Spis treści

У статті на фразеологічному матеріалі досліджено вербалізацію концепту Впертість, визначено концептуалізовані ділянки, залучені до фразеологізації. Простежено взаємозв'язок концепту і груп символів, зокрема, на прикладі концепту Впертість. Запропоновано методику моделювання концепту.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, концепт, прототип, атрибут, метафоричний принцип, символ.

In this article the verbalization concept Obstinacy is analyzed on idiomatic material; the conceptualized spaces involved in idiomatic verbalization of certain sense are specified. Concepts and groups of symbol interconnection are demonstrated. It was demonstrated on the example of concept Obstinacy. The method of concept modeling is suggested.
Key words: idiomatic units, concept, prototype, attribute, metaphorical principle, symbol.

Проблему концептуалізації активно досліджують засобами когнітивної лінгвістики і лінгвокультурології. На думку Р. Фрумкіної, існує чотири типи концептуального аналізу. Перший тип має два напрями (проект "Логічний аналіз мови" (Н. Арутюнова, О. Яковлєва, Т. Радзієвська, Р. Розіна, Н. Рябцева) та етноцентрична теорія А. Вежбицької); другий тип орієнтований на опис предикатних зв'язків, деяких пропозицій у різних діагностичних контекстах (Т. Булигіна, О. Шмельов); третій тип інтерпретує концепти шляхом формалізованої мови семантичного запису (І. Мельчук, С. Нікітіна, О. Жолковський); четвертий тип зосереджується на аналізі ідеологічних концептів (В. Сергєєв, А. Баранов, В. Цимбурський) [8]). О. Селиванова слушно звертає увагу на те, що Р. Фрумкіна використала різні підстави для виділення типів концептуального аналізу [5, с. 123, 124]. Запропонована типологія концептуального аналізу в 1 – 3 типах враховує методику дослідження, а в четвертому типі – тематику аналізованого матеріалу. О. Селиванова вважає, що "спільним для всіх концептуальних досліджень є пошук деякої структури, проміжної мови..." [5, с. 124]. Не зовсім зрозумілим є об'єднання підходів, які використовують методику формалізованого запису значення з тими, що оперують термінами, які позначають одиниці когнітивного рівня. Водночас Н. Слухай виділяє три основні "теорії концепту": системно-мовний підхід, що "полягає в осмисленні концепту в єдності його системно-мовних вимірів за осями синтагматики, парадигматики та асоціативних зв'язків, що в сукупності дозволяє відтворити типові пропозиції..." (Г. Джинжолія); денотативний, що "передбачає посилену увагу до опису позамовного кореляту пропозиції – ситуації і укладання переліку таких корелятів пропозицій, які дозволяють коректне використання концепту" (А. Кошелев); сигніфікативний, у межах якого відбувається "осмислення даного феномену через аналіз його сигніфікативного поля – чи через спрощену сітку універсалій бінарних, тернарних, четверичних і подібних систем..." (О. Шмельов, Д. Лихачов, А. Вежбицька, С. Воркачов та ін.) [6, с. 465 – 468]. На нашу думку, у цьому випадку доцільніше було би говорити про підходи до аналізу концептів.

У межах певного напрямку прийоми концептуального аналізу переважно використовують комплексно, в тому або іншому поєднанні, що і становить специфіку методики. Серед них: "візуальний" метод Р. Ленекера [13; 14]; метод "профілювання" Є. Бартміньського і його школи [10 12]; аналіз значення за словниковими дефініціями; етимологічний аналіз [3]; опис за предикатними зв'язками і моделювання "діагностичних контекстів" [1; 2]; опис концепту через його асоціативне поле [9] тощо.

Під час моделювання концептів принциповим вважаємо залучення широкого мовного матеріалу (окрім словників різних типів необхідно використовувати текстові дані як свідчення про можливі варіації компонентного складу фразеологізму). Одним з найважливіших елементів дослідження концепту є, на наш погляд, створення типології метафоричних принципів, за якими вербалізовано концепти. Ще одна складова такого аналізу – визначити концептуальні простори, залучені до процесу метафоризації. Це створює основу для типологізації стратегій змішування (інтеграції) концептуальних просторів, для дослідження ролі символічності компонентів під час фразеологізації. Цінну інформацію для визначення метафоричного принципу, за яким вербалізовано той або інший концепт, може містити як етимологія імені концепту, так і етимологія компонентів фразеологізму, зокрема т. зв. опорного слова. У руслі вирішення проблеми культурно значущих концептів особливо важливим є використання різномовного матеріалу.

Мета цієї праці – дослідити концептосферу Впертість, а саме визначити репертуар прототипів, в термінах яких у фразеологічних системах відбувається вербалізація зазначеної концептосфери, що своєю чергою дасть змогу виділити типові метафори (за широким розумінням терміна) і ступінь дискретизації концептосфери.

Спостерігаємо декілька напрямків вербалізації концепту Впертість зоосемічні порівняння, що вербалізують переважно ознаку впертий, а також фрейм поводитися вперто, який вербалізовано через змішування концепту Поведінка з концептом, що належить іншій концептосфері. Не спостережено фразеологічних вербалізацій імені впертість.

Зоосемічні порівняння базовано на атрибуті, який приписано істотам: баран укр. упертий як баран [ССНП, с. 12] рос. упрямый как баран [Горб, с. 256] біл. як баран [ФСМТК, с. 40] – пол. uparty jak baran [SFJP, т. 1, с. 95]; бик укр. впертий як турецький бик [Добр, с. 50] – рос. упрям как бык [БАС, т. 1, с. 718]; віл укр. натуристий як віл [Добр, с. 50] рос. упрямый как вол [Горб, с. 256] пол. «Był on gwałtowny jak lew i uparty jak wół» (Б. Прус); тур укр. натура як у тура у кого [ССНП, с. 99]; мул рос. упрямый как мул, буйвол [Горб, с. 256] пол. «Ma problemy z kręgosłupem, ale jest uparty jak muł» (З. О'Брієн); корова – укр. «Правда, друзі, вперта, як сусідська корова їй не до вподоби брехня та полова» (В. Єганов); осел укр. осел 'нерозумна, або вперта людина' [СУМ, т. 5, с. 758]; упертий як сто ослів [Добр, с. 50]; упертий як магар [Добр, с. 50] – рос. как осел 2. Упрямый [Оголь, с. 435], ишак 'упрямый, глупый, дурак' [Уш, т. 1, с. 1270] пол. uparty jak osioł [SFJP, т. 1, 616]; козел, коза укр. впертий як цап [ССНП, с. 158]; впертий як козел [Добр, с. 50] рос. как козел 1. Упрямый. О мужчине [Оголь, с. 260]; уперлась, как коза [РКП, с. 85] пол. uparty jak kozioł [SJP]; «Poznaniak jest natomiast czysty i pracowity,jak bóbr oraz uparty, jak koza» (); кінь, кобила – укр. впертий як кінь спонатурений [Добр, с. 50]; слон укр. впертий як слон [ССНП, с. 139]; свиня укр. упертий гірше свині; уперта, як свиня [Номис, с. 150]; комаха укр. впертий як гедзь [Добр, с. 50]; «Страх справді видно. Видно його тоді, коли <...> в їхній свідомости постійно дзеренчить вперта як комаха думка: щоб тільки не було гірше» (Г. Кобильницький).

Поведінку людини у фразеологічній системі зіставлено з поведінкою "непоступливих" тварин, міфологічних істот: укр. став як баран на воротях [Добр, с. 50]; уперся як баран у сіно [Добр, с. 50] рос. как баран упираться <на своем> [Оголь, 44]; укр. уперся як віл (бик) [РУССВ, с. 69]; вперся як віл рогами [ССНП, с. 24]; уперся як віл у нові ворота [Добр, с. 50] – рос. уперся какъ быкъ въ стѣну рогами [Даль, т. 1, с. 149]; упираться как бык [Горб, с. 256] біл. затупяніўся як бык [МРБСП]; рос. упираться как ишак [Горб, с. 256]; Не тряси головой, какъ упрямая кляча, татарамъ продадимъ! говрт. на отказъ дѣвки идти замужъ [Даль, т. 4, с. 506]; упираться как норовистая лошадь [Горб, с. 256]; укр. устати на роги [ФСССГД, с. 203] біл. у казлы гуляць (граць) [Янк]; іціць (брацца) у рогі (рожкі) [Юрч, 1974, с. 21]; класць (лажыць, закладаць, закладываць) рогі на (за) спіну [Юрч, 1974, с. 45]; класць (лажыць) рогі на сцяну [Юрч, 1974, с. 47]; хватацца ў рогі (рожкі) [Юрч, 1977, с. 161]; упёрся як чорт у грэблю [МРБСП]; укр. став як окунь проти води [Добр, с. 50]. Роги символізують впертість та неслухняність: біл. рогі растуць [Юрч, 1977, с. 25]; ламаць (абламываць) рогі [Юрч, 1974, с. 69]; рогі збіваць (абламліваць, зразаць, спіліваць, скручываць) [Юрч, 1977, с. 24]. Аналогічний вияв зооморфізму наявний і в ФО: укр. урізати (вкоротити) ікла кому [ФСССГД, с. 109]; кільце в ніздрі задівати кому [ФСССГД, с. 118].

Атрибут впертий приписано переважно свійським тваринам, таким, яких людина намагалася підкорити своїй волі. Натрапляємо порівняння зі свійськими тваринами в біблійних текстах («Бо Ізраїль зробився упертий, немов та уперта корова» (Книга пророка Осії 4:16)). Щодо екзотичних вербалізацій на зразок укр. впертий як слон, то в цьому разі може йтися про такого, якого важко зрушити, великого, важкого, сильного. У РКП не відзначено атрибут впертий як стереотипну ознаку вола, однак таке асоціювання атрибута з цією твариною цілком можливе й в межах російської мовної картини світу з огляду на належність до суперконцепту, а саме до здебільшого великих свійських тварин. Загалом атрибут впертий спостерігаємо в тих прототипах, де наявні атрибути дурний, тупий (напр., «современные русские могут называть бараном <...> при характеристике человека глупого, «тупого», упрямого» [РКП, с. 58]). Надання атрибута впертий комахам можливе через зближення уявлень про впертість та настирливість. Міфологічним істотам (чорт, диявол, біс тощо) приписано різноманітні атрибути, загалом такі компоненти вживають для гіперболізованого вираження будь-якого переважно негативного атрибута: вредний як чорт без хвоста, як чорт рогатий [Добр, с. 33]; брудний як чорт [ССНП, с. 162]; дурний як чорт [ССНП, с. 163]; хитрий як біс (чорт) [ССНП, с. 16]; злий як дідько [ССНП, с. 47]; лінивий як чорт [Добр, с. 17]; п'яний як чорт [Добр, с. 33]; спритний як чорт [Добр, с. 56] рос. упрям, как карамышевский черт [ДальП, с. 180] пол. «Uparty jak diabli, dorobił się znakomitej opinii poza boiskiem» (П. Войтала).

Прототипи впертюхів наявні і серед людей: укр. впертий як басурман, як козак [Добр, с. 50]; натура як у турка [Добр, с. 50]; «Ні, я все-таки людина вперта (як і значна частина українців)» (); упертий, як Русин [Номис, с. 150]; пол. «Jestem "uparty jak Polak", jak mówią Amerykanie» (Я. Чабік); «Pamiętam jak profesor krzyczał do Adama: "Pan jesteś uparty jak Maur!"» (С. Ласковніцький); «Musze sobie wyrobić silny charakter, wolę nieugiętą, będe tak uparty, jak byli święci» ().

Атрибут впертий може приписуватися дерев'яним предметам з огляду на їх нерухомість – нечутливість негнучкість, ту ознаку, яка стала основою для багатьох вербалізацій концепту Глупота: укр. впертий як двері, впертий як пеньок, став як ослон [Добр, с. 50]. Аналогічно можна інтерпретувати й таке вживання: рос. «Он встал посреди холла, скрестил руки — упрямый, как камень» (В. Крапивин) пол. ktoś jest jak mur [SJP]; «Jeśli będzie uparty jak słup, to polecam zrezygnować jest to potencjalny oszust» (). У польській, та й інших фразеологічних системах, зі стовпом асоціюється нерухомість: zamienić się w słup soli [SJP]. Процесуальний фрейм лежить в основі ФО укр. вперся як на пень наїхав [Добр, с. 50]. За принципом речоморфізму створено одиниці: укр. вперся як кілок у тин, вперся як кілок в огорожу [Добр, с. 50].

Концептуальний простір Впертість (Впертий) вербалізують процесуальні фрейми – ТАКИЙ, ЯКОГО НЕ ЗДОЛАЄШ ЖОДНИМИ ДІЯМИ: укр. хоч кіл (кілок, кілка) на голові теши [УРФС, с. 394] – рос. хоть кол на голове теши кому [ФСРЯ, с. 475] біл. хоць кол на галаве цяшы (чашы) [Юрч, 1977, с. 170]; хоць лясніся (ударся) [Юрч, 1977, с. 170]; хоць лапатку адпары [Леп, с. 76]; укр. Хоч кременем ухо ріж, так затявся! Хоць вогню до нёго прикладай (тверде, запекле таке)! [Номис, с. 150]; хоч головою (лобом) об стіну товчи кого [СУ]; хоч бублики на голові рівняй кому [ФСССГД, с. 38]; Хоч стріль ёму въ очі; Хоч з гармати стріляй (не почують, не злякаюцця, не почують, не послухають) [Номис, с. 150] – рос. (из пушки) не прошибешь (не пробьешь) б) 'человек, не поддающийся никакому воздействию, влиянию' [БАС, т. 11, с. 1776]; пушкой не прошибешь (не пробьешь) 2) 'ничем не убедишь, никак не подействуешь' [УРФС, с. 394] біл. хоць у лоб страляй [МРБСП]; рос. ее и въ ступѣ не утолчешь, упряма [Даль, т. 4, с. 349]; клином (дубиной, гвоздем) не вышибешь [не выколотишь] из кого [ФСРЯ, с. 100]. Відчуття про спілкування з упертюхами вербалізовано одиницями: укр. як об стіну (об стінку) горохом [СУ] – рос. как об (в) стенку (стену) горох (горохом) [ФСРЯ, с. 118] – пол. groch o ścianę, rzucać grochem o ścianę [SJP]; (choć) bij, tłucz głową (łbem) o ścianę [SJP].

У низці праць [4, с. 37 – 49; 7, с. 247 – 253 тощо] йшлося про вербалізації на основі опозиції прямий – кривий, перша складова якої транслює позитивну оцінку (правда, прямодушие тощо), а друга – негативну (кривда, кривити душею, курва тощо). Однак в мові завжди можна віднайти факти, які б порушували правило. Так, в Г. Циганенко подає інформацію про те, що рос. упрямый утворено, ймовірно, за допомогою префіксу у- в підсилювальному значенні (як удобный) від давньор. ПРѦМЫИ 'прямой', упрямый спочатку мало значення 'дуже прямий', 'відкритий' в позитивному смислі, далі – «такий, що прагне чинити прямо, інколи всупереч здоровому глуздові» → «такий, що чинить по-свому» → «такий, на якого важко вплинути» [Цыганенко, 1989, с. 451]. У В. Даля натрапляємо: Прямой ты дуракъ. Прямой, что дурной, юж. (глупый) [Даль, т. 3, с. ]. Етимологічна ідея укр. впертий, біл. упарты та пол. uparty стосується непорушності. Хоча є й метафоричний збіг – негнучкість: синонімами, за В. Далем, до упрямый, окрім упорный, є неуклонный, стропотный, строптивый [Даль, т. 4, с. 506].

Концепт Впертість належить до фразеологічних ділянок, які детально дискретизовані в багатьох фразеологічних системах. Впертість часто пояснюється глупотою, тому спостерігаємо паралельну наявність цих ознак у низці прототипних уявлень. Дослідження способів вербалізації певних концептуальних просторів є підґрунтям для створення лінгвокультурологічного словника української мови, орієнтованого на фіксацію прототипних атрибутів.