусство, 1974. – 635c. 7. Кузнецова Л. И. Сопоставительно-семантический ана­лиз сравнений как метод выявления национальной специфики слова // Методы и приемы лингвистического анализа в общем и романском языкознании. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1988. – С. 50–59. 8. Лепешаў І. Я. З народнай фразеалогіі: Дыферэнцыяльны слоўнік. – Мн.: Выш. шк., 1991. – 110 с. 9. Малы руска-бела­рускі слоўнік прыказак, прымавак і фразем / Укладальнік Зьміцер Санько. – Менск: Навука і тэхніка, 1991. Ел. ресурс: <http://www.slounik.org/s/8>. 10. Маслова В. А. Лингвокультурология: Учеб. пособ. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 208 с. 11. Нанова А. Фразеологичен синонимен речник на българския език. – София: Издателство «Хейзъл», 2005. – 1389 с. 12. Нацио­нальный корпус русского языка. – 2003–2006. – Ел. ресурс: <Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.>.13. Огольцев В. М. Словарь устойчивых сравнений русского языка (синонимо-антонимический). – М.: ООО «Русские словари»; «ООО Издательство Астрель»; ООО «Издательство АСТ», 2001. – 800 с. 14. Огольцев В. М. Устойчивые сравнения в системе русской фразеологии. – Ленинград: Изд-во Лен. ун-та, 1978. – 159 с. 15. ОлійникІ. С., СидоренкоМ. М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник. – К.: Радянська школа, 1978.– 400 с. 16. Плав’юк В. С. Українські приповідки. – Едмонтон: Асоціація Українських Піонерів Альберти, 1998. – Т. 1. – 353 с. – Катедра української куль­тури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет, Асоціація Україн­ських Піонерів Альберти, 1996. – Т. 2. – 297 с. 17.Словник української мови: В 11т. – К.: Наукова думка, 1970–1980. 18. Ужченко В. Д., Авксентьєв Л. Г. Українська фразеологія. – Харків: Основа, 1990. – 166 с. 19. Українські при­слів’я, приказки та порівняння з літературних пам’яток / Упоряд. М. М. Пазяк. – К.: Наукова думка, 2002. – 392 с. 20. Шкуран О. В. Динаміка компаративних фра­зеологізмів (на матеріалі «Словаря української мови» Б. Грінченка) // Лінгвісти­ка. – Луганськ: Альма-матер, 2004. – №2(3). – С.109–114. 21. Шмелева Т. В. К проблеме национально-культурной специфики «эталона сравнения» (на материале английского и русского языков) // Этнопсихолингвистика. – М.: Наука, 1988. – С. 124–129. 22. Юрченко О. С., Івченко А. О. Словник стійких народних порівнянь. – Харків: Основа, 1993. – 176с. 23. Skorupka St. Słownik frazeologiсzny języka polskiego. – Warszawa: Wiedza powszechna, 1985. – T.1. – S. 788; T.2. – S. 905.

Стійкі порівняння (збіг та асиметрія прототипів) / О. Левченко // Лінгвістичні дослідження : Зб. наук. праць. — Харків: ХНПУ, 2006. — Вип. 20. — С. 12–17.