Проблемам історії, зокрема, української фразеографії XIX-XX ст. присвячені дослідження Л. В. Самойлович [Самойлович 2000], В. Д. Ужченка та Д.В. Ужченка [Ужченко 2005], Ж. Краснобаєвої-Чорної та А. Боровик [Краснобаєва-Чорна, Боровик 2011]; теорію фразеографії розглянуто у [Чепасова 2009]; критичний аналіз двомовних словників представлено у праці О. Ф. Арсентьєвої [Арсентьева 2006]. Сьогодні зростає потреба в появі якісних перекладних фразеографічних праць. Мета цієї праці – простежити основні теоретичні засади та здобутки перекладної слов’янської фразеографії.

Теорія фразеографії має принаймні кілька аспектів опрацювання, серед яких належить виокремити принаймні два: укладання словників й опрацювання інформації, уміщеної в словнику, як для створення електронних словників, так і для подальших фразеологічних досліджень. Серед теоретичних питань, які залишаються в полі зору дослідників, належать питання: системності опису; тлумачення значень, що, своєю чергою, пов’язане з добором відповідників у перекладному словнику; виокремлення структури ФО; подання варіантів фразеологічної одиниці; джерел словника; неологіки; оказіональності – узуальності одиниці тощо. На думку Т. А. Бушуй, адекватна репрезентація фразеології передбачає використання параметрів системної організації ФО мови, які виявляються в їхніх сутнісних змістових, структурних і функційних особливостях із залученням лексико-семантичної, фонетичної, морфологічної, синтаксичної, стилістичної і т. ін. інформації [Бушуй 2009]. Важливо також зважати на те, що неточності у визначенні структури фразеоформи не лише породжують безліч погрішностей теоретичного порядку, але й спотворюють у користувачів уявлення про характер функціювання ФО в мовленні, про способи їх залучення до типового контексту вживання [Бушуй 2009]. Наявні дво- чи багатомовні словники не завжди відповідають потребам сучасних користувачів, оскільки «паперовому» словникові не властива чутливість до мовної динаміки. Цей недолік покликані усунути електронні словники. Прикметною також є поява термінів активний словник [Апресян 2000]; відкритий словник [OSFRP].

Надалі потужним є «традиційний» підхід до укладання «паперових» словників: словникова стаття містить «звичайні» компоненти, матеріалом для словника є приклади контекстуального вживання, звичайно вилучені з текстів класичної художньої літератури, інколи публіцистики тощо (однак такі джерела не в повному обсязі відображають сучасне мовлення). Сьогодні достатньо актуальним є проблема, згадана А. Дамбровською, а саме – впливу мови інтернету на традиційний дискурс, зокрема на художню літературу [Dąbrowska 2008]. Мову інтернету досі широко не залучено до традиційної лексико- і фразеографічної практики, а також не знайдено даних про використання інтернет-текстів в корпусній лінгвістиці. Не потрапляють до поля зору сучасних словникарів одиниці, уживані в таких жанрах віртуального дискурсу, як форум, чат, блог тощо, з огляду на панівний стереотип про другосортність зазначеного мовлення. О. Ніколаєва слушно зазначає, що будь-який словник читач сприймає як цілісну картину певного світу, й укладач бере на себе відповідальність складання мовного портрета представника певної лінгвоспільноти [Николаева 2006: 746, 747].

У сучасній фразеографії представлено кілька проектів словників нового типу [КПРИ; БФСРЯ; Байрамова 2010а; Байрамова 2010б]. Новаторським є підхід В. Хлєбди, який зазначає: «Словосполучення, яке слугувало репродуктом лише протягом 2-3 місяців передвиборчої кампанії, так само в цьому сенсі фразеологічне, як біблеїзм, який слугував репродуктом століттями, останньому, проте присвячено вже величезну літературу, перші ж зазвичай фразеологізмами не вважалися й вислизали з поля зору дослідників» [Хлебда 2006]. Зазначений автор особливу увагу звертає на фіксацію фразеології коротких часових проміжків, а також на дослідження фразеології невеликих соціальних груп, окремих мовленнєвих жанрів. Перспективи фразеографії польський дослідник вбачає в розробленні нових типів фразеологічних словників, серед яких для польського словникарства важливим створення таких словників, як: історико-етимологічний; частотний; фразеології окремих жанрів мовлення; нормативний, який встановлює межі варіативності одиниць; фразеологічних трансформацій (семантичних і структурно-семантичних); фонічний чи фоно-кінетичний; дериваційний; парадигматичних фразеологічних відношень; неологіки; фразеології невеликих соціальних груп; одномовні й перекладні словники фразеологічних полів (міфологізмів, біблеїзмов, крилатих слів, сталих написів і вивісок, заголовків, емотивних висловів, порівнянь тощо) [Хлебда 2006: 857]. Перелічені типи словників прямо корелюють із проблемами теоретичної фразеології. Власне словники фразеологічних полів, за термінологією В. Хлєбди, мають бути й у центрі уваги перекладної фразеографії, оскільки саме в цій ділянці виникає безліч перекладацьких проблем. Вирішити проблеми перекладу мали б дво- чи багатомовні фразеологічні словники на електронних носіях, оскільки саме така форма уможливлює чи не щоденну актуалізацію вмісту словника. Інколи, на жаль, інноваційність словника дослідники розуміють, як представлення його тексту в електронній формі.

Здійснено спроби опрацювати нові підходи до представлення фразеологічних одиниць у перекладних словниках [Аюпова 2009; Кротова 2011]; джерел словника [Кротова 2011]. Важливу роль у сучасному словникарстві починає відігравати корпусна лінгвістика, оскільки саме корпуси текстів стають надійним джерелом фактичного матеріалу й семантизації одиниць [див. Кротова 2011; Филипенко 2009]. Важливо зауважити, що фразеографія починає тяжіти до демократичних джерел: саме такий підхід застосовано, як наприклад, у словникарській праці «Большой фразеологический словарь русского языка. Значение. Употребление. Культурологический комментарий» [БФСРЯ]. Використання корпусів текстів, зокрема паралельних, як джерела для словників дасть змогу відобразити об’єктивну фразеологічну картину, подолати «суб’єктивність» укладача.

Окрім того, важливим аспектом теорії фразеографії залишається лінгвокультурологічний, оскільки традиційні фразеологічні словники (виняток становлять словникарські праці М. Номиса та І. Франка), не містять такого компоненту, як лінгвокультурологічний коментар, на важливу роль якого звертають увагу фразеологи [Федуленкова, Поцелуева 2011]. Суттєві досягнення в цьому аспекті має російська «одномовна» лексикографія [БФСРЯ; КПРИ; СФСРЯ]. Хоча згадані словники не належать до перекладних, однак їхня поява створює міцну базу для укладення точних перекаладних словників, оскільки сприяє правильному добору відповідників, створенню лінгвокультурологічних коментарів у дво- чи багатомовних фразеографічних джерелах. Так, потребу лінгвокультурологічного коментування втілено, наприклад, у «нефразеологічній» праці «Polsko-rosyjski tezaurus konstant kulturowych» [PRTKK] , а також у [ПКСУПП].

Щодо опрацювання фразеографічної інформації, то сьогодні частіше дво- чи багатомовний словник розглядають як самодостатнє культурне надбання, основу для зіставних студій [Васильева 2011]. На сучасному етапі слов’янська фразеографія представлена низкою вагомих праць, присвячених різним слов’янським паралелям. Вихідною мовою є білоруська: A. S. Aksamìtaŭ, M. Czurak «Słownik frazeologiczny białorusko-polski» (Warszawa, 2000); болгарська: А. Кошелев, М. Леонидова «Българско-руски фразеологичен речник» (Москва–София, 1974); С. Влахов «Сопоставительный словарь пословиц – болгарских, русских, английских, французских, немецких (и латинских)» (София, 1998); кашубська: В. И. Ермола «Кашубско-русский фразеологический словарь» (Санкт-Петербург, 2011); польська: К. М. Гюлумянц «Польско-русский фразеологический словарь» (Москва, 2004); W. Chlebda, J. Wawrzyńczyk «Пoльcкo-руccкиe идиoмы» (Warszawa, 2009); J. Kazojć «Otwarty słownik frazeologiczny polsko-rosyjski» (2009); російська: Я. Станкевiч «Маленькi маскоўска-беларускi (крывiцкi) слоўнiчак фразэолёгiчны i прыказкаў ды прывiтаньнi, зычэньнi i iнш.» (Менск, 1944); С. Зьміцер «Малы руска-беларускі слоўнік прыказак, прымавак і фразем» (Менск, 1991); И. А. Киселёв «Русско-белорусский фразеологический словарь для средней школы» (Менск, 1991); К. Панчев «Диференциален фразеологичен руско-български речник» (София, 1955); Бабов К., Въргулев А. К «Тематичен руско-български речник» (МоскваСофия, 1961); К. Андрейчина та ін. «Русско-болгарский фразеологический словарь» (Москва-София, 1980); С. Влахов «Тематичен руско-български речник на фразеологизмите» (В. Търново, 1994); O. Spirydowicz «Rosyjsko-polski słownik idiomów» (Warszawa, 1988); S. Karolak «Słownik frazeologiczny rosyjsko-polski» (Warszawa, 1998); J. Lukszyn, M. Kuratczyk «Wielki słownik frazeologiczny: polsko-rosyjski, rosyjsko-polski» (Warszawa, 1998); W. Chlebda, V. M. Mo­kienko, S.G.Shulezhkova «Rosyjsko-polski słownik skrzydlatych słów» (Łask, 2003); Н. Бєленькова «Нема приповідки без правди. Російські прислів'я та приказки з українськими відповідниками» (Київ, 1969); Вирган І. О., Пилинська М. М. «Російсько-український словник сталих виразів» (Харків, 2002); Ю. Ф. Прадид «Русско-украинский и украинско-русский фразеологический тематический словарь: Эмоции человека» (Симферополь, 1994); Л. П. Дядечко «Новое в русской и украинской речи: Крылатые слова (материалы для словаря)» (Київ, 2002); І. Г. Данилюк «Великий сучасний російсько-український українсько-російський словник фразеологізмів та сталих виразів» (Донецьк, 2009); M. Martinková «Rusko-Český frazeologický slovník» (Praha, 1953); L. Stěpanova «Rusko-český frazeologický slovník» (Olomouc, 2007); українська: К. Потапенко-Калоянова «Українсько-болгарський фразеологічний словник» (Київ, 2011); І. С. Олійник, М. М. Сидоренко «Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник» (Київ, 1978); «Українсько-англо-російський ілюстрований фразеологічний словник» (Донецьк, 2007); О. Левченко «Українсько-російсько-білорусько-болгарсько-польський слов­ник порівнянь» (Львів, 2011); хорватська: A. Menac, D. Sesar, R. Kuchar «Hrvatskosrpskoeško-slovački frazeološki rječnik» (Zagreb, 1986); A. Menac, D. Sesar, R. Kuchar «Hrvatskoeško-slovački frazeološki rječnik: s indeksom českih i slovačkih frazema» (Zagreb, 1998); Ž. Fink та ін. «Hrvatsko-slavenski rječnik poredbenih frazema» (Zagreb, 2006); A. Menac, Ž. Fink Arsovski, I. Mironova Blazina, R. Venturin «Hrvatsko-ruski frazeoloski rjecnik» (Zagreb, 2011); D. Sieczkowski «Podstawowy słownik frazeologiczny chorwacko-polski» (Oświęcim, 2011); чеська: E. Mrhačová, M. Balowski «Česko-polský frazeologický slovník» (Ostrava, 2009); V. M. Mokienko, A. Wurm «Česko-ruský frazeologický slovník» (Olomouci, 2002); E. Mrhačová, R. Ponczova «Zvířata v české a polské frazeologii a idiomatice: Česko-polský a polsko-český slovník» (Ostrava, 2003); T. Z. Orłoś та ін. «Velký česko-polský frazeologický slovník» (Kraków, 2009).

Наявні словники відрізняються кількістю мов, обсягом уміщеного матеріалу, способом його подання, призначенням словника, носієм (окремі існують лише в паперовій чи електронній формі). Переважає двомовна фразеографія, хоча існує й кілька багатомовних словників. Так, авторський колектив під керівництвом Ж. Фінк уклав словник слов’янської порівняльної фразеології, у якому вихідною мовою є хорватська, а цільовими — словенська, македонська, болгарська, українська, російська, польська, чеська та словацька мови («Hrvatsko-slavenski rječnik poredbenih frazema», 2006) [Финк]. Матеріал для дослідження української, російської. білоруської, болгарської та польської фразеологічних картин світ згромаджено в [УРББПСП].

Отже, аналіз перекладних словників засвідчує той факт, що низці фразеографічних праць властива гіперкомпресія в поданні лінгвістичної інформації (йдеться про уміщення лише міжмовних відповідників), окремі ж – пропонують ту чи іншу конфігурацію лінгвістичних параметрів. Повний опис ФО у дво- чи багатомовному словнику мав би містити: дефініції фразеологізмів, причому дефініція має бути наближена до «семантичних універсалій»; наголос; варіанти (фонетичні чи графічні форми компонентів; граматичні варіанти того самого компонента; синонімічні варіанти; морфологічні та синтаксичні); позначення факультативних складників фразеологічної одиниці; стилістичну й емотивно-експресивну характеристики фразеологізму [див. про це: Аюпова 2009]; граматичні властивості фразеологізму; вказівки про сполучуваність; типові приклади контекстуального вживання; культурологічний і етимологічний коментар до фразеологізмів; фразеологічні синоніми; фразеологічні антоніми; інформацію про частотність.

 

Лексикографічні праці

БФСРЯ – Большой фразеологический словарь русского языка. Значение. Употребление. Культурологический комментарий / отв. ред. B. Н. Телия. – М. : АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2006.

КПРИ – Алефиренко Н., Золотых Л. Фразеологический словарь: Культурно-познавательное пространство русской идиоматики. – М.: ЭЛПИС, 2008.

ПКСУПП – Северенюк В. М. Популярний коментований словник українських прислів´їв та приказок. – Луцьк: Твердиня, 2012.

СФСРЯ – Жуков А. В., Жукова М. Е. Современный фразеологический словарь русского языка. – М. : Астрель, 2009.

УРББПСП – Левченко О. П. Українсько-російсько-білорусько-болгарсько-польський словник порівнянь. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2011.

OSFRP – Kazojć J. Otwarty słownik frazeologiczny polsko-rosyjski V.02.2009. Słownik zawiera 33127 frazeologizmów, 2009.

PRTKK – Zmarzer W., Lukszyn J. Polsko-rosyjski tezaurus konstant kulturowych. – Warszawa: Uniwersytet Warszawski, 2007.

Література

Апресян 2000 – Апресян Ю. Д. Английские синонимы и синонимический словарь // Англо-русский синонимический словарь. – 5-е изд. – М.: Рус. яз., 2000. – С. 502–543.

Арсентьева 2006 – Арсентьева Е. Ф. Критический анализ русско-английских фразео­логических словарей // Ученые записки Казанского университета. – Серия: Гуманитарные науки. – 2006. – Т. 148. – № 2. – С. 43-52.

Аюпова 2009 – Аюпова Р. А. Проблемы лексикографического описания фразео­логических единиц (на материале английского, русского и татарского языков). Автореф. дис. ...докт. филол. наук. – Казань, 2009. – 44 с.

Байрамова 2010а – Байрамова Л. К. О проекте славянского фразеологического словаря: универсально-уникальный, историко-этимологический, аксиологический параметры // Проблемы истории, филологии, культуры. – 2009. – № 24. – С. 184-188.

Байрамова 2010б – Байрамова Л. К. Фразеологические словари нового поколения // Вестник Челябинского государственного университета. – 2010. – № 29 (210). – Филология. Искусствоведение. – Вып. 47. – С. 27-32.

Бушуй 2009 – Бушуй Т. А. Фразеогнездо как единица контрастивного лексического словаря // Вопр. филол. наук. – М.: Компания Спутник+, 2009. – № 6. – С. 83-85.

Бушуй 2010 – Бушуй Т. А. Основы современной теории контрастивной фразеографии // Вестник Челябинского государственного университета. – 2010. – № 29 (210). – Филология. Искусствоведение. – Вып. 47. – С. 47-52.

Васильева 2011 – Васильева А. К. Двуязычные фразеологические словари как основа сопоставительного анализа фразеологических единиц (по материалам фразеологизмов из произведений Ф. М. Достоевского и их переводов на английский язык) // Проблемы истории, филологии, культуры. – Магнитогорск: Изд-во Магнитогорский государственный ун-т, 2011. – С. 624-627.

Костева 1996 – Костева В. М. Способы представления фразеологизмов в двуязычном словаре. На материале немецкого языка. – Автореф. дис. ...канд. филол. наук. – М., 1996. – 16 с.

Краснобаєва-Чорна, Боровик 2011 – Краснобаєва-Чорна Ж, Боровик А. Сучасна українська фразеографія: довідник. – Донецьк: ДонНУ, 2011. – 93 с.

Кротова 2011 – Кротова Е .Б. Корпусный подход к фразеографии // Вестник Московского ун-та. – Серия 19: Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2011. – № 4. – С. 153-159.

Николаева 2006 – Николаева Е. К. Крылатые слова как объект двуязычной фразеографии (о русско-польском словаре крылатых слов) // Слово в словаре и дискурсе: Сборник научных статей к 50-летию Харри Вальтера. – М.: ООО «Издательство «Элпис»», 2006. – 836 с.

Самойлович 2000 – Самойлович Л.В. Українська фразеографія XIX-поч. XX ст.: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01– Дніпропетровськ, 2000. – 20 с.

Ужченко 2005 – Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови: Посібник для студентів філологічних факультетів вищ. навч. закл. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – 400 с.

Федуленкова, Поцелуева 2011 – Федуленкова Т. Н., Поцелуева Н. В. Культурологический комментарий во фразеологическом словаре // Вестник Ленинградского гос. ун-та им. А.С. Пушкина. – 2011. – Т. 1. – № 1. – С. 219-224.

Филипенко 2009 – Филипенко Т. В. Описание идиом в двуязычном фразеологическом словаре // Вестник Московского университета. – Серия 19: Лингвистика и межкультурная коммуникация. – №1. – 2009. – С. 141-148.

Финк – Финк Ж. Опыт составления словаря славянской сравнительной фразеологии. — Ел. ресурс: <www.russian.slavica.org/printout3627.html>.

Хлебда 2006 – Хлебда В. Маленький личный каталог нерешенных фразео­ло­гических задач // ROSSICA OLOMUCENSIA XLIV. – 3 čast. – Olomouc: Univerzita Palackého v Olomouci, 2006. – С. 853-857.

Чепасова 2009 – Чепасова А. М. Теоретические составляющие фразеографии. // Проблемы истории, филологии, культуры. – 2009. – № 24. – С. 640-644.

Dąbrowska 2008 – Dąbrowska A. Współczesne problemy lingwistyki kulturowej.– 2008. – Ел. ресурс: <http://filologia-polska.pwa.edu.pl/?page=publikacja&id=68>

Перекладна слов’янська фразеографія: теоретичні засади та практична реалізація /О.Левченко // Українська і слов’янська тлумачна та перекладна лексикографія. Леонідові Сидоровичу Паламарчукові / Інститут української мови НАН України; від. ред. І. С. Гнатюк. – К.: КММ, 2012. – С. 158-163.