Статтю присвячено лінгвокультурологічному аналізові вербальних символів на фразеологічному матеріалі близькоспоріднених мов. У статті досліджено вербалізацію фразеологічних концептів на основі опозиції м’який – твердий. Визначено концептуалізовані простори, яким властиві такі вербалізації. Описано фразеологічні символи, залучені до вербалізації.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, концепт, метафора, опозиція, символ.

This article is dealing with the linguacultural analysis of verbal symbols based on the phraseological material of related languages. Verbalization of phraseological concepts on the basis of opposition soft – hard is studied in the article. Peculiar verbalizations of the conceptualized spaces are defined. Phraseological symbols involved in verbalization are described.
Key words: phraseological unit, concept, metaphor, opposition, symbol.

Лінгвокультурологія прагне виявити національне та інтерлінгвальне, зокрема, у фразеологічних символах. Сьогодні одним із найефективніших методів такого аналізу є моделювання концептів / прототипів та їх подальше зіставлення. Прототип розглядаємо як ментальний зразок певної сутності не як кращий чи найкращий, а як типовий із низки типових, як ментальну репрезентацію, регулярно використовувану певною лінгвоспільнотою, зокрема, під час символо- та фразеотворення. Окрім того, модель прототипу дає змогу з’ясувати принципи символотворення [1]. Важливу роль у символотворенні (яке переважно кваліфікують як метафору, за широким розумінням терміна) відіграє атрибут (ознака) як складова прототипу. З цього приводу Л. Виноградова зазначає, що “саме ознакові параметри здебільшого виявляються тією основою, на якій будується символізація фактів та явищ реального світу” [2: 32]. Цю думку підтримує С. Нехлюдов: “...вода має цілу низку емпірично засвідчених властивостей, з якими явно пов’язані її символічні ознаки. Вона аморфна, безструктурна, всюдисуща і всюдипроникна (оточує сушу зі всіх боків, проступає з-під землі, ллється з неба)” [3: 22]. Однак необхідно звернути увагу на те, що в межах наївної картини світу об’єкти мають не лише реальні ознаки, базовані на емпіричному досвіді, але й лінгвоспільнота наділяє їх т. зв. приписуваними атрибутами, не базованими на такому досвіді, або вони відповідають певному етапові розвитку пізнання. Сьогодні в когнітивній науці активно досліджується проблема концептуальної організації чи міжконцептних зв’язків. Досліджено, що бінарні опозиції [4: 63 – 185] простежуються в метафорі й відповідно в системі символів.

Мета цієї праці – дослідити фразеологізацію концептосфер на основі опозиції м’який – твердий та визначити репертуар прототипів / символів для зазначених атрибутів, зіставити їх оцінність у різних мовах.

Опозиція м’який – твердий не входить до переліку архетипних протиставлень. Оцінність елементів цієї опозиції амбівалентна, змінюється залежно від концептуальних просторів, які вербалізовано в її термінах. Важко стверджувати, як у випадку з оцінністю членів пари опозиції верх – низ, про переважно позитивну чи переважно негативну оцінність одного з членів пари. Атрибут м’який у мовних картинах світу щодо фізичних характеристик об’єктів приписано: укр. м’ягкий, як віск, пампух, пампушка, подушка, пух [5: 105] ‑ рос. мягкий как пух, вата, подушка, мех, лён, шёлк, бархат, глина, пластилин [6: 129]; как воск мягкий [7: 110] ‑ бол. мек като душа [8: 181]; мек като душица [8: 185]; мек като памук [8: 415]; мек като кадифе (<www.turi zamiotdih.com/bg/issues.php>); мек като масло (<more. info.bg/article.asp>) ‑ пол. miękkie jak jedwab, aksamit, ciasto, wosk, masło; “Nogi mam ze zmęczenia miękkie jak z waty...” (<www.reprezentacja.net/images_sent/sylwetki/skowronska.pdf>). Щодо вдачі людини: укр. мягкий як віск [9 (1, 211)] ‑ рос. как воск, тесто [6: 129] – біл. “Ён сапраўды быў паважлівы, мяккі, як воск...” (Р. Барадулін) ‑ бол. мек като восък [8: 86] ‑ пол. “Udaje mi się stwarzać pozory twardziela, ale tak naprawdę jestem miękki jak gąbka” (<kryminaltango.w.interia.pl/paulina.htm>); “W pracy pewny siebie intelektualista, w domu miękki jak poranny pantofel...” (<www. esensja.pl/magazyn/2002/10/iso/04_17.html>). Активізований атрибут м’який містять концепти тематичних груп борошняні вироби, пластична речовина (переважно, з якої ліплять), тканина, а також хутро й пух.

В українській мовній картині світу атрибут твердий щодо фізичних характеристик об’єктів приписано: укр. тверде, як залізо, камінь, кість [9 (1, 328)]; твердий, як бетон, граніт, дуб, кремінь, криця, підошва, скеля; твердий, як скеля, міцний, як дуб; твердий, як сталь [5: 115] ‑ рос. твёрдый как камень, булыжник, гранит, мрамор, алмаз, кристалл, бетон, цемент, слоновая кость, град, железо, жесть, железный гвоздь, сталь, чугун, дерево, деревянный брус, палка, можжевеловый корень, дуб, древесные грибы, кожа, панцирь краба, подошва, устар. как адамант... [6: 234, 235] ‑ біл. цьвёрды, як дуб, крэмень ‑ бол. твърд като елмаз, камък, рог (<http://www.websters-dictionary-online. net/definition/Bulgarian-english/index54.html>); твърд (корав) като желязо [8: 204] – пол. twarde jak skała, kamień, beton. Щодо вдачі людини: метал – укр. твердий, як криця [10]; “Безумний! Ангел смерті Твердий, як сталь! Питай поради В німих...” (П. Карманський) ‑ рос. как железо, точно выкованный из стали, как сталь булата, булат [6: 234, 235] ‑ пол. “Wstaje dzień, dzień Robinsona, Twardy jak stal i gorzki jak miód” (<http://nutka.pl/index.php>); дерево ‑ укр. твердий, як дуб [9 (1, 328)]; камінь – укр. твердий, як скала [9 (1, 328)]; “Iсакiй був твердий, як кремiнь: не взяв нi матерiї, нi рому, i грошей не дав” (І. Нечуй-Левицький); “Твердий, як мур, і гнучкий, як дамасценське залізо” (О. Романчук); “Вони живуть у далекій північній країні, тому дух їхній твердий, як каміння...” (<kino-teatr.kiev.ua/index.php>) ‑ рос. как скала, камень, кремень, гранит, устар. как адамант [6: 234, 235] ‑ бол. твърд като скала (<http://www.mp3-bg.com/2/2190/9476>) ‑ пол. “Mamo, czy mam być twardy jak bruk...” (<www.emuzyka.pl/tekstypiosenek/386/9.php>); “Że wiem, to jedno wiem Żyłem jak chciałem Twardy jak głaz...” (<www.emuzyka.pl/tekstypiosenek/391/20. php>); “Był wewnętrznie silny, można by rzec ‑ twardy jak granit” (<www.oat.com. pl/ksiazka.htm>); інша особа – укр. “А вояк сидить німий і твердий, як справжній Ганібал, як Наполеон...” (У. Самчук) – рос. твёрд, как Божий херувим [6: 235] ‑ бол. “Дядото на жена ми ‑ сух и корав като чироз немец от балтийските покрайнини на Германия” (З. Енев) ‑ пол. “Powinien być twardy jak judoamerykański psychopata?” (<wiadomosci.wp.pl/OID,5711234,kat,1356,wid,63 06748,opinie.html>); “Twardy jak Hiszpan, uparty jak Hiszpan ‑ mówi się od tamtego czasu w Brukseli” (M. Orzechowski); “Mamy głowę nabitę stereotypami na temat, że mężczyzna to musi być twardy jak maczo...” (<www.razem.com.pl/ ?act=kim&x=106&ktory=>); інші – пол. “Mam się dobrze, jestem twardy jak Ameryka, twardy jak Palestyna...” (<viva.palestyna.pl/ism/index.php>).

залізо у Святому Письмі слугує образом то сили, то печалі та журби, то озлоблення й впертості [11: 255]. Про мідь арх. Никифор зазначає: “Слово мідь інколи вжито, як символічний вираз гордості й крайньої аморальності, а інколи слугує емблемою твердості й сили” [11: 492]. У Біблії натрапляємо на вислів мовчазливий камінь (“бессловесный камень”), який “є інакомовним й означає крайній ступінь сердечного озлоблення”, також словом камінь називано ідолів [11: 379]: “Горе тому, хто дереву каже: “Збудись”, мовчазливому каменю? “Зрушся!” Чи він буде навчати? Ось він сріблом та золотом викладений, але жодного духу в ньому нема!” (Кн. пр. Авакума, 2, 19). Загалом приписування атрибута твердий властиве словам тематичних груп: метал, камінь (дорогоцінний у тому числі), дерево, інша особа. Коли мовець має намір використати готову порівняльну одиницю, активізується репрезентація моделі (ознака [як] прототип (на концептуальному рівні); ознака [як] символ (на вербальному рівні)), із присутніми в мовній картині світу прототипними інваріантами (субконцептами), підпорядкованими символічній ідеї суперконцепту. В англійській мові слово tree ‘дерево’ має переносне значення ‘міцна людина, людина з твердим характером’ [12], однак рос. как дерево 1.2. Твердый, жесткий, с трудом поддающийся разжевыванию. О неудачных продуктах питания, кулинарных изделиях [7: 153], тобто для мовців також є релевантним атрибут твердий, який набуває протилежної оцінності, а твердість характеру в українській та російській мовах символізують інші об’єкти. Ймовірно, у цьому разі необхідно розрізняти належність атрибутів до різних концептів: Дерево ‘рослина’ та Дерево ‘матеріал’. Порівняймо: “Але старий русин бьів твердий як карпатскій тис” (С. Мадзелян). Власне таке зіставлення міцності з міццю дуба, найімовірніше ‘рослини’, містять біблійні тексти: “І Я вигубив був з-перед них Аморея, що його височінь, як високий той кедр, і він міцний, як дуб... (Кн. пр. Амоса, ІІ, 9). Через твердість як нечутливість вербалізовано концепт Глупота [13]. Необхідно зауважити, що в цьому разі не активізовано обидва члени опозиції: у мовних картинах світу не йдеться про м’якість як позитивну рису розуму. Натомість можна говорити, що в результаті ланцюга переосмислень, таким “фразеологічним антонімом” стає гострота (гострий). Досліджено, що концепт вербалізовано також у термінах концепту Зброя, тобто залучено низку уявлень про концепт. Про це можуть свідчити периферійні дані, зокрема навіть тлумачення ‘о чем-то грубом, неотесанном; нечутком’ [14 (3, 1143)] до прикметника дубовый. Твердий важко піддається оброблянню, а не оброблений – тупий. Одним із символів “твердості” є дуб, тверда, міцна деревина якого мало реагує на зовнішні впливи. Мовці зіставляють властивості дуба і розуму (як матеріалів), чутливість людини. Наприклад: укр. дубова голова [15: 183] – рос. дубовая голова (башка) [16: 112]; дуб ‘нечуткий, тупой человек’ [14 (3, 1143)]; дуб дубом [17 (1, 807)] – бол. мълча като дъб; дъбова глава [8: 185]. Атрибути, зокрема дурний, мовчазний (німий), що виникли через відповідні метафори, простежуються під час етимологічного аналізу; так, один із поглядів на етимологію слова дуб пропонує зіставлення: “гр. τυφλός “сліпий, темний; дурний”, τΰφος “дим, чад”, дангл. dumb “німий”, дісл. dumbr “тс.”, ірл. dub “чорний”, двн tumb “німий; дурний” (як “чорне дерево”)” [18 (2, 138)]. У разі, коли йдеться про вербалізацію чутливості в емоційному сенсі, то досліджувані атрибути утворюють опозицію м’який  твердий, де перший член опозиції оцінено позитивно, а другий – негативно.

Власне чутливість людини осмислено в термінах цієї опозиції. Вербалізація зазначеної концептосфери поєднує метонімію (серце як джерело й центр почуттів) та метафору: укр. розм'якло (пом'якшало) серце у кого [10]; розм’якшувати / розм’якшити серце чиє [15: 754]; мати м’яке серце [15: 472]; серце не камінь ‑ рос. сердце не камень [19: 393] ‑ біл. Усе думалі, што новы ‑ мяккі чалавек, а ён ‑ на табе ‑ кіпцюры паказаў [20] – бол. с меко сърце съм [имам меко сърце] [8: 326] – пол. mieć miękkie serce; być człowiekiem miękkiego serca [22]. Існують відфразеологічні деривати м’якосердий [10]; м’якосердна (ніжносердна) людина – рос. мягкосердечний человек [19: 501]; укр. м’ягкодухий (хисткий, безвільний); м’якодух ‑ рос. мягкотелый [19: 501]; укр. м’якуша [19: 501]; м’якушка 2. перен., ірон., зневажл. м’якосердий, добрий (про людину) [21: 546], у цих метафорах ідею “м’якості” теж оцінено по-різному.

Атрибут м’який мовні картини світу традиційно приписують воску, тому й серце порівнюють із цією речовиною: укр. серце з воску у кого, чиє [15: 795]; хоч свічки ліпи з кого [15: 441] ‑ пол. mieć serce miękkie jak wosk; być miękkim jak wosk [22]; укр. зм’як, як розігрітий віск [5: 105]; воскова вдача [19: 501]. У польській мові: twarde serce ‘serce nieczułe, nie wzruszające się łatwo; człowiek o takim sercu’ [22]. Атрибут твердий ‘нечутливий, нечуйний’ вербалізовано означенням черствий: укр. черства душа; черстве серце в кого [15: 282]; зачерствіло серце у кого, чиє [15: 793]. Аналогічно ословлюється уявлення про протилежну вдачу: типовий атрибут каменютвердий (укр. кам’яне (камінне) серце [15: 793]; серце кам’яніє / скам’яніло (скаменіло) у кого, чиє [15: 795]; серце не камінь у кого, чиє [15: 795]). В українській мові епітети м’який / твердий дістає слово серце: м’яке / тверде (дерев’яне, залізне, зачерствіле, кам’яне, черстве) [23: 305, 306]. У болгарській фразеологічній системі існує фразеологічна одиниця меки очи ‘робкие (кроткие) глаза’; ‘добрая душа’ [8: 326]. Соматизм очі в українській мовній картині світу теж може отримувати означення м’які [23: 244], хоча таке словосполучення не належить до фразеологічних, традиційно ж – жорстокі очі [23: 244], м’який / твердий (жорстокий) погляд [23: 257, 258] – пол. twarde spojrzenie [22]. Етимологічний словник української мови подає: стсл. жєстъ, жестокъ «твердий, жорсткий; жорстокий»; псл. žestъ, žestъkъ, žestokъ; ‑ можливо, споріднене з двн. kes «твердий грунт», дісл. kọs “купа (каміння)”, дірл. gall (<*gasla) «камінь»... [18 (2, 195)]. У болгарській фразеологічній системі: корави очи ‘бесстыжие глаза, нахальный (наглый) человек’ [8: 279] (корав ‘твердий’).

Оцінність “опозиційних” атрибутів може змінюватися на протилежну під час вербалізації концептосфери Характер (укр. м’яка вдача, характер – рос. мягкий характер [19: 501]; укр. тверда голова ‘розумна, розважлива людина’ [10] ‑ пол. miękki charakter; był za miękki do prowadzenia interesów [22]). У цих фразеологізмах твердий транслює позитивну оцінку як міцний (пор. твердий на слово ‘який не порушує, дотримується своїх обіцянок’ [10]). У болгарській фразеології функціонують одиниці мека Ганка (Гана) ‘женщина, легко уступающая притязаниям мужчин’; ‘слабохарактерный (бесхарактерный) человек; добрая душа’ [8: 326]; мека Мария (Мара) [8: 326].

Компонент тісто (як і м’які вироби з тіста) у зіставлюваних фразеологічних системах є символом безвольного характеру – м’якого: укр. з м’якого тіста [15: 886] – пор. рос. Я ведь уступчив и мягок, как тесто (Достоевский) [14 (15, 397, 398)] – бол. мек като тесто [8: 565]; укр. Я такий, як хліб мъякий [24: 175]. Оцінність вищенаведених українського та російського фразеологізмів, незважаючи на позірну тотожність образних основ, є різною.

Існує зв’язок між атрибутами твердий та міцний такий якого важко подолати’. Реальний атрибут (звичайно, в межах наївної мовної картини світу) горіхаміцний: укр. міцний (твердий) горішок [15: 190] – рос. крепкий орешек; крепкий, как орех [14 (8, 1019)] – бол. костелив орех [8: 281] – пол. twardy (trudny) orzech do zgryzenia [25 (1, 614)]. Атрибути твердий та міцний асоціативно пов’язані, про що свідчить сполучуваність прикметника twardy у польській мові: twardy sen ‘sen bardzo mocny, z kturego się trudno obudzić’ [22] (вживаним є означення твердий до сон й в українській мові [23: 325]). У польській мові сполуки з прикметником twardy (twardy człowiek; twardy żołnierz; twardy zawodnik) мають значення ‘zahartowany w trudach; nie poddający się przeciwnościom, nie załamujący się łatwo; niewrażliwy, nieustępliwy’ [22]. М. Якубович зіставляє, за даними етимологічного словника польської мови ф. Славського, спираючись на первісне значення прасл. *tŗ́pěti ‘тверднути, дерев’яніти’, образність cierpnąć і переносним... cierpieć ‘терпіти’, яке повинно мати в основі ‘бути твердим; відпорним’. “Мабуть, слово twardziel, вживане сьогодні для називання когось витривалого (в оригіналіwytrzymalego i odpornego – О. Л.), має ту саму семантичну мотивацію, що й незрозуміле вже для нас, cierpliwy” [26: 177, 178]. Атрибут твердий, сполучаючись із соматизмами, фактично витворює образність: пол. mieć twardy kark ‘być ambitnym, dumnym, nie pozwalać się upokarzać, poniżać’ [22]; укр. тверда рука 1) у кого ‘хто-небудь має вольовий, сильний характер’; 2) ‘вольова, сильна людина’ [10] – бол. желязна ръка [8: 204]; пипам (действувам) с меки ръкавици ‘действовать осторожно’ [8: 326]; пипам с железни ръкавици ‘брать / взять железной хваткой’ [8: 204] ‑ пол. mieć twardą rękę, być człowiekiem o twardej ręce; rządzić, władać itp. twardą ręką ‘być człowiekiem surowym, wymagającym dla otoczenia; rządzić, władać surowo, bezwzględnie, despotycznie’ [22].

Цікаво, що у польській мові значення ‘niesurowy, wygodny, ułatwiony; zniewieściały’, яке в українській та російській розвинули прикметники легкий – важкий, вербалізовано в термінах miękkitwardy: пол. miękkie życietwarde życie [22]; “Pecherzynka się, ot, taka widzi, co to dmuchnąć... a tu takie twarde życie we mnie, co niech ręka boska broni!” (М. Konopnicka); “Dookoła ciebie miasta szum Stłumiony krzyk, stłumiony ból Na ulicach miast, tak co dzień Twarde życie toczy się” (<http://free.of.pl/c/chuckers/teksty.php>). В українській мові слову дорога у значенні ‘життєвий шлях людини, напрямок у розвитку чогось’ можна надати означення тверда [23: 113]. Натомість означення тверде до життя належить до “оригінальних епітетів”: “Сам твердий, ціле життя мав тверде, через те й голову на твердому любив схиляти“ (У. Самчук) [23: 131]. Порівняймо: бол. корав залък ‘горький кусок (хлеба)’ [8: 279].

У межах польської картини світу суворий – це твердий, неприємний – це твердий: twarda konieczność; twardy przymus; twarda dyscyplina; twarda rywalizacja; twarda władza; stawiać twarde warunki ‘uciążliwy, przykry dla kogoś; ostry, surowy’; twarde słowa ‘będący objawem, wyrazem czyjejś bezwzględności, nieustępliwości, stanowczości, braku dobroduszności; ostry, nieprzyjemny’ [22]. В українській мові концепти сфери Почуття теж дістають первісно “тактильні” означення: м’який (гострий) сум [23: 343]: м’яка (гостра) туга [23: 365] – пор. біл. мяккая журба (журбота), туга [27].

В українській, російській, білоруській, болгарській та польській мовах метафора ґрунтується на протиставленні м’який – твердий, що свідчить про певну універсальність цієї опозиції в сенсі метафоротворення. Однак оцінність опозиційної пари м’який – твердий змінюється залежно від концептуальних просторів, до вербалізації яких їх залучено. У термінах опозиції м’який – твердий в досліджуваних мовах вербалізовано концептосфери Характер (Стійкість, Воля, Чутливість тощо), Глупота. Прототипи ж м’якості – твердості у досліджуваних мовах зіставні. Перспективним, на наш погляд, є системний аналіз фразеологічних символів.

Література

  1. Левченко Е. П. Прототипический аспект фразеологической символики // Русская филология. Украинский вестник. – Харків, 1999. – №.3 – 4. – С. 27 – 32.
  2. Виноградова Л. Н. Та вода, которая... (Признаки, определяющие магические свойства воды) // Признаковое пространство культуры / Отв. ред. С. М. Толстая. – М.: Индрик, 2002. – С. 32 – 60.
  3. Нехлюдов С. Ю. Вещественные объекты и их свойства в фольклорной картине мира // Признаковое пространство культуры / Отв. ред. С. М. Толстая. – М.: Индрик, 2002. – С. 21 – 31.
  4. Иванов В. В., Топоров В. Н. Славянские языковые моделирующие семиотические системы (Древний период). – М.: Наука, 1965. – 246 с.
  5. Українські прислів’я, приказки та порівняння з літературних пам’яток / Упоряд. М. М. Пазяк. – К.: Наукова думка, 2002. – 392 с.
  6. Горбачевич К. С. Словарь сравнений и сравнительных оборотов в русском языке. – М.: ООО “Издательство АСТ”; ООО “Издательство Астрель”; ЗАО НПП “Ермак”, 2004. – 285 с.
  7. Огольцев В. М. Словарь устойчивых сравнений русского языка (синонимо-антонимический). – М.: ООО “Русские словари”; “ООО Издательство Астрель”; ООО “Издательство АСТ”, 2001. – 800 с.
  8. Кошелев А., Леонидова М. Българско-руски фразеологичен речник. – Москва; София: Наука и искусство, 1974. – 635 c.
  9. Плав’юк В.С. Українські приповідки. – Едмонтон: Асоціація Українських Піонерів Альберти, 1998. – Т. 1. – 353 с.
  10. Інтегрована лексикографічна система “Словники України” / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд, 2001. – Версія 1.0.
  11. Архимандрит Никифор Библейская энциклопедия. – М.: Издание Свято-Троице-Сергиевой Лавры, 1990. – 902 с.
  12. Система Электронных Словарей. ABBYY Lingvo 8.0. Software House, 2002.
  13. Левченко О.П. Інтерлінгвальне та національне у фразеологічних прототипах Глупоти // Вісник Луганського педуніверситету ім. Т. Шевченка. – Луганськ: Альма-матер, 2004. – № 5 (73). – С. 169 – 174.
  14. Словарь современного русского литературного языка: В 17 т. – Москва; Ленинград, 1948 – 1960.
  15. Фразеологічний словник української мови. – К.: Наукова думка, 1993. – 984 с.
  16. Фразеологический словарь русского языка / Под ред. А. И. Молоткова. – М.: Русский язык, 1986. – 543 с.
  17. Толковый словарь русского языка / Под ред. Д. Н. Ушакова: В 4 т. – М.: Госиздательство иностранных и национальных словарей, 1935 – 1940.
  18. Етимологічний словник української мови / Гол. ред. О. С. Мельничук. – У 7 т. – К.: Наукова думка. – Т. 2. – 1985 – 570 с.
  19. Вирган І. О., Пилинська М. М. Російсько-український словник сталих виразів. – Харків: Прапор, 2002. – 864 с.
  20. Янкоўскі Ф. Беларуская фразеалогія. ‑ Ел. ресурс: <http://jankouski.by.ru/stpradm.htm>.
  21. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001. – 1440 с.
  22. Słownik języka polskiego. ‑ Wydawnictwo Naukowe PWN SA, 2003.
  23. Словник епітетів української мови / БибикС. П., Єрмоленко С. Я., Пустовіт Л. О.; За ред. Л. О. Пустовіт. – К.: Довіра, 1998. – 431 с.
  24. Українські приказки, прислів’я і таке інше / Уклав М. Номис. – К.: Либідь, 1993. – 768 с.
  25. Skorupka St. Słownik frazeologiсzny języka polskiego. – Warszawa: Wiedza powszechna, 1985. – T. 1. – S.788.
  26. JakubowiczM. Motywacja semantyczna wybranych nazw wartości poszukiwania etymologiczne // Język w kręgu wartości / Pod redakcją J. Bartmińskiego. – Lublin: Wydawnictwo UMCS, 2003. ‑ S. 171 – 185.
  27. Слоўнік эпітэтаў беларускай мовы / Укладальнік Н. Гаўрош. ‑ Менск: Вышэйшая школа, 1998. ‑ Ел. ресурс <http://www.slounik.org/79804.html>

 Опозиція м’який — твердий у фразеологічних системах // Мова і культура. — Київ, 2005. — Вип. 8. — Т. 4. — Ч. 2: Національні мови і культури в їх специфіці і взаємодії. — С. 90–96.