У сучасній лінгвістиці вивчення концептів, їх організації та національно-культурної специфіки - одна з найбільш обговорюваних проблем, якій присвятили свої дослідження Р.Шенк, М.Johnson, С.Е.Никитина, С.Г.Воркачев, G.Lakoff; A.Wierzbicka, R.W.Langacker, M.Turner, G.Fauconnier, A.Blank, Л.О.Долинський, В.А.Чернейкота ін. Звертаючись до питання концептуалізації, Дж.Лакофф і М.Джонсон пишуть, що наше звичайне використання мови значною мірою структурно зумовлене метафоричними і метонімічними принципами [Lakoff, 1987, Johnson, 1987].

Р.Гіббс стверджує, що довготривала пам'ять структурно організована прототипами, розширеними метафоричними і метонімічними принципами, тобто концептуальними метафорами чи концептуальними відоображеннями [Gibbs, 1992]. З точки зору контрастивного дослідження фразеології перспективним є твердження Дж.Лакоффа про відображення (у математичному смислі) з області-джерела на область-мету [Див.:Lakoff, 1987]. Таке відображення М.Тернер і Дж.Фоконьєр називають когнітивною операцією змішування, яке, на їх думку, діє під час категоризації і виявляється в різних аспектах як лінгвістичної, так і нелінгвістичної поведінки [Див.: Turner, Fauconnier, 1994]. У результаті такого об'єднання частин різних концептуальних областей ми отримуємо метафору. Традиції об'єднання концептуальних областей створюються протягом усього існування мовного соціуму. Напрямки такого концептуального переосмислення певних понять у термінах інших концептів пов'язані з системою цінностей, пріоритетів, що створюються у процесі еволюції соціума і його мови.

Елементи концептуального рівня складають ієрархію.

І рівень ІІ рівень ІІІ рівень
категорії загальні концепти субординати (базові концепти)

1. об’єкт

  1. фізичні об’єкти
  1. ідеальні об’єкти

тварини

птах

щастя

пес

горобець

Можливо, концептуальна сфера - це мережа ланцюгів одиниць, у якій терміни, що стосуються конкретних концептів різних рівнів, виступають предикатами абстрактних імен (щастя - птах - однорівнева предикація, надія - свічка - різнорівнева) згідно принципів категоризації. У випадку вербалізації концепту щастя в термінах концепту птах, актуалізуються такі уявлення, за якими певну істоту мовці відносять до класу птахів (прототипові уявлення про птаха), а не конкретика субрівня (прототипові уявлення про сову, качку, страуса…).Отже, творення фразеологічних значень відбувається на основі базових метафор і пов'язаних з ними моделей:життя, любов, кар'єра, процес мислення - подорож; спілкування (у широкому смислі) - передавання[Див.:Lakoff, 1987]; насильство - передавання, насильне годування; соціальні і емоційні процеси - рух (ціла сітка координат), голова, душа, серце - вмістилища зокрема; любов, туга, смуток - об'єкти (істоти і неістоти) тощо. Предикати абстрактних об’єктів дають вихід на напрями концептуалізації. Наприклад, фізіологічні процеси не концептуалізуються у термінах абстрактних понять (соціальних, вищих емоцій), цей процес відбувається у зворотньому напрямку. Аналіз атрибутів концептів показав, що абстрактні концепти і їх предикати, що належать базовому рівню, і конкретні об'єкти оцінюються за однаковими параметрами, і, тому мають зіставні типи атрибутів. Наприклад, слово птах, концепт якого належить до ІІ рівня категоризації, є основою "метафоричної експансії", терміни концепту птах виступають атрибутами інших концептів. Витоки такої метафоризації у міфологічних та релігійних уявленнях. Різні емоції, стани, абстрактні поняття мають предикати, пов'язані з концептом птах, що підкреслює належність певного абстрактного поняття, емоції і почуття до стихії повітря, духовної сфери: любов - легкокрила, окрилена, вогнекрила; мрія - крилата [Див.: СЕУМ, 190-191, 209-210]; Давай журбі підтяти крила І ставить монумент народним дуракам! [П.Карманський];Літає радість, щастя світе, Дзвенять пташки в садах рясних... [О.Олесь]. У той же час вказані концепти мають предикати, які пов'язують їх з категорією 'об'єкт дійсності' (річ, можливо, навіть артефакт).

Птах - це символ волі у багатьох культурах (укр. вільний птах; вільна птаха (птиця) - рос.вольная птица (пташка) - aнгл. free as a bird), також безтурботності (укр. божа пташка - рос. жить как птица небесная - пол. niebieski ptak). Крім того знак птах у досліджуваних культурах має значення людина: укр. важливий (важний, великий) птах; важлива (велика, не проста) птиця - болг. голяма птица (пор. англ. a gay (queer) bird 'весельчак, дивак'; болг. веща птица 'знавець';чужда птица 'чужинець'). У досліджуваних фразеологічних системах частіше, ніж в англійській мові, для позначення аналогічних смислів уживаються гіпоніми компонента птах (пор. англ. to do smth to get the bird,a bird in the bush, a bird in the hand, a bird in the hand is worth two in the bush, an old bird тощо).

Національно-культурна специфіки символіки досліджуваних фразеологічних системах спостерігається на субрівні слова птах. Наприклад, компоненти рос.лунь/укр.лунь мають спільний реальний атрибут білий (сивий) (укр. білий як лунь - рос. как лунь седой [белый]). В українській культурі слово лунь асоціативно пов'язане з концептом "смерть": У російській мові, як і в українській, існує велике лексико- і фразео-семантичне поле із значенням 'померти, помирати', але ФО з вказаним компонентом у російській мові немає: укр. лунь тебе (його і т. ін.) вхопить.

У християнській і слов'янській традиціях голуб - це чистий птах, з яким пов'язують ідеї любові, миру, ніжності, ласки тощо (рос. кроткий, чистый, невинный как голубь [БАС, 3, 242]). Зіставні атрибути символу голуб, голубка, голубонька знаходимо в українській, російській, польській мовах, де слово використовується як ласкаве звертання, існують дієслова укр. голубити, рос. приголубить. В англійській мові розвинулося переносне значення слова pigeon - простак (to pluck a pigeon 'обібрати простака'); англійське дієслово pigeon означає обманювати.

         Архаїчні символи крук, ворона несуть тотожне символічне навантаження у багатьох мовах, зіставними виявляються і прототипи. Біблія визначає ворона як нечисте створіння. Така символіка простежується у багатьох культурах. "…Німецькою мовою про поганого батька говориться - Rabenvater, про нечулу матір - Rabenmutter[Kopalinskі, 172]. Англійське дієслово raven має значення - рискати у пошуках здобичі, накидатися, пожирати, їсти з жадібністю, мати вовчий апетит (англ. to have a crow to pick/pluck with smb 'мати порахунки з ким-небудь'). В українських замовляннях, наприклад, "ворон - це не "поганий" і "не добрий", адвозначно-перемінний птах язичницької архаїки" [УЗ, 233]. Українська лірика продовжує міфологічні традиції у відтворенні образу птаха, де крук асоціюється із смертю. Лише негатавна символіка компонента ворон закріпилася у ФС української та російської мов (на відміну від символіки птаха у замовляннях): зловісний (укр. чорний ворон 'машину, в яку забирають заарештованого' - рос. черный ворон [воронок]; укр. не каркай, як та ворона; рос. зловещий ворон; всякому б ворону на свою голову каркать); досвідчений (рос. старый ворон мимо не каркнет); кровожерливий (укр. злетіли сі як ворони на стерво; рос. как ворон крови ждет (зырит)). Пор. англ. make someone eat crow..Ворон пов'язується з концептом далеко: укр. куди і ворон кісток (кості) не заносив - рос. куда ворон костей не заносил.

Спроби реконструювання концептів переконливо доводять, що цінну інформацію дає, поряд з вивченням асоціативного поля і валентності імені концепту, дослідження фразеологічного матеріалу. Фразеологічна система концентрує дані, що розширюють наші уявлення про обсяг того чи іншого концепту, зокрема про його національно-культурну специфіку.

Аналіз великого масиву фразеологічного матеріалу свідчить про те, що в основі багатьох концептів різних соціумів лежать спільні репрезентації. Подібність чи тотожність стає очевидною під час концептуального аналізу. Проблема полягає у розрізненні концептуальної та мовної сфер. Контрастивний аналіз ФО на мовному рівні "красномовно" свідчить про розходження. Реконструкція ж одиниць концептуального рівня дає інші результати. Наприклад, рос. как две капли воды - укр. як дві краплі води - англ. as like as two peas. Мовною експлікацією прототипу 'однакові, схожі об'єкти' у рос., укр. та ін. мовах є 'крапля води', в англійській мові - 'горошина'. Спільною виявляється прототипова репрезентація - круглий об'єкт, тобто такий, що має мінімум ознак. Під час сприйняття ФО відбувається процес декодування перенесень з однієї концептуальної структури в іншу, які відбулися у процесі творення ФО. Процес декодування (розуміння значення ФО) спрощується наявністю у структурі ФО близькоспоріднених мов символів. Носії мови розуміють фразеологізми, які їм зустрічаються вперше, навіть ізольовано, поза контекстом, бо мовцям відомі типові напрямки концептуалізації.

Роль символа у творенні фразеологічного значення важко переоцінити. До символів відносимо такі компоненти ФО, які зберігають семіотичну навантаженість у будь-яких текстах культури. В.Тернер у зв’язку з вивченням ритуалу, пише про те, що кожен символ виражає багато тем, а кожна тема багатьма символами [Тэрнер, 1983, 40]. Проте така багатозначність символу і різноманітність у способах вираження теми не абсолютна. Аналіз проведений в зворотньому напрямку - від концепту до мовного знаку - переконує у тому, що певні поняття концептуалізуються певним набором моделей і відповідно символами, що належать до певних тематичних груп. Специфіка фразеологічного символу полягає у його багатозначності (багатоатрибутності).Шляхи формування символів різних текстів культури також відрізняються. Лексична символіка, як і фразеологічна, сформована у певній своїй частині на основі міфологічних, християнських уявлень. Шляхи поповнення переліку лексичних і фразеологічних символів різні. Значні відмінності існують між символами фразеологічних систем і символами, що функціонують, наприклад, у ліриці. Фразеологічна символіка у переважній більшості випадків грунтується на уявленнях, пов'язаних з довкіллям певного соціуму, лірична символіка у своєму арсеналі має екзотизми, на зразок тигр, леопард, пантера, жираф... Фразеологічні системи, продовжуючи розвиватися, поповнюються новими одиницями, проте нормативними словниками ігноруються навіть вже усталені звороти: укр. дах поїхав, рос. раскатать губу тощо [Див. про це: Добровольский, Караулов, .97-114].

Література:

  1. БАС - Словарь современного русского литературного языка: В 17-ти  т.-М.- Л., 1948-1960.
  2. Добровольский Д.О., Караулов Ю.Н. Ассоциативный фразеологический словарь русского языка. - М., 1994.
  3. СЕУМ - Словник епітетів української мови. - К., 1998.
  4. Тэрнер В. Символ и ритуал.- М.: Наука, 1983.
  5. УЗ - Українські замовляння. - К., 1993.
  6. Gibbs, Raymond. Categorization and Metaphor Understanding. Psychological Review, 1992, 99, 572-577.)
  7. Kopalinskі W. Slownik symboli. - Warszawa , 1997.
  8. Lakoff G. The Contemporary Theory of Metaphor \\ Metaphor and Thought (2nd edition), Cambridge University Press, 1992.
  9. Turner M., Fauconnier G. Conceptual Integration and Formal Expression \\ Journal of Metaphor and Symbolic Activity, 1995, vol. 10, numb. 3.

 

  1. Концептуалізація і символіка у фразеології / О. Левченко // Słowo. Tekst. Czas. : Materiały Konferencji Naukowej. — Szczecin, 2001. — С. 216–219.