У статті розглянуто декілька типів словників стійких порівнянь. Проаналізовано підходи до укладання зазначених словників та структуру словникових статей. Запропоновано проспект багатомовного словника стійких порівнянь, у якому здійснено спробу зіставно описати фрагменти української, російської, білоруської, болгарської та польської мовних картин світу, пов’язаних із вербалізацією низки ознак (близько 130).

Ключові слова: лексикографія, словник, лінгвокультурологія, стійке порівняння, атрибутне порівняння, сценарне порівняння.

The article considers several types of dictionaries of set comperisons. Approaches to compiling of such dictionaries and the structure of items are being analyzed. A conceptual project of a multilinguel dictionary of set comparisons is presented.  The attempt to describe and ompare fragments of Ukrainian, Russian, Byelorussian, Bulgarien and Polish linguistic world pictures related to verbalization of a range of attributes (about 130) is made.
Key words: lexycography, dictionary, linguistic cultured studies, set comparison, attributive comparison, scenary comparison.

Стійкі порівняння вміщували традиційно у фразеологічних словниках, однак віднедавна їх подають в окремих лексикографічних працях різних типів. Мета цього дослідження – проаналізувати низку наявних словників стійких порівнянь та подати концепцію багатомовного словника стійких порівнянь.

В українській лексикографії, ймовірно, першим словником стійких порівнянь є праця І. Гурина [14], у якій уміщено 2424 вислови за абетковим принципом. На думку О. Юрченка та А. Івченка, «І. І. Гурин включив у свою збірку «постійних народних порівнянь» багато, сказати б, «непорівнянь» типу: Буде погода, як потече із неба вода; гірша відьма вчена, як родима; Добре слово краще, ніж готові гроші; Дурна, аж носом баньки дме; Дурне, аж очі йому рогом лізуть; Лід кріпкий, хоч гармати коти» [22: 5, 6]. Другою значною лексикографічною працею, присвяченою фіксації стійких порівнянь, є словник О. Юрченка та А. Івченка [22]. Укладаючи словник, автори опрацювали велику кількість лексикографічних джерел, однак, як зазначено у передмові, «основний метод накопичення матеріалу для цього словника — безпосереднє опитування різних за віком і за видом занять жителів сіл та міст під час експедицій, а також опитування та анкетування студентів (особливо заочної форми навчання) та учнівської молоді, збір відповідей на питальники, розіслані в різні регіони» [22: 6]. Стійкі порівняння уміщено у словнику за абеткою стрижневих слів, зазначено ареал фіксації та подано тлумачення. Однак у словнику нема стилістичних коментарів та позначок. Низку стійких порівнянь, вилучених із літературних пам’яток, подано у збірці М. Пазяка [19]. Стійким порівнянням у говірках присвячено праці В. Чабаненка та Г. Доброльожі [1; 3]. Первістком української електронної лексикографії стійких порівнянь став «Електронний словник порівнянь» (ЕСП), який «започатковує укладання електронних словників порівнянь у художньому мовленні» [4]. Цей словник укладено на основі бази даних порівнянь Юрія Андруховича та Оксани Забужко, частотного словника сучасної української поетичної мови; «на цей масив текстів припало 508 іменних порівнянь (таких, де порівнюються предмети і явища, а не дії). Ураховуючи структуру порівняння (просте чи складне) лексичних одиниць, для аналізу було виділено 1102 лексеми (551 компарандум та 551 компаратум)» [4]. Окрім звичної, традиційної інформації укладачі подають частоту вживання слова як складника порівняння, характеристику входження компарандума компаратума до концептів синоптичної схеми; контексти вживання визначеної лексеми; модель порівняння. Словникова стаття має такий вигляд [4]:

Слово: Жінка

Частота: 5

Компаратум

Ознака

Контекст

Концепт

Модель

Автор

Гнотик свічі

маленька

і з'являлася жінка, маленька, мов гнотик свічі, і сварила босоту, що знову квітник потовкла

Людина – людина як суспільна істота – стать – жінка

S, мов O

Ю. Андрухович

Душа

 

вже й не жінкасама душа між між худеньких ключиць і лопаток

Людина – людина як суспільна істота – стать – жінка

не S – O

О. Забужко

Картоплина

проростати

ти чекала одної нагоди – лишитись самій, проростати у тиші крізь себе, немов картоплина.

Людина – людина як суспільна істота – стать – жінка

S, немов O

О. Забужко

Мука

 

навіщо ж ця жінка, чиясь несхолоджена мука, щоразу приходить під цей переплаканий блюз?

Людина – людина як суспільна істота – стать – жінка

S, O

О. Забужко

Острів

плисти

о, що вам ця жінка – та, власне, й не жінка , а острів : до неї плисти по диму через цілий прокурений зал

Людина – людина як суспільна істота – стать – жінка

не S, а O

О. Забужко

Примітки: 1. Якщо ознака порівняння виражена експліцитно, то вона не відображається. 2. Для тих лексем, які у синоптичній схемі не мають концептів останніх рівнів, буде показано "–" відповідно до кожного відсутнього рівня.

 У доробку українських лексикографів є перший двомовний словник стійких порівнянь, який уклав К. Мізін [11]. За термінологією автора, словник побудовано на основі абеткового розташування образів-еталонів компаративних фразеологічних одиниць німецької мови [11: 9]. У словнику не вміщено перекладу значення; у подальшому К. Мізін планує «навантажити» словникову статтю етимологічною та стилістичною інформацією [11: 7].

Значними є здобутки російських лексикографів [7; 6; 15; 13; 12; 2 та ін.]. Так, Н. А. Кожевникова та З. Ю. Петрова свою працю ґрунтували на ідеографічному та діахронічному принципах, оскільки мали на меті показати «систему образних засобів російської літератури у зв’язку з поетичною картиною світу й еволюцію цієї системи» [6]. В. Огольцев зазначає, що «Словарь устойчивых сравнений русского языка (синонимо-антонимический)» [15] — нормативний, він не містить «використовуваних у літературних творах численнх трансформ стійких порівнянь. За межами словника залишаються і порівняння-штампи, які, на відміну від стійких порівнянь, позбавлені загальнонародної, мовної відтворюваності й обмежені у своєму використанні вузькою сферою літературно-художнього мовлення: словно вылитый из бронзы (чугуна, серебра, золота), точно вырезанный из слоновой кости (картона, жести, бумаги)...» [15: 6, 7]. У цьому словнику зафіксовано близько 2000 стійких порівнянь, згрупованих за абеткою стрижневих компонентів. Натомість словник К. С. Горбачевича побудовано здебільшого за абеткою об’єктів порівняння [2]. У межах словникової статті порівняння подано за іншим принципом: спочатку наведено найуживаніші, стилістично нейтральні слова, потім марковані (застарілі, поетичні, народнопоетичні та ін.) і, нарешті, індивідуально-авторські порівняння. Містить словник історико-етимологічні коментарі. В. Полухіна є одним із укладачів словника тропів Й. Бродського [16]. Як зазначають укладачі, «із фігур мовлення ми вмістили у словнику лише порівняння. Для цього у нас є, принаймні, дві підстави: по-перше, порівняння частіше, ніж інші фігури мовлення, входять до складу тропу чи містять троп, а по-друге, за змогою повний аналіз усієї системи аналогій та уподібнень здатен поглибити наше уявлення про поетичний світ поета» [16]. Автори цього словника доходять цікавого висновку: «Аналіз семантики порівнянь дає змогу встановити повторювані семантичні поля, які не вкладаються у традиційні схеми класифікації тропів і фігур мовлення. Так, уже з перших збірок Бродський уводить нові сфери аналогії з ділянки мови й мовлення, дуже характерні для його світобачення: На площадях, как “прощай”, широких, в улицах узких, как звук “люблю”» [16]. Є. В. Іванцова створила «Идиолектный словарь сравнений сибирского старожила» [5]. Як зазначають дослідники, ця праця – перша спроба укласти ідіолектний словник порівнянь у російській лексикографії. «Джерелом Словника послугували записи мовлення В. П. Вершиніної, мешканки с. Вершиніно Томської області, яке вивчали діалектологи Томського держуніверситету упродовж чверті століття (1981–2004 рр.). Словник містить 1744 порівняння, зафіксовані у 2599 прикладах. Серед них загальноросійські.., і діалектні.., й індивідуальні, створені самим інформантом» [21].

У словнику стійких порівнянь польської мови М. Банька вміщено понад 2000 одиниць [23]. Джерелом матеріалу для цього словника, як зазначає укладач, стали не лише інші словники, але й комп’ютерний Korpus Języka Polskiego PWN, що дало змогу окреслити значення одиниць, сфери вживання, визначити частотність (саме за частотністю розташовано порівняння всередині словникової статті) [23: 7]. Ця лексикографічна праця цікава докладним опрацюванням уміщеного матеріалу, оскільки М. Банько супроводжує низку порівнянь етимологічною інформацією. Словникова стаття має такий вигляд [23: 16, 17]:

biały jak...

• • • • • ...jak śnieg — o czymś nieskazitelnie białym

• • • ...jak mleko często o mgle lub chmurze

• • • ...jak papier zwykle o człowieku, który zbladł, lub o jego twarzy

• • • ...jak płótno — o człowieku, który zbladł, lub o jego twarzy

• • ...jak kreda — jw.

 ...jak kość — o twarzy, drewnie, porożu itp.

...jak kość słoniowa o ciele ludzkim

...jak opłatek — o czyjejś bladej twarzy

...jak ściana — jw.

...jak ser — o twarzy lub zębach

...jak gołąb (gołąbek) często o siwych włosach lub siwowłosej osobie

 ...jak alabaster o dłoniach lub twarzy

 ...jak marmur — o ciele ludzkim

 ...jak prześcieradło — jw.

 ...jak łabędź — o człowieku, np. biało ubranym lub nie opalonym

“(...) łóżko służącej, opięte białym jak śnieg prześcieradłem” (J. Parandowski, Niebo w płomieniach), “W monotonnie mżącym kapuśniaku, w mgle białej jak mleko trawersujemy Kocioł Mięguszowiecki (...)” (M. Jagiełło, Wołanie w górach), „Mężczyzna rąbał pod szopą drzewo, na widok Tadeusza zrobił się biały jak papier” (M. Nurowska, Panny i wdowy. Zdrada).

 

Biały jak alabaster?

Jak biała, drobnoziarnista odmiana gipsu, używana w rzeźbiarstwie, a także do wyrobu naczyń, lamp i innych przedmiotów. Kontrast między alabastrową bielą a czernią wykorzystał Mickiewicz w scenie opisującej Telimenę pogrążoną w lekturze: “Łokcie na trawie, skronie na dłoniach oparła,/Z głową w dół skłonioną; na dole, u głowy,/ Błysnął francuskiej książki papier welinowy;/ Nad alabastrowymi stronicami księgi/ Wiły się czarne pukle i różowe wstęgi” (Pan Tadeusz).

 Ж. Фінк подає проект укладання словника слов’янської порівняльної фразеології, у якому вихідною мовою є хорватська, а цільовими – словенська, македонська, болгарська, українська, російська, польська, чеська та словацька мови [20]. У словнику вміщено 540 «порівняльних фразеологізмів» з порівняльними сполучниками, які розташовано за абеткою стрижневих слів. У деяких випадках тлумачення значення доповнено чи ситуативною характеристикою і/або контекстним вживанням заголовкової одиниці, чи уточненням і/або звуженням значення. Окрім того, запропоновано ілюстративний матеріал (цитати з художніх творів сучасних хорватських письменників, із періодичних видань, міжнародної пошукової мережі Інтернет, а у випадках, коли неможливо було підтвердити фразеологізм у зазначених джерелах, ілюстрації склав автор хорватської частини словника.

У нашому «Словнику атрибутних порівнянь» здійснено спробу зіставно описати фрагменти української, російської, білоруської, болгарської та польської мовних картин світу, пов’язаних із вербалізацією низки ознак (близько 130). Словник побудовано як ідеографічний (за широким розумінням терміна, такий словник, у якому матеріал згруповано не за абеткою, а за семантичними класами, за певними поняттями, темами чи асоціаціями) [17, с. 9].

На нашу думку, існують принаймні такі типи порівнянь, як атрибутні й сценарні [8–10]. Вони відрізняються способом репрезентації та кількістю поданої інформації. Значення більшості атрибутних порів­нянь можна описати формулою «дуже + слово», що (примітивно!) семантизує атрибут. Порівняння ознака + як + об’єкт можуть базуватися на реальному чи приписуваному атрибуті, виокремленому лінгвоспільнотою з певних причин саме в цьому прототипі. Наприклад, в укр. високий як тополя ‘дуже високий’ основою порівняння стає слот розмір, заповнений атрибутом висока; рос. грязный как свинья, неблагодарный как свинья. У «найпростіших» атрибутних порівняннях, які стосуються людини, атрибут подано експліцитно (укр. гарна як рожа) на відміну від порівнянь, де атрибут є імліцитним (укр. дівчина як сметана). Такі порівняння базуються на прототипних уявленнях соціуму. Сценарні порівняння вже не вкладаються в таку спрощену схему, вони описують діяльність, поведінку, ситуацію — сцену, сценарій. Наприклад: укр. бутний як кінь на оброці ‘сильний, веселий чоловік, що любить шукати собі зачіпки’ [22: 66]. Ізольоване порівняння як кінь не дає чітко визначеного атрибута: здоровий, тяжко працює, дурний тощо. Звичайно, те чи інше значення задає контекст, а слова так званої теми (здоровий, працює, дурний…) відіграють важливу роль тоді, коли ядровими є декілька атрибутів. Можна передбачити, що такий неексплікований атрибут (атрибути) і є сталим у структурі прототипу: укр. «А тамки, насеред хати, лежала Настя з лицем, як хустка, і з замкнени­ми очима» (Б. Лепкий) — прототипна хустка біла; «Прислав син лист, пише, що дитина вмерла... Смутку ж мій! Дитина була, як горіх, — що я мав за потіху з неї!» (О. Маковей) — здоровий; «Тримай язик за зубами, бо ти парубок як дуб, а так тебе сперу, як смаркача!» (Б. Лепкий) — високий і міцний. Отже, порівняння сценарного типу лише із застереженнями можна ставити в один ряд із порівняннями атрибутного типу.

Структура Словника та побудова словникової статті. Спосіб розташування одиниць у Словнику — абетково-тематичний. Словник побудовано за абеткою об’єктів порівняння-атрибутів. Після заголовкового слова, яке об’єднує порівняння за темою (наприклад: багатий), наведено порівняння-відповідники російської, білоруської, болгарської та польської мов теж за абетковим принципом. Відповідники добиралися з огляду на належність до певного концепту чи субконцепту, тобто вони не завжди є тотожностями, як-от:

укр. багатий як батюшка; Багатий як турецький шах — рос. богатый (богат), как набоб; богат, как набоб индийский; богат как царь морской; богатый, как шейх или падишах — бол. богат като петролен шейх — пол. Bogaty jak Midas; bogaty jak nabab <indyjskI>; bogaty jak szach perski; bogaty jak sułtan turecki. <...>

укр. багатий як Білл Гейтс — рос. богат как Билл Гейтс; богатый, как министр госкомимущества; богатый как Хлопонин; богатый как Ходорковский; богаты, как японцы — біл. багаты, як Беразоўскі — бол. богат като Бил Гейтс — пол. bogaty jak Bill Gates; Bogaty jak Hylzen, uczony jak Plater; bogaty jak Fukier; bogaty jak Teper <...>

 У круглих дужках подаємо варіантні компоненти: богатый (богат); у ламаних — факультативні: пол. bogaty jak nabab <indyjskI>.

На жаль, за відсутності у відкритому доступі корпусів використаних мов, окрім російської, не використано частотного принципу. Після ланцюжка відповідників уміщено їхнє значення ‘дуже багатий’. Далі наведено дані словників і/або приклади, вилучені з інших джерел (цитати з художнього, публіцистичного, розмовного писемного мовлення). З огляду на те, що словник не претендує на нормативність, залучено діалектний, субстандартний та індивідуально-авторський матеріал (такий матеріал супроводжується відповідними позначками). У межах цитат порівняння позначено грубим курсивом

укр. діал. багатий як батюшка [Добр, с. 118]; діал. багатий як турецький шах [Добр, с. 118] — рос. «Я богат, как набоб, солнцем залитых, Гомонящих монет я не берегу, При себе у меня столько золотых, Сколько гальки речной здесь, на берегу!» (В. Ізмайлова); «Альфред Нобель был известен как на редкость утонченный аристократ, богатый, как набоб, и одинокий, как необитаемый остров посреди океана» (<politikhall.com/?page= filing &a_id=112>); «Помещик богат, как набоб индийский. А помещик, виновник стольких благ, сам уже бел как лунь, дряхл и слаб, но еще бодр духом» (<magazines.russ.ru/oz/ 2004/1/ 200 4_1-1_12-pr.html>); інд.-авт. «Если я богат как царь морской...» (В. Висоцький); «То есть модно быть богатым, как шейх или падишах» (<www.v-kitae.com/c-novos ti>) — бол. «Защото една сутрин той се събуди богат като петролен шейх и започна да купува консервни фабрики, печатници, хотели, мотели, крайпътни ханчета...» (П. Марчев) — пол. bogaty jak Midas [NKPP, т. 2, c. 447]; «Dom twój, panie, zapewne spłonął, bo Karyny w płomieniu, ale ty zawsze będziesz bogaty jak Midas» (Г. Сенкевич); bogaty jak nabab indyjski [SFJP, т. 1, с. 106]; bogaty jak nabab [SP, с. 20]; «Według obliczeń Wilka, Lipka wkroczył w transformację bogaty jak nabab i w dodatku z doskonałymi referencjami z obydwu przeciwstawnych obozów politycznych» (T. Klarecki, I. Smolarek); bogaty jak szach perski [SP, с. 20]; bogaty jak sułtan turecki [SP, с. 20]; «Jej narzeczony jest brzydki jak noc i bogaty jak sułtan» (<www. uchristina. com. kozaczek.pl/plotki_komentarze.php>).

 У разі, якщо наявні синоніми об’єктів порівняння-атрибутів, то у Словнику подано відповідні посилання. Приділено також увагу стилістичній інтерпретації матеріалу, зокрема вміщено вказівки про сферу вживання одиниць, емоційно-експресивне забарвлення, а також подано інформацію про часовий аспект: застаріла чи новітня одиниця. Значною є проблема інтерпретації стійких порівнянь за ознакою узуальності/оказіональності. К. Мізін, погоджуючись з думкою О. В. Куніна, зазначає, що «аргументами на користь фразеологічності є фіксація словосполучення хоч би одним словником або його вживання трьома авторами» [11: 15]. Однак у цьому разі варто послуговуватися не лише формальними ознаками, а зважати на поширеність моделі, фразеоактивність термінів використаного для вербалізації концепту тощо.

Там, де це необхідно, вміщено етимологічні та лінгвокультурологічні коментарі. Джерелами словника послугували наявні фразеологічні словники, словники стійких порівнянь (загалом використано понад 120 лексикографічних праць), Національний корпус російської мови, тексти художньої та публіцистичної літератури (на паперових та електронних носіях), а також такий специфічний вид писемного розмовного мовлення, як спілкування в Інтернеті (на так званих форумах, чатах та ін.), з яких добиралися атрибутні порівняння, що вербалізують актуальні ділянки концептосфери досліджуваних мов. У подальшому планується, окрім аналогічного опрацювання сценарних порівнянь, створення електронної версії Словника.

Отже, атрибутні й сценарні порівняння відрізняються способом репрезентації та кількістю інформації. У низці стійких порівнянь (і в атрибутних, й у сценарних порівняннях) не експліковано атрибут теми. Власне такі порівняння, свідчать про високий ступінь прототипності ознаки. У порівняльних стратегіях вбачаємо, з одного боку, експліцитний етап метафоризації (оскільки під час метафоризації відбувається процедура зв’язування чи асоціювання концептів), а з іншого – експлікацію прототипних уявлень. Порівняльні стратегії, які в кінцевому підсумку створюють підґрунтя для метафори, є зіставними на категорійному рівні, однак специфіку створює асиметрія прототипів. Цей Словник атрибутних порівнянь стане у пригоді під час дослідження порівняльних стратегій різних мов, які свідчать про спе­цифіку мовних картин світу, буде корисним у викладанні мов.

Література

  1. Гартоване слово: Постійні порівняння в говірках Нижньої Наддніпрянщини / Зібрав і упорядкував Віктор Чабаненко. («Пам'ятки мовної культури Нижньої Наддніпрянщини»). – Вип. 3. – Запоріжжя, 1995.
  2. Горбачевич К. С. Словарь сравнений и сравнительных оборотов в русском языке. — М., 2004.
  3. Доброльожа Г. Красне слово — як золотий ключ: Постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних територій. — Житомир, 2003.
  4. Електронний словник порівнянь. – Ел.ресурс: <http://www. mova. info/ Page2.aspx?l1=64>.
  5. Иванцова Е. В. Идиолектный словарь сравнений сибирского старожила. — Томск, 2005.
  6. Кожевникова Н. А., Петрова З. Ю. Материалы к словарю метафор и сравнений русской литературы XIX–XX вв. — М., 2000.
  7. ЛебедеваЛ. А. Словарь устойчивых сравнений русского языка. –Краснодар, 1996.
  8. ЛевченкоО. П. атрибут, прототип, стереотип у фразеологічній кар­тині світу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: КНУ, 2004. – №  – С. 338–346.
  9. Левченко О. П. Метафоричні принципи та інтерлінгвальне й спе­ци­фічне у мовних картинах світу // Мова та культура. – К., 2003. – Вип. 6.– Т. ІІІ/1. – С. 190–198.
  10. Левченко О. П. Фразеологічна символіка: лінгвокультурологічний аспект: Монографія. – Львів, 2005.
  11. Мізін К. Німецько-український фразеологічний словник (усталені порівняння). — Вінниця, 2005.
  12. Мокиенко В. М. Словарь сравнений русского языка : 11000 слов. — СПб., 2003.
  13. Назарян А. Г. Словарь устойчивых сравнений французского языка. М., 2002.
  14. Образне слово. Постійні народні порівняння / Упоряд. І. Гурин. – К., 1974.
  15. Огольцев В. М. Словарь устойчивых сравнений русского языка (синонимо-антонимический). — М., 2001.
  16. Полухина В. Опыт словаря тропов Бродского // Митин журнал. –1995. – Вып. 52. – Ел. ресурс: <http://www.vavilon.ru/ metatext/mj52/ poluhina. html>.
  17. Проспект: Русский идеографический словарь: Мир человека и человек в окружающем его мире / Под ред. акад. РАН Н. Ю. Шведовой. – М., 2004.
  18. Словник української мови: В 11 т. – К., 1970–1980.
  19. Українські прислів’я, приказки та порівняння з літературних пам’яток / Упоряд. М. М. Пазяк. — К., 2002.
  20. Финк Ж. Опыт составления словаря славянской сравнительной фразеологии. – Ел. ресурс: <russian.slavica.org/printout3627.html>.
  21. Юрина Е. А. Книжный «урожай» на филфаке. – Ел.ресурс: <http:// www. alma mater. tsu.ru/show_story.phtml?nom=2391&s=1953>.
  22. Юрченко О. С., Івченко А. О. Словник стійких народних порівнянь. – Х., 1993.
  23. Bańko M. Słownik porównań. – Warszawa,

 

Словники стійких порівнянь у сучасній лексикографії / Левченко О.П. // Слов’янський вісник : Зб. наук. праць. Серія «Філологічні науки» Рівненського державного гуманітарного університету та Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету. — Вип. 8. — Рівне: РІСКСУ, 2009. — С. 100–105.