У статті досліджено символіку онімів компонентів стійких порівнянь на матеріалі української, російської, білоруської, болгарської та польської мов. Описано стереотипні атрибути, які вербалізовано за допомогою компонентів-онімів. Приділено увагу питанню процесу стереотипізації.
Ключові слова: стійке порівняння, онім, атрибут, стереотипізація.

W artykule poddano analizie symbolikę nazw własnych-komponentów stałych porównań w językach Ukraińskim, Rosyjskim, Białoruskim, Bułgarskim i Polskim. Autorka opisuje atrybuty stereotypowe, które są werbalizowane za pomocą komponentów - nazw własnych. Uwaga zostala skoncentrowana na procesie stereotypizacji.
Slowa kluczowe: stałe porównania, nazwa własna, atrybut, stereotypizacja.

c. 251 Порівняння досліджено в різних аспектах[Огольцев, 1978; Кузнецова, 1988; Юрченко, Івченко, 1993; Демирова, 2003; Ужченко, Ужченко, 2005; Wysoczański, 2006; Мізін, 2007 та ін.], бо фразеологічні чи стійкі порівняння – це лише частковий випадок вираження мовними засобами розумової операції порівняння. Порівняння - це одна з вербалізованих когнітивних операцій вивчення якої дає змогу експлікувати концептуальну інформацію. Окрім того, аналіз порівнянь з компонентом-антропонімом (належним реальній історичній постаті) дає змогу реконструювати стереотипні уявлення лінгвоспільнот про певну особу (вживаємо термін стереотип, оскільки уявлення про певну особу можуть бути певною мірою «міфологізовані», іншими словами модель міститиме атрибути як реальні, так і приписувані). Важливо дослідити розвиток стереотипного образу, позначеного антропонімом. Є. С. Отін зазначає: «Те саме ВІ у різні періоди свого вживання в мовленні нерідко розвиває не одне, а цілий пучок співзначень.

c.252. Смислові коннотеми можуть перебувати в синхронних відношеннях одна з одною, але й нерідко виступають і як різночасові (діахронійні) елементи його смислової структури [Отин, с. 15].Багатий мовний матеріал, що стосується «синхронної динаміки», містять інтернет-джерела, оскільки серед мовних особливостей інтернет-комунікації дослідники називають суміщення різностилевих елементів, залучення розмовних слів і зворотів, елементів мовної гри, використання фразеологізмів різних структурних типів, використання характеризувальних слів у складі описових означень, конотативних слів і словосполук, які непрямо відображають специфіку описуваного явища [Ахренова, 2009].

Одним із достатньо розбудованих концептів у межах досліджуваних мов є концепт, позначений антропонімом Наполеон. Е. Лассан, аналізуючи російський концепт Надежда, виокремлює низку чинників. які свідчать про важливість концепту для певної лінгвокультури, як-от: розповсюдженність мовлення про надію в сильних місцях тексту – початку і кінці; використання цього імені чи його антонімів в назвах статей, книг, віршів; створення метафор, які визначають роль надії в картині світу мовця, а також метафор, які стали афоризмами; використання цього імені для називання матеріальних об’єктів: кораблів, клубів, кафе і т. ін.; наявність специфічної конструкції «в надії» для оформлення важливої категорії буття – причиновості [Лассан, 2002]. До таких чинників, запропонованих Е. Лассан, належить додати частотність появи імені аналізованого концепту в асоціативних реакціях. Профілі концепту Наполеон актуалізовано у свідомості носіїв російської мови. На стимул Наполеон отримано такі реакції: император 15, коньяк – 4, торт – 2, битва, воля, государство, личность, партизан, пирожное, пить, поражение, слава, французский (РАС). Належить зауважити, що лише під час проведення експерименту з носіями болгарської мови на стимул красив зафіксовано реакцію Наполеон (САС). Носії інших досліджуваних мов (української, білоруської та польської) на жоден із запропонованих стимулів не відреагували онімом Наполеон.

Концепт антропоніма містить атрибут гордий: укр. «А одному хлопцеві тітка привезла з Прибалтики справжні фірмові джинси. Він ходив у них гордий, як Наполеон»(О. Каінська); «Гордий, як Наполеон, Не забули ж бо старого. Говорив він всім такого: «Я вже жив багато літ, Знаю краще білий світ»» (ІМ) – рос. «Гордый, как Наполеон встал, издал звук» (ІМ); «Гордый как Наполеон Это он, хранитель верный. Книг моих и дневника. Это мой портфель чудесный. Лучший друг ученика» (ІМ); «Муж поймал на этот раз четырех пескарей и ходил гордый, как Наполеон. Все они в этот день хорошо отдохнули и счастливые возвращались домой» (ІМ).

c.253 У російській мовній картині світу антропонім розвинув низку значень, також від нього утворено деривати: рос. Наполеон 1. Единоличный властитель, диктатор; начальник, распорядитель с диктаторскими замашками. 2. Выдающаяся личность; человек, замечательно проявивший себя в какой-то сфере деятельности. 3. Надменный, самоуверенный человек; амбициозный выскочка. 4. Полководец; выдающийся военачальник. 5. Сумасшедший, умалишенный; пациент психиатрической клиники (Отин, с. 269, 270): Наполеончик. Никчемный, малозначительный человек с большими претензиями на власть, страдающий манией величия (Отин, с. 271).

До суперконцепту Зовнішній вигляд належать порівняння з компонентом Наполеон: рос. «…и в то же время взглядывала и на стоявшего у дверей Марфина, который, опершись на косяк, со сложенными, как Наполеон, накрест руками, и подняв, по своей манере, глаза вверх, весь был погружен в какое-то созерцательное состояние…» (О. Писемський, НКРЯ); «Урод, которого он принял за создание воображения, стоит перед ним, сложив руки крестом, как Наполеон» (І. Гончаров, НКРЯ); «Помню, гг. эксперты, что, возвращаясь от Кати, я остановился перед трупом, сложил руки на груди, как Наполеон, и с комической гордостью посмотрел на него»(Л. Андрєєв, НКРЯ); «И так же демонстративно сложил на груди руки. Как Наполеон» (М. Панін, НКРЯ); «Я жду. Как Наполеон, скрестив руки на груди» (В. Синицина, НКРЯ); «Иван Гуртовой помаячил позади всех, скрестив руки на груди, как Наполеон, потом повернулся и ушел» (Р. Солнцев, НКРЯ); «Шофер сложил руки на груди, как Наполеон, откинулся на спинку и объявил, что вообще никуда не поедет, раз трое пассажиров подняли у него такой скандал…» (Ф. Кнорре, НКРЯ). Ймовірно, такій популяризації пози послугували статуетки Наполеона (рос. «Я не знаю, закралось ли в его гениальную голову чувство недоверия к таблицам, или какая-нибудь новая «предупреждающая» таблица озарила его мозг, но только он поник головой и несколько времени молча стоял перед этими таблицами, скрестивши руки, как Наполеон на статуэтках» (К. Станюкович, НКРЯ).

Окрім того, у порівняннях актуалізовано низку фреймів концепту Наполеон, які належить до фонових культурних знань носіїв мови: рос. «На кухне сидел заспанный зять со своими бумагами, а в коридоре из угла в угол ходила Татьяна. Как Наполеон перед битвой при Ватерлоо»(А. Геласимов, НКРЯ); «По ту сторону забора стоял сосед Петров и наблюдал эту картину бесстрастно, даже незаинтересованно, как Наполеон под Аустерлицем, шуря на солнце попеременно то левый, то правый глаз» (В. П’єцух, НКРЯ); «Это Коля специально придержал лошадь, чтобы я на Москву поглядел, как Наполеон, когда пришел ее брать…» (С. Лунгін, НКРЯ); «…Неодобрительно заметил Катаев и начал с молниеносной артистичностью сортировать деньги, нежно разглаживая их морщины и группируя, как Наполеон кирасир перед Аустерлицем» (Є. Євтушенко, НКРЯ); «Идя без оглядки вперед, можно затесаться, как Наполеон, в Москву и погибнуть, отступая от нее, не доходя даже до Березины» (Герцен ― «К старому товарищу»)» (М. Устрялов, НКРЯ); «Мы ели в Maison-dOr так, как Наполеон спал под Аустерлицем»(О. Герцен, НКРЯ) тощо.

Розгляньмо стереотип Білл Гейтс. Зазначений антропонім входить до складу численних порівняльних зворотів, частину з яких на цьому етапі розвитку мовних систем можна обґрунтовано вважати стійкими та на основі їхнього аналізу змоделювати стереотип. Зазначимо, що антропонім Білл Гейтс не зафіксований у «Словаре коннотативных имен собственных» Є. Отіна, хоча мовна практика засвідчує, що частотність вживання цього антропоніма в «коннотованому» значенні дає змогу інтерпретувати сьогодні цей онім як символічний. Наприклад, спостерігаємо актуалізацію атрибуту багатий через антропонім Білл Гейтс у досліджуваних мовах, хоча поряд з цим антропонімом лінгвоспільноти використовують низку національних прототипів: укр. «Напевно, кожен ламав собі голову над запитанням: чому я не такий багатий, як Білл Гейтс?» (ІМ) — рос. «Оказывается, британцы очень уважают Абрамовича за то, что он хоть и не так богат как Билл Гейтс, зато налички у него намного больше!!!» (ІМ); інд.-авт. «Пальцы загнули — дескать, мы самые крутые, нам политика подавай — чтоб богатый как Хлопонин[1], знаменитый как Лебедь, хозяйственный как Пимашков, да еще и веселый как Жириновский» (М. Виноградов, НКРЯ); інд.-авт. «Другое дело / есть у меня возможность / или нет возможности стать такой богатой / как Ходорковский[2] / но мне почему-то так кажется / что очень многие люди будут рассуждать таким образом» ([Беседа с социологом на общественно-политические темы, Москва (2004.03.16) // ФОМ], НКРЯ) — біл. інд.-авт. «Яшчэ па дарозе з аэрапорта Лесніковіч сказаў пра яго: багаты, як ваш Беразоўскі[3]. Гэтага для агульнай пашаны і цікавасці дастаткова» (О. Ждан) — бол. «Той е красив като Брад Пит, богат като Бил Гейтс, умен като Веселин Топалов» (ІМ); «Силен като Арнолд Шварценегер, богат като Бил Гейтс или готин като Брад Пит? Сигурен съм, че жената като вас не очаква нещо подобно от мъжа до себе си» (ІМ); «Искате ли да станете богат като Чичо Скрудж?» (ІМ) — пол. «Nie jestem przystojny jak Brad Pitt, nie mam tyłeczka jak Mel Gibson, nie jestem szybki jak Jean-Cloude van Damme, nie jestem bogaty jak Bill Gates» (ІМ); заст. Bogaty jak Hylzen[4], uczony jak Plater (NKPP, т. 1, c. 792); заст. bogaty jak Fukier[5](NKPP, т. 1, c. 582); заст. bogaty jak Teper[6](NKPP, т. 3, c. 514); заст. bogaty jak Wierzynek (NKPP, т. 3, c. 683).

Спостерігаємо зміну прототипних уявлень: у попередні століття в Росії стереотипом багатія був Г. Д. Строганов (1656–1715), який своїми величезними статками допомагав Петру І під час Північної війни: заст. богаче Строганова (ППЗ, с. 120). Аналогічні зміни простежуємо в польській мові, про що свідчать такі симптоматичні висловлювання: «W rezultacie Henry Ford i Ford Model T były w swoich czasach prawdopodobnie tak popularne, jak Bill Gates i Microsoft dzisiaj» (ІМ).

Про стабілізацію прототипу чи його стереотипізацію свідчать такі вживання: укр. «Кожен хоча б одного разу замислюється: що б такого придумати і зробити, щоб стати багатим, як Білл Гейтс, і знаменитим, як Роман Абрамович або, на худий кінець, Володимир Соловйов?» (ІМ);«Гриценко хоче, щоб Горбаль і Димінський стали як Білл Гейтс» (ІМ);«До речі, психологи стверджують, що якщо ваші батьки вважають вас несамостійними, заробляйте ви хоч як Білл Гейтс, думки свого вони не змінять» (ІМ)-біл. «…трымаць усё даходы ў памеры каля $ 30 млн. у год, яны павінны чакаць да ўзросту 227 так багаты, як Біл Гейтс сёння» (ІМ);«Таму што не кожны багаты, як Біл Гейтс і ўсе рухі па "шоўк", як Міхаэль Шумахер» (ІМ)- бол. «Проблем, който даже за да се дефинира правилно беше необходимо с него да се заеме умен, независим, енергичен и достатъчно богат човек като Бил Гейтс» (ІМ) - пол. «Nie jestem tak bogata jak Bill Gates, nie jestem takim sportowcem jak Michael Schumacher ani takim madrym czlowiekiem jak Dalaj Lama...» (ІМ);  «Obrzydliwie bogaci jak Bill Gates, skąpi jak Ingvar Kamprad, kontrowersyjny jak Warren Buffett, boscy jak Larry Ellison, czy zwyciężcy jak Jack Welch» (ІМ).

У свідомості мовців Білл Гейтс асоціюється з чесним зароблянням грошей (укр. «Жодної експропріації не потрібно було би, коли би ці "чесні", багаті люди заробили своє багатство так як Білл Гейтс або Генрі Форд» (ІМ);успіхом і славою (укр. «І повірте мені якби хто небудь отримав успіх, скажімо як Білл Гейтс то вас також би ненавиділи» (ІМ);«Взагалі, світової слави, як Білл Гейтс, генії, зазвичай, не одержують. Для цього потрібна посидючість, вміння переступити через себе…» (ІМ);рос. «Конечно, не все понимали такое расточительное отношение к кровным миллиардам, но допускали, что такой великий человек, как Билл Гейтс может…» (ІМ);добродійністю (укр. «В тебе що, відразу з'явиться багато грошей і ти будеш жертвувати, як Білл Гейтс?» (ІМ); бол. «Син на ливански имигранти, Слим е известен със своята филантропия – макар и да не е толкова щедър като Бил Гейтс или Уорън Бъфет» (ІМ);пор. пол.Skąpy jak Bill Gates (ІМ). Прикметним є таке висловлювання: пол. «John Chambers nie jest symbolem, jak Bill Gates. Nie jest również charyzmatyczną, rozpoznawalną postacią, jak Steve Jobs» (ІМ), у якому стверджується, що Білл Гейтс є символом.

Низка антропонімів стійко асоціюється лише з одним атрибутом, як-от: рос. «Впрямь красивый, неимоверно крестная, красивый! Как Ален Делон!» (ІМ);«Ты такой же красивый как Ален Делон. Но только еще лучше, потому что ты моложе» (ІМ);«Мужское самомнение:- Я, конечно, не так красив, как Ален Делон, но и не так страшен, как Бельмондо» (ІМ);«Можно сколько угодно спорить о красоте актеров, но всегда, сколько себя помню, в народе говорили: Красив - как Ален Делон, красива - как Софи Лорен!» (ІМ).

Про стабілізацію такого зв’язку між антропонімом і певним атрибутом свідчить, по-перше, вживання імені поза межами порівняльного звороту, тобто без експлікації атрибуту (додатково про це може свідчити лексикографічна практика), а по-друге – утворення дериватів: рос. АЛЕН ДЕЛОН, Ален Делона (реже Алена Делона), м. Ирон. Красивый, видный мужчина. ♦ Ален Делон не пьет одеколон — о заносчивом, самонадеянном человеке. От имени франц. актера Алена Делона (Allein Dellon). ♦ — строчка из популярного шлягера группы «Наутилус Помпилиус» (ІМ);АЛЕНДЕЛОНИСТЫЙ, -ая, -ое. Шутл. Модный, броский, симпатичный (о мужчине). Аленделонистый мужчинка(ІМ);«Тот не достаточно Алендолонистый, этот не накачан как вандам, этот не богат как абрамович» (ІМ);«Вот и выходит, что для одних тёлок ты - аленделонистый Мачо Казанович, а для других - непонятно вообще зачем пришёл» (ІМ).

Амбівалентність прототипних уявлень засвідчує такий приклад асоціювання антропоніма з опозиційними атрибутами: укр. гарний як Бельмондо (Добр, с. 82) — рос. «Красив, как Бельмондо. — Ты считаешь? — с сомнением спросила Людочка. Было ясно, что Бельмондо не ее эталон красоты» (Г. Куликова); пор. «И тут появляется Он — страшный, как черт, и обаятельный, как Бельмондо» (ІМ)— пол. «Jestem piękny jak Belmondo / Jeżdżę jak Pessoa / Jestem bogaty jak Bill Gates... Jeszcze w ramach chwalenia się dodam, że zrobił mi piękną drewnianą pakę» (ІМ);«Będziemy grać w warcaby i rozmawiać o życiu. No i pojadę wszędzie. Wszędzie. Zobaczę wszystko. I mądry będę. I piękny jak Belmondo» (ІМ) – рос. «Мужское самомнение:- Я, конечно, не так красив, как Ален Делон, но и не так страшен, как Бельмондо» (ІМ); «Другими словами - если ты страшен как Бельмондо, но при этом столь же как он обходителен и обаятелен - успех тебе гарантирован» (ІМ). Пор. значення антропоніма поза межами фразеології: Бельмондо 1. Ирон. Человек с претензией на особую красоту, силу и т. п. 2. Психически ненормальный человек (ирон., в жаргоне уголовников). 3. Умственно отсталый человек (пренебр., в жаргоне уголовников). Бельмандюк. Самоуверенный красавец (ирон., в молодежном жаргоне) (Отин, с. 78).

Виокремлюємо випадки, коли в порівняльних зворотах актуалізується лише один атрибут «інтернаціонального» концепту, що може бути пояснено відмітністю цієї ознаки для реальної історичної постаті (зауважмо, що така актуалізація наявна в усіх чи майже всіх мовах): Бетховен – глухий (укр. «Бог є напевно глухий як Бетховен й теж геніальний тому умирати сенсу немає, кохання і зиску» (ІМ)— рос. глухой как Бетховен (Горб, с. 54); «Суп у нее получался недоваренным, мясо жестким и пересоленным, как морская вода, но это все ерунда — главное, она теперь плохо слышала и ежедневно плакалась, что надо делать операцию, потому что не хочет она жить глухой, как Бетховен, тем более, что этим, по ее словам, сходство между Луэллой и Бетховеном заканчивалось» (А. Матвєєва, НКРЯ); «А нас с её мамой разделяют две стены, и при том она глухая, как Бетховен» (ІМ);«Правда, у меня случился трабл: вода затекла в ухо, и никак ее оттуда не вытряхнуть:( Вот и хожу глухая, как Бетховен, с той лишь разницей, что он был гений...» (ІМ)— бол. «Освен ако партньорката ви не е глуха като Бетовен. Тогава пак няма смисъл да говорите силно, защото тя така или иначе няма да ви чуе» (ІМ)— пол. «…Dobrze ze nie jestem głuchy jak Beethoven» (ІМ);«Opuszczona przez najbliższych, tkwi w maraźmie i depresji, głucha jak Beethoven, ślepa jak Homer, czeka na Godota» (ІМ);Гомер – сліпий: укр. книжн. «...Символічні для нього і співи кобзаря: пісні його «як чари», він сліпий, як Гомер...» (Д. Чижевський)— рос.книжн. «И будь Орфей слеп, как Гомер, он все равно нашел бы Эвридику» (М. Цвєтаєва, НКРЯ); трансф. «В околоплодных водах плавал – яко Иона во чреве. Как водолаз – он же космонавт – со шлангом-страховкой. Жабрами дышал – слепой как Гомер, Мильтон и Паниковский вместе взятые» (Д. Фаншель) — біл.книжн. «Арфей (orfeos — цёмны), праўдападобна сляпы, як Гамер, сваёй вымоўнасцю аблашчываў дзікіх звяроў і лагодзіў дзікасць тыбульскіх барбараў» (ІМ);«Сьляпы, як Гамер перад Словам, / Бетховен – у скрыпце маўчаньня, — / я сьлепнуць і глухнуць гатовы, / згадаўшы цябе – ад Каханьня»(Е. Акулін).

Існують випадки, коли з тих чи інших причин, а це можуть бути певні історичні чинники, лише в одній мові відбувається актуалізація «інтернаціонального» антропоніма: рос.інд.-авт.хитрый, как Макиавелли (Горб, с. 262); «Неужели мне снова надо повторять, что эти просьбы напрасны, что у тебя несносный характер, что ты хитер, как Макиавелли, и так же вероломен и эгоистичен» (ІМ);інд.-авт.хитрый, как Талейран (Горб, с. 262). Окрім того, у російському мовному просторі стабілізувалася символізація антропоніма, що засвідчують лексикографічні джерела: рос. Макиавелли. 1. Готовый на все, коварный политический деятель. С таким созначением этот антропоним употребляется в старорусском и староукраинском книжном языке уже в начале XVII в. 2. Человек, неразборчивый в выборе средств для достижения собственной цели (Отин, с. 237).

Частотними є приклади антропонімів, які пов’язані лише з одним атрибутом й уживаних лише в межах певного лінгвокультурного простору. До таких належить антропонім Абрамович, що підтверджує значна частотність уживання цього імені: рос. «Наверняка, ее кавалер прекрасен как Аполлон, богат как Абрамович и обаятелен как Ален Делон» (ІМ);«Не обязательно богат как Абрамович. Главное чтобы умным был» (ІМ);«Я над вами в осадок выпадаю! Все предъявляют требования из разряда богат как Абрамович, красив как Жан Маре, щедрый как Дед Мороз, обходительный как кандидат в депутаты с народом» (ІМ);«Потому что был царь которого так и звали - Крез. И он был очень богат. Не нравица? Говори "богат как абрамович" - будет то же самое» (ІМ).Див. символіку таких антропонімів в інших мовах: пол. заст. pijany jak Gogolewski[7](NKPP, т. 1, c. 696); біл.інд.-авт. «Маю гонар павіншаваць нашага дастачцімага адзьміна з днём народзінаў, пажадаўшы яму, каб быў шпаркі як Усяслаў Чарадзей, мудры як Эўфрасінія Полацкая, упарты як Сьвідрыгайла, велічны як Вітаўт, эрудаваны як Леў Сапега, рамантычны як Міцкевіч, буйны як Каліноўскі, і унікальны як... Павал Зорын!!! Паўлюк, віват!» (ІМ)—бол.інд.-авт. «Той е красив като Брад Пит, богат като Бил Гейтс, умен като Веселин Топалов[8]» (ІМ). В українській мовній картині світу до складу порівняльних зворотів, що вербалізують концепт Розумний, входить антропонім Ейнштейн: укр. «У свої два роки він розумний, як Ейнштейн, та сильний, як Сталлоне, і йому набридло жити...» (ІМ);«А як можна говорити про фігуру, коли вона ще й розумна як Ейнштейн... Кажеш просто: «Вааааааау... Оце так ЖІНКА!!!!»» (ІМ).

Належить зауважити, що для вербалізації того чи іншого атрибуту в межах мовної картини світу можуть використовуватися як національноспецифічні компоненти, так і компоненти, які з певними застереженнями, можна назвати інтернаціональними: укр. діал. дужий як Довбуш[9](Фр, т. 2, с. 26); діал. Оби був дужьий як Самсон, а мудрий як Саламон, а нима на чім ґаздувати, то стане глупий (Фр, т. 3, с. 79) — рос. сильный как Илья Муромец (Горб, с. 205); «Я надеюсь, что такой же сильный как Илья Муромец[10], да? Копи силы — впереди лето — выздоравливай! Передавай огромный привет папе!» (ІМ)— бол. «Силен като Арнолд Шварценегер, богат като Бил Гейтс или готин като Брад Пит? Сигурен съм, че жената като вас не очаква нещо подобно от мъжа до себе си» (ІМ);

Спостерігаємо виразну гендерну асиметрію щодо функціювання жіночих і чоловічих антропонімів у складі порівнянь. Символічного значення набув антропонім мати Тереза, що доводить його вживання у складі порівнянь, зокрема, і без експлікованого атрибуту: укр. «Одним словом, для всіх вона як Мати Тереза» (ІМ);«Андрій Парубій - як... Мати Тереза» (ІМ);«Велику допомогу в забезпеченні життєдіяльності табору надала завідуюча їдальнею Олена Наумко. Як мати Тереза була для хлопців Світлана…» (ІМ);«Я буду міцним, як палісандрове дерево, інтелігентним, як Ростропович, ніжним, як шовкова простирадло, турботливим, як мати Тереза, щедрим…» (ІМ);«Заміжніх жінок видно за версту: вона тобі копійки не потратить на помаду чи модні ганчірки, – каже Лариса Степанівна, маючи на увазі себе – взірець справжньої шлюбної жінки, української матері-берегині, безгрішної, як мати Тереза, тривалої, мов колгоспна коняка, терплячої, як соціальний працівник…» (Г. Тарасюк. Новорічний сюрприз); бол.«...Неговият безспорен фаворит Желю Желев бил добър, като... майка Тереза; именно затова трябвало да бъде избран именно той» (ІМ)—пол.«Ale nie oszukujmy się, nikt nie jest idealny i dobry, jak Matka Teresa! Każdy ma swojego nerwa i każdy czasem daje mu upust!» (ІМ); пол.трансф. «Gepardieu zobaczę dopiero koło 17,00 więc mam jeszcze całkiem sporo czasu, aby znów być łagodną jak Matka Teresa z Kalkuty» (ІМ).

У межах фразеологічних систем функціонують антропоніми, зв'язок яких з певною реальною постаттю відомий лише мешканцям невеликої, територіально обмеженої лінгвоспільноти: укр. діал. як Альоша з водокачки (з милзаводу)(ССНП, с. 9); діал. як Дунька з бомбоскладу (ССНП, с. 50); жарг. як Клава (СЖФСС, с. 110); жарг. <як> Клава з пивзавода (півзавода) (СЖФСС, с. 110); як Клава ліва (СЖФСС, с. 110); діал. як Льоша з водокачки (ССНП, с. 86) — пол. заст. głupi jak gościcki szlachcic(NKPP, т. 1, c. 713); заст. głupi jak Radziwiłł[11], dumny jak Sapieha (NKPP, т. 3, c. 16); пол. ірон. szczęśliwy jak kwestarz w Niehrymowie (NKPP, т. 2, c. 602).

У багатьох випадках спостерігаємо актуалізацію різних атрибутів під час фразеологізації на основі антропоніма та символізації антропоніма в межах лексичної системи. Наприклад: рос. інд.-авт. «Жестокий, беспо­щадный, как Мамай 1300 какого-то года, Мамай 1917 года воспрянул с карачек — и с мечом в угол у двери: в угол забилась вышараxнувшая из-под квадратика мышь» (Є. Замятін, НКРЯ) — Мамай. 1 (↓) Представитель народов, исповедующих ислам (чаще – татарин) (Отин, с. 241); аналогічно - інд.-авт. «Ему по лицу нет и сорока, а лыс, как Сократ и это хорошо ему что лысина, только лысина и напоминает о каком-то уме» (М. Пришвін, НКРЯ) - Сократ 2. Мудрец, ученый. 3. Умница (ирон.) (Отин, с. 342).

Важливу інформацію постачають результати асоціативних експериментів. Значущою є, на нашу думку, не лише частотність тих чи інших реакцій-антропонімів чи розлогість реакцій на стимул-антропонім, але й конфігурація переліків антропонімів-реакцій[12]. Найчастотнішою українською реакцією-онімом є антропонім Тарас Шевченко, російською – О. Пушкін, білоруською - Якуб Колас, Янка Купала, болгарською - Н. Вапцаров, В. Левски, польською – A.Mickiewicz. Цікаво, що в усіх досліджуваних мовах натрапляємо на частотну реакцію Ленін: укр. Ленін ← робітник; світло; товариш; вічно Ленін: живий (УАС) - укр. Ленін ← пам’ятник 13; дядько, справедливість, червоний, чоловік (муж); Леніна ← пам’ятник 2; шлях; Леніну ← пам’ятник 13, Ленина ← пам’ятник (САС); рос. В. И. Ленину ← памятник; Ильича ← путь; лампа Ильича ← свет, лампочка Ильича свет; Ленин ← памятник 24; народ, родина, свет; Ленина ← памятник 5; Ленину ← памятник 46; Ленину! ← памятник (САС); Ленін ← помнік 15; вялякі, святло 2, шлях; Леніна ← помнік; Леніну ← помнік 13, Ленин ← помнік (САС); бол. Ленин ← паметник 5, на Ленин ← паметник (САС); пол. Lenin ← pomnik 5; Lenina ← pomnik (PAS).

Входячи до складу ФО, антропоніми актуалізують специфічні атрибути порівняно з символікою оніму, вжитого «самостійно». Хоча можемо спостерігати і збіжну частину актуалізованих атрибутів. Реконструкція концепту, позначеного на вербальному рівні онімом, засвідчує той факт, що виявляються атрибути як реальні, так приписані в разі, якщо йдеться про антропонім, належний певній особі, яка реально існувала чи існує. У багатьох випадках можна з високою часткою ймовірності стверджувати, що входження антропоніма до порівняльного звороту свідчить про протікання процесу «символізації» (набуття антропонімом стійкого зв’язку з певним атрибутом). Наступна стадія закріплення за антропонімом символьного значення може відбуватися як вживання порівняння без вербальної експлікації атрибута. У подальшому такий антропонім, що «символізувався» може вживатися самостійно, актуалізуючи вже в контексті символічне значення (чи одне із символічних значень).  

 Перелік використаної літератури

Ахренова Н. А. Интернет-дискурс как глобальное межкультурное явление и его языковое оформление : автореф. ... дис. д-ра филол. наук : 10.02.19 / Н. А. Ахренова ; Моск. гос. ун-т. – М., 2009. – 36 с.

Демирова М. Сравнение как способ презентации специфики русской и болгарской картин мира // Проблемы когнитивного и функционального описания русского и болгарского языков / Под общ. ред. Д. Митева и А. Николовой. – Шумен: Университетско издателство «Епископ Константин Преславски», 2003. – С. 118–135.

Кузнецова Л. И. Сопоставительно-семантический анализ сравнений как метод выявления национальной специфики слова // Методы и приемы линг­вис­тического анализа в общем и романском языкознании. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1988. – С. 50–59.

Лассан Э. «Надежда»: семантический и концептуальный анализ / Элеонора Лассан // RespetusPhilologikus 2(7), 2002. – Ел. ресурс: <http://filologija.vukhf.lt/2-7/lassan.htm>.

Мізін К. І. Компаративна фразеологія : Монографія / К. І. Мізін.–Кременчук :ПП Щербатих О.В., 2007. – 168 с

Огольцев В. М. Устойчивые сравнения в системе русской фразеоло­гии. – Ленинград: Изд-во Лен. ун-та, 1978. – 159 с.

Ужченко В.Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – 400 с.

Юрченко О. С., Івченко А. О. Словник стійких народних порівнянь. – Х., 1993. – 176 с.

Wysoczański W. Językowy obraz świata w porównaniach zleksykalizowanych na materiale wybranych języków / Wysoczański W. – Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2006. – 402 s.

 Перелік джерел ілюстративного матеріалу

Горб - Горбачевич К. С. Словарь сравнений и сравнительных обо­ротов в русском языке / К. С. Горбачевич — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель»: ЗАО НПП «Ермак», 2004. — 285 с.

Добр — Доброльожа Г. Красне слово — як золотий ключ: Постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних територій / Г. Доброльожа. — Житомир: Волинь, 2003. — 160 с.

ІМ – матеріали, розміщені на інтернет-сторінках.

НКРЯ — Национальный корпус русского языка. — 2003–2006. — Ел. ресурс: <Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.>;.

Отин - Отин Е. С. Словарь коннотативных собственных имен / Отин Е. С. – Донецк: Юго-Восток, Лтд, 2004. – 412 с.

ППЗ — Пословицы, поговорки, загадки в рукописных сборниках XVIII–XX веков / [Изд. подготовили М. Я. Мельц, В. В. Митрофанова, Г. Г. Ша­по­валова]. — Москва–Ленинград: Изд-во Академии наук СССр, 1961. — 288 с.

РАС – Русский ассоциативный словарь. — Ел. ресурс: <http://tesaurus.ru/dict/dict.php>.

САС — Славянский ассоциативный словарь: русский, белорусский, болгарский, украинский / Н. В. Уфимцева, Г. А. Черкасова, Ю. Н. Караулов, Е. Ф. Тарасов. — М., 2004. — 792 с.

СЖФСС — Ужченко Д. В. Словник жаргонних фразеологізмів Східної Слобожанщини : Матеріали / Ужченко Д. В. — Луганськ : СПД Рєзніков В. С., 2009. — 248 с.

ССНП — Юрченко О. С. Словник стійких народних порівнянь / О. С. Юрченко , А. О. Івченко. — Х.: Основа, 1993. — 176 с.

УАС — Мартінек С. В. Український асоціативний словник [у 2 т] / С. В. Мартінек. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. — Т. 1. — 344 с. — Т. 2. — 468 с.

Фр — Франко І. Галицько-руські народні приповідки: У 3-х т. / [зібрав, упорядкував і пояснив І. Франко]. — 2-е вид. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — Т. 1. — 832 с.; Т. 2. — 818 с.; Т. 3. — 699 с.

NKPP — Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowionych polskich: t. 1–4 / [red. J. Krzyżanowski]. — Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1969–1978.

PAS - Polski słownik asocjacyjny z suplementem / Roman Gawarkiewicz, Izabela Pietrzyk, BarbaraRodziewicz.Szczecin : Print. Group, 2008. - 291 s.


[1]Хлопонін Олександр Геннадійович— російський політик, губернатор Красноярського краю з вересня 2002 року.

[2]Ходорковський Михайло Борисович — російський підприємець, колишній голова ЮКОСа. За російською версією журналу «Forbes», був найбагатшим бізнесменом у Росії в 2004 р.

[3] Березовський Борис Абрамович — російський підприємець і політичний діяч. У 1997р. журнал «Forbes» оцінював його статки у 3млрд доларів.

[4]Ян Август Гилзен (JanAugustHylzen) — мінський воєвода та власник величезних багатств (NKPP, т.1, c.792).

[5]Фуггери (Fuggerowie, Fukierowie) — одинізнайзаможнішихродівнімецькихкупціву XVI ст., якіосіливПольщітаторгуваливином. У Старому місті у Варшаві стоїть кам’яниця Фуггерів. Їхнє багатство увійшло до прислів’я (NKPP, т.1, c.582).

[6]Теппер (Tepper) — відомий варшавський банкір за часів Станіслава Августа Понятовського (NKPP, т.3, c.514).

[7] Пол. порівняння pijanyjakGogolewski походить від переказів про пияка, що жив на Поділлі, в околицях Немирова (NKPP, т.1, c.696).

[8]Веселін Топалов — відомий болгарський шахматист і гросмейстер, чемпіон світу за 2005–2006 р. за версією ФіДЕ.

[9]Олекса Довбуш (1700–1745) — на західноукраїнських землях керівник селянського руху 30–40 рр. XVIII ст.; понад вісім років очолював загін опришків у Карпатах.

[10] Ілля Муромець — міфологізований образ головного героя-богатиря російського билинного епосу (МифС, с.239). У цьому разі спостерігаємо збіг фразеологічної та лексичної символіки компоненту: рос. Илья Муромец 1. Сильный духом и смелый человек; крупная фигура, авторитет. 2. Физически сильный человек, богатырского сложения (Отин, с. 193, 194).

[11] Порівняння пол. głupi jak Radziwiłł, dumny jak Sapieha стосується історичної постаті Кароля Радзівілла (Karol Radziwiłł), віленського воєводи, знаного як «Panie Kochanku» (NKPP, т. 3, c. 16).

[12] Специфічно «українськими» є такі реакції-антропоніми (інформацію подано в такому порядку: реакція-антропонім ← стимул, частотність появи такої реакції, частотність одиничних реакцій не вказано): Eric Clapton ← спокійний; Ахметов ← багатий; А. Вівальді ← дощ; А. Камю ← день; А. Шевченко ← знаний; Айвазовський ← схвилювання; хмара; Алексин (пісня „Страшная”) ← страшно; Б. Хмельницький ← козак; Бандера ← перемога; Булгаков ← біг; Буняк ← міський 2; Буш ← людяний; очорнити; Буш ? ← ладний; лихий; Буш (ненадовго) ← влада; Буша ← побачити; Дж. Буш ← дурний; Джордж Буш ← злий; ненавидіти; Вітос ← спів; Гайдар ← допомога; Гендальф (Дж. Р. Р. Толкієн) ← посіріти; Глібов ← журба; Ґонґадзе ← правда; Джойс ← здивуватися; Діккенс ← бідний; Довженко ← дитинство; Драй- ← хмара; Ейнштейн ← уявляти; Айнштайн ← уявляти; Екзюпері ← співати; Елвіс Преслі ← розмова; Елвіса Преслі ← слухати; Емінем ← зірка; з Кучми ← жахнутися; з Кучмою ← побігати; на Кучму ← гнів; Загребельний ← диво 4; Загребельного ← диво; Залізняк ← пізнати; Катерина ІІ ← кінь; Кінах ← уряд 2; Кличко ← перемога; Леонардо да Вінчі ← людина; Леся Українка ← журба; Лукашенко ← батько; сільський; М. Хвильовий ← схвильований; Медведчук ← багатий; Мел Гібсон ← сміливість; Мікеланджело ← рука; Мономах ← зобов’язувати; Монтень ← помогти; О. Кобилянська ← земля; О. Македонський ← переможець; О. Мороз ← обман; Пікасо ← посвітліти; Пол Скоулз ← рудий; Пономарьов ← голос; Потоцький ← одружувати; Р. Писанка ← господиня; Ротшильд ← багатіти; С. Пєнкін ← голубий; Сагайдачний ← козак; Садам ← лихо; Саддам Хусейн ← злий; Хусейн ← країна; лад; людяний; ненавидіти; Сергій Бодров ← брат; Симоненко ← лівий; Сковорода ← правда; Скрябін ← мовчати; Спіноза ← подумати; Сталін ← перемогти; товариш; Старицький ← мріяти 2; Старицький „Виклик” ← поклик; Степан ← хмара; Стефаник ← новина 2; Суркіс ← багатий; Фрейд ← свідомий; Цезар ← переможець; Цицерон ← промова; Цой ← живий; Чапаєв ← дуб; Чаплін ← жартувати; Чорновіл ← віл; правдивий; Чорновіл (вбивство) ← жах; Шарон ← переставати; Шевченка ← душа; тополя; Шевченко ← дума 13; пам’ятка; тополя 4; пам’ятний 3; безталанний; журба; світати 2; верба; воля; жаба; знаний; минати; народний; пам’ять; поталанити; розвиднятися; розум; талан; Шевченко (Т., А.) ← талан; Тарас Шевченко ← дума 2 (УАС); Т. Г. Шевченку ← пам’ятник, Т. Шевченко ← пам’ятник, Т. Шевченку ← пам’ятник, Шевченка ← село, Шевченко ← пам’ятник 13, слово; Шевченкова ← Батьківщина, Шевченкові ← пам’ятник, Шевченку ← пам’ятник 22, Шевченку Т. Г. ← пам’ятник, Кобзарю ← пам’ятник (САС); Шекспір ← дарма; Шендрик ← буття; страшитися; Шептицький ← народ; Ющенко ← помаранчевий 42; самостійність;уряд 2; важливість; майбутнє; Віктор Ющенко ← помаранчевий (УАС); Висоцький ← голос; Володимир ← великий; Гомер ← війна; Заньковецькій ← пам’ятник; князь Ігор ← пам’ятник; Клеопатри ← обличчя; Котляревському ← пам’ятник; Марата ← смерть; О. Ткаченко ← голова; Панкратов ← чорний; Піфагор ← великий; Ціолковський ← великий (САС).

Реакції, отримані, лише від респондентів-росіян: рос. Вильям Волос ← голос; Гагарин ← памятник; Дзержинский ← мужчина; Долгорукий ← памятник; И. М. Сеченову ← памятник; Ильи Муромца ← сила; Илья Муромец ← богатый; Кетлер ← сила; квадрат Малевича ← вечность; Курчатову ← памятник; Ломономов ← умный; Лоренца ← сила; Магомаева ← голос; малая, Брежнев ← земля; Маршак ← хорошо; Маяховский ← хорошо; Некрасов ← дядя; Пелевин ← веселый; Рокфеллер ← богатый; Тургенев ← утро; Филатов ← памятник (САС).

Специфічно білоруські реакції: А. Г. Лукошенко ← радзіма; Алэн Дэлон ← прыгожы; Барбюс ← агонь; Жанн Клад Ванн Дам ← сіла; Клінтан ← дурань; Кузьма Чорны ← чорны; Купала ← помнік; Купале ← помнік; Майкл Джордан ← вялікі; Максім Танк ← помнік; Мендзялееу ← разумны; Моцарт ← разумны; Н.Астроускі ← шчасце; Рэй Брэдберы ← час; Тупак Шакур ← вайна; Ф. Кіркорау ← прагны; Францыск Скарына ← помнік; Якуб Колас, Ніл Гілевіч ← слова; Якубу Коласу ← помнік 2; Я. Колас ← дзядзька, Я. Колас «Новая зямля» ← дзядзька; Якубу Коласу ← помнык; Я. Купала ← дзядзька, помнік; Я.Купалу ← помнік 2; Янка Купала ← помнік 3, вольны; Янку Купалу ← помнік (САС).

Болгарські реакції: Ал Бакър ← богат; Арбов ← враг; Атанас Демиров ← слаб; Ат. Далчев ← врата; Вапцаров ← машина 4, Н. Вапцаров ← машина; Вазов ← паметник, родина; Ванга ← баба; Вангелис ← вечност; Васил Левски ← паметник 2; В. Левски ← паметник 2, на В. Левски ← паметник, на Левски ← паметник; Волтер ← глава; Главчо ← глупак; Г. Димитров ← паметник; Достоевски ← майка; Доньо Донев ← глупак; Жак Дерида ← глас; Жени Калканджиева ← лице; Красимир ← време; Крис Крос ← срам; К. Симонов ← война; Ловеч ← паметник; Лучано Павароти ← глас, Павароти ← глас; Май ← глас; Миг Джагър ← уста; на Попа ← среща 2, Попа, тенекия ← среща; Николай Гяуров ← глас; Николов ← зло; Никълас Кейдж ← мъж; Ницше ← човек; Орлин Василев ← щастие; Петър Слабаков ← слаб; П.Панайотов ← момче; П.Стоянов ← глава; Радка Пиратка- момиче; Рем Вяхирев ← огън; Сорос ← богат; Стендал ← червен; Яворов ← нощ 2; очи, път, родина; стихотворение на Яворов ← нощ; Томас Стърн Елиът ← пръст; Том Хенкс ← голям; Тръмп ← богат; Форест Гъмп ← глупак, гора; Христо Ботев ← свободен; Цено Мумията ← глупак; Шон Конъри ← душа (САС).

Специфічно польські реакції: Chopin ← pomnik 3; Chopina ← pomnik; Dantego ← gora; Edward Gieg ← ranek; film Kieslowskiego ← bialy, czerwony; Forrest Gump ← duren; Gorniak ← glos; Hasiora ← pomnik; Jim Morrison ← drzwi; Kapitan Planeta ← ogien; Kartezjusz ← myslec; Kermit ← glupi; Kosciuszki ← pomnik; Kosciuszko ← pomnik; Kowalczyk ← malutki; Kowalski ← rodzina; Kulczyk ← bogaty; Kurier ← glos; Mc Kwacz ← skapy; Sknerus Mc Kwacz ← pieniadze; Mikolaja Kopernika ← pomnik; Molier ← skapy 9; Olisadebe ← czarny; Pilsudski ← pomnik 6; piramida Maslowa ← pic; prof. Belka ← bogaty; prof. Zawadski ← duren; Sacz ← nowy; Sobieski ← pomnik; Stewart ← malutki 7; Szudorek ← zle; van Gogh ← swiatlo; Wars i Sawa ← pomnik 3; Westerplatte ← pomnik; z Jagielskim ← wieczor; Zygmunta ← pomnik (PAS);

У двох чи більше мовах отримано як реакцію аналогічний антропонім: укр. Арнольд ← сила (САС) - Arnold ← мъж (САС); Білл Гейтс ← багатий 3; Гейтс ← розумний; Гейтсу ← позаздрити (УАС) – рос. Билл Гейтс ← умный (САС); укр. Гітлер← коричневий; перемога (УАС); Гітлер ← ворог (САС); біл. Хитлер ← война (САС); пол. Hitler ← wojna 2; chory (PAS); укр. Декарт ← мислити; поміркувати - бол. Декарт ← мисля; укр. Ді Капріо ← безталанний - біл. Лэонарда Дэ Капрыо ← слабы; укр. Єльцин ← свиня (УАС) - Ельцин ← богатый, больной, ненавидеть (САС); укр. Осама бен Ладен ← ладен; бін ← ладен 2; ладний; бін Ладен ← ладен 3; бін Ладен Осама ← ладен; Усама бен ← ладен; Усама бен Ладен ← ладен 2; Усаму бен Ладена ← ненавидіти - пол. Osama ← wojna; Osama bin Laden ← wojna (PAS); укр. Павло Лазаренко ← жарт (УАС); Лазаренко ← багатий(САС); укр. Петросян ← боягуз; жарт; сміх; сміятися; (УАС) - рос. Петросян ← веселый (САС) - біл. Петрасян ← вясёлы (САС); укр. Тереза ← допомогти (УАС); рос. мать Тереза ← помогать (САС); бол. Тереза ← майка (САС); укр. Хайдеггер ← буття (УАС) - бол. Хайдегер ← смърт (САС); укр. Пушкіну ← пам’ятник 3 (САС) - рос. А.С.Пушкин ← памятник; Пушкин ← памятник 26; деревня, дядя; Пушкина ← памятник 3, Пушкину ← памятник 49 (САС) - бол. на Пушкин ← паметник (САС); укр. Ньютон ← сила 3 - біл. Ньютан ← сіла, Ньютана ← сіла, Ньютана ← сіла (фізічная велічыня) - бол. Нютон ← сила 5 (САС) - пол. Newton ← swiatlo (PAS); бол. Брус Уилис ← мъж; на Брус Лий ← дъщеря (САС) - пол. Bruce Willis ← ladny (PAS); бол. Колумб ← нов (САС) - пол. Kolumbowie ← malutki (PAS); біл. А.Міцкевіч ← помнік (САС) - пол. Mickiewicz ← pomnik 16; Mickiewicza ← pomnik 3 (PAS); рос. Горький ← мать 3; Горького ← мать 2; М.Горький ← мать (САС) - біл. А.М.Горкі ← маці (САС) - бол. Максим Горки ← майки (САС); укр. Архімеда ← сила (САС) - біл. Архімед ← гара (САС); укр. Петро І ← пам’ятник (САС) - біл. Петр і ← помнік; Пётр і ← вялікі 3 (САС); укр. Сократ ←: міркувати (УАС) - Sokrates ← dusza (PAS).

Герої нашого часу: стереотипні уявлення лінгвоспільнот, відображені в порівняннях / О. Левченко // Etnolingwistyka i międzykulturowa komunikacjaZeszyt naukowy. – Lublin, 2014. – T. 1. – S. 145–158.