Spis treści

In the article the problem of development of prototypes presentations and asymmetry is explored. The research is based on the reconstruction of prototypes attributes, carried out on different original phraseology material.

Однією з важливих проблем, вирішуваних прототипною семантикою, є поділ ознак (атрибутів) на необхідні та достатні чи, як в А. Вежбицької, на істотні та прототипні [1985: 60], у традиційній семантиці – денотативні та конотативні семи тощо. Однак у межах лінгвокультурологічного аналізу, зокрема дослідження метафори та символу, такий поділ вважаємо зайвим, про що свідчать опосередковано висновки Г. Скляревської [1988: 61] про те, що будь-яка інформація, пов'язана з певним об'єктом, може ставати основою метафоризації.

Важко стверджувати, що можна знайти «найкращий» зразок таких категорій, як гарний, білий, здоровий, як це здійснено для категорій птах, фрукти в межах різних лінгвокультур. Фразеологічні одиниці (укр. гарна наче рожа, як калина, мак городній, весна; червона як ягода (калина, рожа); біла як береза, молоко, полотно; білий як глина, день, іній, крейда, смерть, сметана, сніг, сонце, стіна, папір тощо; здоровий як віл, кінь, бик тощо) свідчать про існування репертуару прототипних референтів для певної ознаки в межах мовної картини світу. Для ознакових категорій прототип – це ментальний зразок, не кращий чи найкращий, а типовий із низки типових, тобто ментальна репрезентація певного об'єкта, регулярно використовувана лінгвоспільнотою для категоризації.

На нашу думку, існують принаймні такі типи порівнянь, як атрибутні й сценарні [Левченко 2003; Левченко 2005]. Вони відрізняються способом репрезентації та кількістю поданої інформації. Значення більшості атрибутних порів¬нянь можна описати формулою «дуже + слово», що (примітивно!) семантизує атрибут. Порівняння ОЗНАКА + ЯК + ОБ'ЄКТ можуть базуватися на реальному чи приписуваному атрибуті, виокремленому лінгвоспільнотою з певних причин саме в цьому прототипі. Сценарні порівняння вже не вкладаються в таку спрощену схему, вони описують діяльність, поведінку, ситуацію – сцену, сценарій. У «найпростіших» атрибутних порівняннях, які стосуються людини, атрибут подано експліцитно (укр. гарна як рожа) на відміну від порівнянь, де атрибут є імліцитним (укр. дівчина як сметана). Такі порівняння базуються на прототипних уявленнях соціуму. Ізольоване порівняння як кінь не дає чітко визначеного атрибута: здоровий, тяжко працює, дурний тощо. Звичайно, те чи інше значення задає контекст, а слова так званої теми (здоровий, працює, дурний...) відіграють важливу роль тоді, коли ядровими є декілька атрибутів. Можна передбачити, що такий неексплікований атрибут (атрибути) і є сталим у структурі прототипу: укр. «А тамки, насеред хати, лежала Настя з лицем, як хустка, і з замкнени¬ми очима» (Б. Лепкий) – прототипна хустка біла; «Прислав син лист, пише, що дитина вмерла... Смутку ж мій! Дитина була, як горіх, – що я мав за потіху з неї!» (О. Маковей) – здоровий; «Тримай язик за зубами, бо ти парубок як дуб, а так тебе сперу, як смаркача!» (Б. Лепкий) – високий і міцний.

Спостерігаємо явище асиметрії, коли об'єктові приписуються навіть антонімічні атрибути, що можливо як у межах однієї мовної картини світу, так і різних (укр. мудрий як старий дуб – дурний як дуб; укр. червоний, як перець – «Козак чорний, як той перець, Я білява, як паперець» («Ой у полі криниченька»)). У наведених прикладах об'єкт виступає у різних профілях – як рослина і як матеріал; як різні рослини з однаковою назвою. Українські словники фіксують порівняння дурний як собака, хоча в мовленні трапляється: укр. «З таким феноменом ми зустрічаємося нерідко, в розмовній мові його позначають словами: "Розумний, як собака, знаю, а сказати не можу"» (). Натомість собаці у російській мовній картині світу приписано атрибут розумний, наприклад: рос. «– Можно я её возьму на минутку? – вежливо спросила Дуня, умная, как собака (семь языков и высшая математика). – Надо кое-что снять с нее» (Л. Петрушевська, НКРЯ). Різні колірні атрибути надано міфічній істоті: укр. червоний, як опир 'чоловік червоний і злобний' – пол. czerwony jak upiór – пор. бол. като вампирин черен.

Зіставлення актуалізованих атрибутів у різних стратах тієї самої мови (як і різних мов) переконливо свідчить про наявність прототипного ядра та периферії. На основі ядрових атрибутів відбуваються різноманітні вербалізації. Так, протиставлення слон – муха є інваріантом опозиції велика тварина – комаха: пор. укр. робити/зробити з мухи слона (вола, бугая); робити з мухи верблюда; робити з комара вола (верблюда) – біл. рабіць (зрабіць) з камара каня – бол. направям/направя от мухата слон. Зрозуміло, що один із ядрових атрибутів мухи – мала.

Н. Сукаленко зазначає, що «антропоцентричний принцип диктує вибір образно-стереотипних еталонів загалом зі звичного середовища [1991: 22]» і, окрім того, «звичний» еталон є джерелом багатьох властивостей, а «екзотичний» – однієї, як слон [1991: 23]. Власне остання заувага потребує певних уточнень: у «генетично» екзотичних прототипах, з огляду на активне вживання, відбувається нарощення складників або активізація різних складників про¬тотипу. Наведімо декілька аргументів на користь того, що й екзотичні прототипи можуть бути джерелом більшої кількості атрибутів. Назва такої екзотичної тварини, як слон, також входить до складу українських, російських, польських фразеологічних одиниць. В. Даль зазначає, що слоном чи слоною називали в давнину взагалі важку, незграбну чи велику тварину [Даль т. 4: 223]. Можливо, саме цим пояснюється те, що цей компонент входить до російських ФО; словник В. Даля фіксує й паремії з компонентом слон. Вербалізація певних концептів у термінах концепту Слон є водночас і давньою, і набутою (внаслідок зміни значення слова), пов'язаною з літературною традицією (вираз рос. слона не приметить виник із байки І. Крилова «Любопытный» [АА: 321]). Слон у досліджуваних ФС (фразеологічних системах) є знаком чогось надзвичайно великого, важкого → значного: укр. робити з мухи слона – рос. делать из мухи слона – біл. з мухі зрабіць слана (хоча саме ця фразеологічна одиниця є калькою з грецької); укр. ведмідь (слон, бик) на вухо наступив – рос. медведь (слон) на ухо наступил – пол. słoń komuś nadepnął na ucho. У російській мові функціонує вислів літературного походження раздача слонов 'о распределении денег, благ' [Дяд: 212]. В українській та російській фразеологічних системах існують випадки нетипової вербалізації «типових» значень через «екзотичний» компонент слон (укр. впертий як слон; дужий як слон – рос. сильный как слон; здоровый как слон; неповоротливый как слон; ходить, топать как слон; идти, переть как слон; как (что) слону дробина – пор. укр. як турові (вепрові) шротина). Специфічно російською за образністю є ФО: слоны (слонов) слонять 'ходить, бродить без дела, без цели; слоняться'; слонов продавать, праздно шататься [Даль: т. 4, 223]; рос. слоны (слонов) слонять – укр. швенді справляти; швендяти; тини тягати; тинятися; вештатися.

Українські словники подають два переносні значення слова мавпа: 'людина, що сліпо наслідує чужі звички, вчинки', 'дуже негарна людина'; аналогічно російські. Фразеологічні словники фіксують одиниць з аналізованим компонентом, однак він активно функціонує у складі порівнянь: укр. «Перейнятлива, як мавпа, проворна, жвава та вертка зроду, вона ще до того вдавала з себе дуже ворушливу й жваву парижанку» (І. Нечуй-Левицький); «І якщо під час цього ПОСТУПОВО ви не захочете мукати, як корова, чи жестикулювати, як мавпа, то користуватиметеся запасами ще й старого вокабуляру» (); «Ні, не до тієї, що стрибає по сцені, кривляючись, як мавпа, котрій під хвостом скипидаром помазали, і, свято віруючи, що співає...» (); «Внутрішньо рухливий, як мавпа. Власне, гримас і кривляння він відважить публіці повною мірою» () – рос. ловкий (проворный) как обезьяна; вертлявый как обезьяна (мартышка); лазить, прыгать, карабкаться как обезьяна; гримасничать, кривляться как обезьяна; подражать кому-л. как обезьяна тощо. У польській фразеологічній системі ця тварина асоціюється зі злостивістю. У сучасних українських та російських текстах активно вживають порівняння: укр. «"Дніпро" порвав "Хайберніан", як мавпа газету» () – рос. «Он бы этого Сидиуса мог порвать, как обезьяна газету» (); укр. «Жінка за кермом як мавпа з гранатою... це не мій вислів одразу прошу не ображатись... мене літом чуть "баба за рульом" не збила.. я ішов по зебрі...» () – рос. «Говорят, что женщина за рулём – это обезьяна с гранатой...» ().

Досліджені артефактні атрибутні порівняння засвідчують той факт, що в українській фразеології порівняно, зокрема, з російською вищу фразеотворчу активність має такий концепт концептосфери Артефакт, як Страва. Наприклад: гарний – укр. гарний, як перепічка; гарна як пишка; як медуник 'красива людина' – рос. Ø; гарячий – укр. гарячий як (єврейський) борщ; добрий – укр. добрий як мід – рос. інд.-авт. «Бабка еще в детстве была – тетя Поля, Пелагея Павловна, кулачка, старушка добрая, как котлета, – похоронили, похоронили уже, не заметил, что умерла, не помню когда...» (А. Бітов, НКРЯ); укр. довгий, як великодня ковбаса – пор. рос. длинный как макаронина; дурний – укр. дурний як сало без хліба; дурне сало [без хліба]; розумний, як сало – рос. Ø – біл. як сала; як сала без хлеба (пор. біл. несалёнае сала 'неўдзячны чалавек, які незаслужана робіць каму-н. непрыемнасці') – пол. głupi jak sadło; укр. дурний як масла грудка; тупий як галушка; лінивий – укр. лінивий як картопляник – рос. Ø; м'який – укр. м'ягкий, як пампух (пампушка); «Пiонери зирнули на руки диригента-партiйця, м'якi, як балабушки, але вiн помигонув грiзним знаком – знов кричати» (В. Барка); «Вона була дівкою в тілі: міцно збита, м'якенька, як домашній цвібак, з потужними пухкими персами та голодною посмішкою спраглої знань дівчинки» (Л. Дереш) – рос. мягкий, рыхлый как тесто – пол. «Rozwalali zgniłe pnie, miękkie jak ciasto, o próchnie rudozielonym od pleśni» (С. Жеромський); низький – укр. низький як перепічка; високий як студень – рос. Ø.

Специфіку метафоричних вербалізацій у межах певної мовної картини світу зумовлено особливостями категоризації. Зв'язки між концептами, які спостерігаються на фразеологічному матеріалі, є типовими для певної лінгвоспільноти. Однак цілком очевидно, що фразеологічна реконструкція є лише складником концепту. Перелік фразеологічних атрибутів того чи іншого об'єкта може не збігатися з переліком його атрибутів, укладених на основі інших текстів культури. Окрім того, дані, зафіксовані у словниках порівнянь та отримані під час психолінгвістичних експериментів, не відображають усього різноманіття порівняльних стратегій, використовуваних лінгвоспільнотами. Інформація, отримана на основі аналізу великого масиву текстів (НКРЯ та текстів, розміщених в інтернеті), підтверджує ці висновки. Порівняльні стратегії демонструють динаміку прототипних уявлень. Екзотичні прототипи можуть переходити до розряду звичних для лінгвоспільноти, збільшуючи при цьому кількість ядрових атрибутів. Об'єкт дійсності залежно від контексту (чи тла) отримує певні атрибути, на основі яких установлюється зв'язок із відповідними категоріями. Прототип символу й прототип символізованого в ментальному просторі не перебувають на відстані однієї ланки чи, іншими словами, однієї когнітивної процедури (особливо коли йдеться про метафору). Символічну асиметрію мовних картин світу здебільшого можна пояснити незбігом прототипних уявлень, які розвинулися під впливом різних культурних чинників. Дослідження стійких порівнянь, які унаочнюють явище приписування атрибутів, свідчать, що існує декілька прототипних референтів для певної ознаки. Відповідні психолінгвістичні експерименти, спрямовані на визначення прототипних референтів (зокрема того чи іншого кольору), за всієї своєї результативності, не задають під час експерименту регістру, їм властивий високий ступінь абстрагованості. Результати контекстуального аналізу стійких порівнянь засвідчують, наскільки важливо враховувати, для якої вербалізованої концептосфери відбувається пошук, яким є комунікативний намір.