Інтертекстуальність

  • Інтертекстуальність дописів українського сегмента соціальної мережі Twitter //  Ітертекстуальність та інтермедіальність: в просторі української мови, літератури та культури. - Оломоуць, 2018. – 307 c.,  с.129-144.

Цю статтю присвячено аналізу цитування творів Т. Шевченка в сучасному інтернет-дискурсі. Приділено увагу термінології, використовуваній у студіях інтертекстуальності. У дослідженні надано перевагу термінові прецедентна цитата, оскільки афоризм як жанр, однією з важливих диференційних ознак якого (поряд з авторством) є стабілізованість форми. Фактологічна база дослідження становить різних 338 одиниць, ужитих в низці контекстів. Зроблено висновок про те, що низький ступінь відтворюваності властивий 111 цитатам, що становить 32,8%, середній - 45 (13,3%), високий 59 (17,5%). Виявлено, що в текстах, розміщених в інтернеті, не функціонує 123 одиниці (35,5%), а активно відтворюється 64,5%. Шевченкові цитати використовують як назви творів різних жанрів: наукових і публіцистичних статей, назви статей у блогах; назви виставок, концертів, тематичних вечорів, творів образотворчого мистецтва, підписи під фотографіями тощо.

This article presents the results of usage specificity of Russian precedent quotes in Ukrainian internet discourse and the ways of foreign word marking in text. The semantic structure models of metaoperators are described also the typology of metaoperators is provided as well as repertory of Russian source of quotes that are most frequently used in Ukrainian internet discourse and the ways of precedent quotes introducing into the text.
Key words: metaoperator, markers of intertextuality,  precedent quote, paroimía, praseological unit, praseological unit with no direct equivalent, semantic structure model of metaoperator, interdiscursiveness.

У цій праці досліджено специфіку інтертекстем та їхніх маркерів в українському інтернет-дискурсі. Матеріалом дослідження послугували вилучені з текстів, опублікованих в українському сегменті інтернету в 2014 – на поч. 2015 року, інтертекстеми, супроводжувані маркерами інтертекстуальності. Фактологічна база дослідження налічує близько 1800 одиниць. Зроблено висновки про специфіку маркерів інтертекстуальності в сучасному українському інтернет-дискурсі, якісний склад інтертекстем, домінантні культурні вливи.
Ключові слова: інтертекстуальність, інтертекстема, інтернет-дискурс, маркер інтертекстуальності.

«...Кожний окремий випадок використання мови – це дія, це «риторичний» успіх. І ця дія передбачає, що ми орієнтуємося на певні позиції ідентичності, які є доступними з дискурсу і жанру. Коли ми беремо участь у дискурсі, ми подаємо сигнали слухачам, глядачам чи читачам про те, наскільки дискурси є важливими и релевантними, як ми комбінуємо чи зіставляємо дискурси, як ми позиціонуємо себе в цих дискурсах і ким ми є в цей момент»[1]. Мета цієї праці – дослідити специфіку репродуктів і маркерів інтертекстуальності, які вводять репродукти, в українському дискурсі.