Дослідження метафори

Статтю присвячено лінгвокультурологічному аналізові вербальних символів на фразеологічному матеріалі близькоспоріднених мов. У праці досліджено вербалізацію фразеологічних концептів на основі опозиції легкий–важкий. Визначено концептуалізовані простори, яким властиві такі вербалізації. Описано фразеологічні символи, залучені до вербалізації.
Ключові слова: фразеологічна одиниця, концепт, метафора, опозиція, символ.

This article is dealing with the linguacultural analysis of verbal symbols based on the phraseological material of related languages. Verbalization of phraseological concepts on the basis of opposition easy – heavy is studied in the article. Peculiar verbalizations of the conceptualized spaces are defined. Phraseological symbols involved in verbalization are described.
Key words: phraseological unit, concept, metaphor, opposition, symbol.

Изучение семантики языковых единиц ведется в разных направлениях: реконструируются концепты, исследуются метафорические (в широком смысле) принципы и создаются типологии структурных моделей. Важной задачей при исследовании ФЕ является определение закономерностей в связях между концептами - метафорическими принципами (и структурнными моделями на "синтаксическом уровне") - компонентами-символами (микросимволами и факультативнными знаками).

Важливим напрямком дослідження семантики фразеологічних одиниць є вивчення зв'язків між концептом, метафоричними принципами (і відповідно на "синтаксичному рівні" структурними моделями, за якими концепт вербалізується) та компонентами-символами (мікросимволами, факультативними знаками), виявлення типових зв'язків між наведеними елементами концептуального та вербального рівнів. Розв’язання цього завдання дасть можливість отримати інформацію про специфічне та інтерлінгвальне в досліджуваних картинах світу, а такі дані, у свою чергу, сприятимуть адекватному перекладу, укладанню дво- та багатомовних перекладних словників.

  Сьогодні, досліджуючи суспільні думку та настрої, звертаються до різноманітних методів, найчастіше соціологічних, ігноруючи можливості лінгвістичного аналізу комунікативного простору, зокрема його метафоричних засобів. Як зазначає В. Шалак, «аналіз засобів масової інформації даєзмогу доходити висновків про стан розумів у суспільстві, про їх психологічне самопочуття, про взаємодію і вплив на різноманітні процеси» [4, с. 5].

Дослідження семантики мовних знаків і процесів її творенння знаходиться у ценрі уваги різних галузей гуманітарних наук, наприклад, етнічної психології, герменевтики, когнітивізму, семіотики, контрастивної лінгвістики, лінгвокультурології. Контрастивний метод дозволяє виявляти розходження в одиницях різних мовних рівнів на основі зіставлення певного комплексу знань про “компоненти”, “ситуації”, позначувані ФО загалом. Певне фразеологічне значення у специфічний спосіб може бути вербалізоване в іншій мові (словом, вільним словосполученням, реченням, ФО з іншою, ніж у мові-еталоні, мотиваційною основою).