У статті досліджено походження, референцію та розвиток значення низки фразеологічних одиниць, які містять кольороназву зелений. Загалом приділено увагу символіці зазначеної кольороназви у фразеологічних системах близькоспоріднених мов.
Ключові слова: кольороназва, символ, фразеологічна одиниця, концептосфера.

Символіку кольороназв у мовних картинах світу досліджено з різних поглядів і на матеріалі низки мов, на основі фактологічних баз, створених за різноманітними принципами [1, 3, 4, 5, 10, 13–15]. На важливість дослідження кольороназв звертає увагу Е. Ліч, зазначаючи: «Оскільки всі об’єкти видимого зовнішнього світу мають атрибут кольору, колірні відмінності завжди становлять зручний засіб для класифікації. Проте в який-небудь один колірний клас звичайно потрапляє безмежна різноманітність речей, тому соціальні метафори кольору завжди потенційно багатозначні» [6:72]. Окрім згаданої багатозначності метафорам кольору властива національно-культурна специфіка, яка виявляється насамперед у культурно зумовлених фразеологізаціях та інтертекстуальних зв’язках. Власне саме виявлення національно-культурної специфіки тих чи інших фразеологізацій становить важливу проблему сучасної лінгвокультурології, оскільки діапазон тверджень про цей феномен є достатньо широким: від постулювання інтернаціональності таких одиниць — до думок про їхню «тотальну» національно-культурну специфіку. На нашу думку, досить суперечливим є твердження О. Ніколаєвої, яка аналізує принципи укладання «Русско-польского словаря крылатых слов», авторами якого Є В. Хлебда, В. М. Мокієнко, С. Г. Шулєжкова (2003): «...у словнику чітко простежується «своє та чуже» як у мовній картині світу російської людини, так й у фонді російських крилатих висловів: власне російські... становлять 51 %; інтернаціональні... — 49 %. Це черговий раз доводить помилковість тверджень про національну специфіку стійких висловів» [7:747].

Мета цієї праці — дослідити референцію, розвиток значення, символіку та міжмовні паралелі кольороназви зелений у складі фразеологічних одиниць на широкому культурному та мовному тлі із залученням даних асоціативних експериментів.

Прототипами зеленого кольору в досліджуваних лінгвокультурах, за фразеологічним матеріалом, є здебільшого рослини, оскільки зелений насамперед є кольором флори. Виокремлюємо низку груп:

ФЛОРА: укр. зелений як (мов) барвінок; зелений як бубон; зелений як весняний кущ; зелений як (мов) жито весною; зелений як лоза над водою; зелений як муріг; зелений як нестиглий помідор; зелений як пастернак; зелений як пуцьвіріньок; зелений як у сосни гілки — рос. зеленый как <неспелый> крыжовник; зеленый как ярь; зеленый как хвоя; как лук зелен — біл. зялёны як елачка; зялёны як квітнеючы сад — пол. zielony jak szczypiorek <na wiosnę> ‘яскраво-зелений’; ‘молодий, недосвідчений, початківець’; укр. зелений як листя — рос. зеленый как лист молодого июньского салата; зеленые как первые листья на березе — біл. зялёны як першае бярозавае лісьце — пол. zielony jak liść <sałaty> ‘яскраво-зелений’; ‘молодий, недосвідчений, початківець’; укр. зелений як огірок — рос. зеленый как огурец — біл. зялёны як агурок — пол. zielony jak ogórek ‘яскраво-зелений’; укр. зелений як рута — пол. zielony jak ruta ‘яскраво-зелений’; укр. зелений як стебла лугу; зелений як трава — рос. зеленый как ряска; зеленый (зелен) как трава — біл. зялёны як першая трава — бол. зелен като тревата — пол. zielony jak trawa <na boisku> ‘яскраво-зелений’; ‘молодий, недосвідчений, початківець’;

ІСТОТА: укр. зелений як ангел моху;зелений як утопленик — біл. зялёны як мярцьвяк ‘блідо-зелений’;

ТВАРИНА: укр. зелений як блищаки у петрівчані ночі; зелений як жаба; зелений як жабенята; зелений як ропуха; сiро-зелений як степова ящiрка — рос. зеленый как лягушка; зеленый как гусеница; зеленый как крокодил; зеленый как попугай; зеленый как ярь-медянка — біл. зялёны як жабы; зялёны як жук — бол. зелен като някакъв брадат гущер — пол. zielony jak żaba ‘яскраво-зелений’; ‘блідий із зеленавим відтінком’; ‘молодий, недосвідчений, початківець’; укр. зелений як гусяче лайно ‘яскраво-зелений’;

РЕЧОВИНА: укр. зелений як морська вода; темно-зелений як поросла жабуринням озерна вода — рос. зеленый как оливковое масло; зеленый как морская вода — біл. зялёны як мора ўскалых — пол. zielony jak woda <w górskim potoku> ‘блідо-зелений’;

АРТЕФАКТ, ПРИРОДНИЙ МАТЕРІАЛ: укр. зелений як долар; зелений як трояк — рос. зеленый как <американский> доллар; зеленый как сукно на столе ў таможенного генерала; зеленый как щавелевый суп — біл. зялёны як вопратка — пол. zielony jak dolar ‘яскраво-зелений’; ‘блідий із зеленавим відтінком’; укр. зелений як начисто вимита пляшка; зелений як (наче) смарагд — рос. зеленый как изумруд — біл. зялёны як бутэлечнае шкло; зялёны як малахіт; цёмна-зялёны як нефрыт — бол. зелен като смарагд — пол. zielony jak szmaragd ‘насичено-зелений’.

Бідний репертуар стійких порівнянь з компонентом зелений А. Новаковська пов’язує з етимологією прикметника зелений [12:75].

За результатами асоціативних експериментів прототипами зеленого є переважно рослини (понад 40% реакцій):

Таблиця 1

Речовинні асоціативні реакції на стимул зелений

Реакція

Мова

укр.

САНУМ[1]

укр.

CАC

укр.

УАС

рос.

РАС

рос.

САС

біл.

САС

бол.

САС

пол.

PSA

1

2

3

4

5

6

7

8

гай 11%

гай 1,4%

гай 10,7%

гай 0,6%

zagajnik 0,2%

ліс 8,7%

ліс 13,5%

ліс 5,4%

лес 5,3%

лес 8,4%

лес 19,9%

гора 4,1%

las 18,3%

листя 6%

листя 2,7%

листва 0,11%

листья 0,2%

лісце 0,5%

листо 1,4%

liście 0,6%

огірок 5,3%

огірок 2,3%

огірок 0,97%

огурец 2,5%

огурец 2,9%

агурок 0,5%

краставица 0,3%

ogórek 2,4%

трава 5,2%

трава 6%

трава 6,3%

трава 3,3%

трава 5,2%

трава 4,2%

трева 14,7%

trawa 19,3%

сад 5,1%

сад 3,75%

сад 0,97%

сад 0,22%

сад 2,9%

сад 1,7%

градина 0,2%

ogród 1,2%

луг 3%

луг 1,4%

луг 0,97%

луг 3,7%

луг 4,5%

луг 11,7%

поле 0,9%

trawnik 0,8%

дерево 3%

дерево 3%

дерево 0,97%

дерево 0,8%

дрэва 3,7%

дърво 2,8%

drzewo 2%

листок 2,9%

листок 4,4%

листок 2,9%

листок 0,11%

листок 0,2%

лісток 0,3%

лист 2,4%

лист 4,6%

лист 0,97%

лист 3,6%

лист 5,7%

ліст 8,2%

лист 2,8%

liść 7,7%

чай 0,2%

чай 5,6%

чай 2,4%

чай 2,2%

чай 0,2%

чай 0,3%

бір 0,7%

бір 0,2%

бор 0,11%

бор 3,7%

часник 0,2%

лук 2,9%

лук 1,5%

лук 0,5%

лук 0,5%

світлофор 0,2%

світлофор 0,6%

світлофор 0,97%

светофор 3,9%

светофор 3,4%

светофар 1,5%

гори 0,2%

гора 0,11%

 

планина 0,3%

хайвер 2,4%

 

Асоціативні реакції засвідчують, що зелений як стимул стабільно активізує низку символічних атрибутів. У таблиці наведено абстрактні реакції на стимул зелений:

Таблиця 2

Абстрактні асоціативні реакції на стимул зелений

Реакція

Мова

укр.

САНУМ

укр.

САС

укр.

УАС

рос.

САС

рос.

РАС

біл.

САС

бол.

САС

пол.

PSA

1

2

3

4

5

6

7

8

спокій 0,2%, спокійний 0,1%,

тихий 0,1%

спокій 1%,

спокійний 0,2%,

заспокоюю­чий 0,2%

спокій 1%

успо­кое­ние 0,2%

спокой­но 0,2%

спакойны 0,2%

спокойно 0,3%,

спокоен 1%

spokój 0,2%

молодий 0,3%,

молоде-зелене 0,1%, молодь 0,1%

молодий 0,8% молодість 0,4%

 

моло­дой 0,8%

 

молодой 1,4%

 

малады 1,4%, маладасць 0,47%,

младост 0,2%

життя 0,6%

жизнь 0,2%

жизнь 0,2%

живот 0,2%

życie 0,4%

добро 0,2%

добрий 0,5%

благо 0,2%

здоров'я 0,2%

zdrowie 0,2%

легкість — 0,2 %

некмітливий 0,1%

некомпе­тентний 0,2%

недосвід­чений 0,5%,

не вмілий 0,5%

глупый 0,2%

«зялёны» чалавек 0,2%

глупав 0,2%,

зелена глава 0,2%, мозък 0,2%

недостиглий 0,1%,

нестиглий 0,1%

 

нестиглий 0,2%

неспілий 0,5%

няспелы 0,31%

неузрял 0,52%, недозрел, незрел 0,2%

niedojrzały 0,2%

радісний 0,1%,

веселий 0,1%, задоволення 0,1%,

приємно 0,1%

радість 0,2%

радасць 0,2%

чистота 0,2%

чистота 0,2%

красивий 0,1%,

красиво 0,1%

чудовий 0,2%,

гарний 0,2%

гарний 0,5%

красивый 0,4%

прыгожы 0,2%

хубав 0,2%

новий 0,1%

 

нови­чок 0,2%

новичок 0,2%

нявопыт­насць, нявопытны 0,2%

неопитен — 0,52%,

новак 0,52%

niedoświad­czony 0,2%

вільний 0,2%

свобо­да 0,2%

цвят на свобода 0,2%

wolność 0,2%

ужас 0,3%

благороден 0,2%

дяволски 0,2%

злий 0,8%

 

злобен от яд 0,2%

нежност 0,2%

щастие 0,2%

бридкий 0,1%,

негарний 0,1%

неприємний 0,5%

надія 0,1%

nadzeja 7,3%,

optymizm 0,6%

Звертає увагу на себе той факт, що в досліджених мовах актуалізується зв’язок між концептами Зелений та Спокій, Молодий, Життя, Недосвідчений, Нестиглий, Гарний тощо. Специфічно польськими є частотні асоціативні реакції nadzeja та optymizm [див. також: 13:288]. Результати асоціативних експериментів на матеріалі української, російської, білоруської та болгарської мов не виявили такого стійкого зв’язку в мовній свідомості сучасних мовців, хоча, як наприклад, В. Жайворонок стверджує: «Зелений — колір, що в українському народному світосприйманні набув символіки надії (зеленая рута, зелений луг, зелена діброва, зелена трава-мурава, зелен сад-виноград, зеленеє жито), бо здавна пов’язується з весною і зеленими нивами, що мають дати врожай; водночас символізує молодість..; надія і молодість пов’язуються з радощами, веселістю...» [2:242]. Див. про символічне значення рути [5].

Зелений, як було зазначено, насамперед пов’язується з природою, зокрема флорою, чим зумовлено «інтернаціональну» назву партії — Партія зелених. Традиційно фразеологізується інформація про зелений як дозвільний сигнал: укр. зелена вулиця; давати/дати зелену вулицю (СУ)[2] — пол. zielone światło (dla kogoś lub czegoś); zapalić komuś albo dla kogoś, dla czegoś zielone światło (SJP).

У польській мові функціонує низка одиниць, значення яких не фразеологізоване, наприклад, в українській мові: пол. zielona szkoła «заняття під час навчального року, яке відбувається в поїздці в привабливому туристичному місці, як правило, близько до природи в горах» (SJP); iść, pójść na zieloną trawkę; posłać kogoś na zieloną trawkę «втрачати, втратити робоче місце, базу існування, позбавити когось місця праці, звільнити когось з роботи» (SJP); przejść, przedostać się, uciec itp. przez zieloną granicę «перейти кордон нелегально, без дозволу влади» (SJP) тощо.

У фразеологічних системах досліджуваних мов виявляємо прошарок симетричних одиниць, які містять кольороназву зелений. Так, Нерозумність (Глупоту) в мовних картинах світу інтерпретовано як інтелектуальну незрілість, і тому її символізує зелений колір як прототипна ознака незрілості рослин: укр. зелений ‘дурний’ (Кр, т. 1: 61); Зеленость — буйность, а молодость — дурность. Зелено — буйно, молодо — дурно (Номис: 388) — рос. молодо, зелено; зелено говорить, глупо, безразсудно; Молода, зелена, подъ Очаковымъ не была; онъ дуракъ прирожденный, самородковый, круглый, зеленый (Даль, т. 1: 677) — біл. зялёна ў галаве ‘недасведчаны, наівўны (па маладосці)’ (СБНФ: 116) — бол. зелена глава, млад и зелен (БРФС: 224); зелена ливада е някой (БРФС: 309)пол. zielona głowa; zielony lata ‘młodość’(SJP); nie mieć o czymś zielonego pojęcia (SJP) — англ. green hand ‘початківець; недосвідчена людина’; green wound ‘свіжа, незагоєна рана’ (Ling).

Різноманітними є асоціації, що дають змогу актуалізувати значення одиниці zielony człowiek у польській мові (ймовірно, одиницю запозичено з англійської мови, оскільки є відомою фігура, знана як the Green Man, Jack-in-the-Green, Robin Hood, the King of May, and the Garland, яка є центральною під час святкування Mayday у всій Північній і Центральній Європі (11); джерела засвідчують, що вислів англ. green man набув популярності завдяки статті Lady Raglan «The Green Man in Church Architecture» (1939) (11): пряме значення у творі під назвою «Zielony człowiek» («Tysiąc lat temu w kraju kwitnącym / Gdzie krzywa wciąż szła w górę / Mieszkał młodzieniec dorastający / Co miał zieloną skórę» (ІМ)); вегетаріанствоDieta redukcyjna "zielony człowiek (ІМ)); новачок («"zielony człowiek" ?? ratunku... Witam / jestem nowy, i dopiero zaczynam zabawę z iPhone mam go już ze 3 miesiące i tak naprawdę nie przeszkadzał mi jego wygląd ikonki wszystko...» (ІМ); «Nowy Zielony człowiek:) Witam / mam taki problem na prawdę jestem zielony / co i jak mam zrobić» (ІМ); «Bardzo zielony człowiek + WRT54GS v4 z SD-MODEM i Kamikaze 7.09.» (ІМ)).

У фразеологічних системах (окрім образу зеленого світла) зелений вербалізує й негативно оцінювані сутності, на відміну від загальної культурної символіки. Таку двоїстість у символіці зеленого кольору пояснюють тим, що маються на увазі різні відтінки зеленого кольору. “Багато традицій відрізняють темно-зелений (у буддизмі колір життя) і блідо-зелений — відтінок смерті... В англійській ідіоматиці зелений означає незрілість, а також це колір заздрості та ревнощів» (8:109).

Слова зеленіти, жовтіти (‘cтавати блідим від недуги, страху, злості і т. ін.’ (СУМ, т. 3: 554)), синіти також стосуються концептів емоційних та фізіологічних станів: укр. в очах жовтіє (жовкне, темніє, зеленіє)/(пожовкло, потемніло, позеленіло) кому, у кого (ФСУМ: 296); «Біс... Весь задрижить, позеленіє, Зі страху зігнеться в дугу» (О. Шевченко); «Гнат зелений, як весняне поле, але міг уже повертатися, міг спертися на лікоть» (У. Самчук); «Ну почекай же, Циндику! Ти ще потанцюєш у мене ойру під гарапну музику, — просичав посинілий від злості Ментор і посунув у поле» (В. Ганулич) — рос. зелено въ глазахъ (Даль, т. 1: 667); так врет, что уши вянут; что в глазах зеленит (ДальП: 175) — бол. зелен от яд (БРФС: 632); ставам/ стана син-зелен (БРФС: 525); позеленявам/ позеленея от яд (БРФС, c. 633) — пол. żółknąć z zazdrości na widok czegoś (SJP); żółty z gniewu, ze złości, z zazdrości (SFJP, т. 2: 895); zielony z czego; od czego; az zielony ze złości (SFJP, т. 2: 895). Спостерігається наявність опосередкованого асоціативного зв’язку з концептом Злість: пол. Żebyś ty zielonym ogniem spalił się! (SSSL, t.1, s. 279); Też źrebięciu (=diabeł) ogień zieloniaty z kufy buchał (SSSL, t.1, s. 300).

Колірні атрибути гніву залежать від різновиду використаної метафори: червоніти, якщо «продуцент» почуття — серце чи підвищується температура крові; чорніти, якщо гнів осмислено як, зокрема, вогонь (біл. чарнець ад злосці (ФСМТК: 207)); зеленіти, коли гнів пов'язано з печінкою та жовчю (укр. «Ліва рука сенатора Кисіля, тремтячи, смикнула лівого вуса. Очі заблищали жовто-зеленим гнівом» (П. Феденко) — біл. ззелянець як зялёнка (ФСМТК: 216) — бол. пожълтявам/пожълтея (позеленявам/позеленея) от гняв (БРФС: 130)).

Цей колір є типовим атрибутом змія, пов’язується з пияцтвом: укр. зелений змій (ФСУМ: 339) символізує в українській та російській мовах пияцтво, за даними АФСРЯ: рос. зеленый змий [змей] зеленый → змий (12); зеленый змей (6) (АФСРЯ: 24) — пор. англ. to see snakes ‘допитися до чoртиків’ (Ling). Пор. укр. до зелених чортиків. Схопив [Геннадій] дзеркало, з острахом втупився в своє відображення. “Насмоктався до зелених чортиків” (І. Волошин) (СУ); «А ЗІ СВІЧКИ ПЛИВУТЬ ОКАПИНИ. / І Мати Божа дивиться з іконки, / як я тут п'ю, розхристаний, розхряпаний, / аж мерехтять в очах зелені коники» (Ліна Костенко); рос. «По-моему, батя конкретно свихивается — какие-то зеленые черти ему мерещатся» Запись 1978 г. (СОЛ). Однак у польській мові: пол. trawa zielonego konia (1894) Tzn. rzecz malej wagi, bez wartości (NKPP, t. 3, 530). Специфічною є така болгарська фразеологізація з подібним значенням: пращам за зелен хайвер някогоизлъгвам, измамвам, изигравам някого (ФСРБЕ: 705), що, як було показано, знайшло відображення в асоціативному експерименті.

Cумнівним видається вміщений у РУССВ відповідник: рос. злачное место укр. зелений затишок (РУССВ: 351). Гіпотетично, звичайно, таке вживання можливе з огляду на символіку зеленого, однак не знайдено жодного контексту, який би підтверджував таке вживання, натомість: укр. «Киньмо все i справдi на хутiр десь удвох, у зелений затишок...» (М. Кулiш); «...Троє вікон виходили в подвір'я, і якби не гуркіт мотора і грати на вікнах, то могло б здатися, що наглядачі вивели мене поза тюрму в зелений затишок» (Р. Федорів).

У фразеології символіка кольору набуває специфіки у вербалізації концепту Туга: рос. зеленая скука (тоска) ‘томительная скука, тоска’ (БАС, т. 4: 1190) — укр. страшна (нестерпна) туга (нудьга) (УРФС: 300) — англ. blue devils ‘туга’; have the blues ‘бути в поганому настрої, сумувати’; give smb. the blues ‘засмучувати кого-небудь’ (Ling).

Зелений (синій, жовтий) — це назви «блідого» кольору шкіри, спричиненого холодом: ‘дуже змерзнути’ чи ‘мерзнути’ — укр. схопити жовтиків (Уж: 99); синькою торгувати (Уж: 215); зеленку купувати (продавати) (Уж: 104); продавати сливи (Уж: 217).

Національно-культурних конотацій набула польська фразеологічна одиниця, яку фіксують як і сучасні джерела, mieć zielono w głowie «być niedojrzałym, niepoważnym, lekkomyślnym; mieć pstro w głowie» (SJP), так і більш давні (подаємо варіант і час фіксації): Ma zielono w głowie (1806); Zielona głowa. — Zieloność głowy (1827); Zielono w głowie (1852); W głowie zielono (1855); Zielono w głowie (1890); W głowie zielono (1894); Ma zielono w głowie (1895); Pozieleniało we łbie (1900); Zielono mu zawsze w głowie (1926); Macie zielono w głowach (1954); Mo zielono w głowie (1955); Zielono mo (jeszcze) w głowie (1886); Maj u niego w głowie (1896) (NKPP, t.1., s. 651). Одиницю побудовано за поширеною метафоричною моделлю щось невластиве у голові, однак значення цього фразеологізму розвинулося, змінилася його конотація в сучасній польській культурі. Знаною в польському культурному просторі є поезія Казімєжа Вєжиньського (1894-1969): «Zielono mam w głowie i fiołki w niej kwitną, / Na klombach mych myśli sadzone za młodu, / Pod słońcem, co dało mi duszę błękitną / I które mi świeci bez trosk i zachodu. / Obnoszę po ludziach mój śmiech i bukiety / Rozdaję wokoło i jestem radosną / Wichurą zachwytu i szczęścia poety, / Co zamiast człowiekiem, powinien być wiosną» (K. Wierzyński, (ІМ)). Уважають, що «поет використав цей вислів, щоб побавитися мовою і створити нову цінність. Асоціював зелений колір з фіалками (mieć fioła) і клумбами, на яких ростуть не квіти, а молоді думки» (ІМ). Ремінісценції знаходимо в польській субкультурі: «Zielono w głowie, pusty trzos, / Niebieskich ptaków taki sobaczy los. / Codzienna zgrywa, wódki i piwa brak. / Karciana dama, król karciany, / Chyba jednak czegoś nam jest brak. / <...> / Lecz mimo wszystkich świata wad, / Wciąż jesteś wesół i ze wszystkiego rad. / Wiara się śmieje, ciągle się dzieje coś, / Świat pełen wrażeń, sennych marzeń, / Chyba jednak mnie pokochał ktoś» (Zielono w głowie, (ІМ)). У міжвоєнний час написано поезію “Gra w zielone”[3], автором якої є Антоній Слонімський (1895–1976): «Czy masz zielone? — Nigdy go nie zapominam… / A ty czy masz je? — Zawsze je na piersi noszę… / Wiem, jakie lubisz liście, zobacz tedy proszę. / Co dzień oto bez świeży w butonierkę wpinam. / / Kochasz mnie jako wprzódy? Nicżeś nie zmieniona? / Nie zapomnisz mnie nigdy? — Nigdy nie zapomnę! / — Dziś o pamięć nie prosisz, oczy spuszczasz skromne / I chociaż nic nie mówisz, wiem… już gra skończona… / / Lecz nie masz zielonego — wszak już dzisiaj pomnę, / Gdyś prosiła o pamięć, rzekłem: nie zapomnę… / I do końcam na piersiach nosił liść zielony. / / Dzisiaj zbędny odpinam — zakład nasz skończony… / Owa gra osobliwa, w której bardziej bywa / Smutnym wygrywający niż ten, co przegrywa. Можливо, алюзією до згаданих віршів став твір Агнєшки Осєцкої (1936–1997) : «A w kominie szurum, burum, / a na polu wiatr do wtóru. / A na chmurze bal do rana, / a pogoda rozśpiewana. / / Zielono mi i spokojnie. / Zielono mi, bo dłonie masz / jak konwalie». Цей твір, у якому вжито трансформовану одиницю zielono mi, впровадив до польської культури змінену, як щодо значення, так і щодо оцінності одиницю, яка описує стан закоханості, спокою тощо. Пор. пол. A mnie wciąż zielono póki co:):) Pozdrowienia serdeczne:) (ІМ).

Засвідчує прецедентність цього вислову його використання в польській версії реклами BONDUELLE «Zielono mi»[4]: пол. «Zielono mi, kiedy cię widzę / Więc słodyczy twojej chcę / Ja też lubię kukurydzę / Tylko czy ona lubi mnie? / Nie czekaj idź / Niech wszyscy widzą / Dobrze różne smaki znać/ Inny mix każdego dnia» (ІМ). Окрім того, словосполуку використовують як назву сайтів, пов’язаних із різними сферами діяльності (<http://zielono-mi.eu/>, <www.zielonomi.net/>, <http://www.zielonomi. com/>).

З концептосферою Наркотичні речовини асоціюється вислів zielono mi у сучасній польській культурі: пол. «Myślisz że ten temat jest oklepany / To nie numer o tym że jaram na kilogramy / To moja pierwsza płyta więc lepiej jej słuchaj / Obecnie zielony jest stan mojego ducha / Jak to jest że kiedy żółto dziób wkracza do akcji / Napędza CI więcej strachu niż pierwszy zastrzyk» (Kapsel «Zielono mi»).

У «Фразеологічному словнику східнослобожанських і степових говірок Донбасу» зафіксовано одиницю укр. зелене-розове ‘байдужий’ (Уж: 104), виникнення якої, ймовірно, спирається на символічність кольорів, а також на поширену модель, за якою вербалізовано концепти Байдужість (Байдужий) та Ніякий (укр. ні те ні се). Пор. пол. «co do studia to zielono mnie :D» (ІМ). Зауважимо, що рос. серо-буро-малиновый / укр. сіро-буро-малиновий — це не єдиний «іронічний» колір [4]. Належать саме до цього концепту такі діалектні вербалізації, як укр. діал. най си помалює на зелено «нехай робить, як хоче, мені байдуже» (ЛЛ: 454); «Мож собі хоч голу Брітні Спірс уявити... мені зелено...» (ІМ); «А мені в понеділок будуть ставити / я не парюсь / мені зелено до інших» (ІМ); «і якщо чесно, мені зелено, як ти на то реагуєш ;)» (ІМ). Принагідно належить зауважити, що набув значення «байдужості» фіолетовий колір: укр. фіолетовий «байдужий». Він абсолютно фіолетовий до усіх земних задоволень (ССУС: 307); фіолетово, присл. «байдуже». Вони й не приховують, наскільки їм усе довкола «фіолетово» (ПіК) (ССУС: 307); най си помалює на фіолєтóво (ЛЛ: 583); «Ну, по великому рахунку мені фіолетово є дозволи, чи нема (кому треба, той розберется), та все ж хотів би знати про законність...» (ІМ); «Но мені фіолетово, я то знаю, що я найкраща...» (ІМ); «Мені фіолетово, виграла Іспанія, не виграла. Я просто хочу подивитися справжній футбол» (ІМ); жарг. фіолетово в крапинку (в крапінку) ‘однаково, байдуже’ (СЖФСС: 121) — рос. інд.-авт. «Мне фиолетово все, что не зелено — / А я навета жду, как патриот: / В каждой газете, на каждой неделе. / Но доллар растет, а не наоборот» (Д. Авилов «Мне фиолетово все, что не зелено...»); « — А хотите, я его стукну? Он станет фиолетовым, в крапинку («Таємниця третьої планети» — повнометражний мультиплікаційний фільм Р. Качанова зо мотивами повісті К. Буличова «Мандрівка Аліси» («Аліса і три капітани») із циклу Пригоди Аліси). Цікаво, що семантика «ніякості» втілилися в такій «фіолетовій» метафорі: «“Сливой” в кругу Я. А. (Якова Абрамова — О. Л.) было принято называть всякое явление с атрофированной, размытой структурой, лишенное определительных признаков, разумеется, в том случае, если эти признаки предполагались, были существенны для его природы <...> Трудно сказать, как образовалось это новое значение у слова “слива” <...>. Возможно, что сыграла роль и неопределенная окраска самой ягоды, в которой слились оттенки синего, бордового, голубого, фиолетового, коричневого, — одним словом, «серо-буро-малинового» (пожалуй, более наглядно, чем в образе сливы, этот универсальный цвет не представишь)» [9: 235]. За даними АСУМ, наявна така експлікація концептуальних зв’язків: байдужий → фіолетовий (2,02%), сірий (2,02%) (АСУМ: 31); байдужо → фіолетово (2,02%) (АСУМ: 32).

Як засвідчує аналіз, кольороназви у фразеологічних системах зрідка транслюють значення реального кольору, переважно ж до вербалізації залучено символьний складник концепту певного кольору. Навіть якщо й використано реальні колірні атрибути того чи іншого об’єкта, однак значущою виявляється саме символьна складова частина. Окрім того, кольороназвам властиві національно специфічні інтертекстуальні зв’язки, що засвідчують відповідні фразеологізації, а також експлікації в асоціативних експериментах.

На мій погляд, сучасне лінгвокультурологічне дослідження, зокрема, фразеологічних систем має спиратися на мультипарадигмальний підхід. Важливу роль у такому аналізі відіграє фактологічна база. Коректність висновків лінгвокультурологічного аналізу значною мірою зумовлена саме різноджерельністю фактичного матеріалу, оскільки у різних концептопросторах може набувати значущості лише певний профіль концепту.

Перспективним напрямком видається аналіз впливу інтернет-комунікації на поповнення лексичних і фразеологічних фондів різних мов, культурно зумовленої асиметричності вербалізації певних концептуальних просторів, значущих для інтернет-дискурсу. Необхідним і продуктивним є аналіз «третьої» форми мови, а також «інтегроване» дослідження «форм» мови, що дасть змогу простежити зміни, які відбуваються в сучасному дискурсі, зокрема врахування «інтернет-маркерів» — емотиконів та інших особливостей графічного подання мовлення в мережі, з огляду на їхню значущість для формування «третьої форми мовлення».

 Література

  1. Вежбицкая А. Обозначения цвета и универсалии зрительного восприятия / Вежбицкая А. // Язык. Культура. Познание. — М.: Русские словари, 1997. — С.231–
  2. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К.: Довіра, 2006. — 703 с.
  3. Левченко Е. П. Концептосфера цвета во фразеологических системах близкородственных языков / Левченко Е. П. // Национально-культурный компонент в тексте и в языке. Материалы ІІ Международной научной конференции. — Минск: БГУ, 1999.— Часть 2. — С. 12–15.

4.     Левченко О. П. Символіка кольороназв (сіро-буро-малиновый та шуре-буре-попиляте) / Левченко О. П. // Служитель фразеологічної музи: Зб. наук. статей. — Луганськ: Альма-матер, 2006. — С. 106–116.

  1. Левченко О. П. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект: Монографія / Олена Левченко. — Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. — 352 с. 5. 

6.     Лич Э. Культура и коммуникация: Логика взаимосвязи символов. К использованию структурного анализа в социальной антропологии. [Пер. с англ]. / Лич Э. — М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2001. — 142 с.7.     Николаева Е. К. Крылатые слова как объект двуязычной фразеографии (о русско-польском словаре крылатых слов) / Николаева Е. К. // Слово в словаре и дискурсе: Сборник научных статей к 50-летию Харри Вальтера. — М.: ООО «Издательство «Элпис»», 2006. — С. 746-749.

  1. Тресиддер Дж. Словарь символов / Тресиддер Дж. — М.: ФАИР-ПРЕСС, 1999. — 448 с.
  2. Учение Якова Абрамова в изложении его учеников (публикация М. Н. Эпштейна) // Логос. — Ленинград: Изд-во Ленингр. ун-та, 1991. — Кн. 1. — С. 211–
  3. Фрумкина Р. М. Цвет, смысл, сходство (аспекты психолингвистического анализа) / Фрумкина Р. М. — М.: Наука, 1984.
  4. Centerwall B.-S. The Name of the Green Man / Centerwall B.-S // — Vol. 108. — 1997. — Ел. ресурс: (<http://www.questia.com/google Scholar.qst;jsessionid=384DBB804C014C62A36B0123770CFA83.inst1_1b?docId=5001 521486>)
  5. Nowakowska A. świat roślin w polskiej frazeologii / Nowakowska A. — Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2005. — 231 s.
  6. Pietrzyk I. Barwy w podświadomości rosjan i polaków // Słowo. Tekst. Czas: Materiały VІІІ Międzynarodowej konferencji naukowej. — Szczecin: WNUS, 2005. — S. 283–289.
  7. Tokarski R. Semantyka barw we współczesnej polszczyźnie. — Lublin: UMCS, 2004. — 212 S.
  8. Waszakowa K. Konotacje semantyczne i kulturowe polskiej nazwy barwy zielonej i jej odpowiedników w języku ukraińskim, szwedzkim i wietnamskim Etnolingwistyka. — Lublin: Wydawnictwo UMCS, 2000. — № 12. — s. 221–231.

 [1] РАС — Русский ассоциативный словарь (<http://tesaurus.ru/dict/dict.php>); САНУМ — Бутенко Н. П. Словник асоціативних норм української мови / Бутенко Н. П. — Львів: Вища школа, 1979. — 120 с.; САС — Славянский ассоциативный словарь: русский, белорусский, болгарский, украинский / Н. В. Уфимцева, Г. А. Черкасова, Ю. Н. Караулов, Е. Ф. Тарасов. — М., 2004. — 792 с.; УАС — Мартінек С. В. Український асоціативний словник [у 2 т] / С. В. Мартінек. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. — Т. 1. — 344 с. — Т. 2. — 468 с.; PSA — Gawarkiewicz R. Polski slownik asocjacijny z suplementem / Roman Gawarkiewicz, Izabela Pietrzyk, Barbara Rodziewicz. — Szczecin:PRINT GROUP Sp.z.o.o., 2008. — 291 s.

[2] Матеріал вилучено з таких джерел: АФСРЯ — Добровольский Д. О. Ассоциативный фразео­логи­ческий словарь русского языка / Добровольский Д. О., Караулов Ю. Н. — М.: М. Помовский и партнеры, 1994. — 116 с.; БАС — Словарь современного русского литературного языка: В 17 т. — М. — Л., 1948–1960.; БРФС — Кошелев А., Леонидова М. Българско-руски фразеологичен речник. — Москва; София: Наука и искусство, 1974. — 635 c.; Даль — Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. — М.: Русский язык, 1989 — 1991; ДальП — Пословицы и поговорки русского народа. Из сборника. В. И. Даля / [под общ. ред. Б. П. Кирдана]. — М.: Правда, 1987. — 656 с.; ІМ — матеріали, вилучені з інтернету (блогів, форумів); Кр — Російсько-український словник / [гол. ред. А. Е. Кримський]. — К.: Червоний шлях, 1924. — Т. 1. — 290 с.; Т. 2. — 1056 с.; Т. 3. — 654 с.; ЛЛ — Лексикон львівський: поважно і на жарт / Наталя Хобзей, Оксана Сімович, Тетяна Ястремської, Ганна Дидик-Меуш. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2009 (Серія "Діалектологічна скриня"). — 672 с.; Номис — Українські приказки, прислів’я і таке інше / Укл. М. Номис. — К.: Либідь, 1993. — 768 с.; РУССВ — Вирган І. О. Російсько-український словник сталих виразів / Вирган І. О., Пилинська М. М. — Харків: Прапор, 2002. — 864 с.; СБНФ — Мяцельская Е. С., Камароўскі Я. М. Слоўнік беларускай народнай фразеалогіі. — Мінск, 1972. — 320 с.; СЖФСС — Ужченко Д. В. Словник жаргонних фразеологізмів Східної Слобожанщини : Матеріали / Ужченко Д. В. — Луганськ : СПД Рєзніков В. С., 2009. — 248 с.; СОЛ — Словарь отфразеологической лексики современного русского языка / Алексеенко М.А., Белоусова Т.П., Литвинникова О.И.– М.: “Азбуковник”, 2003. — 400 с.; ССУС — Словник сучасного українського сленгу / Упорядник Т. М. Кондратюк. — Харків: Фоліо, 2006. — 250 с.; СУ — Інтегрована лексикографічна система “Словники України” / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд, 2001. — Версія 1.0.; СУМ — Словарь української мови / За ред. В. Д. Грінченка: В 4 т. — К.: Видавництво АН УРСР, 1958.; Уж — Ужченко В., Ужченко Д. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу. — Луганськ: Альма-матер, 2002. — 262 с.; УРФС — Олійник І. С., Сидоренко М. М. Українсько-російський і росій­сько-український фразеологічний словник. — К.: Радянська школа, 1978. — 400 с.; ФСМТК — Фразеалагічны слоўнік мовы твораў Я. Коласа / [уклад. А. С. Аксамітаў і інш.]. — Мінск: Навука і тэхніка, 1993. — 655 с.; ФСРБЕ — Нанова А. Фразеологичен синонимен речник на българския език / Нанова А. — София: Издателство «Хейзъл», 2005. — 1389 с.; ФСУМ — Фразеологічний словник української мови. — К.: Наукова думка, 1993. — 984 с.; Ling — Система Электронных Словарей. ABBYY Lingvo 8.0. Software House, 2002; NKP — Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowionych polskich: t. 1–4 / [red. J. Krzyżanowski]. — Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1969–1978; SFJP — Skorupka St. Słownik frazeologiozny języka polskiego. — Warszawa: Wiedza powszechna, 1985. — T. 1. — S. 788; T. 2. — S. 905; SJP — Słownik języka polskiego. — Wydawnictwo Naukowe PWN SA, 2003; SSSL — Słownik stereotypów i symboli ludowych /Koncepcja całości i nedakcja: Jerzy Bartmiński. – Lublin, 1996. — Tom I. Kosmos. — 439 s.

[3] «Гра в зелене полягає в тому, що закохані, які грали в цю гру, мусили завжди щось мати зелене — листя, травинку тощо. Якщо хтось був спійманий на тому, що він забув про щось зелене, програвав. Багато хто в такий спосіб давав сигнал партнерові, що його інтерес до "гри" — флірту з іншою людиною — закінчився» (ІМ); «Jeszcze w zielone gramy, / Jeszcze nie umieramy, / Jeszcze któregoś rana odbijemy się od ściany, / Jeszcze wiosenne deszcze obudzą ruń zieloną, / Jeszcze zimowe śmieci na ogniskach wiosny spłoną, / Jeszcze w zielone gramy, / Jeszcze wzrok nam się pali, / Jeszcze się nam pokłonią ci, co palcem wygrażali / My możemy być w kłopocie, / Ale na rozpaczy dnie jeszcze nie / Długo nie» (В. Млинарський).

[4] Наведений приклад є продовженнями попередньої реклами BONDUELLE «Gdzie jest groszek?»: «[Kukurydze]: Gdzie jest groszek? On zielony pełny jędrny brzuszek ma! Gdzie jest groszek? Sałatkę zrobić czas! [Groszek]: No jestem już! Kobiety niestety uwielbiają mnie. Kukurydzę tu widzę no nie rozdwoję się. Zostanę chyba z nią chociaż wokół inne są ! [Kukurydza]: No wiesz! [Groszek]: Jestem groszek potrzebuję więcej, więcej, więcej Was! Ja Was proszę sałatkę zrobić czas! [WSZYSCY]: BONDUELLE» (<http://www.youtube.com/ watch?v=_wtXSXwN8zs>).

«Zielono mam w głowie i fiołki w niej kwiatną» // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2011. Випуск 52. - С. 126-137.