У цьому дослідженні здійснено спробу на основі створеного дослідницького корпусу проаналізувати в гендерному аспекті вживання в сучасному українському художньому дискурсі такого засобу, як порівняння, яке є, свою чергою, вербалізацією когнітивної операції – порівняння, в основі якої лежить досвід контактування особи зі світом. Вивчення порівнянь дасть змогу зробити висновки про концептуальні й мовні картини світу сучасних жінок та чоловіків, а також дасть емпіричний матеріал для аналізу змін, які відбуваються в мовних картинах світу.
Ключові слова: порівняння, порівняльна стратегія, дослідницький корпус, концепт, вербалізація, частотність.

This study is an attempt to analyse the use of simile in the modern Ukrainian fiction discourse from the gender perspective based on the research corpus. Simile is the verbalization of the cognitive operation of comparison based on the experience of person's communication with the world. The study of similes will enable us to draw conclusions about the conceptual and linguistic picture of the world of modern men and women, as well as provide the empirical evidence needed to analyse the changes in the linguistic pictures of the world. Analysis of verbalized similes can help us make conclusions concerning attributes of particular concepts in the male and female pictures of the world.
Key words: simile, comparative strategy, research corpus, concept, verbalization, frequency.

W tym artykule podjęto próbę przeanalizowania na materiale  badawczego korpus, pod względem genderowym porównań jakie są używane w Ukraińskim współczesnym dyskursie literackim. Porównanie, jest z kolei, werbalizacją operacji poznawczej – porównanie, która opiera się na doświadczeniu kontaktu człowieka ze światem. Badanie porównań pozwoli wyciągnąć wnioski na temat pojęciowych i językowych obrazów świata, współczesnych mężczyzn i kobiet, jak również zapewnić materiał empiryczny dla analizy zmian zachodzących w językowych obrazach świata.
Słowa kluczowe: porównanie, porównawcza strategia, korpus badawczy, koncept, werbalizacja, częstotliwość.

Сьогодні лінгвістика має у своєму розпорядженні важливе джерело формування фактологічних баз досліджень – текстові корпуси, які дослідники починають активніше застосовувати в лінгвістичних студіях та словникарстві. Тривалий час у лінгвістичній науці тривають дискусії щодо релевантності результатів аналізу, яку зумовлює низка чинників: вибір методів аналізу, фактичні дані, якими оперує дослідник. Теоретично корпуси текстів дають змогу лінгвістові сформувати такий масив даних, аналіз якого великою мірою унеможливить суб’єктивізм дослідника. Однак лінгвісти в різний спосіб залучають матеріал до аналізу. У «Практичному путівникові по корпусах слов’янських мов» згадано, зокрема, такі «дослідницькі підходи» [Praktyczny przewodnik po korpusach języków słowiańskich 2014]: corpus-assisted analysis (корпуснодопоміжний аналіз) – один із корпусних дослідницьких методів, який полягає на одночасному аналізі корпусних і позакорпусних даних (наприклад, інтерв’ю, анкети тощо) [Baker 2010: 8]; corpus-based approaсh (корпуснобазований підхід) – один із корпусних дослідницьких методів, який полягає на використанні корпусу переважно для представлення, перевіряння чи егземпліфікації теорії або описів, які було сформульовано без доступу до великих корпусів [Tognini-Bonelli 2001: 65]. За Є. Тоніні-Бонеллі [Tognini-Bonelli 2001: 85], під час корпуснобазованого дослідження корпус використовують як джерело прикладів, щоб перевірити інтуїцію дослідника або щоб дослідити частотність лінгвальних висловів тощо; corpus-driven approaсh (корпуснокерований підхід) – один із корпусних дослідницьких методів, який полягає на інтерпретації корпусних даних як цілісності. Висновки, які випливають із такого аналізу, мають відбивати лише й виключно те, що засвідчує корпус. Дослідник має старатися забути про наявні знання з аналізованої теми з інших, позакорпусних джерел [Tognini-Bonelli 2001: 84]. Належить зауважити, що Є. Тоніні-Бонеллі розглядає три випадки розбіжностей між теорією і практикою під час використання корпусних даних: а) ізоляція (коли ідеї, отримані з корпусних даних, приймаються тільки як допоміжне розширення теоретичних тверджень), б) стандартизація (коли корпус просівають через попередньо наявні теоретичні параметри перед аналізом) і с) конкретизація (коли корпус наочно знову забезпечує імовірнісне розширення до вже наявної системи, але не впливає на систему як таку) [Tognini-Bonelli 2001: 182]. Наведені висновки, на мою думку, можна поширити на будь-який процес формування фактологічної бази дослідження й інтерпретації даних.

Окрім того, корпуси текстів відіграють велику роль під час укладання словників. М. Банько звертає увагу на той факт, що «окремі польські мовознавці були схильні применшувати роль корпусів у дослідженнях мови, а також у праці лексикографа. Вони стверджували, що жодний корпус не відбиває мовної компетенції носія мови, що в корпусі видно насамперед серійні явища, про які відомо й без корпусу, що в популярному словнику приклади, придумані редактором, краще виконують ілюстраційну функцію, ніж цитовані з джерел вислови, які є звичайно надмірно складні і задовгі» [Bańko 2012: 286]. Згаданий дослідник пояснює таке ставлення лінгвістів до корпусів спробою раціоналізації їхніх методологічних засад у ті часи, коли великі корпуси текстів не були легко доступні, згадуючи психологічну назву такого явища – «солодкий лимон»: хтось, хто перебуває в неприємній ситуації й нічого не може зробити, схильний для власного психологічного комфорту стверджувати, що ситуація не є зла, а навіть добра, навіть більше – він готовий в це повірити» [Bańko 2012: 286]. Сьогодні, на жаль, українські лінгвісти ще не мають змоги використовувати великі корпуси української мови[1], іншими словами дослідження в багатьох випадках базовано на фактологічних базах, сформованих певною мірою суб’єктивно. У цій ситуації варто згадати і про метод інтроспекції, який нерідко може призводити до помилкових чи неточних результатів. Так, наприклад, О. Горошко зауважує, що високий рівень суперечливості даних у галузі гендерної лінгвістики, ймовірно, можна пояснити обмеженістю емпіричного матеріалу й невеликою кількістю здійснених лінгвістичних експериментів [Горошко 2009: 266]. дослідники, описуючи відмінності жіночого та чоловічого мовлення, переважно оперують поняттями більше-менше, часто-рідко, не подаючи кількісні виміри, як-от: «Жіноче мовлення набагато емоційніше, що виражається в більш частому вживанні вигуків, метафор, порівнянь, епітетів, образних слів. В його лексиконі більше слів, що описують почуття, емоції, психофізіологічні стани. <...> При цьому було встановлено, що з підвищенням рівня освіти відмінності мовлення стираються» [Маслова 2001: 129]; «Порівняння є часто використовуваним засобом жіночої прози як в російській, так і в німецькій мові» [Хачмафова 2010: 190]. Аналіз базований на недостатній кількості фактичного матеріалу призвів до гіперболізованих висновків про обмеження зумовлені категорією роду в уживанні порівнянь, натомість перевірка вживання порівнянь на ширшому матеріалі спростовує такі висновки [див. про це: Левченко 2008].

Мета цієї праці — на основі створеного дослідницького корпусу виявити типові порівняльні стратегії, наявні в сучасному українському художньому дискурсі, дослідивши зокрема специфіку вживанння цього засобу в мовленні жінок та чоловіків.

Попередні дослідження було базовано на дослідницькому корпусі, який містив уривки художньої прози письменниць (Люко Дашвар «Биті є. Макар», Оксани Забужко «Музей покинутих секретів», Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», Ірен Роздобудько «Ескорт у смерть», «Зів’ялі квіти викидають», «Гра в пацьорки») та письменників (Юрія Андруховича «Дванадцять обручів», Юрія Винничука «Танго смерті», «Весняні ігри в осінніх садах», Любка Дереша «Трохи пітьми», «Голова Якова», Сергія Жадана «Біг Мак та інші історії: книга вибраних оповідань», «Депеш Мод», Василя Шкляра «Елементал». Підкорпуси цього корпусу налічували приблизно по 460 тис. слововживань. Підкорпуси доповнено матеріалом до 700 тис. слововживань (на цьому етапі до нього увійшла уривки прози Євгенії Кононенко «Зрада ZRADA made in Ukraine», Лариси Денисенко «Корпорація ідіотів», Тані Малярчук «Біографія випадкового чуда», Марії Матіос «Щоденник страченої», «Апокаліпсис», Марини Меднікової «Тю!», Софії Андрухович «Старі люди», Артема Чеха «Анатомічний атлас. Важко бути жабою», Василя Кожелянка «Дефіляда в Москві», «Українська книга мертвих», Володимира Лиса «Століття Якова», Тараса Прохаська «Ботакс», Юрка Покальчука «Заборонені ігри», Юрка Іздрика «АмтмAM»).

За допомогою програми KWIC Concordance створено конкорданси для сполучників як, наче, неначе, мов, немов, буцім, буцімто, гей, гейби, єк, мовби, мовбито, начеб, начебто, немовби, немовбито, неначеб, неначебто, ніби, нібито. Ручним сортуванням знято омонімію, сформовано переліки порівнянь та порівняльних зворотів: у текстах авторок налічується 2831 одиниць, а в авторів — 1502 одиниць. До вибірки не ввійшли так звані «ірреальні» порівняння, а також порівняння, які базовано на реаліях досліджуваного художнього твору на зразок (Одна така самa нудна, як він (Л. Денисенко); в машинi ми так само мовчимо, як учора, i менi здається, що ми їдемо до мене (Л. Денисенко)).

Дані засвідчують кількісне переважання порівнянь у «жіночих» текстах (див. Табл. 1. Відносна частотність порівнянь у текстах сучасних українських письменниць та письменників).

Таблиця 1. Відносна частотність порівнянь у текстах сучасних українських письменниць та письменників.

Авторки

Відносна частота (∙10-2)

Автори

Відносна частота (∙10-2)

Оксана Забужко

0,841

Любко Дереш

0,611

Марія Матіос

0,542

Василь Шкляр

0,315

Ліна Костенко

0,387

Юрко Покальчук

0,276

Марина Меднікова

0,383

Юрій Винничук

0,273

Ірен Роздобудько

0,286

Володимир Лис

0,264

Софії Андрухович

0,241

Василь Кожелянко

0,175

Таня Малярчук

0,236

Юрій Андрухович

0,173

Люко Дашвар

0,234

Артем Чех

0,148

Лариса Денисенко

0,200

Тарас Прохасько

0,144

Євгенія Кононенко

0,104

Юрко Іздрик

0,143

 

 

Сергій Жадан

0,130

Середні показники

0,381

Середні показники

0,229

 

Використання порівнянь є виразною ознакою стилю Оксани Забужко. Належить зауважити, що середня частота вживання порівнянь авторками без врахування текстів Оксани Забужко становить 0,289, а авторами – без урахування текстів Любка Дереша 0,211. Однак обсяг опрацьованого масиву даних ще не дає змогу впевнено говорити про «компаративність» як ознаку жіночого стилю.

Порівняння, вилучені з корпусу, класифіковано за когнітивним підгрунтям вербалізації та за концептосферою-метою (у таблицях 2. Концептосфери, терміни яких використано в порівняннях, 3. Концептосфери, вербалізовані порівняннями представлено здобуті дані).

Таблиця 2. Концептосфери, терміни яких використано в порівняннях

Концептосфера джерело

Відносна частотність порівнянь у «жіночих» текстах (∙10-2)

Відносна частотність порівнянь у «чоловічих» текстах(∙10-2)

Фізичні дії, характеристики, зовнішній вигляд людини

0,10

0,05

Артефакт

0,06

0,04

Тварина

0,05

0,03

Соціальні характеристики, стани, процеси, дії людини

0,03

0,02

Природний об’єкт, речовина, явище, локус

0,027

0,02

Міфонім

0,013

0,87

Фізіологічні стани, процеси, дії людини

0,013

0,015

Емоційні характеристики, стани, процеси, дії людини

0,012

0,011

Рослина

0,012

0,87

Людина, частина тіла людини

0,011

0,32

Інтелектуальні характеристики, стани, процеси, дії людини

0,96

0,41

Поняття, що позначають соціальні характеристики, стани, процеси, дії

0,93

0,64

Поняття, що позначають фізіологічні стани, процеси, дії

0,69

0,14

Поняття, що позначають інтелектуальні характеристики, стани, процеси, дії

0,66

0,20

Поняття, що позначають фізичні дії, характеристики

0,59

0,14

Час

0,23

0,20

Поняття, що позначають психічні характеристики, стани, процеси, дії

0,23

0,08

Істота

0,20

0,21

Соціальний локус

0,19

0,09

Об’єкт

0,00

0,08

 

На діаграмі 1 подано зіставлення відносної частотності термінів, належних до різних концептосфер, у складі порівнянь у «жіночих» та «чоловічих» текстах, а також середні показники.

Діаграма 1. Відносна частотність термінів,

у яких відбулася вербалізація, у «жіночих» та «чоловічих» текстах

Кількісні дані засвідчують той факт, що авторки під час «компаративної» вербалізації частіше звертаються до концептосфери Поняття, аніж чоловіки.

У таблиці 3. Подано дані про кількість «компаративних» вербалізацій певних концептосфер (див. таблицю 3. Концептосфери, вербалізовані порівняннями).

Таблиця 3. Концептосфери, вербалізовані порівняннями

Концептосфера-мета

Відносна частотність порівнянь у «жіночих» текстах (10-2)

Відносна частотність порівнянь у «чоловічих» текстах (10-2)

Фізичні дії, характеристики, зовнішній вигляд людини

0,12

0,08

Психічні характеристики, стани, процеси, дії людини

0,04

0,02

Соціальні характеристики, стани, процеси, дії людини

0,04

0,02

Артефакт

0,03

0,02

Людина, частина тіла людини

0,03

0,02

Поняття, що позначають соціальні характеристики, стани, процеси, дії

0,02

0,01

Інтелектуальні характеристики, стани, процеси, дії людини

0,02

0,01

Поняття, що позначають інтелектуальні характеристики, стани, процеси, дії

0,012

0,01

Поняття, що позначають психічні характеристики, стани, процеси, дії

0,012

0,002

Фізіологічні стани, процеси, дії людини

0,012

0,018

Природний об’єкт, речовина, явище, локус

0,011

0,013

Поняття, що позначають фізичні дії, характеристики

0,007

0,002

Поняття, що позначають фізіологічні стани, процеси, дії

0,006

0,002

Тварина

0,005

0,002

Час

0,004

0,001

Рослина

0,004

0,002

Соціальний локус

0,003

0,001

Міфонім

0,001

0,001

Істота

0,0001

0,001

Об’єкт

0

0,001

 

На діаграмі 2. Концептосфери, вербалізовані порівняннями унаочнено частотність використання порівнянь у «жіночих» та «чоловічих» текстах та уміщено середню частотність вербалізацій, належних до певних концептосфер.

«Компаративна» вербалізація засвідчує зіставну значущість певних концептосфер для чоловіків та жінок, однак аналіз переліку термінів, належних до цих концептосфер, та актуалізованих ознак демонструє певні відмінності, що спробуємо показати на прикладі вербалізацій у термінах концепту Тварина (див. діаграму 3).

 

 

 

 

Діаграма 2. Концептосфери, вербалізовані порівняннями

 

Діаграма 3. Вербалізація в термінах концепту Тварина

У «жіночих» текстах використано назви тварин із такою частотністю     (∙10-2): 0,458 – пес, собака, собачка, цуц, цуценя, цуцик, щеня; 0,189 – пташка, птах, пташок; 0,175 – риба, рибина, рибка; 0,148 – кінь; 0,135 – кицька; 0,121 – звір; 0,094 – курка, курячий трупик; миш, миша, мишка; 0,067 – вовк, вовчi iкла; ворона; кіт; коняка, конячка; корова; свиня; 0,054 –заєць, зайчик; крілик, кроленя, кролик; мураха, мурашка; павутина, павутиння; теля; удав; дрозофіла; 0,040 – білка, вивірка; віл; вірус; змія, змійка; квочка; кобила; метелик; тварина, тваринка; хорт; чапля; 0,027 – арабський огир; барс; бджола; бик; ведмідь; гайвороння; горобець; жаба; ікра; кiт; кішка; кобра; коза, коза-дереза; козел; колорад, колорадський жук; крила; кріт; курча; ласка; лоша, лошатко; муха; носорог; ньюфаундленд; пантера; равлик; рій; тарган; черви та ще 119 назв із частотністю 0,013. У «чоловічих» порівняннях натрапляємо на такі найчастотніші компоненти (∙10-2): 0,199 – риба; пес; 0,153 – звір, звірок; 0,122 – жаба; 0,107 – пташка, птиця; 0,092 – змія, змійка; кіт; 0,076 – кішка; метелик, метелик-одноденка; щур; 0,061 – вовк; крила; свиня; 0,046 – восьминіг; лисиця, лисичка-сестричка; мавпа; мураха, мурашка; павич; птах; собака, собачка; тварина, твар; 0,031 – баран; бджола; бик, бицьо; ведмідь; ворона; кінь; кошеня; лев; миша, мишка; муха; пташа, пташеня; равлик; тарган; удав; устриці; хорт; чапля; шакал; шашіль та 71 назва з частотністю 0,015. Зіставний аналіз використання найчастотніших термінів концептосфери Тварина, використаних авторками та авторами, подано на діаграмах 4 та 5.

Відмінності актуалізації атрибутів та фреймів концепту покажемо на прикладі концепту Риба. Так, чоловіки актуалізують уявлення про середовище, у якому живуть риби (3), у різний спосіб трансформуючи стійке порівняння як риба у воді: у теплі і затишку, ми почувалися наче глибоководні риби на самому дні моря (Ю. Винничук); моя мама чулася серед усіх них, як риба у ставку (Ю. Винничук); Що він почувався у цій воді, як риба? (Ю. Андрухович); все одно спиш, як риба, з розплющеними очима (В. Шкляр). Аналогічних уживань не знайдено в «жіночих» текстах.

Діаграма 4. Найчастотніші зоотерміни в «жіночих» текстах.

Діаграма 5. Найчастотніші зоотерміни в «чоловічих» текстах.

Актуалізовано в «чоловічих» текстах уявлення про дихання тварини (2): Схопився за груди. Хапав, як риба, викинута на берег, повітря (В. Лис); за кожним словом заковтуючи повітря, наче риба, яку витягли з балії (Ю. Винничук). У «жіночих» текстах наявне одне аналогічне порівняння: Не подужала. Зупинилася. Лицем у небо… Ротом — як та риба, а в рот не повітря — вода (Л. Дашвар). В інших сучасних текстах натрапляємо на значну кількість уживань порівняння як риба, викинута на берег з різними атрибутами: Як виявилось, останній був в критичному ступені сп'яніння, тому повівся як риба, викинута на берег, – впав на землю і почав нерозбірливо лаятися (<mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/printable_article/344015>); Яскраво виражені інтроверти можуть задихатисяяк риба, викинута на берег, якщо не побудуть хоча б деякий час наодинці (<studway.com.ua/netvorking-dlya-introvertiv/>); Висидівши у пустому купе ще лише хвилину, Черненко різко піднялася і прожогом вискочила у коридор, ковтаючи повітряяк риба, викинута на берег (<silent-w.diary.ru/p165721344.htm?oam>); Стефан хапав ротом повітря, як риба, викинута на берег, і ніяк не міг оговтатись – настільки близькими і сильними були страждання дівчини (<uthenia.info/txt/elfk/edyn.html>) тощо.

Значущим для сучасних мовців виявилася традиційно приписуваний цьому концепту атрибут мовчазність (3): Тета безгучно розкривала вуста, як риба на суходолі... (Ю. Винничук); влетів до кнайпи конюх і заворушив губами, як риба, безгучно, мовби задихаючись (Ю. Винничук); Я мовчав, як риба об лід (Ю. Винничук). У «жіночих» текстах натрапляємо лише на одне вживання цієї стійкої одиниці: Я мовчала як риба. Не хотіла його злити, щоб гріха не вийшло (Т. Малярчук). У «жіночих» та «чоловічих» текстах використано фрейм глушити: А нас тут глушать, як рибу в ставку (Л. Костенко); Водка, ти розумієш, вона жінок глушить, вони як риби стають (С. Жадан). У цьому разі можна говорити про трансформацію одиниці глушити як рибу: Коли б це так фашиста глушити, як рибу, – прикриваючи травою торбину, промовив Андрій (М. Стельмах).

Автори текстів актуалізували інформацію про фрейм Око: мокрий відблиск кухонної лампи, наче око велетенської рибини (О. Забужко); Очі в Остапа, за тверезости сіро-блакитні, тепер стали бляклими і порожніми, як у здохлої риби (В. Кожелянко). Належить зауважити, що ця одиниця теж не належить до індивідуально-авторських, що засвідчують знайдені приклади вживання в інших текстах: Очі у нього були такі самі тьмяні й згаслі, як у дохлої риби, і оживали лише тоді, коли мова заходила про гроші (М. Носов); Вмикаю світло, дивлюся на себе в дзеркало: постарів, раніше був струнким красенем з вогником в очах, а тепер ... живіт відвис, біла майка з помітними жирними плямами, згаслі скляні очі, як у дохлої риби... і ці тапки ... (<http://kolomyia. com.ua/article.php?article_id=171>); І очі як у дохлої риби. Бррр (<www.biathlon.com.ua/ comments.php?id...>); а потім так невинно кліпають беньками як у дохлої риби – ніпанімайт аткуда бірйотся антисімітізм (<https://twitter.com/m_minkin/status/ 454334145347342336>). У «чоловічих» текстах натрапляємо на трансформовану паремію Риба гниє з голови: гниєш і ти, причому неначе риба, з голови (А. Чех).

Натомість жінки актуалізують різноманітніші атрибути і фрейми, ніж чоловіки: млява (вона, як млява зимова риба, завмерла на одному мiсцi (Л. Денисенко); якби не його рука в дотику: млява, як здохла рибина, наче з нього давно випустили повітря (О. Забужко)); гладка (інд.-авт. а стегна над перетятими ґумкою панчохами були гладенькі, як щойно очищена з луски рибина, лиш гаряча (О. Забужко); плавати (трансф. тиждень плавати своїм оптично скругленим фейсом, як рибка, в мільйонах домашніх акваріумів (О. Забужко)); спосіб рухатися (інд.-авт. ненадовго сплескував хвостом, як укинута в воду рибка, а потім знову впадав в анабіоз (О. Забужко); інд.-авт. я, ніби навмисне, рівно о третій ранку скидалася, мов рибка, сідала на ліжкові (М. Матіос)); клювати (трансф. Золотозубі жіночки і вуйки клюнули на неї, як рибки на товстенького хробачка (С. Андрухович)); відкладати ікру (інд.-авт. Все обліпили Грона блакитних і жовтих кульок, наче якась велетенська риба наметала патріотичну ікру (Л. Костенко)); їсть хліб (інд.-авт. обліпили вже інші авта, як рибячі мальки шкоринку (М. Меднікова)); рибу морозять (інд.-авт. Заморозилася, як риба. Ось і збереглася (М. Матіос)). Належить зауважити, що одиниці млява, як здохла рибина, як дохла риба не належить до індивідуально-авторських, оскільки натрапляємо в інших текстах на їх використання: Здається, я була млява як риба, так що при всьому своєму напорі він був змушений від мене відчепитися (<financi-ua.ru/?p=5629>); В мене роботи по дому масса, а я сижу як дохла риба – сил чомусь сьогодні вже не залишилось (<kiev-mama.com.ua › ... › Беседка › Поболтаем?>); Але чи то безсоння, чи спека сьогодні зробили мій мозок в'ялимяк дохла риба (М. Романівська); Чи ти втік від неї, а тіло осталось, безвільне, як дохла риба край берега (<1576.ua/file/20345>). Одиниця гладенькі, як щойно очищена з луски рибина є індивідуально-авторською. Існує стійке є порівняння слизький як риба, що має іншу семантику.

Отже, за здійсненим кількісним аналізом у «чоловічих» текстах порівнянь у середньому на 45% менше, ніж у «жіночих». Виявлено, що жінки для «порівняльної» вербалізації частіше звертаються до термінів таких концептосфер, як: Фізичні дії, характеристики, зовнішній вигляд людини, Артефакт, Тварина, Соціальні характеристики, стани, процеси, дії людини, Природний об’єкт, речовина, явище, локус, подібною є частотність звернень у «чоловічих» текстах – Фізичні дії, характеристики, зовнішній вигляд людини, Артефакт, Тварина, Природний об’єкт, речовина, явище, локус, Соціальні характеристики, стани, процеси, дії людини, що свідчить про домінантні порівняльні стратегії сучасних мовців. У досліджених текстах особливістю «чоловічої» вербалізації є використання термінів концептосфери Фізіологічні стани, процеси, дії людини.

Жінки найчастіше використовують порівняння для вербалізації концептосфер, як-от: Фізичні дії, характеристики, зовнішній вигляд людини, Психічні характеристики, стани, процеси, дії людини, Соціальні характеристики, стани, процеси, дії людини, Артефакт, Людина, частина тіла людини, практично зіставний перелік частотності порівнянь у «чоловічих» текстах: Фізичні дії, характеристики, зовнішній вигляд людини, Психічні характеристики, стани, процеси, дії людини, Людина, частина тіла людини, Соціальні характеристики, стани, процеси, дії людини, Артефакт, Фізіологічні стани, процеси, дії людини.

Частково відрізняються переліки, укладені за спаданням частотності термінів субконцептів концепту Тварина, використаних для вербалізації концептів належних до низки концептосфер: жін. Пес, Птах, Риба, Кінь, Кицька, Звір, Миша; чол. Пес, Риба, Птах, Звір, Жаба, Кіт, Змія. Терміни субконцептів Риба, Звір, Жаба, Кіт, Змія у «чоловічих» текстах мають більшу частотність, ніж у «жіночих». У межах концептосфери Тварина й жінки, і чоловіки користуються переважно термінами базового рівня. У «жіночих» текстах натрапляємо на понад 179 різних термінів концептосфери тварина, натомість у «чоловічих» – 106. Як показано на прикладі субконцепту Риба, чоловіки частіше використовують стійкі порівняння з компонентом риба чи їх трансформації, у «жіночих» текстах більше індивідуально-авторських одиниць. Лише частково збігається перелік атрибутів та фреймів актуалізованих термінами цього субконцепту в «жіночих» та «чоловічих» текстах.

Однак, на мою думку, результати належить перевірити як на ширшому фактичному матеріалі, так і на текстах інших стилів. Окрім того, цікаві результати дало б дослідження застосування інших образних засобів у гендерному аспекті, оскільки може відбуватися компенсація «порівняльної недостатності» іншими засобами.

 Література

Горошко 2009: Горошко Е. И. Информационно-коммуникативное общество в гендерном измерении: Монография / Горошко Е. И. — Харьков: ФЛП Либуркина Л.М., 2009. — 816 c.

Левченко 2008: Левченко О. Стереотип чоловіка в жіночих прецедентних текстах та фразеології / Левченко О. // Słowo. Tekst. Czas. – Szczecin, 2008. — С. 61–68.

Маслова 2001: Маслова В.А. Лингвокультурология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Маслова В. А. — М.: Академия, 2001. — 208 c.

Маслова 2011: Маслова Ю. П. Гендерний дискурс сучасних друкованих україномовних ЗМІ: автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Ю. П. Маслова ; Волин. нац. ун-т ім. Л. Українки. — Луцьк, 2011. — 20 с.

Хачмафова 2010: Хачмафова З.Р. Гендерная стратификация языка женской прозы (на материале русского и немецкого языков) / Хачмафова Зайнета Руслановна // Известия РГПУ им. А.И. Герцена. — 2010. —№120. — С. 186–196.

Baker 2010: Baker P. Sociolinguistics and Corpus Linguistics / Paul Baker. – Edinburgh: Edinburgh: Edinburgh University Press, 2010. – 192 p.

Bańko 2012: Bańko M. NKJP w oczach leksykografa / Mirosław Bańko // Narodowy Кorpus Języka polskiego, A. Przepiórkowski, M. Bańko, R. L. Górski, B. Lewandowska-Tomaszczyk. – Warszawa: Wydawnictwo naukowe PWN, 2012. – S.283-290.

Praktyczny przewodnik po korpusach języków słowiańskich. Red. Milena Hebal-Jezierska. – Warszawa, – 2014. – Режим доступу: <http://www.iszip.uw.edu.pl/files/pdf/praktyczny_przewodnik.pdf>.

Tognini-Bonelli 2001: Tognini-Bonelli E. Corpus Linguistics at Work / E Tognini-Bonelli. – Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins, 2001. – 223 p.

[1] «Корпус текстів української мови» має обсяг 13 млн слововживань (<http://www.mova.info/corpus.aspx?l1=209>) (належить зауважити, що за всіх незаперечно позитивних рис цього корпусу, він потребує доопрацювання, зокрема в ньому не знято омонімію, що у випадку аналізу порівнянь фактично унеможливлює опрацювання даних через їх великий обсяг); натомість «Український національний лінгвістичний корпус» не відкритий для широкого використання (<http://lcorp.ulif.org.ua/virt_unlc/>).

 

Порівняльні стратегії в сучасній українській художній прозі (корпуснобазований підхід) // Граматичні студії : зб. наук. праць / Донецький нац. ун-т; наук. ред. А. П. Загнітко. – Вінниця : ТОВ "Нілан-ЛТД", 2015. – С.194-201.