У праці досліджено специфіку компаративної вербалізації атрибуту червоний в українській мові, здійснено спробу виявлення прототипних референтів червоного на матеріалі дослідницького корпусу, даних асоціативних експериментів, лексикографічних джерел тощо. Розглянуто гендерну маркованість порівнянь.
Ключові слова: порівняння, кольороназва червоний, компаративна вербалізація, прототипний референт, гендерна маркованість. 

The article focuses on specificities of comparative verbalization of the attribute red in the Ukrainian language. An attempt is made to identify prototypical referents of red on the basis of a research corpus, associative experiment data, lexicographical sources etc. Gender markedness of similes is considered. 
Keywords: simile, color namered, comparative verbalization, prototypical referent, gender markedness.

Сьогодні кольороназви досліджують у різних аспектах: їхню концептуалізацію та вербалізацію в діахронії та синхронії в різних мовах (Т. Венкель, К. Власова, Н. Гнездилова, О. Деменчук, С. Іваненко, Л. Ковбасюк, Т. Козак, Л. Лаєнко, Л. Мельник, Т. Михайлова, В. Москович, Т. Пастушенко та ін.), зокрема в зіставному аспекті (К. Абазова, А. Василевич, Т. Колесникова, В. Кульпіна, О. Мішенькіна та ін.); фразеотворчий потенціал (Г. Доброльожа, І. Гуменюк, О. Зубач, З. Сафіна, Г. Свєшнікова, Т. Семашко, Є. Шевченко, М. Шевчук-Черногородова та ін.); в індивідуальній картині світу та дискурсі (І. Бєлобородова, В. Горлачова, Г. Губарева, К. Давіденко, Т. Дегтярьова, О. Дроботун, Т. Зиміна-Дирда, Ю. Карташова, О. Клєщова, Т. Ковальова, Л. Макаренко, С. Муляр, В. Півень, Г. Савчук, Л. Супрун, Л. Шулінова, С. Шуляк, В. Щербина та ін.); у перекладознавчому аспекті (І. Ковальська); у психолінгвістичному (С. Мартінек).

Мета цієї праці — дослідити специфіку компаративної вербалізації атрибуту червоний в українській мові, виявити прототипні референти червоного, а також розглянути як гендерну маркованість порівнянь.

Матеріалом дослідження послугували “Українсько-російсько-білорусько-болгарсько-польський словник порівнянь” [4], дослідницький корпус обсягом близько 1,4 млн слововживань, який містить уривки художньої прози письменниць (Л. Дашвар “Биті є. Макар”, О. Забужко “Музей покинутих секретів”, Л. Костенко “Записки українського самашедшого”, І. Роздобудько “Ескорт у смерть”, “Зів’ялі квіти викидають”, “Гра в пацьорки”, Є. Кононенко “Зрада ZRADA made in Ukraine”, Л. Денисенко “Корпорація ідіотів”, Т. Малярчук “Біографія випадкового чуда”, М. Матіос “Щоденник страченої”, “Апокаліпсис”, М. Меднікової “Тю!”, С. Андрухович “Старі люди”) та письменників (Ю. Андруховича “Дванадцять обручів”, Ю. Винничука “Танго смерті”, “Весняні ігри в осінніх садах”, Л. Дереша “Трохи пітьми”, “Голова Якова”, С. Жадана “Біг Мак та інші історії: книга вибраних оповідань”, “Депеш Мод”, В. Шкляра “Елементал”, А. Чеха “Анатомічний атлас. Важко бути жабою”, В. Кожелянка “Дефіляда в Москві”, “Українська книга мертвих”, В. Лиса “Століття Якова”, Т. Прохаська “Ботакс”, Ю. Покальчука “Заборонені ігри”, Ю. Іздрика “АмтмAM”), а також результати асоціативних експериментів, здійснені в різні роки Н. Бутенко (1979); та С. Мартінек (2007).

Дані, представлені в “Українсько-російсько-білорусько-болгарсько-польському словнику порівнянь”, засвідчують той факт, що в компонентному складі порівнянь, які вербалізують атрибут червоний, найрізноманітніше представлені терміни концепту Рослина. В українській мовній картині світу атрибут червоний вербалізовано в термінах суперконцепту Ягода й у термінах його субконцептів: червона, як ягода [8, с. 377]; Стоїть, засоромилась, червона, як ягідка (А. Тесленко); ...високий і статний жид з кругло підстриженою бородою, прямим носом і червоними, мов малини, устами (І. Франко); Її минуло двадцять літ, Червона, як малина, Ах, що там спека, що там піт, Вона вже має сина! (Б. Лепкий); інд.-авт. над синькою очей — золотисті стрілки брів, круглі пухкі й червоні, немов спілі вишні, губи (Д. Сивицький); інд.-авт. Жовтень палає червоний, як глід (О. Гончар); червоний як порічка [3, с. 93]; інд.-авт. Кольори пливли крізь нього, крізь барвисті вікна Топкапи. Синє, зелене, найчастіше червоне, як сік граната, як кров, як барва життя (П. Загребельний); діал. червоний, як суниці [9, с. 119].

Традиційно компонентом порівнянь є символ калина: ‘дуже червоний, яскраво-червоний’; ‘дуже вродливий’ (червона, як калина [8, с. 377]; Такі чорнобриві, як гвоздики, такі червоні, як калина (В. Стефаник); А Ольга була червона, як калиночка, а то — зблідла, та все одно гарна... (Григір Тютюнник); трансф. Тоді мала Євпраксія нічого ще не вміла збагнути, тепер лишався самий спогад перед цим вогнем у камені, червоним, як давня калина з дитинства (П. Загребельний); трансф. Щоки червоні, як кетяги калинові (ІМ)). Належить зауважити, що переважно порівняння з компонентом калина вжито стосовно жінок, однак трапляються застосування одиниці щодо неістот й поодинокі приклади щодо осіб чоловічої статті: В червоних, як калина, штанях, / Навприсідки вліта козак... (Т. Шевченко); Певно, чи не кожна красуня на ярмарку придбала гроно червоного, як калина, намиста... (ІМ); Червоний, як калина сніг, І заклик: До кінця стояти!” (ІМ); вишивала манiжку й рукави червоними, як калина в лузi, квiтами (П.Загребельний); Чіпка підвів голову, радий хоч вітрові, що обвівав його червоний, як калина, вид (Панас Мирний). Така гендерна маркованість порівняння може бути зумовлена “жіночою” символікою калини в українській культурі.

Вербалізація атрибуту червоний відбувається в термінах, які називають плоди низки рослин: ‘дуже червоний, яскраво-червоний’; ‘такий, що має комуністичні переконання’ (червоний, як бурак [6, т. 1, с. 345]; Семко, червоний мов буряк, задиханий, наблизився до Марка... (А. Чайковський); Рая стала червона як буряк. Мрії голову розхитують (Л. Дашвар); але його здорове лице, червоне, як буряк, показувало, що злість у нім кипіла і в кождій хвилі готова була вибухнути з-поза силуваного сміху (І. Франко); А посидіти в тангу 5 год, то очі вилазять і червоні як буряки (ІМ); діал. червоний як цвик [10, т. 3, с. 403]; інд.-авт. Папір рвався, гній випадав, пальці стали тверді та червоні, як молоденька морква (В. Винниченко); Ось і мама. Просто з кухні, розігріта, червона, як помідор (І. Вільде); А в тебе томограма червона, як помідор (Ю. Ізрик); трансф. В старі добрі часи, коли ще теперішні демократи були червоні, як херсонські помідори... (ІМ); інд.-авт. Бо до влади прийшли червоні, як стиглий кавун, демократи (ІМ). Здебільшого такі порівняння вжито в контекстах, у яких йдеться про зовнішній вигляд людини в певному фізіологічному чи емоційному стані — задиханий, злість кипіла, розігріта й под.

Кольороназву червоний вербалізовано у термінах концепту Перець: ‘дуже червоний, яскраво-червоний’ (червоний, як перець [7, т. 6, с. 318]; Гаврило, червоний, як перець, сяючий і добродушний, все посміхався, точно так, як мати... (Григір Тютюнник); Мош Костаки, високий огрядний молдуван, із червоним, мов перчиця, обличчям і ще червонішою шиєю <...> (М. Коцюбинський); Стенлі, ти весь червоний... Як перець... (В. Лис). Знайдено лише один приклад уживання порівняння червоний як перець, яке стосується особи жіночої статі: Перекупки затихли, як перець червоні, Склали квіти і руки на жовті лотки (П. Мідянка). Якщо йдеться про інші профілі концепту Перець, то наявні порівняння з компонентом перець, які використано щодо осіб жіночої статі: Спробуй тут заснути, коли палаю од тієї чортиці. Ну й пекуча! Як перець... (В. Шевчук); А теща в мене тепер хоч до рани тули, а то ж була як перець (Вітчизна, 1999, с. 59)

Не трапляється у сучасних текстах порівняння, зафіксоване у словнику М. Номиса: такий червоний, як рижок (рижик) [8, с. 383].

Здебільшого позитивну оцінність транслюють порівняння з компонентами-назвами квітів: ‘дуже червоний, яскраво-червоний’ (червона, як рожа [8, с. 377]; Князь поглянув ласкаво на Петра, що стояв червоний, мов рожа, наче винуватець який (А. Чайковський); діал. червона як ружі [10, т. 3, с. 403]; Холоди чи хмари грізні — розцвіли в погожі дні квіти різні, ранні й пізні, восени і навесні — і червоні, як троянди, і рожеві, як піон, і зелені, як лаванди, і фіалкові, як сон (Д. Білоус); трансф. Червоний шовк, як кров, і я в ньому червона, мов ранкова троянда! (П. Загребельний); ‘дуже червоний’ (Небавом вернув Лужицький, почервонілий, як півонія (О. Маковей); червона, як півонія [9, с. 119]; Дмитро приглушив пильність і раз-по-раз чмокав Генцю в червону, як півонія, щоку (В. Кожелянко); трансф. Наталка схопилася з червоною, як листок півонії, плямою на лиці (І. Вільде)); пор. Уздрів Мартазавру, налився червоним, як ті пелюстки... (Л. Дашвар).

Порівняння з компонентом мак вживають в ситуаціях, і коли йдеться про природні рум’янці, і коли відбувається опис зовнішності людини в певному емоційному стані: ‘дуже червоний, яскраво-червоний’ (червоний як мак [2, с. 460]; Хома був червоний, як мак (З. Тулуб); І я підводився червоний як мак і, зітхаючи, плентався до дошки... (В. Нестайко); Була червона, як мак, тепер щодень усе блідніша, усе блідніша (Г. Квітка-Основяненко); Усі вони були чогось схвильовані, заклопотані. Ганна Тертична, червона як мак, щось шепотіла собі під ніс (В. Нестайко); ну наприклад семенюк така пишна червона як мак (ІМ). Як свідчать приклади, цій одиниці не притаманна гендерна маркованість.

Червона рута з пісні В. Івасюка стала частиною культурного коду українців, однак порівняння не свідчать про те, що це прототипний референт червоного для лінгвоспільноти: Вона бігла так, що волосся її розривалось у повітрі, а очі стали червоні-червоні, як рута. І вона зупинилась (ІМ).

Вербалізація атрибуту червоний відбувається за допомогою лише одного терміна концепту Тварина. Порівняння з компонентом рак здебільшого вживають в ситуаціях, коли йдеться про несхвалювані емоційні стани чи хворобливий стан шкіри: ‘дуже червоний (про людину)’ (діал. чирвоний як рак [10, т. 3, с. 403]; червоний як рак [11, с. 125]; Баби, од сорому червоні, як раки, сердито блискали очима то на того, то на другого... (ІМ); червоний, як варений рак [9, с. 118]; ...а він, червоний, немов варений рак, спочатку відмовчувався, а далі й собі почав верещати тонким і надірваним голосом (М. Коцюбинський); Стрибнув пан в озеро і тієї ж миті вискочив з нього червоний, як варений рак — адже вода в озері навіть у літню спеку крижана (ІМ); Вона — повна й струнконога, під великим пляжовим капелюхом, він — худорлявий, виспортований і червоний на виду, як свіжоспечений рак, у синій, смугастій піжамі... (В. Марська); Від люті став Штрайбель червоний як рак... (І. Нехода); ...вона вже не ридала, а парилася в пінному окропі, червона, як рак, сподіваючись... (Н. Шевченко); Люди, дуже сильно обгоріла на морі. Вся червона як рак (ІМ); народ врятуйте мене всю покусали комарі — ща ходжу червона як рак і все жах як свербить (ІМ). Як свідчить фактичний матеріал, не відбувається гендерної диференціації у вживанні аналізованого порівняння.

Атрибут червоний вербалізується також у термінах концепту Вогонь: ‘дуже червоний, яскраво-червоний’ (В тій хвилі створилися двері зо спальні і до покою ввійшла Рифка, ще заплакана і вся червона, мов грань, її товсте, широке лице спалахнуло гнівом, коли побачила Леона (І. Франко); трансф. Сиділа стара під черешнею, їла ягоди з решета, а батько мій, мати моя, Тома й Томишині діти, мов ті птахи, смушили черешні червоні, як грань у печі (С. Пушик); червоний, як жар [8, с. 576]; Раптом собака висолопив червоного як жар язика, І не встиг Миколка опам’ятатися, як він лизнув його в щоку (М. Вінграновський); Уже горіли мохнатими і червоними, як жар, шапками будяки... (Григір Тютюнник); Ногавицi на ньому черчикові, як той жар, сардак чорний, бланений... (Ю. Федькович); І з очей її двома струями лилися кріваві сльози — такі червоні-червоні, як огонь (О. Назарук); діал. червоний як огень [10, т. 3, с. 403]; Дивився спідлоба, і йому в ногу палив червоний, як вогонь, ніж (В. Шевчук); ...а потім раптом дупця стала червона як вогонь (ІМ); Емене розчесала й заплела дрібушками свої червоні, як поломінь, фарбовані коси... (М. Коцюбинський); Милуйся, милуйся <...> i шапками лісових груш — дивися, вони тепер червоні, як полум'я... (ІМ)). Порівняння з такими компонентами використовують щодо людей, тварин, рослин, артефактів тощо.

Порівняння з компонентом кров вживають щодо артефактів, природних об’єктів, рослин (не спостережено вживань щодо: ‘дуже червоний, яскраво-червоний’ (Справдi мак? <...> — Який великий! — Який червоний! — Як кров. — Як кров (О. Олесь); З-за темного лісу виглянув місяць <...>, а далі викотився ввесь, здоровий, як добра хазяйська діжа, червоний, як кров (І. Нечуй-Левицький); Червона, мов кров, спідниця і шовкова мережана запаска (А. Чайковський); пор. Рука з перснем, на якім червонів рубін, як кров, витирала очі... (П. Феденко); трансф. Грознами калини заквітчали Стрільці свої шоломи, ідучи на Київ, а були ці грозна такі червоні, як молода стрілецька кров (ІМ). Аналогічну сферу використання мають одиниці з компонентом вино: ‘дуже червоний’ (Люди йшли і несли йому квіти погожої осені: білосніжні хризантеми, червоні, як вино, троянди, айстри, чорнобривці (К. Москалець); Лякають нас криваві ночі. І кров червона, як вино (ІМ); ...Стрибає ритм угору, стікає кров на землю, Гаряча мов вулкан й червона як вино (Вл. Сівак); Чорний зникає, схід заливає червоний, як вино, як кров... ранок чекають як порятунок від холоду, від темряви і самотності у власному безсонні (Славік Славко)).

В українській мовній картині світу атрибут червоний приписано міфонімам: Вечорами він висів низько на небі, лихий, червоний, неначе упир, що насмоктався крові... (М. Коцюбинський); червоний як дідько в ягодах ‘дуже рудий’ [10, т. 3, с. 403]; червоний, як опир ‘червоний і злобний’ [6, т. 1, с. 345]; Батько <...> часами приходив до неї в снах — чомусь сердитий і червоний з лиця, як опир... (О. Забужко).

Компонентами порівнянь, які вербалізують згаданий атрибут, виступають матеріали, прототипи яких містять сталу ознаку червоний (за винятком уявлень про сукно): ‘дуже червоний, яскраво-червоний’ (заст. красний, як кармазин [8, с. 576]; заст. Ось i зачервоніло на тій дорозі, де йому треба йти, i розiслалось, мов сукно, як кармазин, красне... (Г. Квiтка-Основ’яненко); заст. червоний як кармазин [10, т. 3, с. 403]; заст. А перед очима — зелена керсетка, червона спідниця, знадний з усмішкою погляд, червоні, як кармазин, уста... (Панас Мирний); інд.-авт. А попід гори тягнулися червоні, як кармін, піскові насипи (О. Назарук); інд.-авт. Вона довго переломлювала себе й нарешті вийшла, червона, як кумач (Ю. Яновський); інд.-авт. Через бетель губи були червоні, як пурпур (Ю. Яновський); А які в неї були пишні довгі коси, а червоні, як рубіни уста... (ІМ); Ще рани ятряться, ще кров із них стікає, Ще бризкає вона — червона, як рубін... (В. Кобилянський); інд.-авт. У-га! — красен коровай! — реготався Судол червоний, як сукно (К. Гриневичева); Неквашений хліб означав хліб смутку й терпіння єгипетської неволі; “харозет” був червоний, як цегла... (ІМ); трансф. А ірокези теж такі ж, як і ми, тільки шкіра в них червона. Як цегла в нашому дитячому садку... (ІМ); інд.-авт. Гнат натягає повіддя, лице його стає червоним, як випечена цегла... (Григір Тютюнник)); ‘дуже червоний, яскраво-червоний’ (укр. червоний як прапор [3, с. 93]; трансф. Від легких наркотиків очі у мене стають такі вузенькі-вузенькі, як у китайця; і червоні, як комуністичний прапор (ІМ); трансф. Часто буває, що колір має декілька асоціацій: червоний як кров, червоний як кохання, червоний як прапор СРСР (ІМ)); ‘дуже червоний’ (діал. червоний як кат [10, т. 3, с. 403]; діал. червоний як кат ‘про людину, вбрану в одяг червоного кольору’ [11, с. 64]; Вулицею йшов боярин червоний, як кат (К. Гриневичева)).

Спостережено також нетипові порівняльні стратегії: Червоний як Людина, частина тіла людини — інд.-авт. Наприклад, потренуватися цiлуватися на… помiдорах. Вони м'якi i червонi, мов вуста, принаймнi так рекомендувала одна з досвiдчених однокласниць (І. Роздобудько); Червоний як Почуття — інд.-авт. А в щоденнику у пацана велика двійка, червона, як сором (Ю. Покальчук). Належить зауважити, що в “жіночому” підкорпусі наявні 5 компаративних вербалізацій атрибуту червоний, а “чоловічому” — 6. Для порівняння: атрибут чорний в “жіночому” підкорпусі компаративно вербалізовано 7 разів, а в “чоловічому” — 6.

Дані дослідницького корпусу засвідчують той факт, що атрибут червоний сполучається найчастіше з низкою назв об’єктів дійсності. Такий перелік найчастотніших сполук є додатковою інформацію для визначення прототипних референтів червоного в мовній картині світу. У “чоловічих” текстах високу частотність мають сполуки червоний кінь, Червона армія, що зумовлено тематикою прози, уривки якої увійшли до дослідницького корпусу. Усереднені результати відносної частотності компонентів сполук червоний + назва об’єкта дійсності в “чоловічих” і “жіночих” текстах подано на Діаграмі 1. Відносна частотність компонентів сполук червоний + назва об’єкта дійсності (за даними дослідницького корпусу).

Діаграма 1. Відносна частотність компонентів сполук червоний + назва об’єкта дійсності (за даними дослідницького корпусу)

На Діаграмі 2. Відносна частотність асоціативних реакцій на стимул червоний (за даними Н. Бутенко та С. Мартінек) подано середні показники відносної частотності асоціативних реакцій на стимул червоний за даними асоціативних експериментів, які було здійснено в 1979 р. [1] та у 2007 р. [5]. Дані асоціативних експериментів засвідчують певні зміни асоціативного реагування. Так, наприклад, за даними експерименту 1979 року, висока частотність була властива реакції прапор, що було зумовлено символікою тогочасного соціально-політичного устрою.

Цікаво, що низка компонентів порівнянь (малина, глід, гранат, суниці, упир, кармазин, кармін, пурпур, сукно, цегла, кат та ін.) не трапилися як реакції в асоціативному експерименті, а також їх не спостережено в дослідницькому корпусі у сполуках з червоний. Натомість компоненти ягода, малина, вишня, буряк, вино, вогонь, калина, кров, мак, перець, помідор, прапор, рак, троянда виявляють фразеотворчу активність. Цікаво, що до переліку потрапили об’єкти дійсності, які не обов’язково є червоного кольору (вино, вогонь, мак, перець, помідор, прапор, троянда). Окрім того, буряк — бурячкового кольору, а рак набуває червоного кольору лише після теплової обробки, однак активізуються відповідні профілі концепту, де ознака червоний є ядровою. Лише для концептів Кров та Калина атрибут червоний є постійним.

Отже, в українській мовній картині світу, за фразеологічним матеріалом, червоний традиційно вербалізують у термінах концептів Рослина (ягідка, малина, вишня, калина, буряк, помідор, перець, рожа, троянда, півонія, мак); Тварина (рак); Вогонь (вогонь, полум’я, грань, жар); Кров (кров), Вино (вино), Упир (упир, опир), Матеріал/Артефакт з червоного матеріалу (кармазин, рубін, цегла, прапор). Належить зауважити, що порівняння з такими компонентами, як кармазин не знайдено в сучасних текстах. Не спостережено значущої гендерної маркованості порівнянь, які вербалізують атрибут червоний. Натомість порівняння червоний як кров не вживають щодо істот, а червоний як рак щодо неістот. Більшість компонентів порівнянь трапляються в сполуках (червоний + об’єкт), а також як реакції в асоціативному експерименті, що засвідчує високу важливість “фразеологічних” даних для визначення прототипних референтів.

Діаграма 2. Відносна частотність асоціативних реакцій на стимул червоний (за даними Н. Бутенко та С. Мартінек)

 

  1. Бутенко Н. П. Словник асоціативних норм української мови / Бутенко Н. П. — Львів: Вища школа, 1979. — 120 с. 2.Вирган І. О. Російсько-український словник сталих виразів / Вирган І. О., Пилинська М. М. — Харків: Прапор, 2002. — 864 с. 3. Доброльожа Г. Красне слово — як золотий ключ: Постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних територій / Г. Доброльожа. — Житомир: Волинь, 2003. — 160 с. 4. Левченко О. Українсько-російсько-білорусько-болгарсько-польський словник порівнянь / Левченко О. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2011. - 748 с. 5. Мартінек С. В. Український асоціативний словник [у 2 т] / С. В. Мартінек. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. — Т. 1. — 344 с. — Т. 2. — 468 с. 6. Плав’юк В. С. Українські приповідки / Плав’юк В. С. — Едмонтон: Асоціація Українських Піонерів Альберти, 1998. — Т. 1. — 353 с. — Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет, Асоціація Українських Піонерів Альберти, 1996. — Т. 2. — 297 с. 7. Словник української мови: В 11 т. — К.: Наукова думка, 1970–1980. 8. Українські приказки, прислів’я і таке інше / [уклад. М. Номис]. — К.: Либідь, 1993. — 768 с. 9. Українські прислів’я, приказки та порівняння з літературних пам’яток / [упоряд. М. М. Пазяк]. — К.: Наукова думка, 2002. — 392 с. 10. Франко І. Галицько-руські народні приповідки: У 3-х т. / [зібрав, упорядкував і пояснив І. Франко]. — 2-е вид. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — Т. 1. — 832 с.; Т. 2. — 818 с.; Т. 3. — 699 с. 11. Юрченко О. С. Словник стійких народних порівнянь / О. С. Юрченко , А. О. Івченко. — Х.: Основа, 1993. — 176 с.

 

Компаративна вербалізація атрибуту червоний в українській мовній картині світу // Українське мовознавство. – 45/1. – 2015. - С. 233-240.