У статті досліджено походження, референцію та розвиток значення низки фразеологічних одиниць, які містять кольороназву голубий. Загалом приділено увагу символіці зазначеної кольороназви у фразеологічних системах близькоспоріднених мов.
Ключові слова: кольороназва, символ, фразеологічна одиниця, концептосфера.

In the article the origin and development of reference points of certain idioms that contain the blue color term have been examined. The main concern of the investigation was the symbolic meaning of the mentioned color name within phraseological systems of closely related languages.
Keywords: color term, symbol, phraseological unit, conceptual sphere.

Сьогодні в лінгвістичних студіях різного спрямування досліджують кольороназви: їхню концептуалізацію та вербалізацію в діахронії та синхронії в різних мовах (Т. Венкель, К. Власова, Н. Гнездилова, О. Деменчук, С. Іваненко, Л. Ковбасюк, Т. Козак, Л. Лаєнко, С. Мартінек, Л. Мельник, Т. Михайлова, В. Москович, Т. Пастушенко, І. Рузин, Ю. Ус, С. Фетисова, В. Berlin, P. Kay, J. A. Lucy, G. Pietrzak-Porwisz, R. Tokarski, I. Vañková, K. Waszakowa, A. Wierzbicka, A. Zaręba та ін.), зокрема у зіставному аспекті (К. Абазова, А. Василевич, Т. Колесникова, В. Кульпіна, О. Мішенькіна, Н. Платонова, G. Pietrzak-Porwisz, E. Teodorowicz-Hellman та ін.); фразеотворчий потенціал (Г. Доброльожа, І. Гуменюк, О. Зубач, З. Сафіна, Г. Свєшнікова, Т. Семашко, Є. Шевченко, М. Шевчук-Черногородова та ін.); в індивідуальній картині світу та дискурсі (І. Бєлобородова, В. Горлачова, Г. Губарева, К. Давіденко, Т. Дегтярьова, О. Дроботун, Т. Зиміна-Дирда, Ю. Карташова, О. Клєщова, Т. Ковальова, Л. Макаренко, С. Муляр, В. Півень, Г. Савчук, Л. Супрун, Л. Шулінова, С. Шуляк, В. Щербина, E. Badyda, A. Bal, J. Bielska-Krawczyk, D. Bieńkowska, M. Czachorowska, A. Dąbrowska, K. Gendera, G. Habrajska, K. Handke, E. Kaptur, M. Kurek, P. Paziak, K. Siekierska, B. Sobczak-Gieraga, E. Teleżyńska та ін.); у перекладознавчому аспекті (І. Ковальська); у психолінгвістичному (Ш. Жаркинбекова, P. Фрумкіна та ін.). В. Ужченко зазначав: «Фраземи завжди постають, де відчувається потреба в образному, емоційному та експресивному зображенні реалій, а формуються на основі відшарувань численних переважно активних вільних прототипів різних життєвих сфер... Хронологічний зріз їх семантики й структури наочно засвідчує живу динаміку безперервно оновлюваних вторинних мовних знаків, із яких лише деякі потрапили до лексико- чи фразеографічних зібрань» [Ужченко 2005: 183]. Сьогодні легко помітити зміни в символіці (найнаочнішою є зміна символіки кольороназв, зокрема, в українській культурі).

Мета цієї праці – дослідити концептуалізацію голубого, зокрема позамовні чинники, які зумовлюють національно-культурну специфіку кольороназви, а також особливості лексико- і фразеографічної фіксації згаданої одиниці і сполук із компонентом голубий.

У фразеологічних системах кольороназви виконують символічну роль, практично ніколи не позначаючи реальний колір, виняток становлять стійкі порівняння, ужиті щодо неістот [Левченко 2005]. Фразеологічна система містить численні вербалізації, які ґрунтуються на «зорових» опозиціях.

Голубий не належить до архетипних кольорів. В. Даль подає інформацію про те, що «народъ голубымъ называетъ то синее, то сѣрое или темнодикаго цвѣта; ...въ нижег. и др. голубымъ иногда народъ зоветъ желтый цвѣтъ» [Даль І : 370], такий висновок не спростовують і сучасні дослідники [ЕСУМ І: 555]. Лексико- і фразеографічна практики засвідчують зміни у фіксації аналізованої кольороназви. У СУМ уміщено дефініцію [СУМ ІІ: 118], у якій прототипним референтом кольору виступає небо. Симптоматичним є також те, що у згаданій словниковій статті подано лише один сталий вислів із компонентом голубий (голуба кров [СУМ ІІ: 118]). У цьому ж словнику натрапляємо на сталі сполуки з компонентом голубий під гаслом екран (голубий екран [СУМ ІІ: 459]) та під гаслом океан: повітряний (п’ятий, голубий і т. ін.) океан [СУМ V: 662]. Словники також вміщують сполуку блакитне (голубе) паливо [Головащук 2001: 122]. У ВТСУМ уже запропоновано уточнену дефініцію (два значення) та подано два сталих вислови, другий із яких є вузькоспеціальним терміном: голуба кров, голубі фішки [ВТСУМ: 251]. Друге значення фіксує і словник жаргону Л. Ставицької: «голубий 1. Гомосексуал. 2. Той, що має стосунок до гомосексуалів або притаманний їм. Від амер. розм. blue – «непристойний, скабрезний, еротичний» [КСЖЛУМ : 107, 108]. Окрім того, у цьому словнику подано й дериват: голубизна гомосексуалізм’ [КСЖУМ: 107], із вказівкою на іншомовне походження значення слова.

Як засвідчує аналіз фактичного матеріалу, заслуговують на лексико- чи фразеографічну фіксацію кілька одиниць та вказівка про символічне значення кольороназви. Спостерігаємо певну лексико- і фразеографічну динаміку дефініції кольороназви голубий у словниках російської мови [див. ТСУ, ТСОШ, СРА]. Приклад системності у фіксації значень слова подає словник Д. Дмитрієва (2003 р.) [ТСД].

У слов’янському фольклорі відшукання квітки папороті символізує здійснення мрій, аналогічна ідея наявна в західноєвропейському, зокрема німецькому, фольклорі, що знайшло своє втілення в символі голубої (блакитної) квітки (‘нездійсненної мрії’) [Коваль 1975: 67]. Голубий набуває символічного значення нездійсненності (пор. рос. Богатичи что голубые кони: редко удаются. Дети богатых людей обычно хорошими не вырастают; Поповы дети (детки) что голубые кони: редко удаются. Дети попов обычно хорошими не вырастают [БСНС: 284]). Проаналізуймо сполучуваність кольороназви голубий у символічному значенні: голуба мрія («І так шкода стало того недавно минулого часу – радісного, сповненого голубої мрії і хвилюючих сподівань на прийдешні дні» (Є. Доломан). Означення надає сполукам семантики мрійливості та ідилічності: «Та є межа, Остання в голубому всепрощенні, Переступивши котру, навіть геній Себе самого нищить, як іржа...» (Б. Олійник); «...звертався найщирішими словами до Христа, а потім несподівано впіймав себе на тому, що думає не про голубі райські кущі, а про зовсім соромітні речі» (І. Білик); «На щастя, бабуся про Вікторову гарячковість нічого не довідалася, її голубий настрій ні трішки не помутнів, навіть загорівся блискітками, спалахнув» (О. Ізарський); рос. «И у меня самой какое-то чудесное голубое настроение, какая-то голубая радость (О. Купрін, НКРЯ); укр. «Такої свiтлої i нiжної печалi, такого голубого щему ранiш не знав» (В. Слапчук) – рос. Как же княгинюшке без рук-с»), и в глазах у девок была та же самая голубая тоска, да и небо, оказывается, было таким же… (Б. Окуджава, НКРЯ). Голубий сполучається з назвами проміжків часу: «...Що вже йому хотілося, аби Хоча б одне не підкорилось слово, Вернувши в юні літа голубі, Коли ще слава не взяла у раму...» (Б. Олійник); «З ними линуть у безвість дні, роки, час і пропадають у голубих водах вічності» (Б. Антоненко-Давидович) – рос. «Розовое детство, голубая юность, золотая старость... Эти стереотипы можно отбросить и раскрасить жизнь по-новому» (ІМ); простору (на позначення майбутнього часу): «- Так ти, значить, йдеш? / – Іду, куме! Іду, друзі мої! / – Куди? / – Куди?.. У голубую даль» (М. Куліш); «Тут, щоправда, слід наголосити на істотній суперечності між Винниченком-революціонером, людиною партії, соціалістом-практиком, який пристрасно прагнув наближувати "голубу далечінь", руйнуючи старий світ...» (В. Панченко) – рос. «<...> а в глазах Vasilka уже сквозила какая-то нездешняя голубая даль, он вдруг сорвался в плавание на целое лето» (В. Голованов, НКРЯ); «Зачем идти в голубую даль – ведь есть же розовые очки» (ІМ).

Кольору в досліджуваних мовах властива статева й сексуальна символіка (пара голубий – рожевий). Однак, як стверджує Джо Б. Паолетті, наприклад в американській культурі гендерні асоціації порівняно нові: до початку ХХ ст. немовлят у США вбирали в одяг білого кольору, від року до шести – у кольоровий одяг без орієнтації на стать, а з початку ХХ ст. американська дитяча мода стає все більш гендерно маркованою [Паолетти]. І далі: «Ясно, що гендерне кодування «рожевий – блакитний» було відоме ще в 1860-ті роки, проте аж до 1950-х воно не превалювало на більшій частині США, а універсальним стало лише ще одне покоління потому» [Паолетти].

У досліджуваних мовах функціонує низка висловів, які укладачі словників не інтерпретують як сталі та не подають у фразеографічних працях. Наприклад: голубе кохання/голуба любов (укр. «А тому, що є так зване "Голубе" кохання. Це коли мужик якогось Мужика побачить І почне за ним ганятись, Закохався, значить» (П. Глазовий); ««Голубе» і «рожеве» кохання... важко буде знаходити з ними спільну мову й, можливо, вона стане прихильницею «рожевого» кохання (ІМ); «Аннотация: платонічна голуба любов...» (ІМ) – рос. «Белая смерть, голубая любовь и желтая пресса» (ІМ); «А голубой любви становится всё больше» (ІМ)). Зауважимо, що в польській мові таку символіку транслює прикметник tęczowy  («„Gazeta” lubuje się zwłaszcza w ckliwych relacjach z tęczowych „rodzinnych” pikników, na które przychodzą homoseksualne „rodziny”, by wspólnie poplotkować, powymieniać rodzicielskie uwagi i pokrzepić się w walce z dyktatem homofobicznej większości» (ІМ). Про стабілізованість цього вислову можуть свідчити його переосмислення щодо політичної символіки: «Ющенко – політична свиня! любить Януковича! А він його! взаємна "голуба любов"» (ІМ); «А що в тебе з [о]стапом біло[-]голуба любов (ІМ).

Широко вживаними є перифрази: голубий екран, голубий ефір; голубі каски; голубі берети (миротворці ООН); голубе золото (газ); голубий вогник (газ); голубе вугілля (енергія вітру). З огляду на різні чинники розвинулася багатозначність сполуки голубий вогник ‘газ’ в українській мові («У ГРЕМ’ЯЧОМУ ЗАПАЛАВ ГОЛУБИЙ ВОГНИК. Засвідчити урочисту мить зібралася громада цього населеного пункту... до будинків яких працівники газового господарства теж щойно підключили тепло» (ІМ)); і ‘назва відомої телепрограми, яка існувала радянському телебаченні з 1962 р.’ («Тому ми так любимо повертатися до старих назв: "Голубой огонек", нарешті, "Голубий вогник", ну а більш просунуті – "Неголубой огонек" (це, напевно, щоб не натякали на різні там нетрадиційні відхилення)» (Дзеркало тижня, 2004); «Сьогодні відбулось Старгород-шоу "Голубий вогник". У нашій пивоварні під крутий рок-н-рол відривались справжні чувіхи і чуваки» (ІМ)). Як засвідчує історія виникнення назви телепрограми «Голубий вогник», відбулася в підсумку контамінація одиниць рос. голубой экран та на огонек (радянське телебачення показувало програму «Телевизионное кафе», яку перейменували на «На огонёк», а потім на «На голубой огонёк», а згодом на – «Голубой огонёк» (<http://pesnyagoda.nm.ru/goluboj_ogonek.html>)).

Колір набув виразної символіки в українському політичному дискурсі. Відбулася «компресія» біло-голубої символіки до голубої ("На жаль / українські "Носи" мають не тільки біло-голубий, розовий чи червоний відтінок. Серед них проскакують і "Носи" з жовто-блакитним кольором» (ІМ);"Що ж, голубий Уряд в останні місяці свого правління показав на кого працює» (ІМ). Наявна контекстна опозиційна символічна пара в політичному дискурсі помаранчевий – (біло-)голубий: «Вивільнити час, знешкоджуючи помаранчевий міф і руйнуючи міф біло-голубий...» (ІМ); «Треба визнати, що ні голубі, ні помаранчеві не збираються, засукавши рукави і підкотивши штанці працювати тільки на благо України» (ІМ); «Крим помаранчевий і Крим голубий» (ІМ). Використання кольороназви як символьного маркера належності до певної соціальної групи властиве низці мов.

З феноменами культури пов’язаний вислів голубий/ блакитний період (творчість Пабло Пікассо 1901-1904 років): (1) «Я й так уже в голубий період творчості став схилятися більше до цього, як його, ну… сюр… сюр… сюр… Ну, не важно…» (Ю. Винничук) – алюзія до творчості Пікассо; (2) «То був, як тепер жартівливо каже художниця, її «голубий період». Усе вдавалося їй, щастя ходило за нею слідом, крок у крок» (ІМ); (3) «Потім настає, як я його кличу, "блакитний" період, тобто момент, коли здається, що до повного успіху залишився рівно один крок...» (ІМ); (4) «Шустер-лайф – це такий собі театр абсурду "голубого періоду" українського мистецтва» (ІМ) – у 2-4 контекстах відбувається подвійна актуалізація: алюзія до творчості Пікассо та «ідилічної» символіки голубого, а в 3 реченні наявна контекстна опозиційна пара голубий – сірий; (5) «Ой, ніби голубий період чимось відрізняється від помаранчевого...» (ІМ) – теж спостерігаємо подвійну актуалізацію: алюзія до творчості Пікассо та до політичної символіки.

В українській лінгвокультурі серед прецедентних феноменів із компонентом голубий належить згадати «Голубі ешелони» П. Панча (1928 р.) «Голубий Дунай» (1947 р.) О. Гончара. Окрім того, значущими в межах досліджуваних лінгвокультур є прецедентні феномени, які своїм походженням сягають «Дванадцяти стільців» І. Ільфа і Є. Петрова (рос. поднести что [как] на блюдечке с голубой каемочкой (каемкой). Ирон. или шутл. О чем-л., что подается кому-л. в готовом виде, избавляя его от трудов [БСНС, с. 52] – укр. «Ах, ви хочете, щоб вам принесли годинник на блюдечку з голубою кайомкою (В. Нестайко); дитячої пісні рос. «Голубой вагон» (музика В. Шаїнського, слова Е. Успенського); укр. «... під неповторну музику із відомого мультика про голубий (блакитний) вагон у виконанні бременських чи київських музикантів, перетинаючи Карпати і рекламно-красиві простори, простує із найзахіднішої в найпівнічнішу область України» (В. Кузан); «ВЕРХОВНА РАДА ЗУПИНЯЄ "ГОЛУБИЙ ВАГОН". У першому читанні народні депутати ухвалили скандальний закон про заборону пропаганди гомосексуалізму» (ІМ).

Прототипним референтом голубого здебільшого є небо. Найчастотніші реакції, отримані під час асоціативних експериментів (в «Українському асоціативному словнику» уміщено 207 реакцій (чоловіки – 103/41, жінки – 99/31) [УАС І: 92, 93]: m колір 29; небо 20; прапор 4; синій 3; білий; вагон; гей; гомосексуаліст; зелений; море; чоловік; шар; шарф; Янукович 2; f небо 32; колір 27; голуб 5; хлопець 4; блакитний; екран; светр; синій 2; (за даними «Русского ассоциативного словаря», під час експерименту отримано 510 реакцій (чоловіки – 150/79, жінки – 360/108): m цвет 18; небо 11; шар 8; мальчик 8; гомосексуалист 6; синий, экран, щенок, педераст,человек 4; вагон, мужчина 3; зеленый,розовый, свет, голубь, гомосек, Нил 2; f цвет 50; небо 37; шар 35; синий 20; мальчик 13; шарф 11; вагон 10; экран, зеленый,бант 8; шарик 7; небосвод 6; щенок, берет, цветок, красивый, мяч 5; гомосексуалист, мужчина, розовый, свет 4; небосклон, нежный, океан, дом, дым, платок 3; камень, кот, май, простор, свитер, шарфик 2 [РАС]. Асоціативні реакції засвідчують значущість певних прецедентних феноменів. Окрім згаданих вище, належить звернути увагу на те, що українські респонденти на стимул голубий подали реакцію прапор. У російських мовців наявна реакція шар, яка теж може сягати прецедентного тексту («Ах! Крутится, вертится шар голубой, / Крутится, вертится над головой, / Крутится, вертится, хочет упасть. / Кавалер барышню хочет украсть» (пісня з фільму «Юность Максима» (1934 р.) із кінотрилогії про Максима режисерів Г. Козинцева та Л. Трауберга). Достатньо частотною є реакція рос. щенок («Голубой щенок» – мультиплікаційний фільм режисера Ю. Гамбурга). Аналіз порівнянь у досліджуваних мовах засвідчує, що прототипними референтами голубого є низка об’єктів: повітряний простір, небо; водні об’єкти; рослини; речовини, артефакти; прецедентні феномени [УРББПСП].

Отже, наявні традиційні «паперові» словники засвідчують несистемність фіксації значень слова голубий та сполук із ним. Компенсують «відставання» традиційного словникарства (як-от: нефіксація нових значень слів та словосполук) електронні словники та енциклопедії, зокрема Вікіпедія, подаючи лінгвокультурологічні коментарі, яких нема у тлумачних словниках. Зіставлення асоціативних реакцій українських та російських мовців засвідчує більшу асиметрію прототипних референтів, аніж перелік вербалізацій-порівнянь.

 Література

  1. БСНС – Мокиенко В. М. Большой словарь народных сравнений / Мокиенко В. М., Никитина Т. Ю. – М.: Олма Медиа Групп, 2008. – 800 с.
  2. ВТСУМ – Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
  3. Головащук 2001 – Головащук С.І. Російсько-український словник сталих словосполучень / Головащук С. І. – К.: Наук. думка, 2001. – 640 с.
  4. Даль – Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / В. И. Даль. – в 4 т. – М.: Русский язык, 1989–1991.
  5. ЕСУМ – Етимологічний словник української мови / [гол. ред. О. С. Мельничук]. – У 7 т. – К.: Наукова думка. – Т. 1. – 1982. – 631 с.
  6. Коваль 1975 – Коваль А. П. Крилаті вислові в українській літературній мові / Коваль А. П., Коптілов В. В. – К.: Вища школа, 1975. – 335 с.
  7. КСЖЛУМ – Ставицька Л. Короткий словник жарґонної лексики української мови / Ставицька Л. – К.: Критика, 2003. – 336 с.
  8. Левченко 2005 – Левченко О. П. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект: [монографія] / Олена Левченко. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. – 352 с.
  9. НКРЯ – Национальный корпус русского языка. – 2003–2006. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript..
  10. Паолетти – Паолетти Джо Б. Настоящие парни носят розовое! / Джо Б. Паолетти // Теория моды. – №22. – 2011-2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : <http://www.intelros.ru/readroom/teoriya-mody/22-2011-2012/16192-nastoyaschie-parni-nosyat-rozovoe.html>.
  11. РАС – Русский ассоциативный словарь. – Режим доступу : <http://tesaurus.ru/dict/dict.php>
  12. СРА – Елистратов В. С. Словарь русского арго: Материалы 1980-1990-х гг.: Около 9000 слов, 3000 идиоматических выражений / Елистратов В. С. – М.: Азбуковник: Рус. словари, 2000. – 693 c.
  13. СУМ – Словник української мови: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1970–1980.
  14. ТСДТолковый словарь русского языка / Ред. Д.Дмитриев. – М.: Издательство: Астрель, АСТ, – 1578 с.
  15. ТСОШ – Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка / Российская академия наук; Институт русского языка им. В.В. Виноградова / Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. – 4-е изд., дополненное. – М.: ООО «ИТИ ТЕХНОЛОГИИ», 2003. – 944 с.
  16. ТСУТолковый словарь русского языка: В 4 т. / Под ред. Д. Н. Ушакова. – М.: Гос. ин-т "Сов. энцикл."; ОГИЗ; Гос. изд-во иностр. и нац. слов., 1935-1940.
  17. УАС – Мартінек С. В. Український асоціативний словник [у 2 т] / С. В. Мартінек. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – Т. 1. – 344 с. – Т. 2. – 468 с.
  18. Ужченко 2005 Фразеологія сучасної української мови: посіб. для студ. філол. фак. вищ. навч. закл. / В. ДУжченкоД. В. Ужченко. – Луганськ : Альма-матер, 2005. – 400 с 
  19. УРББПСП – Левченко О. Українсько-російсько-білорусько-болгарсько-польський словник порівнянь / Олена Левченко. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011.– 748 с.

 

Кольороназва голубий: лінгвокультурологічний аспект // Лінгвістика. — Луганськ: ЛНПУ, 2013. — № 2 (29). — С. 5–12.